- •1. Синтез комбінаційних схем
- •1.1 Синтез комбінаційних схем у базисах
- •1.2 Синтез комбінаційних схем на мультиплексорах
- •1.3 Індикація
- •1.4 Чотирьохрозрядний суматор паралельної дії
- •2.Автомати з пам‘яттю (ап)
- •2.1 4-Х розрядний регістр здвигу вправо ( ап1)
- •2.2 Реверсивний 4-х розрядний лічильник ( ап2)
- •3.Структурна схема дискретного пристрою
2.2 Реверсивний 4-х розрядний лічильник ( ап2)
Лічильник імпульсів - це автомат з пам'яттю, призначений для підрахунку кількості імпульсів і перетворення їх в паралельний двійковий код.
Робота лічильника полягає в наступному: за допомогою вхідного сигналу в лічильник записуються числа, рівні кількості що поступили на вхід активних сигналів. Кожному числу відповідає певний внутрішній стан лічильника. Робота лічильника полягає в послідовному переході з одного стану в інший під впливом вхідного сигналу.
Лічильник має певну, кінцеву кількість внутрішніх станів. Після приходу останнього активного сигналу лічильник переходить в початковий стан і починається новий цикл його роботи.
По
виду рахунку лічильники бувають:
лічильник прямого рахунку ( підсумовує);
лічильник зворотного рахунку (показує різницю);
реверсивний лічильник (підсумовує або віднімає);
лічильник по модулю ( модуль визначає кількість робочих станів);
лічильники двійково-десятичний;
лічильник, працюючий в коді Грея.
В своїй курсовій роботі я синтезую реверсивний 4-х розрядний лічильник за допомогою RS-тригера та мікросхеми 1533 ЛА3.
На рис.2.21 зображений граф переходів реверсивного
4-х розрядного лічильника.

Рис.2.21
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
|
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
~ |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
1 |
0 |
|
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
~ |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
1 |
0 |
|
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
1 |
0 |
|
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
0 |
|
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
~ |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
~ |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
~ |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
~ |
0 |
1 |
|
t |
t+1 |
|
x |
y1 |
y2 |
y3 |
y4 |
y1 |
y2 |
y3 |
y4 |
За
допомогою графа переходів будуємо
функціональну таблицю 2.21|
YS1 |
YR1 |
YS2 |
YR2 |
YS3 |
YR3 |
YS4 |
YR4 |
Після таблиці функціональності будуємо карти Карно, щоб отримати рівняння для функцій , описуючих вхідні сигнали тригера.







YS1
=
x
y1
y2y3y4
+ x
y1
y2
y3
y4



YR1
=
xy1y2y3y4
+
x y1y2
y3
y4



YS2
=
x y2
y3
y4
+ x y2
y3
y4


YR2
=
x y2
y3
y4
+
x y2
y3
y4








YS3
= x y1y2y4
+
x y3y4
+ xy3y4


YR3
=
x y2y3y4
+ xy1y3y4
+ xy3y4
YS4
= y4
YR4 = y4
Рис.2.22

Приводимо отримані функції до базису Шефера для мікросхеми 1533 ЛА3:

Y












S1
=
x
y1
y2y3y4
+ x
y1
y2
y3
y4
=
x
y1
y2y3y4
x
y1
y2
y3
y4
=











=








x
y1
y2
y3
y4
x
y1
y2
y3
y4














Y














R1
=
xy1y2y3y4
+
x
y1y2
y3
y4
=
xy1y2y3y4
x
y1y2
y3
y4
= x
y1
y2
y3
y4
x
y1
y2
y3
y4








Y
















S2
=
x
y2
y3
y4
+ x
y2
y3
y4
= x
y2
y3
y4
x
y2
y3
y4
= x
y2
y3
y4
x
y2
y3
y4














Y







R2
=
x
y2
y3
y4
+
x
y2
y3
y4
= x
y2
y3
y4
x
y2
y3
y4
= x
y2
y3
y4
x
y2
y3
y4

Y















S3
= x
y1y2y4
+
x
y3y4
+ xy3y4
= x
y1
y2
y4
x
y3
y4
x
y3
y4
=












=







x
y1
y2
y4
x
y3
y4
x
y3
y4

Y







R3
=
x
y2y3y4
+ xy1y3y4
+ xy3y4
= x
y2y3y4
x
y1y3y4
xy3y4
=











=






x
y2
y3
y4
x
y1
y3
y4
x
y3
y4
Y
S4
= y4
YR4 = y4
За
допомогою отриманих рівнянь будуємо
схему реверсивного
4
-х
розрядного лічильника:
Рис.2.23
