Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec9_2_2

Структура і призначення ОКХ і ОПП Структура і призначення ОКХ і ОПП.

1 Структура і призначення ОКХ.

Структура ОКХ представлена на рис.1. ОКХ включає 4 розділи:

1)     Визначення призначення спеціаліста, функціональну і предметну структуру його професійної діяльності. Вказується кваліфікація (кваліфікації) випускника, узагальнений об’єкт діяльності спеціаліста, види економічної діяльності і професійної роботи, первинні посади, які може займати випускник.

2)     У відповідності до переліку первинних посад визначення вимог до якості освіти і професійної підготовки спеціаліста, кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності випускника, загальні вимоги до властивостей і якості випускника як соціальної особистості:

§    типи діяльності (виробничі функції) і типові задачі діяльності (при виконанні певних виробничих функцій);

§    узагальнені структури діяльності, адекватні типовим задачам діяльності;

§    система вмінь, що забезпечує вирішення типових задач діяльності;

§    необхідний рівень оволодіння цією діяльністю (рівень сформованості вмінь);

§    здатність вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності і система вмінь, що відображають наявність цих здібностей;

3)     Визначення цих здібностей до попереднього освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня і вимог до професійного відбору абітурієнтів.

4)     Вимоги до державної атестації випускників.

5)     ОКХ складається з двох частин – нормативної і варіаційної.

6)     Варіаційний вузівський компонент ОКХ доповнює і конкретизує з метою:

§    підготовки спеціалістів по необхідній спеціалізації;

§    обліку регіональних вимог до спеціальностей і вимог споживачів-замовників;

§    підвищення рівня соціальної захищеності випускників даного ВНЗ шляхом швидкого реагування на запити ринку праці;

§    відображення досвіду і досягнень наукових шкіл ВНЗ.

Рис.1 − Структура освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ).

ОКХ використовується:

а)     в органах державного управління освітою для:

§        визначення мети навчання і професійної підготовки;

§        обґрунтування переліку спеціальностей вищої освіти;

§        визначення первинних посад випускників;

§        розробка і корекція ОПП і засобів діагностики якості вищої освіти;

§        державної атестації випускників і сертифікації спеціалістів;

§        визначення змісту навчання в системі післядипломної освіти;

§        акредитація спеціальностей і інспектування учбових закладів;

§        прогнозування потреб в спеціальностях відповідних спеціальностей і ОКУ, планування їх підготовки;

§        розподіл і аналіз використання випускників вузів;

§        реалізація державної політики в освіті.

б)    в вузах для:

§        розробка учбових планів і програми учбових дисциплін;

§        професійної орієнтації абітурієнтів і визначення критеріїв профвідбору;

§        професійної мотивації студентів в процесі навчання;

§        атестації випускників;

§        укладання договорів і контрактів на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації спеціалістів;

§        працевлаштування випускників;

в)     в організаціях – споживачах випускників для:

§        визначення посад та умов використання спеціалістів;

§        сертифікації і визначення кваліфікації спеціалістів;

§        прогнозування потреб в спеціальностях певного рівня і спеціальності і планування х підготовки і перепідготовки;

§        обґрунтування переліку спеціальностей вищої освіти;

§        вплив на зміст навчання і якість підготовки спеціалістів.

2 Структура і призначення ОПП.

Структура ОПП представлена на рис. 2.

ОПП включає:

1)     Визначення нормативної частини змісту навчання у вигляді системи змістових інформаційних модулів, що забезпечують відповідну систему вмінь ОКХ;

2)     Рекомендований перелік учбових дисциплін і інформаційні модулі, що входять до них.

3)     Нормативний строк навчання.

4)     Розподіл учбового часу по циклах учбових дисциплін і рекомендованих дисциплін.

Для реалізації варіаційної складової ОКХ, ОПП доповнюється вузівською складовою. На реалізацію вузівського компоненту змісту навчання виділяється до 35% від максимального учбового часу, з них до 10%, виділяється на дисципліни за вільним вибором студентів.

ОПП використовується при:

§        розробці відповідних учбових планів і програм учбових дисциплін;

§        розробці засобів діагностики якості вищої освіти;

§        визначенні змісту навчання в системі післядипломної освіти.

Рис.2 − Структура освітньо-професійної програми (ОПП).