2. Формування диференційованих за зонами доби цін

2.1 Розрахунок економії електричної енергії при дотриманні на підприємстві рівномірного графіка навантаження

Часова диференціація цін викликана нерівномірністю електроспоживання і полягає в застосуванні ставок, що розрізняються по годинним зонам доби в днях тижня і сезонах року.

Нерівномірність графіків навантаження разом з іншими несприятливими факторами створює величезні труднощі в проходженні максимумів навантаження і нічних провалів добових графіків і, як наслідок, призводить до обмеження і відключення споживачів особливо в осінньо-зимовий період.

Оскільки кошти на закупівлю газомазутного палива, на технічні заходи, такі як введення маневрених потужностей (ГТУ, ПГУ, ГАЕС), на проведення робіт по реконструкції і модернізації енергоблоків ТЕС обмежені, то виникає потреба у вдосконаленні комплексу організаційно–економічних заходів по управлінню навантаженнями. Серед них:

• впровадження схем погодинного комерційного обліку надходження електроенергії в розподільчі мережі;

• введення для обленерго граничних рівнів споживання потужності і електроенергії в години максимальних навантажень енергетичної системи;

• використання економічних стимулів для обленерго в регулюванні сумісного добового графіка навантаження загальної енергетичної системи (зниження потужності споживання в години максимуму і перенесення її на нічні години).

Ефективність вирівнювання графіків навантаження полягає в:

• підвищенні економічності роботи генеруючих компаній за рахунок економії капітальних вкладень в пікові електростанції, а також за рахунок зменшення витрат палива;

• зниженні аварійності агрегатів генеруючих компаній із–за зменшення кількості пусків і зупинок, збільшення оперативного резерву генеруючих потужностей;

• підвищенні надійності електропостачання споживачів за рахунок відмови від обмеження і примусового відключення споживачів в години максимуму навантажень особливо в осінньо–зимовий період.

Перехід на розрахунки по зонних тарифах за спожиту електроенергію при коректному їх визначенні може допомогти ущільнити графік навантаження.

Запропонуємо та обґрунтуємо систему оплати, диференційовану за зонами доби, в якій економія та перевитрати були б рівними для підприємств з рівномірним графіком навантаження P_o і підприємств із таким графіком

; .

Обчислимо середнє значення потужності споживання:

Pc = P1 + P2 + ... +P24 / 24 = 17,4 млн.кВт (3.1)

P¹ = 0,5 * Pc = 0,5* 17,4= 8,7 млн.кВт (3.2)

P² = 2 * Pc = 2 * 17,4 = 34,8 млн.кВт (3.3)

P³ = 0,8* Pc = 0,8 * 17,4= 13,9 млн.кВт (3.4)

Побудуємо графік навантаження

Рис. 3.1 – Графік навантаження

Економію електроенергії визначаємо за формулою , грн.:

Е = (Р_С – Р₁)*Ц_Р(1) , (3.5)

де Ц_Р(1)- середня ринкова ціна за період нічного провалу навантаження (0 - 8 год.), яка визначається за формулою:

Ц_Р(1)= Ц_Р(і)/8, (3.6)

Ц_Р(1) = 51,3

_{Тоді економія електроенергії буде дорівнювати, грн.:}

_{Е = (14,6 – 5,9) *51,3 = 450,4.}

Перевитрати електричної енергії будуть складати,грн./МВтгод:

, (3.7)

_{П = (16,1-14,6)*256,9 + (21,9-14,6)*212,5 = 1929,2.}

Отже, як видно з графіка, економія електроенергії спостерігається за період нічного провалу навантаження, а перевитрати – в напівпіковий та піковий періоди. Проаналізувавши результати, можна сказати, що перевитрати добового графіка навантаження промислового підприємства перевищують економію на 1478,8 грн.

Для вирішення цієї проблеми можна запропонувати підприємству вирівняти графік навантаження таким чином:

Р^і ={11;14,2;18,7}_{, .}

В цьому випадку середньодобове навантаження буде дорівнювати:

Pc = P1 + P2 + ... +P24 / 24 = 14,6 млн.кВт

Побудуємо ідеальний графік навантаження для підприємства (рис. 3.2):

_{Рисунок 3.2 – Ідеальний графік навантаження}

_{Повторно розрахуємо економію, грн.:}

Е = (Р_С– Р₁)*Ц_Р(1)+(Р_С –Р₂)*Ц_Р(2), (3.8)

_{Е = (14,6 – 11)*51,3+(14,6-14,2)*256,9 = 297,8.}

Перевитрати при ідеальному навантаженні навантаження, грн.:

_{П = (Р3 – РС)* ЦР(3), (3.9)}

_{П = (18,7 – 14,6)*212,5 = 864.}

_{В даному випадку різниця між економією і перевитратами зменшилась, тому можна зробити висновок, що вирівнювання графіку навантаження є доцільним для підприємства.}