Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політологія. Шляхтун П. П..doc
Скачиваний:
204
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
4.72 Mб
Скачать

Рекомендована література

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. К., 1996.

Авер'янов В. Б.

Органи виконавчої влади в Україні. К., 1997.

Барнашов А. М.

Теория разделения властей: становление, развитие, применение. Томск, 1988.

Білоус А. О.

Політико-правові системи: світ і Україна. К., 2000.

Вебер М.

Политика как призвание и профессия // Избр. произведения. М., 1990.

Дарендорф Р.

От социального государства к цивилизованному сообществу //

Полит, исследования. 1993. № 5.

Енгельс Ф.

Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К.,

Енгельс Ф. Твори. Т. 21.

Ильин М Й.

Политический дискурс: слова и смыслы. Государство // Полит, исследования. 1994. № 1.

Каспэ С. И.

Империи: генезис, структура, функции // Полит, исследования. 1997. № 5.

Кувалдин В. Б.

Президентская и парламентская республики как формы демокра­тического транзита (российский и украинский опыт в мировом контексте) // Полит, исследования. 1998. № 5.

Ладиченко В. В.

Поділ влади: Теорія і практика. К., 1998.

Ленін В. І.

Держава і революція. Вчення марксизму про державу і завдання

пролетаріату в революції // Повне зібр. творів. Т. 33.

Ленін В. І.

Про державу. Лекція в Свердловському університеті 11 липня

1919 р. // Повне зібр. творів. Т. 39.

Макаров О. В.

Соотношение права и государства // Государство и право. 1995. № 7.

Моллимен А.

Федерализм и национальное государство (к истории вопроса) //

Полит, исследования. 1992. № 4.

Ребкало В.

Національна держава. Втеча від самоприниження // Віче. 1995.

№ 6.

Рябов С. Г.

Державна влада: проблеми авторитету й легітимності К., 1996.

Рябов С. Г.

Політологічна теорія держави. К., 1996.

Сахаров И. А.

Институт президентства в современном м:ире. М., 1994.

Тавадов Г. Т.

Современные федерации и их субъекты // Социально-полит, журн.

1997. № 1.

Тарасов Е. Н.

Государство как институт политической системы // Социально-полит, журн. 1994. № 1—2.

Четверним В. А.

Размышления по поводу теоретических представлений о госу­дарстве // Государство и право. 1992. № 5.

Чиркин В. Е.

Основы сравнительного государствоведения. М., 1997.

Что такое демократия? Парламентаризм и правительственная система — определение и разграничение // Полит, исследования. 1992. № 3.

ШабоЖ.-Л.

Государственная власть: конституционные пределы и порядок

осуществления // Полит, исследования. 1993. № 3.

Шаповал В. М.

Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. К., 1995.

Шаповал В. М.

Зарубіжний парламентаризм. К., 1993.

Шаповал В. М.

Президент у механізмі здійснення державної влади. К., 1995.

Энтин Л. М.

Разделение властей: опыт современных государств. М., 1995.

Глава 9 правова держава та громадянське суспільство

Держава відіграє вирішальну роль у житті суспільства. Завдяки появі держави як органу управління сус­пільством людство перейшло від стану дикості й варварства до цивілізованості. Держава узгоджує багатоманітні соціальні інтереси, упорядковує життєдіяльність суспільства, забезпечує його цілісність, захищає слабких від свавілля сильних, утверджує у відносинах між людьми панування сили права натомість панування права сили, яке притаманне додержавному стану. Вся людська історія неспростовно свідчить, що найбільшого розвитку суспіль­ства досягали за розвиненої державності, й навпаки — руйнування державності призво­дило до глибокої суспільної кризи і навіть до зникнення самого суспільства.

Справж­нім гімном державі є слова Т. Гоббса про те, що «поза державою — панування пристрастей, війна, страх, бідність, мерзота, одинокість, варварство, дикість, невігластво, в державі — панування розуму, мир, безпека, багатство, благопристойність, суспільство, витонченість, знання і прихильність»67. Проте держава не є абсолютним бла­гом, з нею пов'язано й чимало негативного.

Вона може зловживати своїм монопольним правом примусу й чинити насилля над суспільством. Держави втягують народи у кровопролитні війни, можуть здійснювати геноцид стосовно власних народів, вводити жорстокі закони, обкладати населення непомірними податками тощо Державне насильство найстрашніше, бо спирається на силу державної влади з її каральним апаратом, здійснюється у масштабі всього суспільства й не залишає громадянам законних шляхів і засобів боротьби проти нього Негативні сторони функціонування держави виявляються не лише за неде­мократичних політичних режимів Будь-яка, навіть найдемократичніша, держава прагне до розширення своїх повноважень і вста­новлення тотального контролю над суспіль­ством

Держава, отже, не є ні абсолютним благом, ні абсолютним злом 3 метою мінімізації негативних наслідків функціону­вання держави для суспільства, обмеження можливого зла від неї людство напрацю­вало низку теоретичних і практичних засобів. До них належить насамперед теорія демократії з її концепціями і принципами та їх практичною реалізацією Особливе місце в арсеналі теоретичних засобів впливу суспільства на державу посідають теорії правової держави і громадянського суспільства.