Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Посібник

.pdf
Скачиваний:
40
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
1.69 Mб
Скачать

2 Моделі потоків викликів

 

P i 1, k,t 1 P 0, k,t

 

 

 

k t

 

 

 

 

(2.39)

 

1 e h .

Згідно визначенню (2.4), параметр потоку звільнень при зайнятості k

каналів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зв lim

P i 1,k, t

.

 

(2.40)

 

 

 

 

 

 

 

 

t 0

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Імовірність P i 1, k, t знаходимо з (2.39) з урахуванням розкладення

 

1 j x j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функції e xв ряд

:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j 0

j!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 1 j

 

k t j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P i 1, k, t

 

 

 

 

 

h

 

0 t .

(2.41)

 

 

j!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k t

0 t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зв lim

h

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

(2.42)

 

 

t

 

 

h

 

 

 

 

 

t 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно, досліджуючи імовірність звільнення не менш двох ліній за малий інтервал t, отримуємо, що P i 2, k, t 0 t . Таким чином, потік звільнень є ординарним і його параметр пропорційний числу зайнятих ліній

(джерел). Коефіцієнтом пропорціональності служить величина, зворотна середньому часу обслуговування, котру можна інтерпретувати як інтенсивність джерела у зайнятому стані. Отже, потік звільнень за своїми

властивостями подібний примітивному потоку.

Але, якщо комутаційна система працює так, що звільнена лінія негайно

займається новим викликом, потік звільнень має постійний параметр (де h

v- загальне число ліній в системі) і є найпростішим. В цьому випадку

Теорія телетрафіку

імовірність звільнення iканалів

за

час

 

Пуассона:

 

 

 

 

 

 

vt i

 

vt

 

 

 

 

 

 

 

e h

 

 

 

P t

h

 

 

 

 

 

 

 

i

 

i!

 

 

 

 

 

t обчислюється за формулою

. (2.43)

В ТТ для спрощення розрахункових формул величина h - середній час

обслуговування - приймається за умовну одиницю часу (у.о.ч.)

Приклад 2.8.

В системі зайнято 30 каналів. Час зайнятості кожного розподілено за експоненціальним законом з h 60c. Визначити імовірність того, що за час t 6c: 1) жоден канал не звільниться, 2) хоча б один канал звільниться.

Рішення

1)імовірність того, що жоден канал не звільниться – визначаємо за формулою (2.38)

 

 

k t

 

30

6

 

P e

h e

60 e 3 0,05.

 

 

0

 

 

 

 

 

 

імовірність того, що хоча б один канал звільниться - визначаємо за формулою (2.39)

P 1 1 e 3 0,95.

Приклад 2.9.

CМО працює так, що в ній зайнято усі 10 каналів і після звільнення кожний негайно займається новим викликом. Час зайнятості каналу розподілено за експоненціальним законом з h 300c. Визначити імовірність того, що за час t 1хв не звільниться жодна лінія.

Рішення:

h 300c 5хв

52

2 Моделі потоків викликів

1

 

за формулою (2.43) P 1 e 10

 

e 2 0,135.

5

0

 

 

Приклад 2.10.

 

Лічильник дзвінків абонента видає один імпульс на початку дзвінка, а

потім імпульс кожні 3 хвилини, поки триває розмова. Вважаємо, що тривалість розмови розподілено за експоненціальним законом із середнім значенням 3 хвилини. Знайти долю усіх розмов, для яких лічильник видасть:

a)рівно 2 імпульси;

b)менше, чим 2 імпульси;

c)більше, чим 2 імпульси;

d)не менше, чим 2 імпульси;

e)не більше, чим 2 імпульси

Рішення:

Закон розподілу для тривалості розмови має вигляд:

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F t 1 e t 1 e 3 рівно 2 імпульси буде, якщо 3 t 6

 

 

 

6

 

 

 

3

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P 3 t 6 F 6 F 3 1 e 3

 

 

3

 

e

e

0,3679 0,1353 0,2326.

1 e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a) менше, чим 2 імпульси буде, якщо

t 3

 

3

P t 3 F 3 F 1 e 3 0 1 e 1 0,6321.

більше, чим 2 імпульси буде, якщо t 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

2

 

 

 

 

 

P t 6 F F 6 1

 

3

 

e

0,1353.

1 e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорія телетрафіку

не менше, чим 2 імпульси буде, якщо t 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

P t 3 F F 3 1

 

 

 

 

e

0,3679.

1 e 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

не більше, чим 2 імпульси буде, якщо t 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

0 1 e 2

 

 

 

0,8647.

P t 6 F 6 F 1 e 3

Приклад 2.11.

По з’єднувальній лінії між пунктами A і B середня тривалість розмови для викликів A B 4 хвилини, а для B A – 3 хвилини. Для обох випадків можна прийняти експоненціальний розподіл. Виклики A B складають

55 % викликів. Знайдіть імовірність того, що деяка розмова буде тривати довше, ніж 6 хвилин.

Рішення:

Подія, яка нас цікавить: “деяка розмова буде тривати довше, ніж 6

хвилин” може відбутися у двох незалежних випадках:

1.Розмова відбувається у напрямку A B і триває довше 6

хвилин. Імовірність цієї сумісної події

 

P t 6

A B 0,55 e

 

6

 

P

 

0,55 0,2231

4

A B

 

 

 

 

 

Розмова відбувається у напрямку B A

 

P t 6

B A 0,45 e

 

6

 

P

 

0,45 0,1353.

3

B A

 

 

 

 

 

Загальна імовірність дорівнює сумі

P 0,184

54

2 Моделі потоків викликів

2.10 Потік з обмеженою післядією

Ординарний потік, в якому інтервали часу між викликами z1,z2,...,zk

утворюють послідовність взаємно незалежних випадкових величин,

називається потоком з обмеженою післядією. Для однозначного описання цього потоку достатньо задати сімейство функцій розподілу випадкових

величин

zk :Fk t P zk t

5 .

В потоці з обмеженою післядією імовірність надходження нового

виклику

в інтервалі залежить тільки від розташування цього інтервалу

відносно моменту надходження останнього виклику і не залежить від часу надходження решти викликів. Для таких потоків в момент надходження виклику майбутнє не залежить від минулого й уся післядія обмежується величиною інтервалу між викликами.

Особливе місце серед потоків з обмеженою післядією занімають

рекурентні потоки, для яких усі інтервали між викликами, враховуючи

перший,

мають однаковий розподіл Fk t F t

при k 1,

і рекурентні

потоки

із запізненням, в яких тільки перший

інтервал

має розподіл,

відмінний від інших. Рекурентні потоки із запізненням задаються відповідно

двома функціями розподілу: F1 t і Fk t F t при k 2. Функція F1 t

характеризує розподіл інтервалу часу від довільно обраного початку відліку t0 до моменту надходження першого виклику.

Можна показати, що стаціонарний рекурентний потік буде найпростішим. Стаціонарний рекурентний потік із запізненням називають

потоком Пальма. Потік Пальма задається умовною імовірністю

0 t відсутності викликів в інтервалі довжиною t, якщо в початковий момент цього інтервалу надійшов виклик. Тоді

t

P zk t 1 0 t , k 2.

 

P z1 t 0 U dU,

(2.44)

0

Теорія телетрафіку

Тут – параметр або інтенсивність потоку Пальма, 1 . Потік Пальма є z

узагальненням найпростішого потоку. При 0 t e t маємо найпростіший потік, оскільки усі інтервали, враховуючи перший, розподілені за експоненціальним законом. Модель потоку Пальма добре описує потік викликів, які не отримали обслуговування в комутаційній системі

(втрачених). Має місце наступна теорема Пальма.

Якщо на комутаційну систему з явними втратами надходить потік викликів типу Пальма і час обслуговування розподілений за експоненціальним законом, то потік викликів, які не отримали обслуговування, також є потоком Пальма.

Зокрема, якщо вхідний потік є найпростішим, потік втрачених викликів має обмежену післядію і за своїми властивостями є потоком Пальма. Модель потоку Пальма використовується для розрахунку неповнодоступних включень. Певну складність при цьому додає та обставина, що при об’єднанні двох і більше незалежних потоків Пальма сумарний потік за своїми властивостями буде відрізнятися від потоку Пальма. Але при роз’єднанні потоку Пальма на декілька напрямків, так що з імовірністю Pi

виклик надходить на i-й напрямок, потік i-го напрямку також буде потоком Пальма.

Поняття „потік Пальма” об’єднує широкий клас потоків, що відрізняються один від одного законом розподілу інтервалу між викликами.

Одним з прикладів потоку Пальма є потік Ерланга, який отримується просіюванням найпростішого потоку. Якщо з останнього викинути кожний другий виклик, решта утворить потік Ерланга другого порядку. Якщо в найпростішому потоці зберегти кожний третій виклик, матимемо потік Ерланга третього порядку. Таким чином, потоком Ерланга n-ого порядку називається потік, отриманий з найпростішого потоку збереженням кожного n-ого виклику та відкиданням решти. Звичайно, найпростіший потік можна розглядати як потік Ерланга першого порядку.

56

2 Моделі потоків викликів

Інтервали між викликами в потоці Ерланга незалежні між собою та однаково розподілені, оскільки вони є сумою однакового числа незалежних

інтервалів найпростішого потоку. Найдемо закон розподілу інтервалу

z n

між викликами в потоці Ерланга

n-ого

порядку.

Між

k 1 -м і

k

викликами потоку Ерланга були

n 1

відкинуті

виклики

початкового

найпростішого потоку. Щільність

імовірності величини

z n

позначимо

pn t . Це означає, що з імовірністю

pn t t

величина z n прийме значення,

що знаходиться в діапазоні між

t і t t . Для

цього

необхідно,

щоб

одночасно відбулися дві події: в інтервал

t,t t

потрапив

k -й виклик

(імовірність такої події дорівнює t ), а в інтервал довжиною

t потрапив

n 1 виклик початкового найпростішого потоку (цю імовірність обчисюємо за формулою Пуассона). За теоремою добутку імовірностей отримуємо:

pn(t) t t( t)n 1 e t . (n 1)!

Скоротивши на t, можна отримати закон розподілу Ерланга n-ого порядку:

 

n 1

 

 

t

e t t i

 

 

P[z(n) t] pn(t)dt 1

i 1

.

(2.45)

i!

0

 

 

 

 

 

При n 1 (2.45) дає експоненціальний розподіл (2.22).

Математичне очікування і дисперсію величини z n

зручно визначити

відповідно до теореми суми математичних очікувань і дисперсій незалежних випадкових величин [5], тобто інтервалів між викликами початкового найпростішого потоку:

Mz n nMz 1

n

;

Dz n nDz 1

n

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

Параметр потоку Ерланга n ого порядку: n

 

 

 

.

Mz n

n

Теорія телетрафіку

Відповідно до (2.44) визначимо закон розподілу першого інтервалу

потоку:

 

 

 

 

 

 

t n 1

i

 

n 1

n i

 

 

i

P z

 

n t

e

t

 

 

 

t

dt 1 e

t

 

 

 

t

.

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

n

 

 

 

i!

 

 

n

 

 

i!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0i 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для

розглянутого

потоку

із зростанням n

характерне

збільшення

математичного очікування і дисперсії інтервалу z n і відповідне зменшення параметру. Змінимо масштаб часу так, щоб математичне очікування інтервалу z n і параметр потоку n залишалися незмінними, незалежними

від n. Для цього введемо нормований інтервал zn n z n . Потік з такими n

інтервалами між викликами назвемо нормованим потоком Ерланга n ого

порядку (рис. 2.4 б). Приведемо інтегральну функцію та щільність розподілу інтервалу zн n , а також його математичне очікування і дисперсію:

P zH n t 1 e n n t

n 1 n

n

t i

 

 

 

 

.

 

i!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 0

 

 

n

n

n

n

t n 1

 

 

 

 

pn t

 

 

 

 

 

 

 

 

e

n nt.

 

 

 

 

 

n 1 !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

MzH n

 

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

DzH n

 

 

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n n

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із збільшенням n дисперсія DzH n необмежено убуває і нормований потік Ерланга наближується до детермінованого з постійними інтервалами,

рівними 1 .

n

Таким чином, використовуючи модель нормованого потоку Ерланга при різних значеннях n, можна отримати будь-яку ступінь випадковості: від потоку чистої випадковості (найпростіший потік) до детермінованого. Однак при цьому завжди зберігається жорсткий функціональний зв’язок між

58

2 Моделі потоків викликів

математичним очікуванням і дисперсією інтервалу між викликами:

nDzH n M2zH n . Це ускладнює заміну потоком Ерланга реального потоку з довільним співвідношенням Mz i Dz.

Узагальнимо розглянуту модель потоку. Припустимо, що інтервал між

викликами z n є сума n випадкових величин, кожна з яких розподілена за експоненціальним законом із своїм параметром i i 1,n . Такий потік

називається узагальненим потоком Ерланга n ого порядку (рис. 2.4 в). Його функція та щільність розподілу, а також математичне очікування і дисперсія мають вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n

k

 

 

P z n t 1 e

it

 

 

 

.

 

k i

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k i

 

 

 

 

 

 

t

n

 

 

 

 

n

 

 

k

 

 

 

p

n

e it

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

k i

 

 

 

 

i 1

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mz n

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Dz n

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1 i

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2.46)

Використання узагальнених

 

 

потоків

Ерланга дещо розширює

можливості з апроксимації реальних потоків з обмеженою післядією, але і в цьому випадку зберігається співвідношення Dz n M2z n .

Від цього обмеження вільна модель потоку з інтервалами,

розподіленими за комбінованим експоненціальним законом (рис. 2.4 г). Нехай інтервал z n складається з випадкового числа фаз, кожна з яких розподілена

за експоненціальним законом з параметром

k k

 

.

Після k -ої фази з

1,n

імовірністю qk

надходить виклик, а

з

імовірністю

pk 1 qk

настає

наступна

k 1 a фаза.

Максимально

можливе число

фаз дорівнює

n qn 1,

pn 0

. Функція

та щільність розподілу інтервалу

z n ,

а також

Теорія телетрафіку

його математичне очікування і дисперсія представлені у формулах (2.47) та

(2.48) відповідно.

 

 

 

 

 

n

 

j 1

 

 

 

 

j

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P z n t

 

 

 

 

 

e it

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

p

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j 1

r 1

 

 

 

 

i 1

 

 

 

k 1 k i

 

 

 

 

 

(2.47)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

n

e it

n

 

 

j 1

 

 

j

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

q

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

j

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1

 

 

 

j 1

 

r 1

 

 

k 1

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

i 1

pk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mz n

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1k 1 i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i 1

 

 

 

 

 

(2.48)

 

 

 

n i 1

 

2 pr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n i 1i 1 pr 1 pr

 

 

 

 

 

 

Dz n

 

 

r 1

 

2

 

 

 

 

r 1

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i j

 

 

 

 

 

 

i 1k 1

 

 

i2

 

 

 

 

 

i 3 j 3r 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В окремому випадку при n 2

Mz 2

1

 

 

 

p1

; Dz 2

 

1

 

p1 1 q1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

12

22

Нескладно перевірити, що при

q

 

має місце

M2z 2 Dz 2 ,

а при

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q1 1 2 – зворотнє

співвідношення.

Змінюючи

 

 

параметри

 

qr, pr

і r ,

можна підібрати потік з будь-якими заданними значеннями довільного числа моментів величини z n . Зокрема, при q1 0, pi 1i 1,n 1 з розподілу

(2.47) отримуємо (2.46).

Наступною моделлю потоку Пальма, що широко використовується для апроксимації реальних потоків, є переривчастий пуассонівський потік n-ого порядку. Інтервали між викликами в даному потоці розподілені за гіперекспоненціальним розподілом (рис. 2.4 д):

60