8.8 Розрахунок собівартості штампованої заготовки за допомогою еом
В нинішній час з розвитком новітніх технологій та комп’ютерного забезпечення існує можливість розробляти програми, створювати програмне забезпечення, виконувати розрахунки та креслення, необхідні для виробничого процесу. Дані розробки дають можливість скоротити час на розрахунок та виготовлення креслень деталей за розрахунковими даними.
Розрахунок собівартості заготовок – це досить трудомістка робота. Тому при необхідності багаторазового повторювання однотипних розрахунків рекомендується застосовувати ЕОМ.
Розроблено програму для розрахунку собівартості заготовок, яка розміщена на комп’ютерному центрі ФТАКМ. Для написання програми використано алгоритмічну мову програмування DELPHI for WINDOWS, яка включає в себе можливості створення зрозумілого, приємного інтерфейсу.
Програма повністю працює в діалоговому режимі, тому відразу після її завантаження з’являється вікно (рис.52), в якому потрібно вибрати собівартість яких заготовок будемо розраховувати (литих чи штампованих).
Рисунок 52 – Вибір способу одержання заготовки для розрахунку її собівартості
Після вибору способу виготовлення потрібно мишкою натиснути на кнопку “Далі >>’’.
Якщо було вибрано розрахунок штампованих заготовок, то наступним з’явиться вікно (рис.53), в якому безпосередньо вже потрібно чи вводити, чи вибирати з ряду існуючих вихідні дані.
Рисунок 53 – Вихідні дані для розрахунку собівартості штампованої заготовки
Для того, щоб програма почала розрахунок собівартості штампованої заготовки потрібно ввести такі початкові дані:
матеріал деталі;
маса деталі;
маса заготовки;
точність заготовки (підвищена, нормальна);
ступінь складності;
базова вартість однієї тонни заготовок;
вартість однієї тонни відходів;
об’єм виробництва.
Після введення всіх вхідних даних потрібно натиснути кнопку “Розрахувати”. Після цього на екрані з’явиться вікно (рис.54) з результатами розрахунків: собівартість заготовки (С), коефіцієнти Кт, Км, Кс, Кв, Кп.
Рисунок 54 – Результати розрахунку собівартості
штампованої заготовки
8.8 Питання для самоконтролю
Класи точності штампованих заготовок.
Визначення групи сталі штампованої заготовки.
Визначення ступеня складності штампованої заготовки.
Конфігурації лінії роз’єднання штампа.
Визначення вихідного індексу штампованої заготовки.
Поняття припуску, напуску.
Методика вибору припусків на оброблювані поверхні штампованої заготовки.
Вибір допусків розмірів штампованої заготовки.
Вибір штампувальних нахилів.
Вибір радіусів заокруглень штампованих заготовок.
Штампування отворів та наміток в заготовках.
Типи наміток отворів.
Варіанти розміщення перемички в намітці отвору.
Технічні вимоги на штамповані заготовки.
Коефіцієнт використання матеріалу заготовки.
Методи визначення маси штампованої заготовки.
Визначення собівартості штампованої заготовки.
Мінімальний діаметр штампування отвору.
Призначення нахилів на поверхні штампованої заготовки.
Штампування заготовок у закритих штампах, доцільність його використання.
Особливість штампування заготовок у відкритих штампах, доцільність його використання.
Виконання креслення штампованої заготовки.
Інструмент для виготовлення штампованої заготовки, його складові частини.
Величина глибини отвору, що може бути пробитий, при штампуванні на молотах, пресах.
Величина глибини отвору, що може бути пробитий при штампуванні на горизонтально-кувальній машині.