Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec8_3

Вимоги до навчальних і робочих навчальних програм дисципліни Вимоги до навчальних і робочих навчальних  програм дисципліни.

Навчальна програма дисципліни є складовою стандарту вищої освіти (СВО) вищого навчального закладу. Вона визначає роль і значення відповідної навчальної дисципліни по підготовці та майбутній виробничій діяльності фахівця; основні риси творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і задач, що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні ідеї і категорії, що підлягають засвоєнню на конкретній змістовній основі; зміст навчання з дисципліни; очікувані результати навчання, тобто систему умінь і навичок, який повинні опанувати студенти, а також рівні їхньої сформованості.

У цілому, наведені компоненти навчальної програми є конкретним зазначенням цілей навчання, на досягнення яких мають бути націлені зусилля педагога і студентів у процесі навчання.

Навчальні програми дисциплін розробляються відповідно до вимог відповідних освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців і навчальних планів. Програми навчальних дисциплін повинні містити відповідні змістовні модулі, забезпечувати формування визначених здібностей і навичок,   зазначених в ОПП.

При розробці навчальних програм потрібно врахувати основні перспективні напрямки розвитку відповідної науки і техніки; новітні досягнення науки, техніки і технологій; забезпечити наступність і єдність гуманітарної і соціально-економічної, природничо-наукової і професійно-практичної підготовки студентів; забезпечити необхідні міждисциплінарні зв'язки і мотивацію навчання, виховання інтересу до спеціальності, розуміння суспільної значимості своєї роботи, почуття відповідальності та ініціативи.

Навчальні і робочі навчальні програми дисциплін розробляються  відповідними кафедрами університету. Відповідальність за їхню розробку покладається на завідувачів кафедрами.

При розробці навчальної і робочої навчальної програми може бути рекомендована наступна послідовність етапів.

1)       Перший етап розробки пов'язаний з визначенням призначення навчальної дисципліни в підготовці фахівця і цілей її вивчення. Для цього аналізується освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) фахівця і встановлюються вимоги, що можуть бути задоволені при  вивченні  дисципліни. Призначення навчальної дисципліни, її головна функція обумовлюється об'єктом вивчення і значенням цього об'єкта для професійної діяльності фахівця. Об'єктом вивчення дисципліни можуть бути: кінцевий результат (ціль, продукт) роботи; предмет роботи (матеріал, сировина, об'єкти, на які націлена робота); засоби роботи (машини, механізми, засоби впливу); зміст і засоби діяльності (технологія конструювання чи використання, нормування й організація роботи, економіка і планування виробництва, керівництво трудовим колективом, охорона праці і т.п.); об'єкти науки або  їх взаємозв’язок з різними компонентами роботи.

2)       Другий етап формування навчальної програми пов'язаний з визначенням її складу і структури. Головними системоутворюючими елементами при визначенні структури дисципліни є об'єкт вивчення, його відношення до професійної діяльності фахівця, а також   міждисциплінарні зв'язки. Подальше структурування навчальної дисципліни по розділах, темах здійснюється на основі виділення інформації, необхідної і достатньої для всебічної характеристики об'єктів вивчення предмета з погляду професійної діяльності. Структурування дисципліни  пов'язане з виявленням внутрішніх зв'язків. На основі взаємозв'язків між темами відбувається систематизація, виявлення відсутнього навчального матеріалу, забезпечення послідовності вивчення визначених тем. Структура навчальної дисципліни відбивається в змісті навчального матеріалу програми  і тематичному плані робочої навчальної програми.

3)       Третій етап роботи пов'язаний з визначенням вимог до знань і умінь по кожній темі, він являє собою подальшу конкретизацію освітніх цілей навчальної дисципліни. Вони повинні бути сформульовані таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити рівень засвоєння студентами відповідних знань і оволодіння необхідними уміннями. Визначення вимог до знань і умінь по кожній темі забезпечує  не лише реалізацію контролюючої функції навчальних програм, але і є підставою для наступного планування змісту практичних занять, лабораторних робіт і комп'ютерного практикуму, семестрових індивідуальних завдань і самостійної роботи студентів.

4)       Четвертий етап пов'язаний із плануванням практичних занять, лабораторних робіт і комп'ютерного практикуму. При визначенні конкретних видів цих занять потрібно враховувати зазначений в ОКХ рівень сформованості необхідних умінь.

5)       П'ятий етап розробки навчальних програм пов'язаний з визначенням обсягу і змісту самостійної роботи студентів. З метою забезпечення ефективності СРС необхідно передбачити її чітке планування, різноманітність  видів, посилення професійної спрямованості, задач, формування умінь та здобуття досвіду самостійної роботи.

6)       Шостий етап пов'язаний з визначенням семестрових індивідуальних завдань і витрат часу на їх виконання з урахуванням складності і трудомісткості. Рекомендації з цих питань було дано вище.

7)       Сьомий етап пов'язаний з визначенням контрольних заходів, їх розподілом по темах. Необхідно вказати цілі та задачі цих заходів. Розробити контрольні завдання для перевірки рівня засвоєння студентами відповідних знань і  оволодіння  уміннями, передбаченими програмою дисципліни.

8)       На заключному етапі – укладачі навчальної  програми на основі дидактичних принципів і отриманого досвіду розробляють рекомендації з раціонального розподілу навчального часу між темами, визначеними видами аудиторних занять і СРС для різних форм  навчання.

З метою забезпечення цілісності навчального матеріалу, забезпечення професійної спрямованості змісту навчання,  попередження можливого дублювання, обліку міждисциплінарних зв'язків навчальні програми розглядаються методичною комісією факультету, для спеціальностей якого розроблена відповідна навчальна програма. Після прийняття навчальної програми методичною комісією факультету (інституту) вона затверджується деканом факультету (замовником).

Навчальні програми загальних університетських дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів, загальних дисциплін програм магістерської  підготовки розглядаються Методичною радою університету і затверджуються першим проректором з навчальної роботи.

Навчальні програми дисциплін природничо-наукового циклу і визначених дисциплін циклу професійної і практичної підготовки  повинні бути загальними в межах одного чи декількох напрямків підготовки, а дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів – загальними в межах однієї (декількох) областей знань (інженерія, транспорт, освіта, гуманітарні науки та ін.). Необхідні для конкретної спеціальності особливості і доповнення можуть бути зазначені в робочій навчальній програмі дисципліни. Навчальні програми дисциплін відповідних навчальних планів входять у  комплекс навчально-методичної документації зі спеціальності деканату і випускаючої кафедри.

Робоча навчальна програма  є основним методичним документом, що  визначає зміст і технологію навчання  з визначеної  дисципліни. Робоча навчальна програма дисципліни складається на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану спеціальності визначеної форми навчання. У ній можуть бути змінені послідовність і ступінь деталізації (рівень) вивчення окремих розділів, тем і питань у залежності від особливостей спеціальності, форми навчання і т.п..

Робоча навчальна програма містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни з розподілом на окремі навчальні заняття, визначає організаційні форми її вивчення  (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, самостійна робота), розподіл навчальних годин по видах занять, форми і засоби поточного і підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення дисципліни.

Робочі навчальні програми тільки тоді зможуть успішно виконувати свої функції, коли їх зміст буде систематично і з певним випередженням адаптуватися до вимог відповідної сфери економічної діяльності. У зв'язку з цим такі прогностичні завдання, як дослідження тенденцій у змінах характеру, об'єктів і засобів роботи фахівців, а також вивчення перспектив розвитку тієї чи іншої сфери науки і техніки повинні розглядатися не епізодично, а системно. Результати такого прогнозування повинні використовуватися для оперативного коректування змісту навчання в процесі поточного  планування навчального процесу. Крім того, за результатами методичної роботи, аналізу навчального процесу і його результативності, розробляються пропозиції щодо вдосконалення діючих ОКХ і ОПП, навчальних планів і програм, що враховуються надалі при переробці цієї навчальної документації.

Робочі навчальні програми щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. У разі потреби робочі навчальні програми узгоджуються з методичними комісіями  факультетів-замовників. Робочі навчальні програми дисциплін повинні бути затверджені (перезатвердженні) деканом факультету кафедри-розроблювача робочої навчальної програми не пізніше, ніж за 2 місяці до початку навчального року, протягом якого вивчаються відповідні дисципліни.

Робочі навчальні програми дисциплін входять у комплекс учбово-методичної документації відповідної кафедри.