- •Міністерство освіти і науки укрАїНи
- •Лабораторна робота №5. Дослідження параметрів і характеристик діапазонних резонансних підсилювачів.....................................................….56
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт в учбовій лабораторії аналогових електронних пристроїв Загальні положення
- •Порядок виконання робіт
- •Загальні методичні вказівки до виконання експериментальних досліджень
- •Загальні вимоги до змісту і форми звіту
- •Захист звіту
- •Лабораторна робота № 1 дослідження підсилювальних каскадів на уніполярних та біполярних транзисторах
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунку
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до вимірів та представлення їх результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Опрацювання результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до вимірювань і опрацювання результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 дослідження параметрів і характеристик діапазонного резонансного підсилювача
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунків
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макета
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунків
- •Короткі методичні вказівки до вимірювань і представлення результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання і задачі для проблемних та ігрових ситуацій
- •Лабораторна робота № 7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних дослiджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичнi вказiвки до вимiрiв та подання результатiв
- •Оформлення звiту
- •Контрольнi запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до вимірювань і розрахунків
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 дослiдження пiдсилювачiв на інтегральних операцiйних пiдсилювачах
- •Короткі теоретичні відомості
- •Коефіцієнт передачі неінвертуючого підсилювача з ідеальним оп дорівнює
- •Опис лабораторного макету
- •Домашне завдання
- •Програма експериментальних дослiджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткi методичнi вказiвки до вимiрiв та подання результатiв
- •Оформлення звiту
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота № 10 дослідження логарифмуючих, антилогарифмуючих підсилювачів та аналогових примножувачів сигналів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень.
- •Досліджувана та вимірювальна апаратура.
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Фазообертач на оп має незмінну ачх, але фчх його змінюється залежно від значення резистора (рис.11.9).
- •Коефіцієнт передачі дорівнює одиниці. Зсув фази між вихідною та вхідною напругами може бути знайдений з виразу
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
Досліджувальна та вимірювальна апаратура
1. Лабораторний стенд.
2. Регульоване лабораторне джерело живлення 0…30 В.
3. Генератор стандартних сигналів Г4-42 (Г4-18, Г4-102).
4. Мілівольтметр В3-38 (В3-39).
5. Осцилограф С1-67 (С1-72, С1-73).
Короткі методичні вказівки до розрахунків
Для розрахунку частоти ω1рекомендується зобразити еквівалентну схему колекторного кола при трансформаторному зв’язку з скороченим, подовженим і проміжним вихідними колами ПЕ та використати вираз (5.5).
При визначенні можливості повного ввімкнення контуру доцільно скористатись виразом (5.4) .
Для розрахунку K0(ω)необхідно скористатися виразами (1.1) – (1.3). При цьому необхідно мати на увазі, що максимальній частоті піддіапазону відповідає мінімальна ємністьCK, а мінімальній – максимальна. Додатково необхідно визначити значеннякаскодної схеми СВ–СБ. Для цього можна скористатися матрицею провідностей каскодної схеми.
, (5.7)
де , позначкиIтаIIвідповідають транзисторамVT1таVT2, а позначки 1, 2, 3 – відповідно електродам транзистора: база, колектор, емітер або затвор, стік, витік.
Тоді результуюча провідність прямої передачі
, (5.8)
де – відповідно однократне і двократне алгебраїчні доповнення, отримані із визначника матриці (1.7) шляхом викреслення відповідних рядків та стовпців.
Вихідна провідність, необхідна для виконання розрахунку по п.3 домашнього завдання, може бути визначена із співвідношення
.
Після підстановки алгебраїчних доповнень і спрощення отримуємо
. (5.9)
Але оскільки транзистор VT2в каскодній комірці працює в режимі, близькому до “холостого ходу” на виході, то в обчисленніза (5.9) немає необхідності, оскільки у довідниках звичайно наводять саме цю провідність (низькочастотне значення), тобто.
.
В даному випадку , тому високочастотне значення активної складової цієї провідності може бути визначено із виразу
,
де – максимальна робоча частота підсилювача;
– стала часу колекторного кола транзистора;
– низькочастотне значення крутості;
– гранична частота коефіцієнта передачі базового струму.
Провідності транзистора VT2, які потрібні для визначенняза (5.8), є відповідними провідностями в схемі зі спільною базою
та.
Для розрахунку з довідників не треба брати кращі значення h21іh11. Ця ж вимога поширюється на вибір значеньSіg22дляVT1. Оскільки для обох транзисторів виконується умова, при візначенніта можна використовувати низькочастотні значення провідностей.
При виконанні розрахунків буде корисним використання електричної схеми підсилювальної комірки СВ–СБ за змінним струмом з нанесенням нумерації електродів відповідно схемі за постійним струмом.
Оформлення звіту
Звіт оформити у відповідності з вимогами наведеними у вступній частині даного посібника.
Контрольні запитання
1. Чому в якості навантаження резонансного підсилювача використовують паралельний коливальний контур, а не послідовний?
2. Як досягається вирівнювання загального коефіцієнта підсилення в підсилювачі з декількома піддіапазонами? Привести можливі рішення і обґрунтувати оптимальний варіант.
3. Виходячи з чого обирається максимальна і мінімальна ємність резонансного контуру?
4. Які елементи схеми впливають на добротність змінного контуру? Які схемні рішення зменшують цей вплив?
5. Чим обумовлюється зростання коефіцієнта підсилення в межах піддіапазону при безпосередньому і автотрансформаторному ввімкненні? Пояснити можливість непропорційної його зміни.
6. З яких міркувань обирається підсилювальний елемент резонансного підсилювача? Поясніть частотну залежність його параметрів.
7. Які основні параметри характеризують підсилювальний елемент?
8. Як впливає співвідношення опорів резисторів R3 і R4 (див. рис. 5.7)на режим живлення транзисторівVT1 іVT2? Яким елементом заданий їх струм в робочій точці? Навести варіант схеми паралельного живлення транзисторів за постійним струмом. В яких випадках вона буде кращою?
Лабораторна робота № 6
Дослідження параметрів і характеристик смугових
підсилювачів
Мета роботи – експериментально дослідити властивості смугових підсилювачів при різних вибірних системах та різних типах підсилювальних комірках.