- •Практична робота №1 «методи суб’єктивної оцінки функціональних станів людини»
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Матеріали і методики
- •2.1. Цілі, завдання і об’єкт дослідження
- •2.2. Діагностичні методики
- •2.3. Методика «Шкала станів»
- •2.4. Опитувач для оцінки гострого фізичного стомлення
- •2.5. Опитувач для оцінки гострого розумового стомлення
- •2.6. Методика «Шкала диференціальних емоцій»
- •2.7. Методика «Шкала ситуативної тривожності»
- •2.8. Методика «Шкала особової тривожності»
- •2.9. Опитувач «Міра хронічного стомлення»
- •3. Завдання для практикуму
3. Завдання для практикуму
Процедура виконання завдання: викладач роздає опитні бланки окремо за кожною методикою усім учасникам групи і дає детальну інформацію про її цільове призначення, способи використання, процедуру обробки результатів і основні діагностичні показники. Відразу після цього кожен учасник групи детально знайомиться з бланком методики і проводить діагностику свого власного стану відповідно до отриманих пояснень і письмової інструкції.
Потім кожен студент проводить обробку результатів, що включає переклад сирих відповідей за окремими пунктами методики у відповідні кількісні одиниці (бали), і робить підрахунок основних діагностичних показників. Отримані значення показників (найменування індексу і його кількісне значення) записуються на бланку методики.
Після завершення роботи з однією методикою група відразу ж переходить до роботи з наступною за тією ж схемою: знайомство з методикою, заповнення опитного бланка, обробка результатів тестування і запис підрахованих показників.
Послідовність виконання методик наступна:
1) «Шкала станів»;
2) «Опитувач для оцінки гострого фізичного стомлення»;
3) «Опитувач для оцінки гострого розумового стомлення»;
4) «Шкала диференціальних емоцій»;
5) «Шкала ситуативної тривожності»;
6) «Шкала особової тривожності»;
7) Опитувач «Міра хронічного стомлення».
На роботу з кожною методикою відводиться 5 хв.
Після виконання усіх методик учасники групи переходять до індивідуальної роботи по узагальненню і інтерпретації своїх власних даних.
Обробка даних. Обробка результатів за кожною методикою проводиться по алгоритмах, детально розглянутих при описі кожного теста (див. підрозділ «Діагностичні методики»). Кожен алгоритм включає:
підготовчу частину – підрозділ пунктів методики на « прямі» і « зворотні» твердження (у тих випадках, де це потрібно, проводиться інверсія шкал), переклад сирих відповідей у бальні оцінки;
основну частину – підрахунок основних показників (індексів) і там, де це передбачається, допоміжних показників за кожною методикою.
Звідний перелік показників, що розраховуються за кожною методикою, представлений в таблиці 1.1.
Після підрахунку значень індексів по усіх методиках (загальних допоміжних показників) вони зводяться в єдиний протокол для проведення якісної інтерпретації. У протоколі, окрім граф для занесення отриманих значень основних показників, є також оцінна графа («інтерпретація»), в якій фіксується оціночне судження про міру вираженості стану, що діагностується, відповідно до градацій нормативної шкали за кожною методикою – ці дані представлені у відповідних таблицях підрозділу «Діагностичні методики». Зразок звідного протоколу індивідуальних даних представлений на формі 1.1.
Інтерпретація результатів. На підставі звідного протоколу результатів кожен член групи готує у письмовій формі характеристику свого власного ФС в даний момент часу, фіксуючи при цьому:
міра вираженості кожного з протестованих аспектів суб’єктивного стану, послідовно аналізуючи для цього результати кожної методики. У тих випадках, де це можливо, інтерпретація загальних показників доповнюється даними про оцінки допоміжних показників;
взаємозв’язок між значеннями показників, що безпосередньо діагностують прояви актуального ФС, з відносно стійкими показниками фонового ФС (індекси особової тривожності, хронічного стомлення і комплексу тривожно–депресивних емоцій);
ситуаційні чинники і конкретні життєві обставини, які могли б вплинути на рівень тих або інших проявів актуального ФС : хвороба, залишкова напруга від попередніх важких навантажень, успіх, «вдалий день», повернення з відпустки і ін.
Таблиця 1.1 – Перелік показників виконання по усьому комплексу діагностичних методик
Методики |
Основні показники(абревіатура) |
Допоміжні показники |
Шкала станів |
Індекс суб’єктивного комфорту (ІСК) |
|
Опитувач для оцінки гострого фізичного стомлення |
Індекс фізичного стомлення (ІФС) |
Фізичний дискомфорт. Психічне виснаження. Мотиваційна включеність |
Опитувач для оцінки гострого розумового стомлення |
Індекс розумового стомлення(ІРС) |
Зниження розумової працездатності. Порушення регуляторних функцій |
Шкала диференціальних емоцій |
Індекс позитивних емоцій(ІПЕ). Індекс негативних емоцій(ІНЕ). Індекс тривожно–депресивних емоцій(ІТДЕ) |
Профіль емоцій |
Шкала ситуативної тривожності |
Індекс ситуативної тривожності(ІСТ) |
|
Шкала особової тривожності |
Індекс особової тривожності(ІОТ) |
|
Опитувач «міра хронічного стомлення» |
Індекс хронічного стомлення(ІХС) |
Фізіологічний дискомфорт. Зниження загального самопочуття і когнітивний дискомфорт. Порушення в емоційній сфері. Зниження мотивації і зміни у сфері соціального спілкування |
Випробовуваний __________________ Дата тестування ____________ Час ________
|
Форма 1.1. Звідний протокол індивідуальної діагностики ФС по усьому комплексу методик
На закінчення слід дати найзагальнішу оцінку актуального ФС (по його суб’єктивною представленности) в термінах « сприятливе», « оптимальне», « понижене», « деструктивне» та ін. з урахуванням прогнозу його впливу на ефективність виконання діяльності.
Звітні матеріали:
Заповнені бланки усіх діагностичних методик з результатами підрахунку основних і допоміжних показників.
Звідний протокол індивідуальних даних по усьому комплексу діагностичних методик.
Узагальнена інтерпретація або «індивідуальний портрет» актуального ФС письмово.