Вітчизняні механічні машини.

У Росії перший підсумовуючий пристрій був виготовлений у 1770 р. часовим майстром і механіком Е. Якобсоном.

Сорок моделей оригінальних механізмів створив видатний російський математик і механік П.Л. Чебишев – і серед них арифмометр з оригінальним пристосуванням для перенесення десятків із молодших розрядів у старші (1878 р.). Для свого часу це була найбільш довершена лічильна машина. Ідеї, закладені в ній, лягли в основу багатьох сучасних обчислювальних пристроїв.

У 1875 р. петербурзький інженер В.Т. Однер сконструював зручний механічний арифмометр, який за короткий термін завоював увесь світ (на Всесвітній виставці в Парижі напередодні ХХ ст. удостоєний золотої медалі).

У 1912 р. О.М. Крилов створив механічний інтегратор для розв’язання інтегральних рівнянь. Промисловий випуск арифмометр у Росії почався в 1894 р. і тривав понад 70 років.

Для економічних та інженерних розрахунків у нашій країні в радянські часи використовувались арифмометри «Фелікс».

Релейні обчислювальні машини

Машина Буша

У 1925 р. американський вчений В. Буш створив першу обчислювальну машину на електричних реле.

Машина Цузе

У 1936-1939 рр. німецький інженер К.Цузе створив машину, що складалася з телефонних реле, в якій використовувалася двійкова система числення

Машина Ейкена

У 1937 р. американський вчений Г. Ейкен створив електромеханічну цифрову обчислювальну машину на електромагнітних реле, яку вважають безпосереднім попередником ЕОМ.

Машина Атанасова

У 1937 р. американський професор А.В. Атанасов почав розробку арифметичного пристрою на спеціальних електромеханічних блоках.

«Марк-І»

У 1944 р. на основі реле побудована цифрова обчислювальна машина «Марк-І»

«Марк-ІІ»

У 1947 р. побудована цифрова обчислювальна машина «Марк-2», в якій використовувалась двійкова система числення

Машина Бєссонова РВМ-1

У 1956 р. під керівництвом радянського інженера Н.І. Бєссонова побудована машина РВМ-1 – одна з найвдаліших конструкцій релейних обчислювальних машин.

Електронні обчислювальні машини

Електронні обчислювальні машини (ЕОМ) – обчислювальні машини, складовими яких є електронні елементи.

Машина Буша

У 1930 р. В. Буш розробив диференціальний аналізатор на електронних лампах

Проект Цузе

У 1937 – 1942 рр. Цузе розробив проект електронної машини, не реалізований через відсутність асигнувань.

Комп’ютер Атанасова-Беррі

У 1939 – 1942 рр. А. В. Атанасов з помічником К. Беррі створили першу електронну цифрову обчислювальну машину, що увійшла в історію під назвою «ABC» (за першими літерами прізвищ її творців)

«Колосс»

У 1942 – 1943 рр. в Англії була створена перша обчислювальна машина на вакуумних лампах, що працювала за допомогою програм. Групу творців цього першого електронного комп’ютера, названого «Колосом», для Британської розвідки під час Другої світової війни очолював А. Тюрінг, який ще в 1936 р. довів можливість створення універсальної програмно керованої обчислювальної машини(«машина Тюрінга»)

ENIAC

У 1946 р. в Пенсільванському університеті США на замовлення артилерійського управління створена машина ENIAC, яка вважається першою ЕОМ. Розробниками цього проекту були Джон Мочлі та Джон Еккерт. Машина важила 30 т, займала площу біля 150 кв. м, складалася з 18000 ламп та 1500 реле. Машина працювала в десятковій системі числення, швидкодія – 200 мксек для операцій додавання та 2300 мксек – при множенні. Працездатність її була дуже обмеженою (кожні 7 хвилин одна з ламп виходила з ладу, задачі треба було набирати вручну на численних перемикачах). Невідповідність між часом розв’язання задач і часом підготовки її вручну була настільки великою, що виграш від швидкості обчислення майже повністю покривався втратами у часі на підготовчих операціях.