1.3 Аналіз ринку

Аналіз попиту на нову продукцію – один з найважливіших напрямів діяльності інноваційних компаній. Комерційним компаніям немає сенсу вкладати свої кошти в НДДКР, якщо кінцевий результат себе не окупить. Тому необхідним є розрахунок ємності ринку. Для цього необхідно спрогнозувати наступні дані [5]:

• Середня кількість споживачів, які використовують товари аналогічні розроблюваному (п=147). Цільовою аудиторією даного продукту є АЕС, ТЕС, металургійні заводи та інші джерела теплового забруднення амосфери, тому кількість таких об’єктів і буде кількістю споживачів.

• Середній відсоток споживачів, які зацікавляться придбанням інноваційного продукту ();

• Середній термін заміни інноваційного продукту (Т=3 роки);

• Середній відсоток споживачів, що захочуть придбати розроблюваний товар повторно ().

Обчислимо потребу в інноваційному продукті:

(1.7)

Оптимістичний прогноз попиту на інноваційне рішення:

(1.8)

Песимістичний прогноз попиту на інноваційне рішення:

(1.9)

Реалістичний прогноз попиту на інноваційне рішення:

(1.10)

Реалістичний прогноз розрахований на один рік і відповідно на весь термін життя іновації, що складає 3 роки, він буде складати 99.

Є два види каналу збуту: прямий (пов'язані з переміщенням товарів і послуг від виробників до споживачів без використання незалежних посередників) і непрямий (пов'язані з переміщенням товарів і послуг від виробника до незалежного учасника руху товарів, а потім до споживача).

В даному випадку використовується прямий канал збуту. Розроблена технологія буде пропонуватися безпосередньо зацікавленим підприємствам, які виявлять бажання вдосконалити власні виробництва та долучитися до прискорення впровадження водневих технологій в Україні. Окрім того, водень можна використовувати на тих же виробництвах, для підтримання температури обладнання, що значно зекономить витрати на пальне. Оскільки дана розробка використовує відходи виробництва, то вона має зацікавити потенційних покупців.

Збут буде проводитися за таким планом:

1. Запис інформації по розробці на носій;

2. Створення бази даних потенційних клієнтів;

3. Підготовка презентації проекту;

4. Відправлення презентації по списку з бази даних клієнтів;

5. Аналіз відповідей та продаж продукту.

Згідно плану продукт буде збуватися по прямому каналу збуту і зацікавленими у збуті будуть самі розробники, які і будуть цим займатися.

Оскільки реалістичний прогноз складає 33 екземпляри в рік, то за термін зміни інноваційного продукту, який складає 3 роки можливо буде продати близько 100 екземплярів, що є дуже позитивним прогнозом для інновації.

Розділ 2 розрахунок витрат на розробку нового технічного рішення

2.1 Розрахунок капітальних вкладень на розробку нового технічного рішення та його повної собівартості

Капітальні вкладення на розробку нового технічного рішення, в загальному випадку, складаються з відповідних витрат і розраховуються за формулою:

(2.1)

де – основна заробітна плата розробників, грн.;

–основна заробітна плата робітників, які виконують відповідні роботи, грн. ( для розроблюваного методу цей параметр відсутній)

– додаткова заробітна плата розробників та робітників, грн.;

–нарахування на заробітну плату розробників та робітників, грн.;

–амортизація обладнання, приміщень та нематеріальних ресурсів для розробки нового рішення, грн.;

М – витрати на матеріали, які були використані на розробку нового технічного рішення, грн.;

–витрати на комплектуючі які були використані на розробку нового технічного рішення, грн.;

В_ел – витрати на електроенергію для розробки нового технічного рішення, грн.;

І_е – інші витрати, грн.

До фонду основної заробітної плати розробників належать виплати, які плануються і включаються у фактичну собівартість проведення досліджень.

Витрати на основну заробітну плату розробників (З_о) розраховуються за формулою:

(2.2)

де k – кількість посад розробників залучених до процесу досліджень;

–місячний посадовий оклад конкретного розробника, грн.;

–число днів роботи конкретного розробника, грн.;

Т_р – середнє число робочих днів в місяці (обрано Т_р =22 днів).

Обрахуємо витрати на основну заробітну плату для керівника проекту за формулою (2.2):

Для інженера заробітна плата буде складати:

Загальна сума витрат на заробітну плату буде складати:

Проведені розрахунки зведемо до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1– Витрати на заробітну плату розробників

Найменування посади	Місячний осадовий оклад, грн	Оплата за робочий день, грн	Число днів роботи	Витрати на заробітну плату, грн		Прим.
Керівник проекту	1700	77,27	40	3090,9
Інженер	1400	63,63	40	2545,45
Всього					Зо=

Додаткова заробітна плата для розробників розраховується як 10…12 % від суми основної заробітної плати:

З_дод=

Нарахування на заробітну плату розробників та робітників розраховується як 36,5...42,5 % від суми основної та додаткової заробітної плати розробників і робітників за формулою 2.3:

(2.3)

де – норма нарахування на заробітну плату розробників.

Для =40% отримаємо:

_{Зн = (5636,35 + 563,64) ∙ 40% = 2480}

В спрощеному вигляді амортизаційні відрахування по кожному виду обладнання та приміщенням можуть бути розраховані з використанням прямолінійного методу амортизації за формулою 2.4:

(2.4)

де Ц_б – балансова вартість обладнання, приміщень тощо, які використовувались для розробки нового технічного рішення, грн.;

і_вик – термін використання обладнання, приміщень під час розробки, місяців;

Т_в – строк корисного використання обладнання, приміщень тощо, років, згідно податкового законодавства.

Для розрахунку амортизації нематеріальних ресурсів використовується наступна формула 2.5:

(2.5)

де Н_а – норма амортизації (Н_а =10 ...15%).

Отримаємо

1. для комп’ютера:

2. для приміщення:

3. для меблів, необхідних для роботи:

_{4. для нематеріальні ресурси:}

Отримаємо загальну суму амортизаційних відрахувань:

Проведені розрахунки зведемо до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Амортизаційні відрахування

Найменування обладнання	Балансова вартість, грн	Мінімальний строк корисного використання, років	Термін використання обладнання, місяців	Амортизаційні відрахування, грн
Комп’ютер	4500	4	2	187,5
Приміщення	50 000	20	2	41,67
Меблі	3000	4	2	125
Нематеріальні ресурси	2000	-	2	33,33
Всього					387,5

Витрати на комплектуючі вироби (Кв), які використовують при розробці одиниці нового технічного рішення, розраховуються, згідно їх номенклатури, за формулою 2.6.

(2.6)

де - кількість комплектуючих j-го виду, шт.;

–покупна ціна комплектуючих j-гo виду, грн.;

–коефіцієнт транспортних витрат, (=1,1 ... 1,15).

Проведені розрахунки зведемо до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Витрати на комплектуючі

Найменування комплектуючих	Кількість, шт	Ціна за штуку, грн	Сума, грн	Прим.
Диск CD-R	1	3	3
Коробка для диску	1	0,5	0,5
Всього				3,85 грн.

Витрати на силову електроенергію (В_е) розраховують за формулою 2.7:

(2.7)

де – встановлена потужність обладнання на визначеному етапі розробки, кВт.;

–тривалість роботи обладнання на визначеній і-й технологічній операції при виготовленні одного виробу або на етапі розробки, год.;

–вартість 1 кВт-годину електроенергії, грн.; (вартість електроенергії визначається за даними енергопостачальної компанії);

–коефіцієнт, що враховує використання потужності, < 1;

–коефіцієнт корисної дії обладнання.

Витрати на силову енергію для комп’ютера будуть складати:

Витрати на силову енергію для освітлення лампочкою розжарювання будуть складати:

Загальна сума витрат на енергію буде:

Проведені розрахунки зведено до таблиці 2.4. Тривалість годин це добуток кількості робочих днів – 20 на кількість робочих годин – 8.

Таблиця 2.4 – Витрати на електроенергію

Найменування обладнання	Встановлена потужність, кВт	Тривалість роботи, год	Сума , грн
Комп’ютер	0, 5	320	142,42
Лампа	0,1	320	99,6
Всього				242,02

Інші витрати охоплюють: загальновиробничі витрати (витрати на управління організацією, оплату службових відряджень, витрати на утримання основних засобів тощо), адміністративні витрати (оплату юридичних та аудиторських послуг, проведення зборів тощо) та інші операційні витрати (штрафи, пеня, неустойки, тощо).

Інші витрати Ів доцільно прийняти як 200...300 % від суми основної заробітної плати розробників та робітників, які приймали участь в розробці нового технічного рішення. Величину витрат Ів розраховують за формулою 2.8:

(2.8)

Отримаємо для 200%:

(грн)

Сума всіх розрахованих затрат за формулою (2.1) і складає капітальні вкладення на розробку нового технічного рішення. Тобто:

_{К = 5636,35 + 2480 + 387,5+ 242,02 + 11272,7 = 20018,57 (грн)}

Для обчислення собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які до неї включаються (тобто калькулювання).

Калькулювання – розрахунок собівартості одиниці продукції, кінцевим результатом якого є складання калькуляцій, тобто документа, в якому подані всі витрати на виробництво та реалізацію одиниці конкретного виду продукції в розрізі калькуляційних статей.

• Повна собівартість одиниці продукції включає такі затрати:

• Сировина та матеріали.

• Куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій.

• Паливо й енергія на технологічні цілі.

• Основна заробітна плата робітників.

• Додаткова заробітна плата робітників.

• Відрахування на соціальні заходи від зарплати робітників

• Амортизація обладнання.

• Інші прямі виробничі витрати.

• Витрати на збут.

На стадії певній стадії виробництва необхідний робітники для запису інформації на носій та друк матеріалу.

Витрати на основну заробітну плату робітників (Зр) за відповідними найменуваннями робіт розраховують за формулою:

(2.9)

де - погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду, за виконану відповідну роботу, грн./год;

- час роботи робітника на визначеній і-й технологічній операції при виготовленні одного виробу, год.

Обидва робітника є робітниками першого розряду і для них тарифна ставка становить 6,88 грн.

Витрати на основну заробітну плату робітників зведемо до таблиці 2.5

Таблиця 2.5 - Величина витрат на основну заробітну плату робітників

Найменування робіт	Трудомісткість, годин	Розряд роботи	Погодинна тарифна ставка, грн.	Величина оплати, грн.
1. Друк матеріалу	0,5	4	9	4,5
2. Запис додатку на диск	0,5	4	9	4,5
Всього				9

Решту затрат розрахуємо по представленій нижче методиці. Додаткова заробітна плата розробників та робітників розраховується як 10 ... 12% від суми основної заробітної плати робітників за формулою:

, (2.9)

де Ндод - норма нарахування додаткової заробітної плати.

Для =10% отримаємо:

_{Здод=10%∙9 = 0,9 (грн)}

Нарахування на заробітну плату робітників Зн розраховується як 36,5...42,5% від суми основної та додаткової заробітної плати виробничих робітників за формулою:

(2.10)

де Н_зп - норма нарахування на заробітну плату робітників.

При Н_зп = 40 % отримаємо:

_{Зн = (9 + 0,9) ∙ 40% = 3,96 (грн)}

В спрощеному вигляді амортизаційні відрахування по кожному виду обладнання та приміщенням можуть бути розраховані за формулою 2.5. Як правило, амортизація для нематеріальних ресурсів не розраховується.

Отримаємо:

1. для комп’ютера:

(грн);

2. для приміщення:

(грн);

3. для меблів, необхідних для роботи:

(грн);

4. для принтера:

(грн);

Отримаємо загальну суму амортизаційних відрахувань:

А_обл = 0,19 + 0,42 + 0,29 + 0,11 = 1,01 (грн)

Проведені розрахунки зведемо до таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Амортизаційні відрахування для обладнання

Найменування обладнання	Балансова вартість, грн.	Строк корисного використання, років	Термін використання обладнання, год. / місяців		Амортизаційні відрахування, грн.
Комп’ютер	4500	4	1 ,	0,002	0,19
Приміщення	50 000	20	1	0,002	0,42
Меблі	7000	4	1	0,002	0,29
Принтер	2000	3	1	0,002	0,11
Всього						1,01

Витрати на силову електроенергію (Ве) розраховують за формулою:

(2.11)

де – встановлена потужність обладнання на визначеному етапі розробки, кВт.;

–тривалість роботи обладнання на визначеній і-й технологічній операції при виготовленні одного виробу або на етапі розробки, год.;

–вартість 1 кВт-години електроенергії, грн.; (вартість електроенергії визначається за даними енергопостачальної компанії);

–коефіцієнт, що враховує використання потужності, < 1;

–коефіцієнт корисної дії обладнання.

Витрати на силову енергію для комп’ютера будуть складати:

(грн).

Витрати на силову енергію для освітлення будуть складати:

Загальна сума витрат на енергію буде:

В_е = 0,45 + 0,93 = 1,38 (грн).

Проведені розрахунки зведемо до таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Витрати на електроенергію

Найменування обладнання	Встановлена потужність, кВт.	Тривалість роботи, год.	Сума, грн.
Комп’ютер	0,5	1	0,45
Лампи	0,3	1	0,93
Всього				1,38

Для спрощення розрахунку інші витрати охоплюють: загальновиробничі витрати (витрати на управління організацією, витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції (створення робочих місць; придбання нового обладнання, пов’язаного з конкретним виробництвом; придбання інструменту тощо), оплату службових відряджень, адміністративні витрати (оплату юридичних та аудиторських послуг, проведення зборів тощо) та інші операційні витрати (штрафи, пеня, неустойки, тощо).

Інші витрати Ів доцільно прийняти як 200...300 % від суми основної заробітної плати робітників, які приймали участь в розробці нового технічного рішення. Величину витрат Ів розраховують за формулою:

(2.12)

Отримаємо для 200%:

_{Ів = 2∙9 = 18 (грн)}

Крім того, необхідно додатково порахувати витрати на комплектуючі вироби (Кв), які використовують при виробництві і збуті одиниці нового технічного рішення, розраховуються, згідно їх номенклатури, за формулою:

(2.13)

де - кількість комплектуючих j-го виду, шт.;

–покупна ціна комплектуючих j-гo виду, грн.;

–коефіцієнт транспортних витрат, (=1,1 ... 1,15).

_{Кв = (1∙3∙1,15)+ (1∙0,5∙1,15)+ (50∙0,08∙1,15) = 8,63 (грн).}

Проведені розрахунки зведемо до таблиці 2.3.

Таблиця 2.8 – Витрати на комплектуючі

Найменування комплектуючих	Кількість, шт	Ціна за штуку, грн	Сума, грн	Прим.
CD-диск	1	3	3
Коробка для CD	1	0,5	0,5
Папір	50	0,08	4
Всього: 7,5 грн.

Сума всіх вище розрахованих статей витрат утворює виробничу собівартість виробу:

_{SВ = 9 + 3,96 + 1,01 + 1,38 + 18 + 8,63 = 41,98 (грн)}

Повна собівартість виробу розраховується за формулою 2.14:

(2.14)

де– виробнича собівартість виробу, грн.;

–заплановані витрати на збут, (1... 10 %).

Отримаємо для витрат на збут 10 %:

Результати розрахунків всіх видів витрат, на виготовлення одиниці продукції, необхідно звести до таблиці 1.15

Таблиця 2.9 – Повна собівартість виготовлення виробу

Стаття витрат	Умовне позначення	Сума, грн.	Примітка
1. Витрати на комплектуючі на одиницю продукції, грн.	Кв	8,63
2.Витрати на силову електроенергію, грн.	Ве	1,38
3. Витрати на основну заробітну плату робітників, грн.	Зр	9
4.Витрати на додаткову заробітну плату робітників, грн.	Здод	0,9
5.Витрати на нарахування на заробітну плату робітників, грн.	Зн	3,96
6. Амортизаційні відрахування, грн.	А	1,01
7. Інші витрати, грн.	Ів	18
Виробнича собівартість.	Sв	41,98
8. Витрати на збут, грн..	Взб	4,2
Повна собівартість одиниці виробу	Sn	248,39

Сума всіх розрахованих у табл. 2.9 статей витрат утворює повну собівартість інноваційного виробу.