Досліджувальна та вимірювальна апаратура

1. Лабораторний стенд.

2. Джерело живлення.

3. Генератор сигналів низькочастотний Г3-102

4. Вимірювач нелінійних спотворень С6-5 або С6-7.

5. Мілівольтметр В3-38 або В3-39, В3-40.

6. Осцилограф С1-67 або С1-86.

7. Фазометр Ф2 - 28.

Короткі методичні вказівки до вимірів та представлення їх результатів

1. Нелiнiйнi спотворення необхідно вимірювати при декількох значеннях вхідної напруги сигналу, спостерігаючи при цьому за формою сигналу на вході i виході схеми за допомогою осцилографа.

2. Для визначення вхідного опору підсилювального каскаду збирається схема рис.2.13. Подаючи з генератора необхідну вхідну напругу, частотою F =1 кГц, за допомогою змінного резистора Rпот забезпечити на вході досліджуваного каскаду Uвх = Uген, режим короткого замикання. Оскільки для вказаної схеми.

U_вх = U_ген ,

При виконанні умови Rвх = Rпот на вході досліджуваного каскаду буде забезпечена вхідна напруга

Uвх = Uген /2.

Визначивши, за допомогою вимірювача опору, встановлене значення опору змінного резистора R_ПОТ, є можливість визначити вхідний опір каскаду, Rвх = R_ПОТ .

Резистор 470 Ом використовується для визначення вхідного опору каскадів з СБ; 4,7 кОм та 47 кОм - для визначення Rвх каскадів СК та СЕ, а також при наявності паралельного та послідовного ВЗЗ.

3. З метою уникнення похибки при вимірах, через близьке до одиниці значення коефіцієнта передачі, коефіцієнт передачі ЕП по напрузі необхідно вимірювати за допомогою одного вольтметра, підключеного на вхідні або вихідні клеми.

4. При визначені вихідного опору різних схем підсилювальних каскадів використовується схема рис.2.15. Подаючи на вхід підсилювача сигнал, при відключеному опорі потенціометра фіксують значення вихідної напруги. Потім паралельно вихідним клемам під’єднують змінний резистор i встановлюють, змінюючи положення його повзуна, напругу Uвих /2. В цьому випадку Rвих = Rпот.

Для визначення вихідного опору повторювачiв використовують змінний резистор 470 Ом, для інших схем - 4,7 кОм.

5. При визначенні коефіцієнтів підсилення каскадів СК так СБ вхідні напруги вимірювати безпосередньо на входах каскадів, оскільки має місце падіння напруги на резисторі R11.

6. При визначенні коефіцієнтів підсилення каскадів СК та СБ вхідні напруги вимірювати безпосередньо на входах каскадів, оскільки має місце падіння напруги на резисторі R11.

7. Частотні спотворення i смугу пропускання підсилювача необхідно визначати з АЧХ.

Рисунок 2.14 – Визначення вхідного опору

Рисунок 2.15 – Визначення вихідного опору

Оформлення звіту

Оформлення звіту необхідно виконати згідно вимог викладених у вступній частині даного посібника.

Контрольні запитання

1. Пояснити призначення вiд’ємного зворотного зв’язку в АЕП.

2. Як впливає введення ВЗЗ різного виду на коефіцієнти підсилення, частотні, нелiнiйнi та фазові спотворення?

3. Як змінюється вхідний опір АЕП за рахунок дії послідовного або паралельного ВЗЗ?

4. Як впливає на вихідний опір АЕП введення ВЗЗ за струмом або за напругою?

5. Які властивості емітерного повторювача?

6. Яке призначення емiтерного повторювача?

7. Які вiдмiнностi параметрів емiтерного повторювача та витiкового повторювача?

8. Які властивості підсилювача з спільною базою?

9. При яких умовах виникає самозбудження підсилювача?

10. Як змінюються частотні характеристики підсилювача при різних видах ВЗЗ, введенні в коло ВЗЗ частотнозалежних елементів?

11. При якому ВЗЗ, за струмом або за напругою, більше зміна напруги на виході при зміні навантаження?

12. Як зміниться вхідний опір пристрою при збільшенні опору джерела сигналу?

Лабораторна робота №3

ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО КАСКАДУ З ГЕНЕРАТОРОМ СТАБІЛЬНОГО СТРУМУ

Мета роботи – вивчити принципи функціонування та експериментально дослідити параметри диференціального каскаду і генератора ста­більного струму.