Курсова робота КР.ДМ.–59.00.000ПЗ Група ДМ-10-2 Савенкова Олега Олеговича 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….6
РОЗДІЛ 1. НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ПІДПРИЄМСТВОМ ……………………………………………………8
Особливості надання інформаційно-консультативних послуг підприємством…………………………………………………......8
Інформаційний ресурс як складова інформаційної послуги .....10 Види інформаційних послуг………………………….…………13
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Бібліографічний покажчик……………………………………...17
2.2 Реферативний огляд……………………………………………..26
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………38

ВСТУП

Актуальність теми. Підвищення ролі і значення інформації в суспільному житті викликало необхідність виділення інформаційної діяльності в самостійну область. Якщо робоча сила, засоби виробництва і предмети праці – основні елементи в умовах виробництва, то інформація – це важливий ресурс економіки, товар, який є результатом всієї людської діяльності, елемент і основа процесу управління та прийняття рішень.

В змістовому значенні інформація – це знання. Але не всі знання і не при будь-яких умовах стають інформацією. Інформацією можуть стати лише нові знання, що мають елемент несподіваності, при чому ті з них, які можуть бути корисними в контексті поставленої цілі. Образно кажучи, інформація – це знання, перероблені так, щоб зробити можливим їхнє перетворення в "силу".

Інформація і інформаційна діяльність це – закінчений процес отримання, переробки і передачі знань, який починається з надходження до комунікатора (інформаційного органу) первинних відомостей і закінчується настройкою кожного елемента системи створення інформації на досягнення цілі і перетворенням об'єкта в нове цільове утворення з врахуванням вимог споживача.

У ринковій економіці виробникам товарів і послуг для успішного функціонування потрібна інформація про конкурентів, споживачів, постачальників сировини, технології, ціни, ситуацію на товарних ринках і ринках капіталу, загальну економічну і політичну кон'юнктуру, тенденції розвитку економіки, науки і техніки, правові умови господарювання та ін. Доступ до такої інформації вони можуть отримати внаслідок придбання необхідних інформаційних продуктів (послуг) на ринку інформації.

Багато дослідників досліджують різноманітні аспекти надання та поширення інформаційних послуг, а саме: А. В. Соколов, Ю. А. Харченко, С. Семенюк, В.В. Іванова, Ю. Ю. Приймак, Ю. М. Ільницька та ін.

Об’єктом дослідження є надання інформаційних послуг підприємством.

Предмет дослідження – особливості і порядок надання інформаційних послуг.

Мета роботи полягає у визначенні шляхів та засобів надання інформаційних послуг підприємством.

На основі мети поставлені такі завдання:

1. проаналізувати особливості поняття «інформаційна послуга»;

2. навести порядок надання інформаційних послуг;

3. охарактеризувати особливості діяльності підприємства щодо надання консультативних послуг;

4. описати бібліографічний покажчик на задану тематику;

5. створити реферативний огляд статей на тему інформаційно-аналітичного забезпечення.

При дослідженні були використані наступні методи: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняння, описовий.

Матеріалами для дослідження стали статті із таких наукових журналів: «Вісник Книжкової Палати», «Наукові праці МАУП», а також ресурси Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського, статті з економічної діяльності і сфери менеджменту.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1 НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ПІДПРИЄМСТВОМ Особливості надання інформаційно-консультативних послуг підприємством Ефективна діяльність підприємства залежить від багатьох різних чинників. Важливе місце серед них посідає добре розроблена внутрішня нормативно-методична база, до якої можна віднести створення баз даних та проводження важливих маркетингових ходів у цілях реклами та поширення власної продукції, що іншими словами можна назвати як подання якісних інформаційних послуг про компанію чи підприємство. Більшість інформаційних послуг, пропонованих споживачам, ґрунтуються на різних базах даних у комп’ютерному або некомп’ютерному варіанті (каталог, картотека тощо). Бази даних (БД) — сукупність пов’язаних даних, правила організації яких засновані на загальних принципах опису, зберігання та маніпулювання даними. В них містяться різні відомості про об’єкти, події, явища, публікації тощо. Бази даних є джерелом і первинною інформаційною сировиною для підготовки інформаційних послуг відповідними структурами [5]. Розрізняють бази даних внутрішньої інформації та бази даних зовнішньої маркетингової інформації. База даних внутрішньої інформації містить інформацію про всю діяльність фірми, яка надходить з різних внутрішніх джерел: бухгалтерія готує фінансові звіти й надає докладну інформацію про обсяги продажу, ціни та рух готівки; відділ матеріально-технічного забезпечення (закупівель) складає плани постачання, готує звіти про обсяги надходжень матеріальних ресурсів і стан матеріальних запасів; виробничі відділи складають виробничі плани, а також звіти про матеріально-технічні запаси (незавершене виробництво, запаси в цехах тощо). Бази даних внутрішньої інформації використовують для розроблення ефективних маркетингових рішень [5]. До баз даних зовнішньої маркетингової інформації передусім належить, база даних про покупців. База даних про покупців — це організований масив детальних відомостей про окремих наявних і потенційних покупців, зокрема й географічних, демографіч­них, психографічних, а також даних про особливості купівельної поведінки. Так, у базі даних про покупців товарів виробничого призначення інформація про конкретного покупця може містити дані стосовно того, які саме товари та послуги той придбав; щодо обсягів продажу й ціни в минулому; стосовно основних характеристик клієнтів (вік, дні народження, хобі, улюблені страви); стосовно постачальників-конкурентів; щодо стану виконання поточних контрактів; стосовно очікуваних витрат покупця на найб­лижчі роки; оцінку сильних та слабких сторін конкурентів щодо продажу й обслуговування поточних рахунків покупців та іншу важливу інформацію. Формуються бази даних про товари, постачальників, посередників, конкурентів тощо, інформація яких використовується для надання певних інформаційних послуг споживачам. Залежно від характеру інформації у базах даних і поставлених маркетингових завдань розрізняють такі види інформаційних послуг: видання інформаційних матеріалів; ретроспективний пошук інформації; - проведення маркетингових досліджень; - дистанційний доступ до віддалених баз даних, пошук у них інформації; - послуги зв’язку; - підготовка і надання інформаційних послуг [5]. Видання інформаційних матеріалів означає підготовку і видання друкованої продукції: прейскурантів цін, каталогів продук­ції, прайсів, довідкових видань тощо. Ретроспективний пошук інформації — це цілеспрямований за замовленням користувача пошук інформації у базі даних про товар, виробників тощо і пересилання результатів у виг­ляді роздруківок поштою або у вигляді файла електронною поштою. Проведення маркетингового дослідження передбачає комплексне планування, збирання, аналіз та опис даних, необхідних для специфічної маркетингової ситуації. Воно здійснюється з метою вивчення потенціалу ринку та частки ринку, що належить фірмі; оцінювання рівня задоволення споживачів і споживчої поведінки; дослідження методів ціноутворення, товару, розподілу та просування . Залежно від характеру замовленого маркетингового дослідження обирають конкретну форму надання інформації [2].

1.2 Інформаційний ресурс як складова інформаційної послуги Наслідком поєднання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій є створення певної нової інформації або інформації у новій формі. Це продукція інформаційної діяльності, яка називається інформаційними продуктами і послугами. Офіційне тлумачення цих термінів наведене в Законі України «Про інформацію», де вказано, що: «Інформаційна продукція — це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, уста­нов та організацій». «Інформаційна послуга — це здійснення інформаційної діяльності у визначений час і визначеній законом формі по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб» [15]. На відміну від товарного ринку, на якому присутня не лише готова продукція, а й сировина, напівфабрикати тощо, інформаційний продукт набуває вартості тільки в готовому вигляді — це інформація, що пройшла процеси впорядкування, структуризації й оцінювання та придатна для прийняття рішень. Цінність інформаційних продуктів заснована на часовій сутності, тобто як правило, інформація є найціннішою в момент її створення. Мірою тиражування цінність її значно знижується. Використання сучасних інформаційних продуктів у матеріальному виробництві й товарному обігу сприяє здешевленню готової продукції, багато в чому зумовлює цінність товару для споживача. Інформаційний продукт можна поширювати в такі само способи, що й будь-який інший матеріальний продукт — за допомогою послуг [18]. Інформаційна послуга — це отримання і надання в розпорядження користувача інформаційних продуктів. Головним видом інформаційних продуктів є інформація [9]. З позиції виробника інформаційний продукт — це сукупність даних, сформована виробником для поширення в матеріальній або нематеріальній формі. Якщо він пропонується ринку з метою його придбання, використання чи споживання, його варто розглядати як товар, що має певні особливості. До особливостей інформації як товару можна віднести наступні: інформацію можна продати, залишивши її у попереднього власника; ціна інформації прямо не залежить від місця, часу та способу її використання; володіння інформацією не є гарантією абсолютного права на її використання; цінність інформації на момент її створення та в час продажу здебільшого невідома і зазвичай визначається після використання; цінність однієї інформації може бути різною для різних користувачів; інформація здатна приносити користь, функціонально не пов’язану з витратами на її виробництво; інформація не втрачається в процесі використання, але морально застаріває [7]. У довідниках, енциклопедіях та інших джерелах "послуга" визначається як дія, що приносить користь іншому, або як робота, яка виконується для задоволення чиїхось потреб, тобто – певна доцільна діяльність, яка існує у формі корисного ефекту праці – товару, продукту. Таким чином, підкреслюється, що основою послуги повинно бути задоволення потреб через корисний ефект праці, а, як відомо, корисний ефект праці є умовою будь-якої виробничої діяльності. Підготовка і реалізація інформаційної послуги, як і будь-якої продукції, складається з певних етапів технологічного процесу, які характеризуються виконанням цілої низки операцій, що приводять до отримання проміжного і кінцевого результату – продукції та її реалізації (див. Схему 1). Схема 1 Ця схема дозволяє сформулювати визначення інформаційної діяльності як роботи інформаційного органу по здійсненню певного технологічного науково-інформаційного процесу, спрямованої на виготовлення інформаційної продукції (продуктів і послуг) і доведення отриманого кінцевого результату до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб чи запитів [11]. 1.3 Види інформаційних послуг Інформаційні органи випускають два види інформаційної продукції, а саме: 1. Науково-технічну продукцію, яка створюється на замовлення або в процесі науково-технічної діяльності в ініціативному порядку і яка відноситься до сфер науки, техніки і виробництва. До цієї групи відносяться технічні рішення, в т. ч. винаходи і промислові зразки, технічна документація, ноу-хау, програмні системи, що реалізують інформаційні і інші технології. Специфічним видом науково-технічної продукції цієї групи є аналітичні матеріали – наслідки аналізу опублікованих і неопублікованих матеріалів. Предметом купівлі можуть бути матеріали, як спеціально підготовлені на замовлення, так і раніше виконані і реалізовані новому замовнику. До даного виду продукції може бути використаний ринковий механізм формування договірних цін, хоч дефіцит попиту нерідко призводить до довільного їх визначення. Слід підкреслити, що найбільш перспективним напрямком створення цього виду інформаційного продукту є шлях, пов'язаний з його інтелектуалізацією і підвищенням наукоємкості [12]. 2. Інформаційні продукти і послуги, пов'язані з так званим бібліотечним типом обслуговування. До цієї групи відносяться послуги по наданню відповідно запиту абонента як самого документа (книги, журнали, каталоги тощо), так і копій, рефератів, бібліографічних описів, об'єктографічних чи інших довідок, а також різноманітних баз і банків даних, послуги по наданню дистанційного доступу, по проведенню пошуку в інформаційних масивах, депонуванню рукописів, перекладів тощо. До цієї ж групи відносяться роботи по забезпеченню переводу інформації на мікрографічні й машинозчитувані носії, надання телекомунікаційних каналів для забезпечення функціонування електронної пошти і проведенню телеконференцій. За формою надання інформаційна продукція поділяється на нематеріальну – послуга, коли об'єктом виробництва є комунікаційні процеси, і матеріальну – продукт, коли об'єктом виробництва є інформація на матеріальних носіях, або накопичені у фондах первинні джерела інформації. Матеріальні інформаційні продукти, в свою чергу, поділяються на документні, коли споживачу адресуються первинні або вторинні документи, і речові, коли в якості об'єкту послуги виступають зразки нових продуктів і технологій (демонстрація нових виробів, фотографій, стендів тощо) [12]. За характером взаємодії зі споживачем розрізняють інформаційну продукцію одноразову (поодинокі контакти зі споживачем) і постійну, яка передбачає зворотний зв'язок (приміром, вибіркове обслуговування з корегуванням вимог, або діалогове обслуговування). За адресністю інформаційна продукція може бути індивідуальною, груповою і масовою. За характером задоволення потреб – інформаційна продукція, направлена на задоволення потреб у адресній, фактографічній, концептуальній інформації, або на задоволення потреби в джерелах інформації. Крім цього інформаційна продукція може класифікуватися залежно від посадового і кваліфікаційного рівня споживача, від рівня ретроспекції інформації, яка надається, від оперативності обслуговування і т.п. Комплекси однорідних за операційно-технологічними і класифікаційними ознаками інформаційних продуктів і послуг об'єднуються в режими обслуговування. На відміну від простої інформацій, яка складається з впорядкованого набору простих операцій, режими інформаційного обслуговування – це з'єднання певних елементарних форм інформаційної взаємодії зі споживачем і супутніх такій взаємодії допоміжних операцій [8]. Інформаційна продукція може бути простою, складної і комбінованою. До простої продукції відносяться результат переробки одиничного інформаційного джерела: анотація, бібліографічний опис, реферат, реєстраційні і інформаційні карти, копія статті, проспект тощо. До складної продукції – результат переробки певної сукупності однорідних джерел: тематичні відбірки, реферативний огляд, сигнальне повідомлення тощо. До комбінованої –складна продукція, яка являє собою об'єднання різних видів простої: доповідь про досягнення, інновацію чи досвід, аналітичний огляд, експозиція виставки тощо [1]. Крім вищеназваних характеристик, науково-інформаційна (НІД) діяльність має тенденцію до спеціалізації. Фактично в більшій чи меншій мірі різними формами спеціалізації охоплені всі інформаційні органи. Розрізняється п'ять форм спеціалізованої НІД: тематична – за тематикою комплектування і змістом інформаційної продукції (органи НТІ підприємств і установ, спеціалізовані бібліотеки – музичні, театральні, історичні, медичні тощо), провідними споживачами яких є працівники певної галузі; видова – за профілюючими видами матеріалів, що комплектуються і обробляються (відділи і групи патентної інформації, служби стандартизації, неопублікованої інформації, з питань культури і мистецтва тощо); функціональна – за видами інформаційного продукту (бібліотечно-бібліографічне, довідково-інформаційне обслуговування, оглядово-аналітична інформація, обслуговування в режимі "вибіркове поширення інформації" (ВРІ) , супровід цільових комплексних програм, серверні служби тощо); технологічна – за способами переробки інформації (ручна обробка, поліграфічна, малотиражна, електро- і фотографічна, мікрофільмування, розробка і супровід комп'ютерних БД, випуск дискет і компакт-дисків тощо). операційна – за змістом технологічних стадій і операцій, які виконуються в процесі виробництва інформаційного продукту (з використанням засобів малої механізації, механізована і автоматизована тощо) [6].

Розділ 2 практична частина

2.1. Бібліографічний покажчик зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ТА УСТАНОВ

1.1 Автоматизація системи надання інформаційно-технічних послуг на підприємстві з використанням технології DCOM.

1.2 Бібліотечно-інформаційні продукти і послуги для користувачів наукових бібліотек.

1.3 Інформаційні технології як засіб забезпечення комунікацій у державному управлінні.

1.4 Національні інформаційні ресурси – джерело національних інформаційних продуктів і послуг.

1.5 Класифікація суб’єктів інформаційного забезпечення.

1.6 Формування іміджевої політики корпоративних підприємств інформаційно-комунікаційної сфери.

1.7 Інформаційна безпека підприємства: нові загрози та перспективи.

1.8 Поняття та ознаки інформаційних адміністративних послуг органів місцевого самоврядування.

1.9 Інформаційне забезпечення надання адміністративних послуг в Україні.

1.10 Сучасні тенденції надання інформаційно-телекомунікаційних послуг.

РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО РИНКУ

2.1 Формування ринку інформаційно-консалтингових послуг в економіці України.

2.2 Зміст і структура ринку інформаційних продуктів та послуг.

2.3 Особливості нормативно-правового визначення інформаційних послуг законодавчими актами країн СНД.

2.4 Особливості взаємозв’язку інформаційного ринку та економіки, заснованої на знаннях.

2.5 Інформаційний маркетинг та розвиток інформаційного ринку в Україні

2.6 Інформаційна індустрія та перспективи українського інформаційного ринку.

2.7 До питання упорядкування діяльності в інформаційній сфері.

2.8 Україна на міжнародному ринку інформаційних та комп'ютерних послуг.

2.9 Регулююча роль держави у розвитку інформаційної сфери суспільства.

2.10 Проблема підвищення конкурентоспроможності національної економіки України на міжнародному ринку інформаційних послуг.

ВСТУП

Бібліографічний покажчик на тему : «Надання інформаційних послуг підприємством» містить 20 джерел з таких наукових журналів: «Вісник книжкової палати», «Наукові праці МАУП», а також ресурси Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського, статті з економічної діяльності і з сфери менеджменту.

Бібліографічний покажчик призначений для студентів та викладачів ВНЗ, а також спеціалістів та фахівців у галузі інформаційної діяльності, менеджменту та економіки.

 

РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ТА УСТАНОВ

1. УДК 336.01:004.415

Харченко Ю.А. Автоматизація системи надання інформаційно-технічних послуг на підприємстві з використанням технології DCOM / Ю.А. Харченко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Eir/2009_4/151-158.

У статті розглянуто проблему створення автоматизованої системи обліку, планування, аналізу та контролю надання інформаційно-технічних послуг відділу технічної підтримки підприємства з використанням моделі DСОМ шляхом створення відповідного програмного модуля.

2. УДК 027.021:024

Дригайло С.В. Бібліотечно-інформаційні продукти і послуги для користувачів національних бібліотек / C.В. Дригайло. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/bdil/2010_4/11.

У статті розкрито бібліотечні й інформаційні продукти і послуги, які надаються користувачам наукових бібліотек, їхній зміст, класифікацію, застосування, тенденції розвитку, вільний доступ до інформації, бібліотечно-інформаційний сервіс на сучасному етапі.

3. УДК 35: 004: 078.2

Степанов В.Ю. Особливості нормативно-правового визначення інформаційних послуг законодавчими актами країн СНД / Ю.В. Степанов. – Вісник ХДАК. – 2010. – Випуск 31.

У статті проаналізовано заходи щодо впровадження інформаційних технологій у діяльність органів державної влади для забезпечення комунікацій у системі державного управління. Розглянуто роль і місце інформаційних технологій у діяльності органів державного управління, особливості їхнього впровадження.

4. Приймак Ю.Ю. Національні інформаційні ресурси – джерело національних інформаційних продуктів і послуг / Ю.Ю. Приймак. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2009_2/doc_pdf/Priymak.

У статті розглядаються інформаційні ресурси як засоби виробництва інформаційних продуктів та послуг. Особлива увага приділяється державним інформаційним ресурсам у системі електронного уряду, які основою комунікаційних відносин та інформаційних зв’язків між громадянами і державою. Запропоновано напрями задоволення державою інформаційних потреб громадян.

5. УДК 656.2

Вертель В.В. Класифікація суб’єктів інформаційного забезпечення / В.В. Вертель. – Державний економіко-технологічний університет транспорту. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/evkpi/2011/7Mark/58.

У статті створено систему класифікації суб’єктів інформаційного забезпечення для наступної розробки методів оцінки ефективності інформаційних технологій, розглянуто інформаційне забезпечення підприємств та оцінку їх ефективності.

6. УДК 338.242

Ковшова І.О. Формування іміджевої політики корпоративних підприємств інформаційно-комунікаційної сфери / І.О. Ковшова. – Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Logistyka/2012_735/12.

У статті розглянуто систему формування іміджевої політики корпоративних підприємств інформаційно-комунікаційної сфери. Визначено основні етапи реалізації іміджевої кампанії. Досліджено специфічні особливості, притаманні інформаційно-комунікаційним послугам.

7. УДК 330.75

Сороківська О.А. Левко В.Л. Інформаційна безпека підприємства: нові загрози та перспективи / О.А. Сороківська, Левко В.Л. – Тернопільский національний університет ім. І. Пулюя. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2010_2_2/032-035.

У статті визначено сутність та основні складові інформаційної безпеки підприємства, проведено аналіз статистичних даних щодо розвитку процесів інформатизації вітчизняних підприємств, розроблено проектну структуру служби інформаційно-аналітичної служби та здійснено формування рекомендацій щодо підвищення рівня інформаційної безпеки вітчизняних підприємств.

8. УДК 324.92(477)

Ільницька Ю.М. Поняття та ознаки інформаційних адміністративних послуг органів місцевого самоврядування / Ю.М. Ільницька. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2011_3/PB-3/PB-3_25.

У статті здійснено аналіз законодавчих актів України, що регулюють право доступу до інформації. На підставі аналізу законодавчих положень про суб’єкти, об’єкти, зміст інформаційних відносин, переліку видів інформації, способів та форм надання інформації наведено ознаки інформаційних адміністративних послуг органів місцевого самоврядування ті визначення даного поняття.

9. УДК 35.078

Зварич М.М. Вдовінова М.В. Інформаційне забезпечення надання адміністративних послуг в Україні / М.М. Зварич, М.В. Вдовінова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2011_17/Zvarich.

У статті визначені організаційний та змістовний контексти розгляду інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг. Формалізовані та обґрунтовані вимоги до інструменту інформаційного забезпечення споживачів – довідника адміністративних послуг.

10. УДК. 004.4

Глоба Л.С. Сучасні тенденції надання інформаційно-телекомунікаційних послуг / Л.С. Глоба. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.its.kpi.ua/itm/lgloba/Lists/publications/Attachments/145/108.

У статті розглядаються завдання розвитку процесу надання послуг, заснованих технології CloudComputing. Основні цієї технології є ідея обчислень процесів перенесення і зберігання даних у "хмарі" з використанням послуг для обробки інформації. У статті з наведено переваги використання CloudComputing для оператора теле’звязку.

РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО РИНКУ

1. УДК 338.242

Жаліло Б.А. Формування ринку інформаційно-консалтингових послуг в економіці України / Б.А. Жаліло. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/VDU_ekon/2008_1/VDU1-2008/276.

У статті визначені особливості формування інформаційно-консалтингової ринкової системи в умовах України та принципів щодо її розвитку, закономірностей ціноутворення, попиту та пропозиції продукту даного ринку. Застосовано системний підхід до аналізу основних економічних категорій щодо формування та розвитку інноваційно-консалтингового ринку, його наукомісткого товару, особливості ціноутворення останнього, закономірностей формування попиту і пропозицій.

2. УДК 339.13

Великородна Д.В. Зміст і структура ринку інформаційних продуктів та послуг / Д.В. Великородна // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2010. – № 29.

У статті уточнено визначення інформаційного ринку, проаналізована його структура та структура ринку інформаційних продуктів та послуг України.

3. УДК35.077.6:35.073.6:002](47+57)-41

Карпенко О. Особливості нормативно-правового визначення інформаційних послуг законодавчими актами країн СНД / О. Карпенко // Вісник книжкової палати. – 2012. – № 6.

У статті обґрунтовано недосконалість нормативно-правового трактування терміну "інформаційні послуги" в Україні та розглянуто інші законодавчі підходи щодо його тлумачення у країнах СНД. На основі аналізу особливостей етимології поняття "задоволення" показано помилковість його використання щодо потреб об'єкта надання послуг державними науковими установами. Запропоновано нову систему критеріїв формування визначення дефініції "інформаційні послуги" у сфері соціальних комунікацій та рекомендовано її оптимальне трактування.

4. УДК 330.133.2:004

Іванова В.В. Особливості взаємозв’язку інформаційного ринку та економіки, заснованої на знаннях / В.В. Іванова // Європейський сектор економічного розвитку. – 2011. – № 2 (11).

У статті розглянуто взаємозв’язок розвитку інформаційного ринку та економіки, заснованої на знаннях. Запропоновано заходи для активізації державної підтримки розвитку інформаційного ринку як складової для створення інформаційної основи такої економіки.

5. УДК 658.338.1 (477)

Семенюк С. Інформаційний маркетинг та розвиток інформаційного ринку в Україні / С. Семенюк // Галицький економічний вісник. – 2011. – №4(3). – с.102-108 - (маркетингові технології підприємств в сучасному науково-технічному середовищі).

У статті розглянуто сутність інформаційного маркетингу, охарактеризовано основні його поняття та визначено етапи й особливості формування інформаційного ринку в Україні.

6. УДК 330.304

Диба Л.М. Інформаційна індустрія та перспективи українського інформаційного ринку / Л.М. Диба. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Evu/2012_18_1/Diba.

У статті розглядаються особливості функціонування інформаційної галузі в Україні на етапі побудови ринкової економіки. Обґрунтовано основні напрями

стратегії розвитку інформаційної індустрії, що являється важливим напрямком в

науці і господарській практиці.

7. УДК002.6:342.9(075.8):681.3

Брижко В.М. До питання упорядкування діяльності в інформаційній сфері / В.М. Брижко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vikit/2009_42/p252-259.

У статті охарактеризовано державну політику інформатизації, яка передбачає нормативно-правове упорядкування інформаційних відносин щодо діяльності осіб, суспільства і держави убудь-якій галузі господарства стосовно формування та використання ринку інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів та інформаційних послуг за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та мереж.

8. УДК 339.5(075.8.035)

Шеремет Т.Г. Кирюхіна Г.О. Україна на міжнародному ринку інформаційних та комп'ютерних послуг / Т.Г. Шеремет, Кирюхіна Г.О. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/econ/2011_197/N197p081-084.

У статті представлені основні відомості про міжнародний ринок інформаційних та комп’ютерних послуг, надано оцінку його сучасного стану та участі України на даному ринку.

9. УДК 658.115.6

Соколов А.В. Регулююча роль держави у розвитку інформаційної сфери суспільства / А.В. Соколов. – Академія муніципального управління. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2009_4/39.

У статті обґрунтовано етапи розробки державної інформаційної політики,

визначено напрями розвитку ринку інформаційних технологій. Розглянуто проблеми створення інформаційних продуктів.

10. УДК 339.9:001.895

Прокопов О.А. Проблема підвищення конкурентоспроможності національної економіки україни на міжнародному ринку інформаційних послуг / О.А. Прокопов. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012_3/Prokopov_312.

У статті зосереджено увагу на доцільності підняття конкуренто-спроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг (МРІП). Так, зокрема, розглянуто проблеми МРІП та причини їх виникнення.