2.2 Реверсивний 4-х розрядний лічильник ( ап2)
Лічильник імпульсів - це автомат з пам'яттю, призначений для підрахунку кількості імпульсів і перетворення їх в паралельний двійковий код.
Робота лічильника полягає в наступному: за допомогою вхідного сигналу в лічильник записуються числа, рівні кількості що поступили на вхід активних сигналів. Кожному числу відповідає певний внутрішній стан лічильника. Робота лічильника полягає в послідовному переході з одного стану в інший під впливом вхідного сигналу.
Лічильник має певну, кінцеву кількість внутрішніх станів. Після приходу останнього активного сигналу лічильник переходить в початковий стан і починається новий цикл його роботи.
По
виду рахунку лічильники бувають:
лічильник прямого рахунку ( підсумовує);
лічильник зворотного рахунку (показує різницю);
реверсивний лічильник (підсумовує або віднімає);
лічильник по модулю ( модуль визначає кількість робочих станів);
лічильники двійково-десятичний;
лічильник, працюючий в коді Грея.
В своїй курсовій роботі я синтезую реверсивний 4-х розрядний лічильник за допомогою RS-тригера та мікросхеми 1533 ЛА3.
На рис.2.21 зображений граф переходів реверсивного
4-х розрядного лічильника.
Рис.2.21
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
~ |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
~ |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
t |
t+1 |
x |
y1 |
y2 |
y3 |
y4 |
y1 |
y2 |
y3 |
y4 |
За
допомогою графа переходів будуємо
функціональну таблицю 2.21
YS1 |
YR1 |
YS2 |
YR2 |
YS3 |
YR3 |
YS4 |
YR4 |
Після таблиці функціональності будуємо карти Карно, щоб отримати рівняння для функцій , описуючих вхідні сигнали тригера.
YS1 = x y1 y2y3y4 + x y1 y2 y3 y4
YR1 = xy1y2y3y4 + x y1y2 y3 y4
YS2 = x y2 y3 y4 + x y2 y3 y4
YR2 = x y2 y3 y4 + x y2 y3 y4
YS3 = x y1y2y4 + x y3y4 + xy3y4
YR3 = x y2y3y4 + xy1y3y4 + xy3y4
YS4 = y4
YR4 = y4
Рис.2.22
Приводимо отримані функції до базису Шефера для мікросхеми 1533 ЛА3:
Y
S1
=
x
y1
y2y3y4
+ x
y1
y2
y3
y4
=
x
y1
y2y3y4
x
y1
y2
y3
y4
=
= x y1 y2 y3 y4 x y1 y2 y3 y4
Y R1 = xy1y2y3y4 + x y1y2 y3 y4 = xy1y2y3y4 x y1y2 y3 y4 = x y1 y2 y3 y4 x y1 y2 y3 y4
Y S2 = x y2 y3 y4 + x y2 y3 y4 = x y2 y3 y4 x y2 y3 y4 = x y2 y3 y4 x y2 y3 y4
Y R2 = x y2 y3 y4 + x y2 y3 y4 = x y2 y3 y4 x y2 y3 y4 = x y2 y3 y4 x y2 y3 y4
Y S3 = x y1y2y4 + x y3y4 + xy3y4 = x y1 y2 y4 x y3 y4 x y3 y4 =
= x y1 y2 y4 x y3 y4 x y3 y4
Y
R3
=
x
y2y3y4
+ xy1y3y4
+ xy3y4
= x
y2y3y4
x
y1y3y4
xy3y4
=
= x y2 y3 y4 x y1 y3 y4 x y3 y4
Y S4 = y4
YR4 = y4
За
допомогою отриманих рівнянь будуємо
схему реверсивного
4
-х
розрядного лічильника:
Рис.2.23
