- •Л. А. Мацко, м. Д. Прищак основи психології та педагогіки
- •Мацко л. А., Прищак м. Д. Основи психології та педагогіки
- •Розділ і вступ до курсу
- •Розділ іі
- •Розділ ііі
- •Розділ іv
- •Значення психологічних та педагогічних знань в діяльності людини
- •Передмова
- •Розділ і вступ до курсу
- •1. Завдання та предмет курсу “Основи психології та педагогіки”
- •Визначення предмета психології та педагогіки. Зв’язок психології та педагогіки
- •Наука психологія
- •Етапи розвитку психологічних знань
- •Зв’язок психології з іншими науками
- •Структура психологічної науки
- •2.4. Основні методи науково-психологічних досліджень
- •Теми та питання для підготовки до семінарських занять Вступ до курсу “Основи психології та педагогіки”
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Розділ іі психологія особистості
- •1. Сучасні психологічні теорії особистості
- •Визначення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.
- •1.2. Психоаналіз (фрейдизм, неофрейдизм)
- •1.3. Біхевіоризм
- •1.4. Гуманістична психологія особистості
- •1.5. Трансперсональні теорії особистості
- •1.6. Ґештальтпсихологія
- •1.7. Когнітивна психологія
- •1.8. Структурний та трансакційний аналіз е. Берна
- •2. Пізнавальні процеси психіки особистості
- •2.1. Структура основних форм прояву психіки особистості та їх взаємодії
- •2.2. Пізнавальні процеси психіки особистості
- •2.3. Відчуття, сприймання як початкові рівні пізнання
- •Мислення. Індивідуальні особливості мислення.
- •2.5. Пам’ять. Види пам’яті
- •2.6. Увага. Властивості уваги
- •2.7. Уява. Значення уяви у формуванні творчої особистості
- •2.8. Мова і мовлення, їх значення в спілкуванні
- •3. Емоційні та вольові процеси психіки особистості
- •Емоції та почуття
- •3.2. Воля. Розвиток волі
- •4. Психічні стани особистості
- •4.1. Психічні стани особистості та їх види
- •4.2. Стрес. Засоби подолання стресу1
- •Активний вплив на проблему
- •Зміна поглядів на проблему
- •Приймання проблеми і зменшення фізичного ефекту стресу
- •Комплексні способи подолання стресу
- •Психічні властивості особистості
- •Психічні властивості особистості та їх види
- •Темперамент. Характеристика типів темпераменту
- •5.3. Характер особистості. Акцентуації характеру
- •Задатки і здібності особистості
- •6. Самооцінка особистості. Психологічні та педагогічні аспекти формування та зміни самооцінки особистості
- •7. Психологія творчості особистості
- •7.1. Поняття про діяльність
- •7.2. Творчість особистості
- •Теми та питання для підготовки до семінарських занять
- •Сучасні теорії психології особистості
- •2. Пізнавальні процеси психіки особистості
- •3. Емоційні та вольові процеси психіки особистості
- •4. Психологічні стани особистості
- •5. Психологічні властивості особистості
- •6. Самооцінка особистості
- •7. Психологія творчості особистості
- •Теми лабораторних робіт
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Розділ ііі соціальна психологія
- •Соціальна психологія. Вчення про соціальні групи
- •Поняття соціальної групи. Класифікація груп
- •1.2. Рівні розвитку груп. Колектив
- •2. Соціально-психологічні аспекти взаємовідносин в соціальних групах
- •2.1. Проблема лідерства та керівництва. Типи лідерства
- •2.2. Соціально-психологічний клімат соціальної групи
- •3. Психологія спілкування
- •Поняття спілкування. Вербальна та невербальна комунікації
- •3.2. Спілкування і взаєморозуміння
- •3.3. Поняття конфлікту. Методики аналізу та вирішення конфліктів
- •Теми та питання для підготовки до семінарських занять
- •1. Соціальна психологія. Соціальні групи.
- •2. Соціально-психологічні аспекти міжособистісних взаємовідносин в соціальній групі
- •3. Психологія спілкування
- •Теми лабораторних робіт
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Розділ іv основи педагогіки
- •1. Педагогіка. Предмет та завдання педагогіки. Галузі педагогіки
- •Основи теорії навчання
- •Дидактика. Принципи навчання
- •Форми організації і методи навчання
- •Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю
- •3. Основи теорії виховання
- •3.1. Виховання. Мета та завдання виховання
- •3.2. Принципи виховання. Самовиховання
- •Види та методи виховання
- •Теми та питання для підготовки до семінарських занять
- •1. Педагогіка. Теорія навчання
- •2. Психолого-педагогічні основи виховання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Термінологічний словник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •Основи педагогіки та психології
3.2. Спілкування і взаєморозуміння
Взаєморозуміння – це таке розшифрування партнерами повідомлень і дій одне одного, яке відповідає їх значенню з погляду їхніх авторів.
Рівні взаєморозуміння:
згода;
розуміння як осмислення;
співпереживання.
Згода – достатньо взаємопогоджені ситуації та правила поведінки кожного учасника спілкування. Це зовнішній формальний рівень взаєморозуміння. Уміння зрозуміти ситуацію і підпорядкувати свої емоції та поведінку відповідно до ситуації та поведінки інших – необхідна умова спільної діяльності.
Розуміння як осмислення – це такий стан свідомості, коли у суб’єкта виникає впевненість в адекватності своїх уявлень і дібраних засобів впливу.
Взаєморозуміння як співпереживання передбачає здатність ураховувати стан співбесідника. К. Станіславський писав, що зрозуміти – означає відчути.
Взаєморозуміння – це сфера людських взаємин, де тісно переплітаються пізнавальні процеси та емоції, соціально-психологічні правила та етичні норми. Це не тільки розуміння інформації, її передавання, приймання, а й розуміння іншого як особистості з її потребами, інтересами, установками, переживаннями, досягненнями і недоліками, з її бажанням виглядати гідно та привабливо в очах інших, бути значущою фігурою для них і т. ін.
Бар’єри на шляху до взаєморозуміння
Розуміння інформації іншими залежить від бажання співрозмовника зрозуміти інформацію, що передається, від повноти інформації, логіки викладу, вміння стимулювати іншого до думки. Якщо цього немає, на шляху до взаєморозуміння виникають бар’єри. Вони можуть виникати залежно від характеру комунікації та індивідуальних особливостей людей, які спілкуються, особливостей соціальних груп, до яких належать співбесідники та їх соціокультурних відмінностей.
Людині необхідно прагнути давати чітку і повну інформацію, тому що те, що говорить один, може не зовсім зрозуміти інший, адже слова (символи) мають неоднакове значення для різних людей. Бажано з’ясувати “що є що”.
Відсутність зворотного зв’язку. Одна людина дає інформацію, а інша соромиться з’ясувати те, що їй незрозуміло, а той, хто давав інформацію, не спромігся з’ясувати, чи адекватно сприйняли його інформацію. Наслідком цього є те, що людина зовсім не так зрозуміла інформацію, що їй давали.
Психологічне несприйняття людини, що призводить до небажання зрозуміти іншу людину, теж може стати завадою у спілкуванні.
Хвилювання, що призводить до нечіткості, неправильності у передачі інформації чи не сприйнятті її.
Інтелектуальні бар’єри виникають внаслідок особливостей у сприйманні, мисленні, пам’яті, через різні інтелектуальні рівні розвитку людини.
Люди реагують на те, що вони сприйняли, а не на те, що відбувається. Це залежить від досвіду, інтересів, емоційного стану, психологічних та моральних установок особистості. (Наприклад, скептичне ставлення до політиків).
Осмислення інформації повинно бути двостороннім, тому потрібно, щоб інтелектуальні рівні не розходилися значно.
Бар’єри в спілкуванні можуть виникати також тому, що співбесідники належать до різних соціальних груп: за віком, статтю, професією, національністю і т. ін.
Виникнення бар’єрів у взаєморозумінні і можливості їх подолання залежать від рівня культури, знань, особливостей психології особистості.
Механізми взаєморозуміння
Важливим при спілкуванні повинно бути уміння обходити бар’єри, уміння вносити корективи у подальше спілкування. Важливо вміти прогнозувати, передбачати виникнення можливих бар’єрів, будувати тактику їх подолання.
Прагнення до взаєморозуміння не тільки психологічна, але й етична проблема. Використання механізмів взаєморозуміння, їх пошук, добір і зміна – це прояв моралі в реальності, свідчення моральності людини.
Серед механізмів взаєморозуміння виокремлюють:
рефлексію – у соціальній психології це механізм усвідомлення індивідом чи групою того, як їх насправді сприймають і оцінюють інші індивіди чи групи;
ідентифікацію – уподібнення себе іншому;
емпатію – уміння проникнути в переживання іншої людини, уміння співпереживати, співчувати.
Основні поняття і ключові слова: взаєморозуміння, рівні взаєморозуміння: згода, розуміння як осмислення, співпереживання, бар’єри на шляху взаєморозуміння, механізми взаєморозуміння.
