5.2 Стимули активізації пізнавальної діяльності студентів.

При організації активного навчання недостатньо лише використовувати той чи інший методичний прийом. Викладачу необхідно створити таку ситуацію, таку обстановку, в якій у студентів з'явилося б бажання діяти, взяти участь у рішенні проблемної ситуації, відповісти на поставлене запитання, виконати щось самостійно. Іншими словами, у процесі використання методів активізації пізнавальної діяльності студентів, необхідно стимулювати їх, активність, щоб той чи інший методичний прийом сприймався тим, кого навчають, як його власне прагнення.

У числі таких стимулів активізації процесу мислення можна відзначити: довіру, інтерес, пріоритет, важливість, професію, час і швидкість, контроль, оцінку відповідальність та ін.

а) Стимул довіри.

Стимул довіри є одним із ефективних. У ситуаціях, коли студенту довіряють висловити своя думка на рівні викладача, довіряють робити самостійні висновки виникає загальний позитивний настрій і довіра між викладачем і студентом. Застосування в навчальному процесі методів створення проблемних ситуацій і діалогу можливо лише у тому випадку, коли студент відчує, що його думка, його судження дійсно цікавлять викладача, тобто фактично цілком засновано на атмосфері довіри. На жаль, викладачі іноді переоцінюють інформаційне значення лекції і недооцінюють прагнення студентів до самостійності під час лекцій, не довіряють студентам і цим створюють таку обстановку, коли студенти окрім конспектування більше ніяк не беруть участь у лекції.

У ряді випадків атмосфера довіри може бути створена викладачем такими простими прийомами, як звертанням до аудиторії: "Правильно я написав?", "Стежте, щоб я не помилився!", "Тепер ви самі, можете закінчити висновок формули". "Допоможіть мені, будь ласка", "Підкажіть, будь ласка", "Давайте подумаємо разом", "Давайте разом сформулюємо висновки»

б) Стимул інтересу.

Інтерес до пізнання, пізнавальна мотивація є однією з найважливіших умов підвищення ефективності пізнавальної діяльності. Пізнавальний інтерес забезпечує вибір студентами більш важких завдань, приводить до помітного зменшення помилок, знижує утому в процесі роботи, у тому числі і розумової. Ситуації, що стимулюють інтерес можуть бути створені:

• проблемним питанням;

• указівкою на складність поставленої проблеми, питання;

• показом новизни досліджуваного питання;

• формуванням атмосфери чекання незвичайного, оригінального, нового.

в) Стимул пріоритету.

Цей стимул можливий лише при колективному навчанні. Стимул викликається ігровими ситуаціями, що ініційовані викладачем, такими словами: "Хто відповість швидше?", "Хто висловить більш оригінальну гіпотезу?" і т.п. Стимул пріоритету може підсилюватися, якщо підкріпити його стимулом оцінки, тобто виставлянням студенту високої поточної оцінки, підвищенням його рейтингового бала при використанні рейтингового методу й ін. Використання стимулів пріоритету й оцінки більш характерне для групових практичних і семінарських занять.

г) Стимул важливості.

Усі основні моменти лекції, ті результати і висновки повинні бути обов'язково виділені не тільки структурно, інформативно, виділені голосом, продиктовані та ін., але і конкретною вказівкою на їхню важливість короткими фразами типу: "Переходимо до найважливішого у цьому питанні!", "Підкресліть цю формулу, вона має вирішальне значення", "Цей висновок є принципово важливим " і ін. У лекції повинне бути не більш 3-4 важливих положень і одне дуже важливе.

Стимул важливості часто сполучається з указівкою на професійну необхідність засвоєння визначеної навчальної інформації. Це, безсумнівно, активізує дії студента, сприяє міцному запам'ятовуванню навчального матеріалу.

д) Стимул професії.

Цей стимул є найбільш ефективним. Указівка викладача на конкретні професійні задачі, для рішення яких використовується розглянутий на занятті метод, теорія значною мірою підвищує увагу, інтерес студентів. Сюди ж можна віднести наведення прикладів з реальної професійної діяльності у відповідній спеціальності і науковій практиці.

е) Стимул контролю.

На відміну від раніше розглянутих стимулів, що мають позитивну спрямованість, стимул контролю створює ситуацію, що загрожує, і, тим самим, стимулює систематичну роботу над навчальним матеріалом, збуджує і концентрує увага студентів. Стимулом контролю потрібно користуватися обережно. Часте його застосування може привести до зворотного результату, зменшенню продуктивності, виникненню негативних емоцій, падінню бажання учитися. Стимул контролю ініціюється фразами: "Це питання увійде до найближчого рейтинг - контролю", "Незнання цього питання неприпустимо на іспиті", «Додаткові питання на іспиті будуть переважно з цієї теми" і ін. На закінчення розглянемо ранжированый ряд оцінки ознак другої узагальненої характеристики лекції - керування пізнавальною діяльністю студентів:

- стимулювання пізнавального інтересу в студентів +1,95;

• вказівки і поради по організації СРС + 1,9;

• заохочення студентів до самостійного мислення + 1.86;

- використання засобів наочності-+1,25;

- захоплення аудиторії предметом + 1,18;

- ясна вказівка мети, до якої повинен прагнути студент + 0,98;

• загострення уваги на основних питаннях і положеннях лекції

+ 0,36;

• поради з використання додаткової, у тому числі, наукової літератури

+0,28;

- створення враження "міркування вголос" +0,1.