Тема 3. Первісна культура людства
Поняття про первісне суспільство.
Міфологія та магія у свідомості первісної людини.
Мистецтво первісного суспільства.
1. Поняття про первісне суспільство.
Формування людини як такої, виокремлення її зі світу дикої природи, початок створення ноосфери — сфери розуму, тобто цивілізації в найширшому сенсі слова, відбувалися під час первісного ладу, через який пройшли всі народи світу.
Історію первісного ладу поділяють на кам'яний, бронзовий та залізний віки. Зокрема, кам'яний вік складається з палеоліту, мезоліту та неоліту.
Палеоліт (давньокам'яний вік) — період, що охоплює величезний проміжок часу від 3 млн. до 10 тис. рр. до н.е.; характеризується використанням грубо обробленого кам'яного знаряддя (поряд з кістяним та дерев'яним). Люди займалися тоді мисливством, збирали дари природи, але вже навчилися добувати вогонь, споруджувати примітивне житло, виготовляти одяг. Духовне життя людини палеоліту доволі різноманітне, про що свідчить високий рівень виробів, які нерідко поєднують утилітарні та магічні функції. Людину цього періоду сьогодні характеризують як Homo babilis — людина вміла.
Мезоліт (середньокам'яний вік) — 10‑6 тис. рр. до н.е. — збігається зі встановленням на земній кулі сучасної геологічної епохи після танення льодовиків. У житті людського суспільства відбулися великі зміни. Було винайдено лук і стріли, що полегшувало полювання, з'явились плетені зі стебел рослин кошики та торбини. Людина навчилася виготовляти рибальські сіті, змайструвала човен — перший засіб пересування. Вправнішими стали руки, зіркішими очі, що не могло не вплинути на рівень техніки та мистецтва.
Неоліт (неокам'яний вік) — VI‑II тис. до н.е. Людина від полювання та збирання плодів переходить до скотарства та землеробства, починає вести осілий спосіб життя. До цього часу рівень культури в різних регіонах був приблизно однаковим; тепер у кожній місцевості з'являються свої особливості.
Люди навчаються випалювати глину, розвивається гончарна справа. До цього часу людина використовувала те, що вже в готовому вигляді знаходила в природі, в період неоліту починає сама створювати новий матеріал.
Період мезоліту та неоліту сумарно характеризують як неолітичну революцію, зумовлену значними змінами в житті людей (перехід до землеробства, приручення тварин тощо).
Бронзовий вік – II тис. до н.е. У житті людини все більшу роль починає відігравати метал. З'являється бронза — сплав олова та міді, — яку використовують для створення знарядь праці. Це час піднесення авторитету коваля, який володіє таємницями перетворення руди на метал (недарма ж коваль у міфологіях багатьох народів уподібнений до чаклуна). З відкриттям властивостей золота та срібла особливим видом мистецтва стає їх художнє оброблення: кування, лиття, карбування, гравірування. З'являються металеві прикраси: браслети, каблучки, кульчики та ін., які часто використовують як еталон грошей.
Залізним віком називають епоху від початку І тис. до н.е. до VIII‑VII ст. до н.е., коли люди навчилися виготовляти новий, більш міцний матеріал — залізо, яке повністю витісняє кам'яне й частково бронзове знаряддя. Розвивається, ускладнюється духовна культура, в суспільстві виокремлюються співаки, оповідачі, художники; посилюється індивідуальне начало у творчості.