2.2.1.2. Загрози гідрометеорологічного характеру

Чинниками виникнення НС та ускладнень гідрометеорологічного характеру, в Україні здебільшого виступають поєднання декількох явищ протягом короткого проміжку часу або локальні короткотермінові інтенсивні явища (зливи, шквали або смерчі, селеві потоки, паводки тощо).

Додаткові фактори посилення негативних наслідків нерідко бувають спричинені деякими невдалими методами господарювання (негативний стан дренажних систем або зовсім не працюючі системи; недотримання водоохоронного режиму на прибережних землях, у першу чергу, забудова берегів річок у місцях їх ймовірного затоплення; знижена спроможність русел річок, підмостових отворів внаслідок захаращеності, замулення або утворення штучних гребель зі сміття; нерідко незадовільна робота систем відведення дощових вод у населених пунктах або систем скиду води з водосховищ).

Протягом 2005 року за умови виникнення 134 стихійних метеорологічних явищ, 2281 небезпечних гідрометеорологічних явищ та 117 випадків різкої зміни погоди зафіксовано 26 пов'язаних з ними надзвичайних ситуацій. Цей показник певною мірою свідчить про точність і своєчасність доведення прогнозів безпосередньо до органів та підрозділів цивільного захисту МНС та прийняття ними відповідних превентивних заходів щодо запобігання виникненню НС і зменшення їх негативних наслідків.

2.2.1.3. Загрози пожеж в природних екосистемах

Небезпека пожеж в екосистемах території України є досить значною. Землі лісової фундації в Україні займають площу понад 10,7 млн. га і розподіляються територіально нерівномірно. Лісистість на Поліссі і в Карпатах складає 30 - 60, лісостепу - 10-17, степу -до 10 відсотків.

Загальна площа лісів, де можливе виникнення високої та надзвичайно високої пожежної небезпеки за умовами погоди, складає в Україні близько 4 млн. га. Найбільші їх площі знаходяться в Рівненській (280 тис. га), Житомирській (270 тис. га), Волинській (200 тис. га), Київській (160 тис. га), Чернігівській (150 тис. га), Херсонській (60 тис. га), Черкаській (59 тис. га) областях. Відповідно, у лісах півдня, Полісся та сходу України виникало найбільше лісових пожеж.

У середньому, щороку фіксується 3500 лісових пожеж на площі понад 5000 га лісу. Аналіз пожежної ситуації в лісах за останні роки свідчить, що формується вона переважно під впливом антропогенних чинників і природних умов. Це, в першу чергу, необережне поводження з вогнем людей, що разом з погодними умовами (тривалий період сухої погоди, низька відносна вологість повітря, високий температурний фон, сільськогосподарські випалини, блискавки і тому подібне) значною мірою обумовлює їх виникнення, а іноді, і розповсюдження на значних площах.

У 2004 році 95,5% лісових пожеж відбулися з вини населення, 2,9% в результаті сільськогосподарських випалин, 1,3% з вини інших організацій і підприємств, 0,3% від грозових розрядів

2.2.1.4. Загрози медико-біологічного характеру

Серед медико-біологічних загроз найбільшу небезпеку становлять інфекційні захворювання населення, масові отруєння (неінфекційні захворювання) людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин, масове розповсюдження шкідників сільськогосподарських рослин.

Аналіз захворюваності на інфекційні хвороби в Україні за період з 1995 по 2005 рік виявив тенденцію до її зниження на 16,6%. Але, незважаючи на зниження захворюваності, її рівень продовжує залишатися високим і значно перевищує рівень показників країн Європейського союзу. Крім того, слід зазначити, що при аналізі смертності від інфекційних хвороб в Україні за цей період виявлена тенденція до її значного зростання. Так, якщо інтенсивний показник смертності в 1995 р. складав 13,1 на 100 тис. населення, то у 2005 році 31,9, тобто виріс у 2,4 рази.

В Україні офіційно реєструється 52 нозологічні форми інфекційних хвороб. Щорічно на них хворіє від 8 до 10 млн. осіб, з числа яких 15 тис. осіб помирає.

Серед всіх інфекційних хвороб, що реєструються в Україні, самий негативний вплив на стан здоров'я населення мають грип і гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні гепатити, гострі кишкові захворювання, туберкульоз, ВІЧ/СНІД, інфекції керовані засобами специфічної профілактики, паразитози.

На сьогоднішній день Державною службою ветеринарної медицини контролюється понад 130 хвороб тварин. Найбільш небезпечними хворобами є сказ, лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ), лептоспіроз, туберкульоз, сибірка, пташиний грип.

У списку особливо небезпечних хвороб у 2005 році в Україні зареєстровано високопатогенний грип птиці.

Національний перелік шкідників, хвороб рослин та бур'янів, які мають карантинне значення в Україні, сьогодні налічує 117 видів, з яких 20 обмежено поширені на території країни.

Протягом 2005 року для оцінки фітосанітарного стану території України було проведено обстеження на площі близько 3,7 млн. га. При цьому виявлено вогнища 13 видів карантинних організмів, які обмежено розповсюджені по території України на площі близько 73,8 тис. гектарів.

Найбільш небезпечного поширення набула амброзія полинолиста, площі зараження якої складають до 70-75% сільськогосподарських угідь Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Харківської, Херсонської областей та АР Крим.

У 2005 році в Україні виникло 85 НС медико-біологічного характеру. Внаслідок цих НС загинуло 78 осіб (в тому числі 9 дітей) та постраждало 1287 осіб (з них, 761 дитина). Порівняно з 2004 роком кількість загиблих збільшилася на 7 %, постраждалих - зменшилася в 1,6 разів (по дітях зменшення у 2 рази).

Найбільшу кількість НС медико-біологічного характеру у 2005 році було зареєстровано в АР Крим та Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Луганській, Вінницькій, Черкаській, Чернігівській областях. Найбільшу кількість постраждалих внаслідок НС медико-біологічного характеру відмічено у Хмельницькій, Чернігівській, Харківській, Одеській, Закарпатській, Житомирській, Вінницькій та Миколаївській областях, загиблих - у Луганській, Одеській, Черкаській та Дніпропетровській областях.