- •21. Основні принципи організації науково-дослідного процесу
- •26.Принцип дії тензометричного датчика тиску.
- •27.Схема підключення тензометричного датчика тиску.
- •28.Принцип дії індуктивного датчика переміщення.
- •29.Будова вимірювальної апаратури. Приклади реєструючої апаратури.
- •30.Методи обробки експериментальних даних?
- •32.Засоби моделювання технічних систем.
- •40.Що таке вибірка?
- •41.Для чого використовується метод вибірки і в яких випадках?
- •42.43.Учому полягае кореляційний метод?в яких випадках використовується кореляційний метод? Що таке коефіцієнт кореляції?
- •44. Які критерії оцінювання результатів дослідження?
- •45. Економічна ефективність результатів дослідження.
- •46. Які є види економічного ефекту? в чому полягає попередній економічний ефект?
- •47.Що визначає закони України “Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності”?
- •48.Що таке наукова та науково-технічна діяльність?
- •49.Що таке фундаментальні та прикладні наукові дослідження?
- •50.Що таке науковий та науково-прикладний результат?
40.Що таке вибірка?
Вибірка — це множина об'єктів, подій, зразків або сукупність вимірів, за допомогою визначеної процедури вибраних з статистичної популяції або генеральної сукупності для участі в дослідженні. Зазвичай, розміри популяції дуже великі, що робить прийняття до уваги всіх членів популяції непрактичним або неможливим. Вибірка представляє собою множину або сукупність певного обсягу, члени якої збираються і статистичні характеристики обчислюється таким чином, що в результаті можна зробити висновки абоекстраполяцію із вибірки на всю популяцію або генеральну сукупність.
41.Для чого використовується метод вибірки і в яких випадках?
Вибірковий метод фактично завжди використовують при опитуванні громадян, працівників правоохоронних органів, засуджених, злочинців, а також при вивченні кримінальних справ з метою отримання необхідної інформації з проблем злочинності, оскільки практично неможливо опитати або вивчити великі групи осіб або вивчити значну кількість кримінальних справ. При цьому обов'язково слід суворо дотримуватись умов і вимог, що стосуються вибірки. В окремих випадках для розрахунку репрезентативної вибірки залучають спеціалістів-ста-тистів або математиків.
Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, що виступає в якості основних об`єктів спостереження. Вибіркова сукупність повинна відображати властивості та ознаки генеральної сукупності.
42.43.Учому полягае кореляційний метод?в яких випадках використовується кореляційний метод? Що таке коефіцієнт кореляції?
Кореляційний аналіз представляє з себе статистичні методи виявлення кореляційної залежності між двома або більше випадковими ознаками або факторами. Кореляційний аналіз експериментальних даних містить в собі наступні основні практичні прийоми: 1) побудову кореляційного поля і складання кореляційної таблиці; 2) обчислення вибіркових коефіцієнтів кореляції або кореляційного відношення; 3) перевірку статистичної гіпотези значущості зв'язку. Подальше дослідження полягає у встановленні конкретного виду залежності між величинами. Кореляційне поле і кореляційна таблиця є допоміжними засобами при аналізі вибіркових даних. При нанесенні на координатну площину вибіркових точок одержують кореляційне поле. По характеру розташування точок поля можна скласти попередню думку про форму залежності випадкових величин (наприклад, про те, що одна величина в середньому зростає або убуває при зростанні іншої). Для чисельної обробки результати звичайно групують і представляють у формі кореляційної таблиці.
Щільність зв'язку оцінюється за абсолютним значенням коефіцієнта кореляції. Нуль (r = 0) свідчить про відсутність лінійного зв'язку між ознаками. Максимальні значення (r= 1 та r=*-1) коефіцієнта свідчать про повний (або функціональний) лінійний зв'язок між ознаками (відповідно функціональний прямий зв'язок та функціональний зворотний зв'язок). Проміжні значення (-1 <г<0та0<г<1) інтерпретуються так: чим більшим є абсолютне значення показника, тим тісніший кореляційний зв'язок. Як правило, якщо абсолютне значення коефіцієнта перевищує 0,3, то можна вести мову про помірний лінійний зв'язок між ознаками, а якщо перевищує 0,8 — про дуже тісний зв'язок між ознаками.
Коефіцієнт кореляції Пірсона оцінює зв'язок між двома ознаками, лише припускаючи, що значення однієї ознаки пов'язані з відповідними середніми іншої ознаки лінійною залежністю, тобто оцінює лише лінійний за формою кореляційний зв'язок. Отже, якщо дві ознаки пов'язані між собою тісно (навіть функціонально), але їх зв'язок за формою істотно відрізняється від лінійного, коефіцієнт кореляції Пірсона може набувати значення "нуль". Отже, якщо коефіцієнт кореляції Пірсона між двома істотно дорівнює нулю, то не можна говорити про відсутність кореляційного зв'язку між ними; це свідчить лише про відсутність лінійного кореляційного зв'язку.