- •Мнс україни
- •Університет цивільного захисту україни
- •Інститут державного управління у сфері
- •Цивільного захисту
- •1. Державна політика україни у сфері цивільного захисту
- •1.1. Основні напрямки державної політики України у сфері цивільного захисту
- •1.1.1 Правова основа цивільного захисту
- •1.1.2 Принципи та завдання цз
- •1.2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1. Системні характеристики державного управління у сфері цивільного захисту
- •1.2.2. Механізми державного управління за складовою запобігання нс
- •1.2.2.1. Формування та розвиток діяльності спрямованої на регулювання безпеки у нс
- •1.2.2.2. Оцінка ризику
- •1.2.2.3. Завчасне реагування на загрозу виникнення нс
- •1.2.3. Механізми державного управління у сфері цивільного захисту за складовою ліквідації нс
- •1.2.3.1. Негайне реагування
- •1.2.3.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •2. Надзвичайні ситуації та загрози їх виникнення
- •2.1. Класифікація нс
- •2.1.1. Класифікація нс залежно від причин їх виникнення
- •2.1.2. Класифікація нс природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
- •2.2. Загрози виникнення нс
- •2.2.1. Природні загрози
- •2.2.1.1. Загрози геологічного характеру
- •2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру
- •2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах
- •2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру
- •2.2.2. Техногенні загрози
- •2.2.2.1. Загрози радіаційної небезпеки
- •2.2.2.3. Загрози пожежовибухонебезпеки
- •2.2.2.5. Чинники небезпеки на транспорті
- •2.2.2.6. Чинники небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення за видами у 2003 - 2006 роках
- •2.2.3. Транскордонні загрози
- •2.2.4. Соціально-політичні загрози
- •3. Єдина державна система цивільного захисту
- •3.1. Організаційна структура єдс цз
- •3.1.1. Органи управління єдс цз
- •3.1.2. Сили і засоби єдс цз
- •3.2. Комісії з питань тєб та нс
- •3.2.1. Загальні положення про Державну комісію з питань тєб та нс
- •3.2.2. Нормативно-правові документи об'сктової комісії з питань нс
- •4. Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •4.1. Оповіщення та інформування
- •4.2. Спостереження та лабораторний контроль
- •4.3. Укриття у захисних спорудах
- •4.3.1. Загальні питання
- •4.3.2. Сховища
- •4.3.3. Протирадіаційні укриття
- •4.4. Евакуаційні заходи
- •4.4.2. Евакуаційні органи, їх призначення.
- •4.4.3. Планування евакуації населення (працівників,)
- •4.4.4. Порядок проведення евакуації населення (працівників)
- •4.4.5. Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів
- •4.5. Інженерний захист територій
- •4.5.1. Зміст інженерного захисту територій.
- •4.5.2. Заходи інженерного захисту при проектуванні та будівництві підприємств та міст
- •4.6. Радіаційний захист
- •4.6.1. Радіоактивне забруднення місцевості при аваріях на аес
- •4.6.2. Радіоактивне зараження місцевості при застуванні ядерної зброї
- •4.7. Хімічний захист
- •4.7.2. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
- •4.8. Сучасні методи та прилади дозиметричного і хімічного контролю
- •4.8.1. Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •Значення коефіцієнтів для розрахунку ефективної дози опромінення
- •Співвідношення між несистемними одиницями та одиницями у системі сі
- •4.8.2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань.
- •4.8.3. Прилади дозиметричного контролю
- •4.8.4. Методи та прилади хімічного контролю
- •4.9. Спеціальне майно цивільного захисту
- •4.9.1. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •4.9.2. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
- •4.9.3. Обов'язки керівників об'єктів, відповідальних осіб за збереження, освіження, заміні й обліку спеціального майна
- •4.10. Спеціальна обробка
- •4.10.1. Речовини і розчини, що застосовуються для спеціальної обробки.
- •4.10.2. Особливість проведення спеціальної обробки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської аес
- •4.11. Біологічний захист
- •4.11.2. Захист від біологічних засобів ураження та заходи для попередження інфекційних захворювань
- •4.12. Медичний захист
- •4.12.1. Основні заходи медичного захисту у нс
- •4.12.2. Організація в Україні екстреної медичної допомоги.
- •4.13. Психологічний захист
- •4.13.1. Мета, завдання, принципи психологічної допомоги при нс
- •4.13.2. Застосування психопрофілактичних методів
- •4.13.3. Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги
- •4.13.4. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
- •5. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Управління ризиками нс
- •5.1.1. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •5.1.2. Декларування безпеки опн
- •5.1.3. Паспортизація та реєстрація пно
- •5.1.4. Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •5.1.5. Державна стандартизація у сфері цивільного захисту
- •5.1.6. Державна експертиза у сфері цивільного захисту
- •5.1.7. Державний нагляд і контроль у сфері цивільного захисту
- •5.2. Управління ризиками нс
- •6. Забезпечення заходів та дій у сфері цивільного захисту
- •6.1. Основи планування заходів цз 6.1.1. Загальні питання
- •6.1.2. Організація та порядок планування
- •6.2. Основи управління заходами і діями сил цз у режимі нс
- •6.2.1. Завдання і принципи управління заходами і діями сил цз
- •6.2.2. Система управління цз
- •6.2.3. Особливості організації управління у режимі нс
- •6.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.1. Основні положення
- •6.3.2. Органи управління, розподіл компетенції, призначення та обов'язки
- •6.3.3. Організація забезпечення протипожежних заходів
- •6.3.4. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки
- •6.3.5. Гасіння пожеж та проведення оперативно-рятувальних робіт
- •6.4. Основні напрямки сталого функціонування галузей та об'єктів економіки у нс
- •6.4.1. Сутність проблеми підвищення стійкості роботи економіки України в нс
- •6.4.2. Основні напрямки підвищення стійкості функціонування економіки України в надзвичайних умовах
- •6.4.2.1. Забезпечення захисту населення і його життєдіяльності.
- •6.4.2.2. Раціональне розміщення виробничих сил на території держави.
- •6.4.2.3. Підготовка до роботи в умовах нс мирного та воєнного часу об'єктів економіки.
- •6.4.2.4. Підготовка до виконання робіт по відновленню об'єктів економіки в умовах нс мирного та воєнного часу.
- •6.4.2.5. Підготовка системи управління цз до функціонування в умовах мирного та воєнного часу.
- •6.5. Ліквідація наслідків нс
- •6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
- •6.5.2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні нс
- •6.5.3. Заходи забезпечення рінр
- •6.5.4. Заходи безпеки при виконанні рінр
- •6.6. Забезпечення життєдіяльності населення у нс
- •6.6.2. Забезпечення продовольством, питною водою та предметами першої необхідності
- •Обсяги пропонованих запасів продуктів (у розрахунку на 1000 чоловік)
- •6.6.3. Забезпечення житлом, комунальними послугами та працевлаштування евакуйованих
- •6.6.4. Торгово-побутове обслуговування та медичне забезпечення
- •6.7. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері цз
- •6.7.1. Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації нс
- •6.7.2. Порядок створення та використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації нс та їх наслідків
- •7. Підготовка керівних кадрів цз та навчання населення діям в
- •7.2.2. Підготовка студентів та навчально-виховна робота з дітьми й учнівською молоддю
- •7.3. Навчально-практичні та просвітницькі заходи з навчання населення за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях та проживання
- •7.3.2. Просвітницькі заходи з навчання населення за місцем проживання
- •Додатки
- •3. Права окнс
- •1 Ручний насос; 2- насадка; з- касети з it; 4- захисні ковпачки: 6- протидимні фільтри.
6.5. Ліквідація наслідків нс
Ліквідація наслідків НС це проведення комплексу заходів, які включають РІНР, здійснюються у разі виникнення НС і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зон НС.
6.5.1. Зміст та послідовність виконання рінр
У результаті впливу НС мирного часу а також застосування сучасних засобів ураження у воєнний час, можуть утворюватися райони ураження, які викликають екстремальні ситуації, що порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об'єктів та сприяють утворенню великих зон радіоактивного зараження, катастрофічного затоплення і виникнення масових пожеж, що у свою чергу, завдасть економіці країни і населенню величезних збитків, пов'язаних з руйнуванням будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей, порушенням процесів виробництва, масової загибелі людей і тварин. Для ліквідації наслідків передбачається проведення РІНР.
Проведення РІНР — одне з головних завдань ЦЗ. Воно повинно вирішуватися силами цивільного захисту у взаємодії з спеціалізованими формуваннями інших міністерств та відомств, а також оперативними підрозділами (групами) силових структур згідно чинного законодавства.
Заходи щодо організації і проведення РІНР у районах НС мирного та воєнного часу плануються і готуються у мирний час. У випадку факту НС вони уточнюються і проводяться з урахуванням обстановки, що склалася.
РІНР мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'язково враховується, що кожному виду НС властиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.
РІНР організовують у максимально короткі терміни і проводять безперервно вдень і вночі, у будь-яку погоду, до повного їх завершення.
Під час проведення рятувальних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на [6]:
пошук уражених людей;
вилучення постраждалих із зруйнованих будівель та споруд;
надання постраждалим першої медичної допомоги на місці їх знаходження;
здійснення заходів щодо захисту населення та особового складу аварійно-рятувальних служб від дії вторинних факторів ураження (обмеження доступу в зону НС, здійснення карантинних та інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів);
надання першої медичної допомоги (на догоспітальному етапі) постраждалим, рятувальникам та іншим особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС;
забезпечення евакуації постраждалих до розгорнутих поблизу медичних формувань та лікувальних закладів з подальшою евакуацією до стаціонарних (спеціалізованих) медичних закладів для надання кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги.
Під час проведення інших невідкладних робіт основні зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, задіяних у реагуванні на НС, та їхні ресурси спрямовуються на:
створення умов для успішного і безпечного проведення рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності населених пунктів, запобігання подальшому руйнуванню і втратам, викликаним вторинними наслідками НС;
локалізацію аварій, що загрожують життю людей або призводять до вибухів, пожеж, додаткових руйнувань та ураження;
створення необхідних умов для відновлення діяльності об'єктів економіки, функціонування інженерних і транспортних мереж та споруд;
організацію робіт, пов'язаних із забезпеченням сталого функціонування об'єктів економіки та першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
організацію надання необхідної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок НС.
У ході РІНР здійснюються також:
санітарне очищення районів ураження;
медична розвідка для оцінки санітарно-епідемічної обстановки і визначення потрібної кількості медичних сил;
організація комендантської служби й охорони громадського порядку;
збирання матеріальних цінностей;
забезпечення харчуванням і предметами першої необхідності населення, яке залишилося без домівок;
локалізація і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу до них;
подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою вентиляційною системою;
виведення (вивезення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони;
санітарна обробка людей і знезаражування одягу, дезактивація і дегазація техніки, транспорту і засобів захисту, знезаражування території і споруд, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.
Успіх РІНР в зонах надзвичайних ситуацій досягається:
завчасною підготовкою органів управління, сил і засобів системи цивільного захисту до дій у разі загрози і виникнення НС, завчасним вивченням особливостей можливих дій;
екстреним реагуванням на виникнення НС;
безперервним твердим і сталим управлінням роботами, прийняттям оптимального рішення і послідовним впровадженням його у життя, підтриманням сталої взаємодії сил;
безперервним веденням робіт до їх повного завершення із застосуванням сучасних технологій, які забезпечують найбільш повне використання можливостей сил і засобів;
неухильним виконанням вимог установлених режимів робіт та правил безпеки;
організацією безперервного забезпечення робіт і життєзабезпечення потерпілого населення і рятувальників.