Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec9_2_1

Призначення і склад стандарту вищої освіти Призначення і склад стандарту вищої освіти.

Стандарт вищої освіти – це сукупність норм, що встановлюють основну мету та задачі освіти, вимоги до змісту вищої освіти, об’єму та рівню підготовки спеціалістів, що визначають нормативний строк навчання та спосіб діагностики якості вищої освіти.

Стандарти вищої освіти призначені для:

§        забезпечення єдиного освітнього простору, а саме забезпечення еквівалентності вищої освіти та визнання кваліфікації спеціалістів в різних галузях економіки, у всіх регіонах України;

§        забезпечення високої якості вищої освіти на основі регламентації вимог до рівня освіти і професійної підготовки випускників;

§        забезпечення об’єктивної оцінки якості вищої освіти студентів незалежно від форм навчання і типів вузів.

Стандарт вищої освіти складається з:

а)     Державного стандарту вищої освіти, що включає перелік напрямів підготовки і спеціальностей, відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

б)    Галузевого стандарту вищої освіти, що включає:

§    нормативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ);

§    нормативні частини засобів діагностики (ЗД) якості вищої освіти;

а)     Стандарту вузу, що включає варіаційні складові ОКХ, ОПП і ЗД, а також учбові і робочі плани і програми учбових дисциплін.

Перелік напрямів підготовки і спеціальностей – це класифікатор галузей освіти за ознакою загальності узагальнених структур діяльності спеціалістів, напрямів підготовки за ознакою спорідненого змісту навчання і спеціальностей за ознакою специфічної узагальненості об’єкту діяльності, виробничих функцій.

Перелік кваліфікацій −  це класифікатор співставлення професій та посад відповідним спеціальностям і напрямам підготовки різноманітних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Основою при укладанні переліку кваліфікацій є Державний класифікатор професій (ДК 003-05) і Перелік напрямів підготовки і спеціальностей.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика узагальнює вимоги до змісту навчання відповідного спеціаліста, визначає його місце в структурі економічної діяльності, вимоги до його професійної компетентності та інших соціально важливих властивостей і якостей особистості.

Освітньо-професійна програма − узагальнює вимоги до змісту навчання за певною спеціальністю (напрямом підготовки) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Засоби діагностики призначені для проведення атестації випускників і сертифікації спеціалістів з метою встановлення відповідності показників якості вищої освіти СВО.