Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політологія. Шляхтун П. П..doc
Скачиваний:
204
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
4.72 Mб
Скачать

Рекомендована література

Борковский М. М.

Лестер Браун: Глобальные проблемы и политика // Социально-полит. науки.- 1991. -№ 4.

Барсукова С. Ю.

Принадлежит ли Россия к третьему миру? // Полит. исследования.- 2000.- № 4.

Блшценко И. П., Солнцева М. Ш.

Мировая политика и международное право. М., 1991.

Бурлацкий Ф. М., Галкин А. А.

Современный Левиафан: Очерки политической социологии капи­тализма.- М., 1985.

Василенко В. А.

Основы теории международного права.- К., 1988.

Василенко И. А.

Политическая глобалистика.- М., 2000.

Дергачов О.

Міжнародне становище України // Політ. думка. 2000. № 2.

Дробот Г. А.

Куинси Райт о конфликтах и стабильности в международных отно­шениях // Социально-полит. науки. 1991. № 7.

Дробот Г. А.

Противоречия и баланс сил в международных отношениях // Социально-полит. науки.- 1991.- № 2.

Косов Ю. В.

В поисках стратегии выживания: Анализ концепций глобального развития.- СПб., 1991.

Кудряненко А.

Головні засади зовнішньої політики України // Віче. 1996. № 8.

Кукулка Ю.

Проблемы теории международных отношений. М., 1980.

Миголатьев А. А.

Актуальные проблемы мирового политического процесса // Социально-полит. журн.- 1993.- № 4.

Мироненко А. Н.

Проблемы ядерного века и пути их решения.- К., 1989.

Мурадян А. А.

Буржуазные теории международной политики. М., 1988.

Основні напрями зовнішньої політики України // Політика і час.-1993.- № 11.

Проскурин С. А.

Баланс интересов государств — основа прогресса цивилизации // Социально-полит. науки. -1991. -№ 4.

Рябов С. Г.

Теорія міжнародної політики // Політологічні читання.- 1995.- № 1.

Страус А. Р.

Униполярность (концентрическая структура нового мирового по­рядка и позиция России) // Полит. исследования.- 1997. -№ 2.

Хантінгтон С.

Зіткнення цивілізацій? // Філос. і соціол. думка. 1996. № 1—2.

Хозин Г. С.

Джеймс Розенау: взгляд на внешнюю политику //' Социально-полит, науки. 1991. № 3. Цыганков А, П.

Г. Моргентау: взгляд на внешнюю политику // Социально-полит, науки. 1991. № 1.

Циганков П. А.

Міжнародні відносини як особливий різновид суспільних відносин // Політологічні читання. 1992. № 2.

Цыганков П. А.

Мировой политический процесе: содержание и особенности // Социально-полит. журн.- 1995.- № 4. Цыганков П. А.

Политология и наука о международных отношениях: проблема раз­граничения предметных областей // Социально-полит. журн. 1995. № 5.

Цыганков П. А.

Раймон Арон о политической науке и социологии международных отношений // Социально-полит, науки. 1991. № 5.

Цымбурский В. Л.

Геополитика как мировидение и род занятий // Полит. исследования.- 1999. -№ 4.

Глава 18 світові ідейно-політичні доктрини

Політика як практична діяльність зі здобуття, використання та утримання влади завжди має ідеологічне обґрунтування, тобто здійснюється під впливом певної сукупності поглядів та ідей, що виражають інтереси тих чи інших соціальних спільностей людей, передусім суспільних класів. Особливо наочно зв'язок політики з ідеологією простежується з переходом від феодалізму до капіталізму; він проявляється в діяльності політичних партій, які за своєю природою є не тількиносіями влади, а й ідеологічними спільностями. За феодалізму, коли пануючою формою державного правління була абсолютна монархія і не існувало політичних партій у сучасному їх розумінні, політика не диференціювалась на різні типи за ідеологічною ознакою. З появою політичних партій, які виражають інтереси соціальних спільностей, виникають різні типи ідеологічного обґрунтування політики. Певні ідеїі погляди партій та інших політичних силщодо керівництва та управління суспільством, здійснення влади стають ідейно-політичними доктринами (від лат. doctrina — івчення) і реалізуються в державній політиці, івизначаючи той чи інший її тип. Відмінності між різними типами ідеологічного обґрунтування політики й самої політики стосуються організації економічноїта інших сфер суспільного життя, місця і ролі держави в суспільстві, взаємодії іособи, суспільства й держави, шляхів та ізасобів суспільних перетворень і досягнення політичних цілей тощо. Відповідно до таких відмінностей можна виокремити чоти­ри основних ідейно-політичних доктрини: лібералізм, консерватизм, комунізм і со­ціал-демократизм. Виникли вони не одно­часно і чітко орієнтовані на обґрунтування інтересів певних суспільних класів.