1.2 Оцінка технічного рівня якості інноваційного рішення

Інновації та інноваційна діяльність пов'язані зі значним ризиком, оскільки сенсом інновацій є зміни, які розглядають як джерело доходу, а процеси і результати змін містять істотну частку елементів невизначеності і спричиненого нею ризику. При цьому раціональна поведінка полягає в тому, щоб не ігнорувати ризик, а належно враховувати для обґрунтування заходів, спрямованих на йогопопередження, зниження чи компенсацію.

Можливі втрати для підприємства-інноватора, пов'язані з додатковими зусиллями, яких йому доведеться докладати для подолання негативних впливів на нього змін природного середовища, наприклад, на додаткове очищення сировини, пристосування технологій виробництва і продукції для роботи в нових природно-екологічних умовах тощо.

Техногенний ризик внаслідок впливу на природне середовище господарської діяльності людини. Переважно пов'язаний з постійним (навіть в обсягах припустимих ГДК) витіканням аміаку, хлору, сірки та їхніх сумішей, що загрожує подальшим забрудненням НПС.

В економіці для оцінки ризику переважно використовують імовірнісний підхід. Але високий ступінь невизначеності й ризику інноваційних проектів потребує розробки заходів для його штучного зниження, що передбачає наявність точної оцінки не лише величини можливих збитків і ймовірності їх виникнення, а й ступеня впливу окремих факторів на загальний ризик проекту

Основні нормативні параметри розробленої технології наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Основні нормативні параметри інноваційного рішення

Параметри	Інновація відповідає нормам і стандартам	Інновація не відповідає нормам і стандартам
1. ISO 9001:2008	1	-
2. ISO 14001:2004	1	-
3. ISO 19011:2002	1	-

З наведеної таблиці помітно, що інновація повністю відповідає встановленим нормам та стандартам, тобто розробка є якісною та конкурентоспроможною.

Оцінка інноваційного рішення за технічними пар. наведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Основні технічні параметри інноваційного рішення

Параметри	Абсолютне значення параметру				Коефіцієнт вагомості параметру
	краще	середнє	гірше
1 ККД	85	-	-	23
2 Енергозатратність на вироблення водню	100	-	-	19
3 Очікувана енергетична рентабельність	100	-	-	14
4 Коефіцієнт перетворення теплоти	100	-	-	12
5 Шкідливість виробництва	90	-	-	15
6 Продуктивність	100	-	-	11
7 Відходи	100	-	-	6
				100% або 1

Проаналізувавши таблицю 1.1 можна зробити висновок, що інновація має лише одне відносно слабке місце – це мобільність самої установки, хоча можна доопрацювати її так, щоб вона була більш мобільною та ККД, яке можна покращити за рахунок вдосконалення способу електролізу використовуючи наприклад низько амперний спосіб.

Вагомість кожного параметру була оцінена експертами, якими виступали магістри інституту екології та науковий керівник роботи. Результати проведеної оцінки занесені до таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Експертна оцінка вагомості параметрів

Експерти	Показники								Загальна вага, %
	1	2	3	4	5	6	7
1	30	15	15	10	10	15	5	100
2	20	25	10	10	15	15	5	100
3	25	20	25	10	10	5	5	100
4	20	20	10	15	20	10	5	100
5	20	15	10	15	20	10	10	100
Середнє значення	23	19	14	12	15	11	6	100

Для оцінки узгодженості експертів скористаємося розрахунком коефіцієнта конкордації, який розраховується за формулою 1.1.

(1.1)

де п – кількість експертів;

т – кількість можливих варіантів оцінки;

–відхилення від середньої суми рангів.

Для розрахунку коефіцієнта конкордації складемо таблицю 1.4, де прорангуємо відповіді експертів, подані в таблиці 1.3.

Таблиця 1.4 – Рангування результатів експертної оцінки

Показники	Ранги за кількістю експертів						Сумарний ранг
	1	2	3	4	5
1	1	2	1	1	1	6		-14		196
2	2	1	2	1	2	8		-12		144
3	2	4	1	3	3	13		-7		49
4	3	4	3	2	2	14		-6		36
5	3	3	3	1	1	11		-9		8
6	2	3	4	3	3	15		-5		25
7	4	5	4	4	3	20		0		0
												∑=458

Середня сума рангів () розраховується за наступною формулою:

(1.2)

Отримаємо наступну середню суму рангів:

= 5  (7+1) / 2 = 20

Коефіцієнт конкордації:

Отже, розрахувавши коефіцієнт конкордації ми дійшли висновку, що узгодженість думок експертів є задовільною, а отже результати експертного дослідження є коректними.

Після перевірки узгодженості думок експертів, із врахуванням коефіцієнтів вагомості відповідних параметрів можна визначити абсолютний рівень якості інноваційного рішення а формулою:

(1.3)

де – числове значення і-го параметру інноваційного рішення,

n – кількість параметрів інноваційного рішення, що прийняті для оцінки,

–коефіцієнт вагомості відповідного параметра (сума коефіцієнтів вагомості всіх параметрів повинна дорівнювати 1 або 100%).

Отже:

К_АЯ = 85∙23+ 100∙19+ 100∙14+ 100∙12+ 90∙15+ 100∙11+ +100∙6 / 10 000 =

2) Одночасно визначаємо відносний рівень якості, порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найліпшого вітчизняного або зарубіжного базового варіанту-аналогу. Результати занесені в таблиці 1.5.

Процедура визначення одиничних параметричних індексів за технічними показниками якості здійснюється за відповідними формулами. Якщо збільшення величини параметру свідчить про підвищення якості нової розробки, одиничний параметричний індекс розраховується за формулою:

(1.4)

Якщо зменшення величини параметру свідчить про підвищення якості нової розробки, то одиничний параметричний індекс розраховується за оберненою формулою:

(1.5)

де q_i – одиничний параметричний індекс, розрахований за і-м параметром;

Р_і – значення i-го параметра виробу;

Р_{баз і} – аналогічний параметр базового виробу-аналогу, з яким проводиться порівняння.

Отримаємо відносний показник якості для вказаних у таблиці 1.5 параметрів та заносимо отримані результати у цю таблицю:

Таблиця 1.5 – Основні технічні параметри інноваційного рішення та товару-конкурента

Показники	Варіанти		Відносний показник якості	Коефіцієнт вагомості параметру
	Базовий	Новий
1 ККД, %	4	5	1,25	23
2 Енергозатратність на вироблення водню, кВт / год	210	200	1,05	19
3 Очікувана енергетична рентабельність	5	5	1	14
4 Коефіцієнт перетворення теплоти	10	15	1,5	12
5 Шкідливість виробництва, %	22	20	1,1	15
6 Продуктивність, кг/с	10	14	1,4	11
7 Відходи, %	9	8	1,125	6
				100% або 1

Як видно з таблиці, більшість параметрів відносного показнику якості перевищюють одиницю і тому можна зробити висновок, що новий виріб перевищює показники базового.

Відносний рівень якості інноваційного рішення визначаємо за формулою:

(1.6)

Отримаємо:

К_Я.В. = 1,25∙0,23 + 1,05∙0,19 + 1∙0,14 + 1,5∙0,12 + 1,1∙0,15 + 1,4∙0,11+ 1,125∙0,06 =

= 1,055 > 1.

Якщо =1 – розробка за показниками якості аналогічна виробу- аналогу;

Якщо >1 – рівень конкурентоспроможності розробки за показниками якості вищий за виріб-аналог;

Якщо <1 – рівень конкурентоспроможності розробки за показниками якості нижчий за виріб-аналог.)