2. Оберіть правильну відповідь на поставлені питання. Обґрунтуйте свій вибір.

2.1 «Стратегія інтегрованого зростання» передбачає:

а) інтеграцію з усіма учасниками ринкових операцій;

б) «зворотну» вертикальну інтеграцію з постачальниками;

в) вертикальну інтеграцію «вперед» зі споживачами;

г) створення (приєднання) нових складальних виробництв.

Зовнішній розвиток підприємства звичайно реалізується за допомогою придбання, злиття і утворення спільних підприємств або може включати придбання або домовленість із компаніями, які знаходяться на початку або наприкінці з погляду існуючого ланцюжка створення цінності даної компанії - від виробників сировини до кінцевих споживачів.

Можливості стратегії зовнішнього зростання значні. Зовнішнє зростання може включати діяльність, що прямо пов'язана з наявними технологіями або ринками, або діяльність, безпосередньо з ними не пов'язану. Основними задачами, що стоять за цими різними формами зростання, є: збільшення частки ринку й можливості досягнення фінансової синергії.

Виділяються наступні стратегії зовнішнього зростання: інтеграція й диверсифікованість. Інтеграція може проходити у двох напрямках: горизонтальному й вертикальному. Відповідно виділяються два типи стратегії. Горизонтальна інтеграція здійснюється, коли фірма здобуває або зливається з основним конкурентом або компанією, що діє на схожій стадії в ланцюжку створення вартості. Однак при цьому дві організації можуть мати різні сегменти ринку. Об'єднання сегментів ринку внаслідок злиття надає фірмі нові конкурентні переваги, а в довгостроковій перспективі обіцяє істотне збільшення доходу. Вертикальна інтеграція означає, що компанія розширюється в напрямках діяльності, пов'язаних із просуванням товару на ринок, його реалізацією кінцевому покупцю (пряма вертикальна інтеграція) і пов'язаних з надходженням сировини або послуг (зворотна). Пряма вертикальна інтеграція захищає покупців або мережу розподілу й гарантує покупку продукції. Зворотна вертикальна інтеграція націлена на закріплення постачальників, що поставляють продукцію по більш низьких цінах, ніж у конкурентів.

Таким чином стратегія інтегрованого зростання передбачає інтеграцію з усіма учасниками ринкових операцій.

2.2 Явище, коли доходи від спільного використання ресурсів перевищують суму доходів від роздільного використання тих же ресурсів, називають ефектом:

а) масштабу виробництва;

б) кривої досвіту;

в) масштабу діяльності;

г) синергії.

Явище, коли доходи від спільного використання ресурсів перевищують суму доходів від роздільного використання тих же ресурсів, називають ефектом синергії.

Тому що стратегія синергізму це одержання конкурентних переваг за рахунок з'єднання одного або декількох бізнес - одиниць в одних руках. Наявність ефекту синергизма створює специфічну конкурентну перевагу, що реалізується на рівні підприємства й проявляється в зниженні собівартості й придбанні продукцією унікальних властивостей. Передбачається підвищення ефективності за рахунок спільного використання ресурсів (синергізм технологій і витрат), ринкової інфраструктури (спільний досвід), сфер діяльності (синергія планування й управління). Значення даної стратегії полягає в тому, що вона припускає отримати більш високу рентабельність від взаємозв'язку бізнес - одиниць. Ринковими умовами використання даної стратегії є спільне використання ресурсів або добровільне об'єднання зусиль. Саме на синергетический ефект посилаються менеджери, обґрунтовуючи необхідність придбання або злиття підприємств.