- •Перелік скорочень
- •1 Пасивні компоненти
- •1.1 Резистори
- •1.2 Конденсатори
- •1.3 Індуктивні компоненти
- •1.4 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [8-9]
- •2 Діоди і діодні схеми
- •2.1 Класифікація і маркування діодів
- •Для стабілітронів і стабісторів:
- •2.2 Параметри і характеристики діодів
- •2.3 Напівпровідникові стабілітрони
- •2.4 Варикапи
- •2.5 Випрямляючі діоди
- •2.6 Тунельні діоди
- •2.7 Високочастотні діоди
- •2.8 Обернені діоди
- •2.9 Імпульсні діоди
- •2.10 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [10-16]
- •3 Біполярні та уніполярні транзистори
- •3.1 Структура транзисторів
- •3.2 Класифікація біполярних та уніполярних транзисторів
- •3.3 Принцип дії біполярного транзистора
- •3.4 Статичні параметри біполярних транзисторів
- •3.5 Режими роботи і статичні характеристики біполярних транзисторів
- •3.6 Параметри транзистора як чотириполюсника
- •3.7 Частотні властивості біполярного транзистора
- •3.8 Принципи підсилення в транзисторі при активному режимі роботи
- •3.9 Робота транзистора в імпульсному режимі
- •3.10 Будова та характеристики уніполярних транзисторів
- •3.12 Параметри уніполярних транзисторів
- •3.13 Частотні властивості уніполярних транзисторів
- •3.14 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [10-16]
- •4 Показники та характеристики аналогових електронних пристроїв
- •4.1 Коефіцієнти підсилення
- •4.2 Амплітудно-частотна характеристика. Коефіцієнти частотних спотворень
- •4.3 Фазочастотна характеристика
- •4.4 Перехідні характеристики. Спотворення імпульсних сигналів
- •4.5 Нелінійні спотворення. Коефіцієнт нелінійних спотворень
- •4.6 Амплітудна характеристика. Динамічний діапазон
- •4.7 Коефіцієнт корисної дії. Номінальна вихідна потужність
- •4.8 Внутрішні завади аналогових пристроїв
- •4.9 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [1, 17-20]
- •5 Зворотний зв’язок і його вплив на показники та характеристики аналогових пристроїв
- •5.1 Основні засоби забезпечення зворотного зв’язку
- •5.2 Вплив зворотних зв’язків на коефіцієнти підсилення струму та напруги
- •5.3 Вплив зворотних зв’язків на вхідний та вихідний опір
- •5.4 Вплив зворотного зв’язку на інші показники пристрою
- •5.5 Стійкість пристрою зі зворотним зв’язком
- •5.6 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [1, 6, 17-25]
- •6 Забезпечення та стабілізація режиму в каскадах аналогових пристроїв
- •6.1 Кола живлення каскадів на уніполярних транзисторах
- •6.2 Кола живлення каскадів на біполярних транзисторах
- •6.3 Динамічні характеристики каскадів
- •6.4 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [19-27]
- •7 Каскади попереднього підсилення
- •7.1 Аналіз властивостей каскаду зі спільним витоком в частотних областях
- •7.2 Аналіз резисторного підсилювального каскаду зі спільним емітером у різних частотних областях
- •7.3 Перехідні характеристики резисторного підсилювального каскаду
- •7.4 Повторювачі напруги
- •7.5 Повторювачі струму
- •7.6 Каскади з динамічним навантаженням
- •7.7 Диференціальні каскади
- •7.8 Каскади на складених транзисторах
- •7.9 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [1, 22-28]
- •8 Корекція частотних та перехідних характеристик
- •8.1 Необхідність корекції та її принципи
- •8.2 Методи визначення параметрів, що забезпечують рівномірність ачх та лінійність фчх у найбільшій області частот
- •Введемо для спрощення нові змінні
- •8.3 Каскади з індуктивною вч корекцією
- •8.4 Каскади з вч корекцією на основі частотно залежного зворотного зв'язку
- •8.5 Каскади з нч корекцією
- •8.6 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [22-25]
- •9 Вибірні каскади
- •9.1 Класифікація, параметри та характеристики вибірних каскадів
- •9.2 Резонансні діапазонні каскади з автотрансформаторним, трансформаторним і комбінованим зв’язками
- •9.3 Смугові каскади
- •9.4 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [4, 5, 29]
- •10 Каскади кінцевого підсилення
- •10.1 Вимоги до каскадів кінцевого підсилення
- •10.2 Основні режими роботи підсилювальних каскадів
- •10.3 Однотактні каскади кінцевого підсилення
- •10.4 Двотактні каскади кінцевого підсилння
- •10.5 Визначення нелінійних спотворень
- •10.6 Вибір транзисторів для каскаду кінцевога підсилення
- •10.7 Кінцеві каскади підсилення потужності, що працюють у режимі з шім
- •10.8 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [1, 19-21]
- •11 ОпераційнІ підсилювачі
- •11.1 Основні показники операційних підсилювачів та вимоги до них
- •11.2 Типові структури та каскади операційних підсилювачів
- •11.3 Застосування зворотного зв’язку у операційних підсилювачах для утворення пристроїв аналогової обробки сигналів
- •11.4 Ачх та фчх операційного підсилювача
- •11.5 Забезпечення стійкості операційних підсилювачів, що охоплені зворотним зв’язком
- •11.6 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [30-34]
- •12 КаскАди на операційних підсилювачах, що здійснюють операції над сигналом
- •12.1 Інвертувальні каскади
- •12.2 Неінвертувальні каскади
- •12.3 Диференційні каскади
- •12.4 Інтегрувальні і диференціювальні каскади
- •12.5 Логарифмічні та антилогарифмічні каскади
- •12.6 Аналогові помножувачі та подільники
- •12.7 Перетворювачі опору. Конверсія та інверсія імпедансу
- •12.8 Розрахунок каскадів на оп
- •12.9 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [27-35]
- •13 Активні фільтри
- •13.1 Загальні відомості про фільтри
- •13.2 Фільтри Баттерворта і Чебишева
- •13.3 Фільтри Бесселя
- •13.4 Порівняння фільтрів різних типів
- •13.5 Схеми активних фільтрів на оп
- •13.6 Проектування фільтрів на джерелах напруги керованих напругою
- •Елементів фільтрів
- •13.7 Фільтри, що будуються на основі методу змінного стану
- •13.8 Схемні рішення фільтрів
- •13.9 Запитання та завдання для самоконтролю
- •Література [27-35] література
- •Глосарій
8.2 Методи визначення параметрів, що забезпечують рівномірність ачх та лінійність фчх у найбільшій області частот
Метод визначення параметрів схеми корекції, що забезпечує рівномірність АЧХ у найбільшій області частот, запропонований Г.В. Брауде. Згідно з цим методом, частотна характеристика може бути подана у вигляді ряду Маклорена
Перший член ряду характеризує ідеальну АЧХ, а решта – відхилення реальної характеристики від ідеальної. Якщо підібрати параметри кола таким чином, щоб
тоді реальна характеристика буде тим ближче до ідеальної, чим більше число похідних буде перетворюватися у нуль. Кількість обернутих у нуль членів ряду визначається кількістю незалежних параметрів кола, що підлягає регулюванню.
Звичайно, на практиці простіше оперувати не , а з виразом длявиконуючи розвинення пота подаючи частотну характеристику коефіцієнта передачі чотириполюсника відношенням двох поліномів
(8.1)
Якщo зрівняти члени однакових степенів з лівого та правого боків виразу (8.1), то враховуючи, що дістанемо
За умов корекції необхідно мати Для цього необхідно, щобДля того, щоб похідні вищих степенів дорівнювали нулю, необхідне виконання умови
(8.2)
Умови фазової корекції знаходяться аналогічно, якщо розглядати час запізнювання (ГЧЗ) та забезпечити його найменшу залежність від частоти. Лінійній ділянці фазової характеристики відповідає незалежне від частоти запізнювання. Чим ширша область частот, у якийтим у більш широкій області частот забезпечується лінійна фазова характеристика.
Якщо
Тоді умова фазової корекції має вигляд
(8.3)
Співвідношення (8.2) та (8.3) дозволяють обрати параметри елементів, що забезпечать корекцію АЧХ та ФЧХ. Чим більше похідних можна обернути у нуль, при відповідному виборі параметрів, тим у більшому діапазоні частот АЧХ та ФЧХ буде менше відрізнятися від ідеальної.
Коефіцієнти тапо–різному залежать від елементівL, C, R коректованого каскаду, тому умови корекції частотної та фазової характеристик не збігаються.
Досить часто
чисельник функції є виродженим поліномому якого всіТоді умова частотної корекції приймає вигляд
(8.4)
Окремий випадок корекції за (8.4), коли всі коефіцієнти поліномакрім останньоговдається перетворити у нуль, зветься корекцією за Баттервортом. Йому відповідає характеристика
(8.5)
Частотні характеристики для різних n, що побудовані на підставі (8.5), зображені на рис. 8.1.
Чим вище степінь n поліному, що відображує частотну характеристику, тим ефективніше результат корекції за Баттервортом. 3і зростанням n у межах смуги пропускання підсилення все менше змінюється з частотою, а за її межами різче спадає до нуля.
Вираз (8.5) використовується для математичного опису реальних частотних характеристик. Таку операцію називають апроксимацією характеристик за Баттервортом. Квадрат модуля комплексної функції можна подати у вигляді
Рисунок 8.1 – Частотні характеристики для різних n
Тоді переходячи від до комплексної змінноїр, отримаємо для (8.5)