- •Міністерство освіти і науки укрАїНи
- •Лабораторна робота №5. Дослідження параметрів і характеристик діапазонних резонансних підсилювачів.....................................................….56
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт в учбовій лабораторії аналогових електронних пристроїв Загальні положення
- •Порядок виконання робіт
- •Загальні методичні вказівки до виконання експериментальних досліджень
- •Загальні вимоги до змісту і форми звіту
- •Захист звіту
- •Лабораторна робота № 1 дослідження підсилювальних каскадів на уніполярних та біполярних транзисторах
- •Теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунку
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до вимірів та представлення їх результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Опрацювання результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до вимірювань і опрацювання результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 дослідження параметрів і характеристик діапазонного резонансного підсилювача
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунків
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макета
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до розрахунків
- •Короткі методичні вказівки до вимірювань і представлення результатів
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання і задачі для проблемних та ігрових ситуацій
- •Лабораторна робота № 7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних дослiджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткі методичнi вказiвки до вимiрiв та подання результатiв
- •Оформлення звiту
- •Контрольнi запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна і вимірювальна апаратура
- •Короткі методичні вказівки до вимірювань і розрахунків
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 дослiдження пiдсилювачiв на інтегральних операцiйних пiдсилювачах
- •Короткі теоретичні відомості
- •Коефіцієнт передачі неінвертуючого підсилювача з ідеальним оп дорівнює
- •Опис лабораторного макету
- •Домашне завдання
- •Програма експериментальних дослiджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Короткi методичнi вказiвки до вимiрiв та подання результатiв
- •Оформлення звiту
- •Контрольнi запитання
- •Лабораторна робота № 10 дослідження логарифмуючих, антилогарифмуючих підсилювачів та аналогових примножувачів сигналів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис лабораторного макету
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень.
- •Досліджувана та вимірювальна апаратура.
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Фазообертач на оп має незмінну ачх, але фчх його змінюється залежно від значення резистора (рис.11.9).
- •Коефіцієнт передачі дорівнює одиниці. Зсув фази між вихідною та вхідною напругами може бути знайдений з виразу
- •Домашнє завдання
- •Програма експериментальних досліджень
- •Досліджувальна та вимірювальна апаратура
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
Досліджувальна та вимірювальна апаратура
1. Лабораторний стенд.
2. Регульоване лабораторне джерело живлення 0…30 В.
3. Генератор стандартних сигналів Г4-42 (Г4-18, Г4-102).
4. Мілівольтметр В3-38 (В3-39).
5. Осцилограф С1-67 (С1-72, С1-73).
Короткі методичні вказівки до розрахунків
Для розрахунку частоти ω1рекомендується зобразити еквівалентну схему колекторного кола при трансформаторному зв’язку з скороченим, подовженим і проміжним вихідними колами ПЕ та використати вираз (5.5).
При визначенні можливості повного ввімкнення контуру доцільно скористатись виразом (5.4) .
Для розрахунку K0(ω)необхідно скористатися виразами (1.1) –
(1.3). При цьому необхідно мати на увазі,
що максимальній частоті піддіапазону
відповідає мінімальна ємністьCK,
а мінімальній – максимальна. Додатково
необхідно визначити значення
каскодної схеми СВ–СБ. Для цього можна
скористатися матрицею провідностей
каскодної схеми.
,
(5.7)
де
,
позначкиIтаIIвідповідають транзисторамVT1таVT2, а позначки 1, 2, 3 –
відповідно електродам транзистора:
база, колектор, емітер або затвор, стік,
витік.
Тоді результуюча провідність прямої передачі
,
(5.8)
де
– відповідно однократне і двократне
алгебраїчні доповнення, отримані із
визначника матриці (1.7)
шляхом викреслення відповідних рядків
та стовпців.
Вихідна провідність, необхідна для виконання розрахунку по п.3 домашнього завдання, може бути визначена із співвідношення
.
Після підстановки алгебраїчних доповнень і спрощення отримуємо
. (5.9)
Але оскільки транзистор VT2в каскодній комірці працює в режимі,
близькому до “холостого ходу” на
виході, то в обчисленні
за (5.9) немає необхідності,
оскільки у довідниках звичайно наводять
саме цю провідність (низькочастотне
значення), тобто.
.
В даному випадку
,
тому високочастотне значення активної
складової цієї провідності може бути
визначено із виразу
,
де
–
максимальна робоча частота підсилювача;
–
стала часу колекторного кола транзистора;
–
низькочастотне значення крутості;
–
гранична частота коефіцієнта передачі
базового струму.
Провідності транзистора VT2,
які потрібні для визначення
за (5.8), є відповідними
провідностями в схемі зі спільною базою
та
.
Для розрахунку з довідників не треба
брати кращі значення h21іh11.
Ця ж вимога поширюється на вибір значеньSіg22дляVT1. Оскільки для обох
транзисторів виконується умова
,
при візначенні
та
можна використовувати низькочастотні
значення провідностей.
При виконанні розрахунків буде корисним використання електричної схеми підсилювальної комірки СВ–СБ за змінним струмом з нанесенням нумерації електродів відповідно схемі за постійним струмом.
Оформлення звіту
Звіт оформити у відповідності з вимогами наведеними у вступній частині даного посібника.
Контрольні запитання
1. Чому в якості навантаження резонансного підсилювача використовують паралельний коливальний контур, а не послідовний?
2. Як досягається вирівнювання загального коефіцієнта підсилення в підсилювачі з декількома піддіапазонами? Привести можливі рішення і обґрунтувати оптимальний варіант.
3. Виходячи з чого обирається максимальна і мінімальна ємність резонансного контуру?
4. Які елементи схеми впливають на добротність змінного контуру? Які схемні рішення зменшують цей вплив?
5. Чим обумовлюється зростання коефіцієнта підсилення в межах піддіапазону при безпосередньому і автотрансформаторному ввімкненні? Пояснити можливість непропорційної його зміни.
6. З яких міркувань обирається підсилювальний елемент резонансного підсилювача? Поясніть частотну залежність його параметрів.
7. Які основні параметри характеризують підсилювальний елемент?
8. Як впливає співвідношення опорів резисторів R3 і R4 (див. рис. 5.7)на режим живлення транзисторівVT1 іVT2? Яким елементом заданий їх струм в робочій точці? Навести варіант схеми паралельного живлення транзисторів за постійним струмом. В яких випадках вона буде кращою?
Лабораторна робота № 6
Дослідження параметрів і характеристик смугових
підсилювачів
Мета роботи – експериментально дослідити властивості смугових підсилювачів при різних вибірних системах та різних типах підсилювальних комірках.
