Лабораторна робота №4 Нормування робіт з то та ремонту рухомого складу в умовах автотранспортних підприємств

Мета роботи: вивчити види та склад робіт з ТО та ремонту рухомого складу підприємств автомобільного транспорту, навчитися визначати та корегувати нормативи з ТО та ремонту рухомого складу.

Обладнання, пристрої та інструмент: нормативна, навчальна та довідкова література.

Загальні теоретичні відомості

4.1 Система технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

Трудові і матеріальні витрати на підтримку рухомого складу в технічно справному стані значні і у декілька разів перевищують витрати на його виготовлення.

Всі несправності та відмови, що виникають в процесі експлуатації автомобілів, супроводжуються зношенням, зміною зазорів в спряженнях, шумами, вібраціями, пульсаціями тиску, зміною функціональних показників: зниженням потужності, тягового зусилля, тиску, продуктивності тощо. Ці несправності та відмови є параметрами технічного стану. Для запобігання цих несправностей та їх усунення на автомобільному транспорті прийнята планово-запобіжна система ТО та ремонту рухомого складу. Принципові її положення визначені чинним «Положенням про ТО і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту».

Відповідно до «Положення…» в процесі експлуатації до рухомого складу застосовуються наступні види технічних впливів:

• підготовка до продажу;

• технічне обслуговування в період обкатки;

• щоденне технічне обслуговування (ЩО);

• перше технічне обслуговування (ТО-1);

• друге технічне обслуговування (ТО-2);

• сезонне технічне обслуговування (СО);

• поточний ремонт (ПР);

• капітальний ремонт агрегатів і вузлів (КР);

• технічне обслуговування підчас консервації ДТЗ;

• технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії.

Технічне обслуговування рухомого складу за періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт поділяється на щоденне технічне обслуговування (ЩО), перше технічне обслуговування (ТО-1), друге технічне обслуговування (ТО-2) і сезонне технічне обслуговування (СО). За погодженням із головним розробником допускається обґрунтована зміна кількості видів ТО при зміні конструкції транспортних засобів та умов експлуатації. Для сучасних автомобілів замість TO-I і ТО-2 проводиться одне періодичне обслуговування (ПО).

Щоденне технічне обслуговування охоплює контроль, спрямований на створення безпеки руху, а також роботи для підтримування належного зовнішнього вигляду, заправляння паливом, маслом і охолодною рідиною, а для деяких видів рухомого складу – санітарну обробку кузова, що виконується на автотранспортному підприємстві після роботи рухомого складу на лінії. Контроль технічного стану автомобілів перед виїздом на лінію, а також при зміні водіїв на лінії здійснюється за рахунок підготовчо-заключного часу.

Технічні обслуговування (TO-I і ТО-2) охоплюють контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні, мастильні та інші роботи, спрямовані на запобігання і виявлення несправностей, зниження інтенсивності погіршання параметрів технічного стану рухомого складу, економію палива та інших експлуатацій­них матеріалів, зменшення негативного впливу автомобілів на навколишнє середовище.

Сезонне технічне обслуговування (СО) рухомого складу, пов'язане з його підготовкою до експлуатації в зимовий і літній період і проводиться 2 рази на рік, поєднується з проведенням чергового технічного обслуговування – ТО-2 і як окремо плануєма технічна дія при розрахунку не приймається.

Нормативи періодичності ТО рухомого складу для I-ї категорії умов експлуатації слід приймати не менше за величини, приведені в табл. 4.1 Ресурс пробігу рухомого складу – не менше за величини, приведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.1 – Нормативи періодичності ТО рухомого складу

Тип рухомого склад	Нормативи періодичності технічного обслуговування не менше, км
	ЩО	ТО-1	ТО-2
Автомобілі легкові	Один раз на робочу добу, незалежно від числа робочих змін	5000	20000
Автобуси		5000	20000
Автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх основних агрегатів		4000	16000
Автомобілі-самоскиди кар'єрні		2000	10000
Причепи і напівпричепи		4000	16000
Причепи і напівпричепи важковози		3000	12000

Таблиця 4.2 – Ресурс рухомого складу (пробіг до КР)

Тип рухомого складу	Характеристика рухомого складу	Модель-представник	Ресурс (пробіг до КРХ), не менше, тис. км
1	2	3	4
Автомобілі легкові	робочий об'єм двигуна, л
особливо малого класу	до 1,2 вкл.	ЗАЗ-1102	125
малого класу	понад 1,2 до 1,8	ВА3-2107	150
середнього класу	понад 1,8 до 3,5	ГАЗ-3102	400

Продовження таблиці 4.2

1	2	3	4
Автобуси	довжина, м
особливо малого класу	до 5,0 вкл.	РАФ-2203-01	350Х
малого класу	понад 6,0 до 7,5	ПАЗ-3205	400Х
середнього класу	понад 8,0 до 10,0	ЛіАЗ-42021	500Х
великого класу.	понад 10,5 до 12,0	ЛіАЗ-5256 Ikarus-260	500Х
особливо великого класу	понад 12,0	Ikarus-280	400Х
Автомобілі вантажні загального призначення	корисне навантаження, т
особливо малої вантажопідйомності	від 0,5 до 1,0	УАЗ-3303-01	150
малої вантажопідйомності	понад 1,0 до 3,0	ГАЗ-52-04	175
середньої вантажопідйомності	понад 3,0 до 5,0	ГАЗ-3307	300
великої вантажопідйомності	понад 5,0 до 6,0	ЗІЛ-431410	450
	понад 6,0 до 8,0	КамАЗ-5320	300
особливо великої вантажопідйомності	понад 8,0 до 10,0	КамАЗ-53212	300
	понад 10,0 до 16,0	КрАЗ-250-10	300
Автомобілі самоскиди кар'єрні	30,0 42,0	БелАЗ-7522 БелАЗ-7548	200
Причепи і напівпричепи	корисне навантаження, т
Причепи одновісні малої і середньої вантажопідйомності	до 5,0	СМ-В325	120
Причепи двовісні середньої і великої вантажопідйомності	до 8,0	ГКБ-8350	250
Напівпричепи одновісні і двовісні великої вантажопідйомності	до 14,0	Мод. 9370	300
Напівпричепи багатовісні особливо великої вантажопідйомності	понад 20,0	МАЗ-9398	320
Причепи і напівпричепи-важковози	понад 22,0	ЧМЗАШ	250

Вихідні нормативи трудомісткості щоденного обслуговування, технічного обслуговування № 1, технічного обслуговування № 2 та поточного ремонту наведені в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 – Трудомісткості ТО і ПР рухомого складу

Тип ДТЗ	Нормативи трудомісткості
	ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР люд.-год. на 1000 км
	люд.-год. на одне обслуговування
1	2	3	4	5
1. Автомобілі легкові
1.1. Особливо малого класу (робочий об'єм двигуна до 1,2 л, суха маса автомобіля до 850 кг)	0,20	2,0	7,5	2,5
1.2. Малого класу (робочий об'єм двигуна від 1,2 до 1,8 л, суха маса автомобіля від 850 до 1150 кг)	0,30	2,3	9,2	2,8
1.3. Середнього класу (робочий об'єм двигуна від 1,8 до 3,5 л, суха маса автомобіля від 1150 до 1500 кг)	0,50	2,9	11,7	3,2

Продовження таблиці 4.3

1	2	3	4	5
2. Автобуси з бензиновим двигуном
2.1. Особливо малого класу (довжина до 5 м)	0,50	4,0	15,0	4,5
2.2 Малого класу (довжина 6,0–7,5 м)	0,70	5,5	18,0	5,5
2.3 Середнього класу (довжина 8,0–9,5 м)	0,80	5,8	24,0	6,2
2.4 Великого класу (довжина 10,5–12,0 м)	1,00	7,5	31,5	6,8
3. Автобуси з дизелями
3.1. Середнього класу (довжина 8,0–9,5 м)	0,80	5,8	24,0	6,2
3.2. Великого класу (довжина 10,0–12,0 м)	1,40	10,0	40,0	9,0
3.3 Особливо великого класу (довжина 16,5–18,0 м)	1,80	13,5	47,0	11,0
4. Вантажні автомобілі з бензиновим двигуном
4.1. Бортові автомобілі вантажопідйомністю, т:
4.1.1. 0,4	0,20	2,2	7,3	2,8
4.1.2. 1,0	0,30	2,4	7,6	2,9
4.1.3. 2,5	0,42	2,9	10,8	3,6
4.1.4. 4,0	0,45	3,0	10,9	3,7
4.1.5. 5,0	0,50	3,5	12,6	4,0
4.1.6. 7,5	0,55	3,8	16,5	6,0
4.2. Автомобілі-тягачі. Маса напівпричепа з вантажем, т:
4.2.1. 6,5–10,5	0,35	4,10	11,6	4,6
4.2.2. 12,0	0,45	4,15	11,9	4,8
4.2.3. до 18,5	0,55	4,20	18,2	6,6
4.3. Автомобілі-самоскиди вантажопідйомністю, т:
4.3.1. 3,0–3,5	0,48	2,5	10,5	4,3
4.3.2. 5,0–5,8	0,80	3,1	12,4	4,6
5. Вантажні автомобілі з дизелями
5.1. Бортові автомобілі вантажопідйомністю, т
5.1.1. 8,0	0,75	3,4	13,8	6,7
5.1.2. 12,0	0,67	3,5	14,7	6,7
5.1.3. 20,0 і понад	1,65	27,1	53,6	16,4
5.2. Автомобілі-тягачі. Маса напівпричепа з вантажем, т:
5.2.1. 17,75	0,35	3,20	12,5	6,0
5.2.2. 19,1	0,67	3,74	15,95	6,35
5.2.3. 26,0	0,67	3,85	16,17	6,82
5.3. Автомобілі-самоскиди вантажопідйомністю, т:
5.3.1. 8,0	0,50	3,91	15,87	6,90
5.3.2. 10,0	0,55	3,91	16,67	9,77
5.3.3. 12,0	0,55	4,04	16,91	7,13
5.3.4. 27,0	0,60	13,5	60,5	20,35
5.3.5. 40,0	0,60	13,7	60,7	24,95
6. Причепи
6.1. Одновісні вантажопідйомністю до 3,0 т	0,1	0,4	2,1	0,4
6.2. Двовісні вантажопідйомністю, т:
6.2.1. до 8,0	0,3	1,0	5,5	1,4
6.2.2. 8,0 і понад	0,4	1,6	6,1	2,0

Продовження таблиці 4.3

1	2	3	4	5
7. Напівпричепи вантажопідйомністю, т:
7.1. 11,5	0,3	0,9	4,5	1,3
7.2. 13,5	0,3	1,0	4,5	1,4
7.3. 20,0	0,3	1,0	5,0	1,45

Примітка. Нормативи трудомісткості робіт з ТО (люд.-год) та ПР (люд.-год/ 1000 км) ДТЗ, які працюють із застосуванням скрапленого (СНГ) та стисненого (СПГ) газу, збільшуються відповідно до видів робіт:

ЩО на 0,15 (СНГ) та 0,2 (СПГ); TO-I на 0,4 (СНГ) та 0,8 (СПГ);

ТО-2 на 1,2 (СНГ) та 2,0 (СПГ); ПР на 0,2 (СНГ) та 0,6 (СПГ).

При користуванні нормативами табл. 4.3 треба мати на увазі, що ці нормативи розраховані на повне або часткове поєднання таких умов: перша категорія умов експлуатації; базові моделі автомобілів; на автотранспортному підприємстві виконується ТО і ремонт 200...300 од. рухомого складу, об'єднаних у три технологічно сумісні групи; пробіг від початку експлуатації становить 50...75 % пробігу до KP; рухомий склад працює в помірному кліматичному районі; оснащення ВАТ АТП засобами механізації – згідно з Табелем технологічного устаткування.

У наведених нормативах трудомісткості ЩО охоплює трудомісткість ручних прибиральних і мийних робіт. Однак якщо на підприємстві кількість технологічно-сумісного рухомого складу перевищує 50 одиниць, то при виконанні мийних робіт доцільно застосовувати механізоване обладнання. При застосуванні механізованих мийних установок трудомісткість ЩО, визначена Положенням, повинна бути зменшена за рахунок виключення із загальної трудомісткості ЩО мийних робіт, пов'язаних із застосуванням ручної праці. У загальному обсязі робіт трудомісткість мийних робіт становить приблизно 55 % для легкових автомобілів, 35 % – для автобусів, 65 % – для вантажних автомобілів і причіпного складу. Заправні операції, постановку автомобіля на стоянку, а також перевірку технічного стану виконують водії за рахунок підготовчо-заключного часу і механік контрольно-технічного пункту (КТП). До нормативів TO-1 і ТО-2 не входить трудомісткість ЩО. Трудомісткість додаткових робіт CO до трудомісткості ТО-2 становить 50 % – для дуже холодного і дуже жаркого сухого кліматичних районів, 30 % – для холодного і жаркого сухого районів, 20 % – для інших районів. Нормативи табл. 4.3 не враховують трудових затрат на допоміжні роботи, які встановлюють у межах не більше 30 % сумарної трудомісткості ТО і ПР по автотранспортному підприємству.

До складу допоміжних робіт входять: обслуговування устаткування, складські, прибиральні та інші роботи, пов'язані із ТО і ремонтом рухомого складу.

Вихідні нормативи уточнюють в інструкціях для сім'ї автомобілів і ко­ректують з урахуванням умов експлуатації.

4.2 Коректування нормативів

Автотранспортним підприємствам надане право коректувати нормативи ТО і ремонту зміною кількісного значення їх при роботі автомобілів в умовах, що відрізняються від тих, які прийняті для вихідних нормативів, з урахуванням конкретних умов експлуатації: ресурсні (на державному, галузевому і внутрішньогалузевому рівнях) – для створення автотранспортним підприємствам порівняних умов роботи; оперативні (на внутрішньогалузевому і господарському рівнях) – для забезпечення ефективного використання на ВАТ АТП трудових і матеріальних ресурсів.

Коректування роблять зміною кількісного значення нормативів ТО, переліком операцій ТО; співвідношенням між обсягом робіт ТО і ремонтом за рахунок включення до ТО характерних (що часто повторюються) операцій ПР.

Коректування нормативів ТО і ремонту рухомого складу залежно від умов експлуатації здійснюють відповідно до їхньої класифікації (табл. 4.4), яка охоплює п'ять категорій умов експлуатації. Категорія умов експлуатації автомобілів характеризується типом дорожнього покриття D, типом рельєфу місцевості Р, якою пролягає дорога, й умовами руху.

Таблиця 4.4 – Категорії умов експлуатації

Категорія умов експлуатації	Умови руху
	За межами приміської зони (більш як 50 км від межі міста)	У малих містах (до 100 тис. жителів) і в приміській зоні	У великих містах (більш як 100 тис. жителів)
І	D1 – P1, P2, P3	–	–
II	D1 – P4 D2 – P1, P2, P3, Р4 D3 – P1, P2, P3	D1 – P1, P2, P3, Р4 D2 – P1	–
III	D1 – P5 D2 – P5 D3 – P4, Р5 D4 – P1, P2, P3, Р4, Р5	D1 – P5 D2 – P2, P3, Р4, Р5 D3 – P1, P2, P3, Р4, Р5 D4 – P1, P2, P3, Р4, Р5	D1 – P1, P2, P3, Р4, Р5 D2 – P1, P2, P3, Р4 D3 – P1, P2, P3 D4 – P1
IV	D5 – P1, P2, P3, Р4, Р5	D5 – P1, P2, P3, Р4, Р5	D2 – P5 D3 – P4, Р5 D4 – P2, P3, Р4, Р5 D5 – P1, P2, P3, Р4, Р5
V	–	D6 – P1, P2, P3, Р4, Р5	–

Визначено шість типів (матеріалів) дорожнього покриття: D₁ – цементобетон, асфальтобетон, брущатка, мозаїка; D₂ – бітумомінеральні суміші (щебінь або гравій, оброблені бітумом); D₃ – щебінь (гравій) без обробки, дьогтебетон; D₄ – булижник, колотий камінь, ґрунт і маломіцний камінь, оброблені в'яжучими матеріалами, дорога по снігу; D₅ – ґрунт, укріплений або поліпшений місцевими матеріалами, лежневі і брусові покриття; D₆ – природні ґрунтові дороги, тимчасові внутрішньокар'єрні і відвальні дороги, під'їзні шляхи, що не мають твердого покриття; а також п'ять типів рельєфу місцевості: P₁ – рівнинний (до 200 м); P₂ – слабогорбистий (200...300 м); P₃ – горбистий (300...1000 м); P₄ – гористий (1000...2000 м); P₅ – гірський (більш як 2000 м).

Вихідні нормативи, які регламентують ТО і ремонт рухомого складу, для забезпечення високої експлуатаційної надійності автомобілів, підвищення продуктивності праці ремонтно-обслуговуючих робітників і скорочення затрат на ТО і ремонт рухомого складу уточнюють стосовно конкретних автомобілів і коректують за допомогою коефіцієнтів:

k₁– коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації;

k₂– коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу;

k₃=K'₃·К''₃ – коефіцієнт, що враховує природно-кліматичні умови;

K₄ і К'₄, – коефіцієнт, що враховує пробіг від початку експлуатації;

k₅ – коефіцієнт, що враховує розміри автотранспортного підприємства і кількість технологічно сумісних груп рухомого складу.

Корегування нормативів ТО та ремонту виконується за наступними залежностями.

Загальний пробіг до капітального ремонту визначається за формулою:

^{, (4.1)}

де – нормативний пробіг до капітального ремонту.

Періодичності технічного обслуговування (ТО-1 та ТО-2):

, (4.2)

де – нормативна періодичність технічного обслуговування (ТО-1 та ТО-2 відповідно).

Трудомісткість технічного обслуговування (ТО-1 та ТО-2):

, (4.3)

де – нормативна трудомісткість технічного обслуговування (ТО-1 та ТО-2 відповідно).

Трудомісткість ЩО:

^{, (4.4)}

де – нормативна трудомісткість щоденного обслуговування;

К_М – коефіцієнт механізації, який враховують зниження трудомісткості за рахунок механізації робіт ЩО.

Значення коефіцієнту К_М в залежності від виду РС визначається за формулою:

, (4.5)

де M – доля робіт ЩО, що виконується механізованим способом, %.

Трудомісткість поточного ремонту (на 1000 км пробігу) визначається за наступною залежністю:

. (4.6)

де – нормативна трудомісткість поточного ремонту.

Після визначення скорегованої періодичності ТО перевіряють її кратність між видами ТО з наступним округленням для цілих сотень кілометрів.

Після KP норма пробігу автомобіля L_КР повинна становити не менш як 80 % пробігу до КР.

Значення коефіцієнтів коректування наведено в табл. 4.5 – 4.9 та перелік технологічно сумісних груп рухомого складу за типами та марками – в табл. 4.10.

Таблиця 4.5 – Коефіцієнт корегування нормативів в залежності від категорії умов експлуатації

Категорія умов експлуатації	K1 для корегування нормативів
	періодичності ТО	питомої трудо­місткості ПР	пробігу до KP *	витрати запасних частин **
І II ІІІ IV V	1,0 0,9 0,8 0,7 0,6	1,0 1,1 1,2 1,4 1,5	1,0 0,9 0,8 0,7 0,6	1,00 1,10 1,25 1,40 1,65

Примітки: 1.* При коректуванні норми пробігу до KP двигуна К₁ беруть таким, що дорівнює: 0,7 – для III категорії умов експлуатації; 0,6 – для IV категорії; 0,5 – для V категорії.

2.** Відповідно коефіцієнт K₁ коректування норм витрати запасних частин для двигуна становить: 1,4 — для III категорії умов експлуатації; 1,65 — для IV категорії; 2,0 — для V категорії.

Таблиця 4.6 – Коефіцієнт корегування нормативів в залежності від модифікації РС

Модифікація рухомого складу та організація його роботи	K2 для корегування нормативів
	трудомісткості ТО і ПР	пробігу до KP	витрати запасних частин
1	2	3	4
Базовий автомобіль Сідельний тягач Автомобілі: з одним причепом з двома причепами	1,00 1,10 1,15 1,20	1,00 0,95 0,90 0,85	1,00 1,05 1,10 1,20

Продовження таблиці 4.6

1	2	3	4
Автомобілі-самоскиди: при роботі на плечах понад 5 км з одним причепом або при роботі на коротких плечах (до 5 км) з двома причепами Спеціалізований рухомий склад (залежно від складності обладнання)*	1,15 1,20 1,25 1,10 1,20	0,85 0,80 0,75 – –	1,20 1,25 1,30 – –

Примітка. * Нормативи трудомісткості ТО і ПР спеціалізованого рухомого складу уточнюються в другій частині Положення про конкретну сім'ю рухомого складу.

Таблиця 4.7 – Коефіцієнт корегування нормативів в залежності від природно-кліматичних умов

Кліматичні райони	К'3, К''3 для корегування нормативів
	періодичності ТО	питомої трудомісткості ПР	пробігу до KP	витрати запасних частин
Коефіцієнт К'3
Помірний Помірно теплий Вологий, теплий вологий, жаркий сухий, дуже жаркий сухий Помірно холодний Холодний Дуже холодний	1,0 1,0 0,9 0,9 0,9 0,8	1,0 0,9 1,1 1,1 1,2 1,3	1,0 1,1 0,9 0,9 0,8 0,7	1,0 0,9 1,1 1,1 1,25 1,4
Коефіцієнт К''3
З високою агресивністю навколишнього середовища	0,9	1,1	0,9	1,1

Примітки. 1. Нормативи коректують для серійних моделей, у конструкції яких не враховані специфічні особливості роботи в цих районах.

2. Агресивність навколишнього середовища враховують і при постійному використанні рухомого складу для перевезення хімічних вантажів, які спричиняють інтенсивну корозію деталей.

Таблиця 4.8 – Коефіцієнт корегування нормативів в залежності від пробігу з початку експлуатації

Пробіг з початку експлуатації, у частках від нормативного до KP	Вантажні			Автобуси			Легкові
	K4	К'4	K4		К'4	K4		К'4
До 0,25 Понад 0,25 до 0,50 » 0,50 » 0,75 » 0,75 » 1,00 » 1,00 » 1,25 » 1,25 » 1,50 » 1,50 » 1,75 » 1,75 » 2,00 » 2,00	0,4 0,7 1,0 1,2 1,3 1,4 1,6 1,9 2,1	0,7 0,7 1,0 1,2 1,3 1,3 1,3 1,3 1,3	0,5 0,8 1,0 1,3 1,4 1,5 1,8 2,1 2,5		0,7 0,7 1,0 1,3 1,4 1,4 1,4 1,4 1,4	0,4 0,7 1,0 1,4 1,5 1,6 2,0 2,2 2,5		0,7 0,7 1,0 1,3 1,4 1,4 1,4 1,4 1,4

Таблиця 4.9 – Коефіцієнт корегування нормативів в залежності від розмірів АТП та кількості технологічно сумісних груп рухомого складу

Кількість автомобілів, які обслу­говуються і ремонтуються на авто­транспортному підприємстві	К5 для технологічно сумісних груп рухомого складу
	Менше 3	3	Більше 3
До 100 Понад 100 до 200 » 200 » 300 » 300 » 600 » 600	1,15 1,05 0,95 0,85 0,80	1,20 1,10 1,00 0,90 0,85	1,30 1,20 1,10 1,05 0,95

Примітка. Кількість автомобілів у технологічно сумісній групі має бути не менш як 25.

Таблиця 4.10 – Перелік груп технологічно сумісного рухомого складу для ТО і ПР

Групи технологічно сумісного рухомого складу	Основні моделі, що входять до групи технологічно сумісного рухомого складу
І	АЗЛК, ИЖ, ВАЗ, ЛуАЗ, ЗАЗ
ІІ	ГАЗ “Волга”, РАФ, УАЗ, ЕрАЗ, ГАЗель
ІІІ	ЛАЗ, КАвЗ, ГАЗ
IV	ЛАЗ, ЛиАЗ, ЗИЛ, КАЗ, УраЛ (всі з карбюраторними двигунами)
V	МАЗ, КрАЗ, КамАЗ, ЗИЛ, КАЗ, УраЛ (всі з дизельними двигунами)
VI	“Ікарус”, ЛАЗ, ЛиАЗ (всі з дизельними двигунами)
VII	Причепи і напівпричепи всіх моделей і модифікацій

4.3 Приклад коректування нормативів

Виконати коректування нормативів для вантажного АТП, яке має у своєму складі 200 автомобілів МАЗ-5335 та 150 автомобілів ГАЗ-33021, та працює у таких умовах:

• умови руху: за межею приміської зони;

• тип дорожнього покриття: бітумомінеральні суміші (Д₂);

• тип рельєфу місцевості: слабкогорбистий (Р₂);

• кліматичний район: помірно-теплий;

• середній пробіг з початку

експлуатації автомобілів МАЗ: 210 тис. км;

автомобілів ГАЗ: 45 тис. км.

З табл. 4.1 – 4.3 визначаємо нормативи ТО та ремонту рухомого складу, а результати заносимо в табл. 4.11.

Таблиця 4.11 – Нормативні показники ТО та ремонту рухомого складу

Нормативні показники	Позначення	Розмірність	МАЗ-5335	ГАЗ-33021
1	2	3	4	5
1. Пробіг до капітального ремонту		тис. км	300	175
2. Пробіг до ТО-1		км	4000	4000
3. Пробіг до ТО-2		км	16000	16000

Продовження таблиці 4.11

1	2	3	4	5
4. Трудомісткість ЩО		люд.-год.	0,75	0,42
5. Трудомісткість ТО-1		люд.-год.	3,4	2,9
6. Трудомісткість ТО-2		люд.-год.	13,8	10,8
7. Трудомісткість поточного ремонту		люд.-год./1000км	6,7	3,6

Враховуючи, що автомобілі працюють за межею приміської дорожнє покриття – Д₂, а рельєф місцевості Р₂, то за табл. 4.4 приймаємо ІІ категорію умов експлуатації.

За табл. 4.5 – 4.9 Визначаємо коефіцієнти коректування та заносимо в таблицю 4.12.

Таблиця 4.12 – Коефіцієнти коректування

Марка автомобіля	Нормативні показники	Коефіцієнти коректування
		K1	K2	К'3	К''3	K4	K5	Kм
МАЗ-5335	1. Пробіг до капітального ремонту	0,9	1,0	1,1	1,0	-	-	-
	2. Пробіг до ТО-1	0,9	-	1,0	1,0	-	-	-
	3. Пробіг до ТО-2	0,9	-	1,0	1,0	-	-	-
	4. Трудомісткість ЩО	-	1,0	-	-	-	0,85	0,35
	5. Трудомісткість ТО-1	-	1,0	-	-	-	0,85	-
	6. Трудомісткість ТО-2	-	1,0	-	-	-	0,85	-
	7. Трудомісткість поточного ремонту	1,1	1,0	0,9	1,0	1,0	0,85	-
ГАЗ-33021	1. Пробіг до капітального ремонту	0,9	1,0	1,1	1,0	-	-	-
	2. Пробіг до ТО-1	0,9	-	1,0	1,0	-	-	-
	3. Пробіг до ТО-2	0,9	-	1,0	1,0	-	-	-
	4. Трудомісткість ЩО	-	1,0	-	-	-	0,85	0,35
	5. Трудомісткість ТО-1	-	1,0	-	-	-	0,85	-
	6. Трудомісткість ТО-2	-	1,0	-	-	-	0,85	-
	7. Трудомісткість поточного ремонту	1,1	1,0	0,9	1,0	0,7	0,85	-

При визначенні коефіцієнту К₄попередньо за формулою (4.1) необхідно розрахувати пробіг до капітального ремонту:

(тис. км);

(тис. км).

Далі для визначення коефіцієнту К₄необхідно визначити пробіг з початку експлуатації в долях пробігу КР. Для цього ділимо пробігу з початку експлуатації на пробіг до КР:

• для МАЗ-5335 ;

• для ГАЗ-33021 .

Автомобілі МАЗ-5335 та ГАЗ-33021 не є технологічно сумісними, тому при визначенні коефіцієнту К₅дві окремі технологічно-сумісні групи. Загальна чисельність рухомого складу – 350 автомобілів.

Так як чисельність автомобілів більше 50, мийні роботи ЩО необхідно виконувати механізованим способом. Приймаємо для обох груп автомобілів М= 65%, тоді коефіцієнт механізації (див. формулу (4.5)) становить:

.

За даними табл. 4.11 – 4.12 та формулами (4.1) – (4.6) визначаємо коректовані значення нормативів ТО та ремонту автомобілів. Результати розрахунків заносимо в табл. 4.13.

Таблиця 4.13 – Результати корегування нормативів

Показники	Розмірність	МАЗ-5335			ГАЗ-33021
		Еталонний	Корегований	Еталонний		Корегований
1. Пробіг до капітального ремонту	тис. км	300	297	175		173,25
2. Пробіг до ТО-1	км	4000	3600	4000		3600
3. Пробіг до ТО-2	км	16000	14400	16000		14400
4. Трудомісткість ЩО	люд.-год.	0,75	0,22	0,42		0,12
5. Трудомісткість ТО-1	люд.-год.	3,4	2,89	2,9		2,47
6. Трудомісткість ТО-2	люд.-год.	13,8	11,73	10,8		9,18
7. Трудомісткість поточного ремонту	люд.-год./1000км	6,7	5,64	3,6		2,12