EGT_pract_2

S2 = (d2 + d3) · В / 2, м2;

S3 = (А – 2 · d3) · d3, м2;

S4 = (d2 + d3) · В / 2, м2;

S5 = (d1 + d2) · В / 2 · 2, м2;

S2 = S4;

S1 = S5.

Визначення параметрів по другому пласту проводиться у тій же послідовності. Але глибина робіт змінюється, відповідно, змінюється ширина бар’єрного цілика.

8 Кількість втрат вугілля у бар’єрних та охоронних ціликах впливає на коефіцієнт втрат (Квтр). Квтр визначається за формулою (3.9).

де Квик – коефіцієнт використання природного ресурсу. В свою чергу Квик визначається за формулою (3.10).

де Qз – запаси вугілля у шахтному полі, т; Qз визначається за (3.11).

21

де Qз1, Qз2 – запаси вугілля по пластах, т;

Qв – запаси вугілля у бар’єрних і охоронних ціликах, т; Qв визначається за

(3.12).

де Qв1, Qв2 – запаси вугілля у бар’єрних і охоронних ціликах по пластах, т. Визначимо Qв1 як суму втрат (3.13).

де Qоц1 – запаси у охоронних ціликах, т; визначаються у п. 5 даної роботи; Qбц1 – запаси у бар’єрних ціликах, т; розраховуються за формулою (3.14).

Для другого пласта запаси у ціликах визначаються аналогічним чином.

9 У висновках по роботі слід вказати основні підсумкові показники та визначити ступінь використання запасів. Приклад оформлення роботи наведено у Додатку В.

3.4Практичне заняття № 4

Тема: «Прогнозування зміни параметрів породного відвалу у часі та просторі за особистим завданням»

Хід виконання роботи

1.Вибір вихідних даних для розрахунків та проектування за особистим завданням.

2.Побудова плану та розрізів породного відвалу з кроком, що передбачається у завданні, ∆Н.

3.Розрахунки та складання таблиці зміни параметрів породного відвалу до максимального значення висоти Н.

4.Прогнозування зміни параметрів відвалу: площі основи Sосн, об’єму

відвалу Vвід для умов Нmax+∆Н.

5. Оформлення роботи та написання висновків.

1Для вибору вихідних даних по виконанню роботи потрібно визначитися

зваріантом та погодити його з керівником практичного заняття. Вихідні дані по роботі № 4 наведені у таблиці 3.9.

Вихідні дані треба звести у таблицю по своєму варіанту та оцінити їх. Визначитися, якої форми відвал, які його особливості, які параметри.

22

Таблиця 3.9 – Вихідні дані для виконання роботи № 4

23

просторі потрібно побудувати відвал до висоти Нmax+∆Н, м. Усі побудови проводити у масштабі з особливостями побудови плану та розрізів породних відвалів. Слід визначитися з формою відвалу. Так, для породного відвалу конічної форми визначення параметрів наведено на рис. 3.8.

2.1 Побудова плану та розрізів конічного відвалу потрібно починати з побудови початкового породного відвалу за висоти, яка відповідає кроку розрахунків. У даному випадку крок складає 10 м. Рисунок 3.9 відображає перший етап (а) побудови конічного породного відвалу, потім етап (б), і так до висоти Нmax (в). Рисунки 3.10 і 3.11 відображають етапи побудови плоского та хребтовидного породних відвалів відповідно.

3 Для визначення таких показників, як площа основи та об’єм породного відвалу потрібно визначитися з параметрами, які формують вказані поняття.

3.1 Так, для розрахунків площі породного відвалу необхідно визначитися з тим, що цю площу формують прості елементи. У нашому випадку – це площа круга радіусом ri та площа двох трикутників (S2, S3). Тоді площа основи буде складати за (3.15).

Вихідні дані для розрахунків площі відвалу необхідно внести у табл. 3.11.

Таблиця 3.11 – Вихідні параметри та розрахунки площі породного відвалу конічної форми

26

4 Побудуємо графічні залежності зміни площі основи та об’єму породного відвалу в залежності від його висоти під час реформування. Потрібно визначитися з графічним відображенням залежності зміни площі відвалу від висоти Sосн = f (H) (рис. 3.12) та об’єму від висоти Vвідв = f (H) (рис. 3.13).

Рисунок 3.13 – Графік зміни об’єму відвалу від висоти

Визначення залежностей Sосн = f (H) і Vвідв = f (H) дозволяє виконати прогноз зміни цих параметрів для значення Нmax+∆Н та встановити їх конкретне значення.

30