6.8 Технологічність конструкції поковок

Вимоги до конструкції поковок зводяться, головним чином до того, що вони повинні бути найбільш простими, обкресленими циліндричними поверхнями і площинами (рис.13, а) – г).

Технологічні Нетехнологічні

Рисунок 13 – Технологічні і нетехнологічні форми поковок

Варто уникати в поковках конічних (рис.13, д) і клинових (рис.13, е) форм. Необхідно враховувати труднощі виконання куванням ділянок перетинів циліндричних поверхонь між собою (рис.13, ж) і з призматичними поверхнями (рис.13, и). У поковках необхідно уникати ребристих перетинів, бобишок, виступів і т.п., з огляду на те, що ці елементи в більшості випадків виготовити куванням неможливо. У місцях складної конфігурації доводиться удаватися до напусків з метою спрощення конфігурації поковки, що викликає подорожчання деталі. Крім того, варто прагнути, щоб конфігурація деталі дозволяла одержати при куванні найсприятливіше розташування волокон.

Технологічні особливості кування високолегованих сталей і кольорових металів обумовлені відмінністю їх технологічних властивостей від властивостей вуглецевих і низьколегованих конструкційних сталей.

Високолеговані сталі схильні до інтенсивного зміцнення, тому для кування цих сталей часто доцільніше використовувати прес, а не молот. Через малу швидкість деформування на пресах розміцнюючі процеси, повернення і рекристалізація встигають відбутися раніше, зміцнення знімається. У іншому випадку деформація не буде цілком гарячою, і пластичність може різко понизитися.

Для кожної марки сталі необхідно вибирати певне загальне уковування, щоб одержати гарну якість поковок. Внаслідок того, що високолеговані сталі мають знижену технологічну пластичність, потрібно вибирати такі прийоми кування, при яких значно знижуються розтягувальні напруження. Наприклад, протягування цих сплавів доцільно виконувати у вирізних бойках. Особливо обережно варто кувати литу заготовку, тому що лита структура менш пластична, чим деформована. Останнє відноситься і до всіх алюмінієвих сплавів. Наприклад, попередньо деформовані прутки зі сплавів АК5 і АК6 можна піддавати куванню, тоді як виливки цих сплавів при куванні руйнуються. Алюмінієві сплави, що мають гарну пластичність (Д1, АК2 і ін.), кують на молотах і гідравлічних пресах без особливих обмежень. Малопластичні алюмінієві сплави (АК3, В93 і ін.) необхідно кувати на гідравлічних пресах у вирізних бойках, так само як малопластичні магнієві сплави (МА3). На гідравлічних пресах з невисокою швидкістю деформування можна кувати і магнієві сплави, що мають гарну пластичність (MA1; MA2).

Мідні сплави (латуні і бронзи) мають невисокий запас пластичності, тому кування необхідно вести з мінімальними розтягуючими напруженнями.

Титан і титанові сплави мають досить високу пластичність і обробляються куванням усіма застосовуваними методами. Але у випадку динамічного деформування під молотом пластичність титанових сплавів знижується. Важкодеформовані титанові сплави протягують у вирізних бойках.