Культура XX ‑ початку XXI ст.
Провідні тенденції розвитку культури в XX ст.
Основні естетичні принципи модернізму.
Художні напрямки модернізму.
Характерні ознаки культури постмодернізму.
Мистецькі напрямки постмодернізму.
Провідні тенденції розвитку культури в XX ст.
Розвиток зарубіжної та вітчизняної культури у XX – XXI ст. відбувається у складних, часто суперечливих обставинах, коли соціальні, політичні, військові, екологічні катаклізми впливають на людську особистість, змінюють її ціннісні орієнтири, трансформують соціокультурний розвиток.
Новітній час в історії людства – це період, коли наукові відкриття та технічні досягнення не лише поліпшували якість життя, а призводили до глобальних екологічних катастроф, сприяли створенню зброї масового знищення, причому науковці не передбачали трагічних наслідків застосування своїх відкриттів у майбутньому.
Глобальними техногенними катастрофами з тяжкими наслідками для навколишнього середовища людство розплачується також за надмірну урбанізацію.
XX ст. позначилося також нечуваним геноцидом, гонкою озброєнь, дегуманізацією суспільних відносин. Водночас людина нечувано розширює свій науковий і творчий потенціал, реалізує ідеї, які раніше вважалися фантастичними, а у сфері художньої творчості прагне знайти нові, нетрадиційні форми самовираження.
На рубежі XX – XXI ст. людство зіткнулося з проблемами, від вирішення яких залежить доля цивілізації. Ці проблеми прийнято називати глобальними (фр. global – загальний, всесвітній, від лат. globus ‑ куля) – загальними, поширеними на всю планету. До першорядних з них сьогодні належать подолання екологічної кризи, пов’язаної з катастрофічними наслідками людської діяльності: відвернення війни із застосуванням зброї масового знищення, створення без’ядерного ненасильницького світу; подолання голоду, злиднів, неграмотності; пошуки нових джерел сировини, що забезпечили б наступний розвиток економіки.
На зміст західної культури впливали наукові відкриття та технічні здобутки в різних галузях: освоєння космосу, розвиток комп’ютерних технологій, систем комунікації, поява нових синтетичних матеріалів, досягнення в галузі біології (клонування, генна інженерія). Завдяки таким глобальним змінам сучасне суспільство називають «постіндустріальним», «інформаційним» тощо.
Західна культура, особливо образотворче мистецтво, розвивалася у двох напрямах:
подальший розвиток реалізму класичного мистецтва, удосконалення і пошук нових форм виразності у межах цього художнього напряму;
пошуки принципово нових засобів художньої виразності, що привели до появи культури постмодернізму.
Для художньої культури XX ст. властиві відсутність єдиного мистецького стилю і панування цілого ряду течій, особливо в образотворчому мистецтві; зв'язок митців з політикою, протистояння їх мілітаризації, гонці озброєнь, кровопролитним війнам, боротьба за мир, проти фашизму і тоталітаризму; філософічність культури, постійне оновлення засобів художньої виразності, коли на зміну одному напряму приходить інший, поява нових видів мистецтва (кіно і телебачення), що роблять значний вплив на маси.