4 Кондиціонування актової зали

Розрахувати СКП для актової зали, що знаходиться у місті Тернопіль.

Середня температура найбільш холодного місяця - -21 °C;

Середня температура найбільш теплого місяця - +26,8 °C;

Габаритні розміри в плані 18х24х4 м, внутрішній об’єм зали V — 1728 м³;

Кількість глядачів n— 190 чол. робота, відноситься до категорії легкої за умовами комфортності необхідно цілий рік підтримувати у залі температуру повітря t = 22 ± 0,5°С при відносній вологості ф_в = 60 ± 5%;

За розрахункові прийняті параметри Б зовнішнього повітря

Припустима швидкість руху повітря в зоні = 0,3 м/с;

Рециркуляція повітря припустима, оскільки процес не супроводжується виділенням шкідливих речовин першого, другого і третього класів небезпеки;

Повні тепловиділення в приміщенні від людей при стані спокою 105 Вт на людину, вологи 42 г/год [5].

4.1 Розрахунок для теплого періоду

1. Знаходимо розрахункову температуру зовнішнього повітря t_n і ентальпію . Параметри внутрішнього повітря t і φ_в приймаємо відповідно до завдання. Наносимо на І — d- діаграму крапки З і В, що характеризують відповідно стану зовнішнього і внутрішнього повітря, і виписуємо всі параметри, необхідні для розрахунків:

t_н=26,8°C; І_н=57,4 кДж/кг; φ_н=54%, d_н=12,1 г/кг.

І — d- діаграма з нанесеними процесами – додатоки .

Визначаємо необхідну корисну продуктивність системи кондиціювання і вентиляції(СКВ) для видалення явних тепловиділень. Відповідно до завдання в залі розміщено 190 чол,

Сумарні тепловиділення ∑Q_H =190∙105=19950 (Вт).

Знаходимо необхідну масову корисну продуктивність СКВ.

(4.1)

Знаходимо необхідну об’ємну корисну продуктивність СКВ.

(4.2)

Визначаємо загальні волого надходження в приміщення від людей:

(4.3)

Визначаю кутовий коефіцієнт:

(4.4)

Кількість свіжого повітря, що подається в приміщення:

(4.5)

де l – нормвана кількість повітря на 1 чол., 20 м/год.

Визначаю необхідну потужність охолоджувача:

(4.6)

Визначаю необхідну потужність калорифера:

(4.7)

де ентальпія відповідно в точках з, п, к1, кДж/кг (додаток ).

Визначаю необхідну кількість води для повітряного охолоджувача:

(4.8)

де різниця температур в т. з і к1, °C (додаток ).

4.2 Розрахунок для холодного періоду

Наносимо на діаграму т. зовнішнього і внутрішнього повітря, і будуємо процес обробки повітря в кондиціонері (додаток П ).

Визначаю необхідну потужність калорифера першого підігріву:

(4.9)

Визначаю необхідну потужність калорифера другого підігріву:

(4.10)

де ентальпія відповідно в точках с, п, к1, кДж/кг (додаток П ).

Таблиця 4.1 - Дані для вибору обладнання кондиціонера

Період року
Теплий	7600	-	-	44140	12983	1076,534
Холодний	7600	10380	11685	-	-	-

Відповідно до вище перерахованих даних вибираю витяжно – приточний центральний кондиціонер СS – 5 з теплообмінником, що обертається з максимальною витратою повітря - 7600 м³, фірмиJUVENT(Польща), схема зборки наведена на листі 1.

5 Акустичний розрахунок

Розрахуємо рівень шуму, що надходить до приміщення гальванічного відділення від вентилятора ВЦ4-75-8, який під’єднаний до системи місцевої витяжки гальванічного цеху. В [6 таб. 12. 1] наведенні характеристики допустимого шуму для систем вентиляції А=80 дБ. Для визначення загальних октавних рівнів звукової потужності вентилятора для сторони нагнітання розраховують за [6 ф. 12. 1]:

, (5.1)

де - критерій шумності, дБ [6 таб. 17. 2];

Н- повний тиск, що створює вентилятор, Па;

Q – об’ємна витрата вентилятора, м³/с;

 - поправка на режим роботи вентилятора, дБ.

- поправка що враховує розподілення звукової потужності вентилятора по октавним полосам, дБ і приймається в залежності від типа вентилятора і частоти обертання по [6 таб. 12. 3];

- поправка, що враховує акустичний вплив приєднання повітровода до вентилятора [6 таб. 12. 4], дБ.

=65 .

Октавні рівні звукового тиску, що створюються в розрахунковій точці визначається за [6 ф. 17. 8]:

, (5.2)

де Ф – фактор направленості випромінення джерела шуму [6 рис. 12. 4];

r – відстань від геометричного центра шуму до робочої зони, м.

В_ш – постійна приміщення,

(5.3)

де S – загальна площа стелі, пола, стін, м²;

- середній коефіцієнт звукопоглинання всіх поверхонь.

.

Висновок

Курсова робота складається з двох основних розділів: перший це – розробка систем вентиляції промислової будівлі; другий це – кондиціювання актової зали.

В першій частині було пораховано тепловий баланс приміщення, розраховані місцеві витяжні системи для термічного, гальванічного і станочного цехів, зроблений аеродинамічний розрахунок повітропроводів за результатами якого було підібране вентиляційне і очисне обладнання. Також для вище перерахованих цехів розрахована загальнообмінна вентиляція, підібрана оптимальна кількість повітророзподільних решіток і за результатами аеродинамічного розрахунку підібраний центральний кондиціонер.

В другій частині проекту було розраховано процеси обробки повітря для теплого і холодного періодів року підібраний центральний кондиціонер.

Література

1. СНиП 2.04.05-91*У Отопление, вентиляция и кондиционирование.Издание неофициальное. – Киев ЗНИИЭП, 1996. – 89 с.

2. Русланов Г. В., Розкин М. Я. Отопление и вентиляция жилых и гражданских зданий: Справочник. – Киев: Будівельник, 1983. – 272 с.

3. ДБН В.2.6 – 31:2006 - Теплова ізоляція будівель. – Київ, 2006. – 71 с.

4. Пономарчук І.А., Волошин О.Б. Вентиляція та кондиціювання повітря: Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2004.- 121 с.

5. Баркалов Б. В. , Павлов Н.Н. , и другие. Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч. 3. Вентиляция и кондиционирование воздуха. Кн. 2 – 4-е изд., перераб и доп. –Москва: Стройиздат, 1992.- 416 с.

6. Внутренние санитарно-технические устройства. В 2-х ч. Под ред. И. Г. Староверова. Изд. 2-е, перераб. и доп. Ч.2. Вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1977. - 502 с.