Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec9_3

Технологія ліцензування та акредитації Технологія ліцензування та акредитації.

В сфері вищої освіти ліцензуванню підлягають:

§        підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

§        підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації іноземців;

§        військова підготовка студентів вузів по програмі офіцерів запасу;

§        підготовка абітурієнтів і іноземних громадян до вступу у вузи.

Для проведення ліцензування навчальний заклад подає до УЛАН МОН заяву та комплект документів, що підтверджують спроможність вузу проводити навчальну діяльність у відповідності з вимогами ДСО, а саме: відповідність вимогам кадрового, матеріально-технічного та навчально–методичного забезпечення заявленої навчальної діяльності, а також соціальної інфраструктури вузу. УЛАН МОН розглядає (строком до 15 днів) матеріали і формує експертів для проведення експертизи (до 3 чоловік на одну спеціальність із складу банку експертів, затвердженого наказом МОН).

За результатами ліцензувальної експертизи комісія підготовлює висновок про готовність (неготовність) навчального закладу давати заявлені освітні послуги. Позитивний висновок долі передається для попереднього розгляду відповідним експертним радам ДАК. Експертні ради ДАК формуються за згрупованими напрямами підготовки.

Рішенням ДАК ліцензія видається або дається мотивована відмова. Загальний строк прийняття рішення про видачу ліцензії не може перевищувати 2 місяці. Технологічна схема ліцензування представлена на рис. 3.

Ліцензія видається від 3 до 12 років, але не менше ніж на строк завершення циклу навчання. Ліцензія встановлює перелік освітніх послуг, ліцензований об’єм вузу і ліцензований об’єм відповідної послуги.

Ліцензований об’єм навчального закладу – це максимальна кількість осіб, які можуть одночасно отримати освітні послуги в навчальному закладі на його матеріально–технічній базі  і за умов кадрового забезпечення у відповідності з  нормативами.

Рис.3 − Технологічна схема ліцензування.

Ліцензований об’єм освітньої послуги – це максимальна кількість осіб на кожному курсі навчання, які можуть отримати освітню послугу, виходячи з можливостей навчального закладу у наданні такої послуги у відповідності з встановленими нормативами.

Акредитація спеціальності провадиться за ініціативою вузу, який подає до МОН заяву про проведення акредитаційною експертизи, а також акредитаційну справу, яка містить:

§            копію ліцензії про надання освітніх послуг за акредитованою спеціальністю;

§            звіт (самоаналіз) про діяльність випускаючої кафедри про підготовку спеціалістів даного освітньо – кваліфікаційного рівня (ОКР) з цієї спеціальності, схвалений Вченою радою вузу і затверджений ректором. У звіті проводиться аналіз відповідності показників діяльності вузу по підготовці спеціалістів за спеціальністю критеріям акредитації;

§            освітньо – кваліфікаційну характеристику спеціаліста відповідного ОКР;

§            освітньо–професійну програму підготовки спеціалістів відповідного ОКР;

§            навчальний план підготовки спеціалістів за спеціальністю.

Після отримання вказаних матеріалів експерти УЛАН МОН в 10-денний строк проводять їх попередню експертизу. При умові відповідності цих матеріалів встановленим вимогам, УЛАН  формує експертну комісію (ЕК) для проведення акредитаційної експертизи. ЕК проводиться аналіз відповідності показників діяльності ВНЗ з підготовки фахівців критеріям акредитації. В тому числі проводиться контроль якості підготовки студентів за дисциплінами всіх циклів: природно-наукової підготовки, соціально-гуманітарної і економічної підготовки, а також професійно-практично підготовки.

Загальний строк роботи комісії в навчальному закладі не повинен перевищувати 5 днів. Висновок ЕК про можливості акредитації спеціальності подається у відповідності експертна рада (ЕР), яка проводить кінцевий аналіз матеріалів акредитаційної справи і готує пропозиції на засідання ДАК.

Рішення про акредитацію спеціальності (або відмову в акредитації) приймає ДАК. Це рішення затверджується МОН, якщо воно позитивне, МОН видає навчальному закладу сертифікат про акредитацію.

В акредитації спеціальності відмовляють у випадку, якщо:

§        показники вузу не відповідають вимогам ДАК з акредитації      спеціальності на відповідному ОКР;

§        в діяльності вузу виявлені порушення в організації чи проведенні навчально-виховного процесу, не ліквідовані за час акредитації;

§        в матеріалах, наданих на акредитацію, виявлена інформація, що не відповідає дійсності.

Повторне проведення акредитації можливе за умови ліквідації недоліків, але не раніше  ніж через рік після прийняття негативного рішення.

Акредитація вищого навчального закладу проводиться за тією ж технологією. Акредитованим на певному рівні може бути визнаний вуз, що проводить підготовку (перепідготовку) спеціалістів якщо:

§        не менше ніж дві треті напрямів (спеціальностей) вузу акредитовано на відповідному рівні;

§        показники діяльності вузу відповідають статусу навчального закладу.

Вищій навчальний заклад, що заявляє про акредитацію за певним рівнем, у звіті додатково відображає:

§        перелік всіх спеціальностей, за якими він проводить підготовку (перепідготовку), та їх рівні акредитації;

§        загальну кількість студентів, їх розподіл за напрямами, спеціальностям і формами навчання;

§        результати діяльності аспірантури і докторантури за останні 5 років ( для вузу IV рівня акредитації);

§        дані про міжнародні зв’язки з навчальними закладами і навчальними організаціями;

§        інформацію про видання підручників і навчальних посібників, в тому числі з грифом МОН, за останні 5 років.

Вуз не може бути акредитований на IV рівні, якщо:

§        показники діяльності його аспірантури чи докторантури знаходяться на рівні нижче середнього для даної галузевої групи чи типу вузів;

§        за останні 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН чи монографій менше ніж 5% від загальної кількості викладачів.