Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec8_2

Вимоги до навчальних і робочих навчальних планів спеціальності Вимоги до навчальних і робочих навчальних  планів спеціальності.

Звичайно в педагогічній літературі і в педагогічному вжитку навчальний план розуміється як обов'язковий для виконання відповідними навчальними закладами, такий, що визначає набір навчальних дисциплін і практик, час, що відводиться на них з розподілом за семестрами навчання, а також систему контрольних заходів. Для загального уявлення подібного визначення цілком достатньо. Однак, коли мова йде про поглиблене професійне обговорення питання, поняття навчального плану необхідно розширити та уточнити. До того ж дещо в даному визначенні застаріло.

Перше й основне уточнення стосується самої суті навчального плану, його співвіднесення з процесом усебічного розвитку особистості, її освіти. Назва цього документа „навчальний план”, що склалася історично, свідчить про те, що в ньому відбито лише види навчальної діяльності, спрямованої в її програмній частині на придбання знань, формування навичок. Тим часом при розведенні понять освіти і навчання у більшій мірі усвідомлюється та обставина, що, ставлячи за мету всебічну освіту людини, програмувати діяльність студентів варто комплексно − це програмування повинно охоплювати всі три сторони освіти: навчання, виховання і розвиток. Компенсація цього недоліку навчального плану пішла в двох напрямках:

1)     По-перше, вже з самого початку навчальний план не зміг залишатися лише навчальним, оскільки в нього поряд з навчальними предметами включаються дисципліни, що мають виховну і розвиваючу спрямованість, наприклад заняття фізичною культурою. Поступово таких включень стає в навчальному плані все більше, так з'явилися заняття на вибір студентів, стали «законними» елементами навчального плану ВНЗ навчальне проектування і науково-дослідна робота студентів.

2)     По-друге, паралельно з навчальними планами для різних навчальних закладів почали створювати програми виховання студентів. Скоріше всього, при подальшому здобутті досвіду програмування виховання і розвитку, ці основні документи (план навчальної роботи, плани виховання і розвитку) у майбутньому зіллються, остаточно перетворившись з навчального плану в комплексний план освіти особистості.

Що ж до сьогодення, то доводиться констатувати наявність кількох трактувань навчального плану. По-перше, вузького його розуміння саме як плану навчальної роботи; по-друге, широкого розуміння − як документа, системно охоплюючого всі основні види діяльності студентів, що забезпечують їх всебічну освіту (розвиток особистості). У цьому випадку розглянутий документ, що є планом освіти особистості, іменується індивідуальним навчальним планом.

Раніше було показано, що компоненти змісту освіти правомірно можна класифікувати за різними ознаками. Більшість з цих класифікацій мають пряме відношення і до навчального плану. Це такі підрозділи навчально-виховного процесу (і змісту освіти):

§   розподіл на теоретичну і практичну підготовку;

§   розподіл на природничо-наукову, соціо-гуманітарну та економічну підготовку і, нарешті, професійно-практичну підготовку;

§   розподіл навчальних дисциплін на обов'язкові і на вибір вузу і студентів;

§   виділення занять творчого плану (навчальне проектування, науково-дослідна й навчально-дослідницька робота студентів);

§   розподіл навчально-виховного процесу по роках і семестрах.

Навчальний план у відповідності зі Ст. 11 Розділу III Закону України "Про вищу освіту" є складовим стандарту вищої освіти вищого навчального закладу. Він складається на основі вимог освітньо-професійної програми і графіка навчального процесу. Навчальний план визначає зміст навчання і регламентує організацію навчального процесу за фахом. Він складається окремо для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) і за кожною формою навчання (у тому числі навчання зі скороченим чи продовженим, порівняно з типовим, терміном навчання) на основі відповідної освітньо-професійної програми (ОПП) і графіка навчального процесу. Навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин у відповідності до видів занять у семестрах, вид семестрового контролю з дисциплін та вид державної атестації випускників. Навчальний план затверджується ректором.

Крім того, у навчальному плані необхідно, як відомо, показати в годинах (кредитах) тижневе і семестрове навантаження, загальну кількість навчальних годин з дисциплін, кількість годин в залежності від видів занять, контрольні заходи, а також тривалість практик, тип і тривалість виконання кваліфікаційної роботи, тривалість канікул.

Традиційно навчальні плани представляються у вигляді таблиць, що робить їх наочними і зручними для повсякденного використання. Однак представлення планів в формі таблиць пов'язано із значними труднощами, що зумовлені множинністю взаємоперетинаючихся градацій навчально-виховного процесу, про що говорилося вище. Ці труднощі в практиці складання навчальних планів можна подолати двома шляхами. По-перше, навчальний план, як правило, представляється не однією, а кількома таблицями для того, щоб розвести  перетинання, які «не стикуються». По-друге, таблиці роблять багатовимірними, що буде проілюстровано нижче.

У вигляді окремих таблиць у навчальних планах представляються найчастіше:

а)   графік навчального процесу, у якому для кожного року навчання, використовуючи систему умовних позначок, розподіляються тижні теоретичного навчання, сесії, практики і канікули, а також  дипломне проектування і державна атестація;

б)  план теоретичних занять. У цьому розділі навчального плану перераховуються всі навчальні дисципліни і для кожної з них зазначається загальна кількість навчальних  годин (кредитів), а також кількість годин, що відводяться на лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття і самостійну роботу студентів. Для кожної навчальної дисципліни також зазначаються види контрольних заходів (залік, екзамен) і курсові проекти (роботи). Крім того, для кожної навчальної дисципліни зазначається кількість аудиторних академічних годин у тиждень на протязі семестрів. У нижній частині таблиці вказується сумарна кількість аудиторних годин у тиждень.

Крім двох названих таблиць у навчальних планах окремо позначаються види практик із зазначенням тривалості, вид кваліфікаційної роботи, а також  наявність і назва дисциплін державних екзаменів.

Розробка навчальних і робочих навчальних планів є одним з найбільш відповідальних видів методичної роботи професорсько-викладацького складу. Навчальні і робочі навчальні плани розробляються робочими групами випускаючих кафедр із залученням представників зацікавлених кафедр. Персональний склад груп визначається деканом факультету. Робочі групи працюють під безпосереднім керівництвом завідуючих відповідних кафедр, а координацію їхньої діяльності і контроль за виконанням вимог до навчальних планів здійснює заступник декана з методичної роботи.

Навчальні і робочі навчальні плани складаються на спеціальних бланках.  

У робочому навчальному плані дисципліни групуються за циклами:

§     гуманітарної і соціально-економічної підготовки;

§     природничо-наукової підготовки (фундаментальні дисципліни);

§     професійної і практичної підготовки;

§     дисциплін вільного вибору студентів.

Нумерація дисциплін – скрізна. У кожному циклі (крім дисциплін, що обираються вільно студентами) спочатку розміщаються нормативні дисципліни, а далі – дисципліни варіативної частини ОПП. Наприкінці кожного циклу підбивають підсумок навчальних годин.

По кожній дисципліні відзначається загальна кількість годин і кредитів, що відводяться для вивчення дисципліни з усіх видів аудиторних занять і самостійної роботи студентів. Потім загальний час, що відводиться на вивчення дисципліни, розподіляється на аудиторні заняття в цілому і на різні види аудиторних занять: лекції, лабораторні заняття і комп'ютерний практикум, практичні і семінарські заняття, а далі і на самостійну роботу студентів.

У графах “Розподіл по семестрах” зазначається розподіл семестрових екзаменів і заліків, курсових проектів (КП) і робіт (КР). При плануванні семестрового контролю необхідно враховувати, що в одному семестрі може бути до 5 екзаменів і 6 заліків. Варто мати на увазі, що залік (диференційований залік) у семестрі планується лише при відсутності екзамену з дисципліни в даному семестрі. На екзамен доцільно виносити дисципліну із семестровим обсягом не менше ніж 4 кредити (144 год.). З метою стимулювання самостійної роботи студентів рекомендується планувати до однієї контрольної роботи на перші 2 кредити дисципліни, і одну КР на кожні наступні 3 кредити.

При плануванні індивідуальних завдань необхідно враховувати їх особливості і обмеження їх кількості в семестрі.

Курсовий проект з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання підвищеної складності, що передбачає виконання сукупності документів (розрахунково-пояснювальної записки, креслень, що відповідають вимогам стандартів і т.п.) і являє собою кінцевий результат розробки нового продукту (пристрою, устаткування, технологічного процесу, механізму, апаратних і програмних засобів і т.п. чи їхніх окремих частин). Курсовий проект повинен носити творчий характер, виконуватися студентом самостійно під керівництвом викладача протягом установленого терміну в одному семестрі відповідно до технічного завдання на проект, на основі придбаних з даної і суміжних дисциплін знань і умінь, а також на основі матеріалів промислових підприємств і науково-дослідних установ, патентів і т.п.. На виконання курсового проекту необхідно виділити з бюджету дисципліни не менш ніж 1,5 кредити самостійної роботи студента.

Курсова робота з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, що передбачає виконання сукупності документів (розрахунково-пояснювальної записки, при необхідності – графічного матеріалу і т.п.), і являє собою творче або репродуктивне рішення конкретного завдання, спрямованого на об'єкти діяльності фахівця (пристрої, устаткування, технологічні процеси, механізми, апаратні і програмні засоби і т.п. або їх окремі частини), виконане студентом самостійно під керівництвом викладача протягом установленого терміну в одному семестрі відповідно до завдання на роботу, на основі придбаних з даної і суміжних дисциплін знань і умінь. На виконання курсової роботи необхідно виділити з бюджету дисципліни не менше одного кредиту самостійної роботи студента.

У семестрі, як правило, планується не більш двох курсових робіт, або один курсовий проект і одна робота.

У графах “Розподіл аудиторних годин по семестрах” зазначається середньо тижневий аудиторний час по кожному кредитному модулю (дисципліні). Наприкінці таблиці по кожному семестру вказується загальна кількість годин аудиторних занять у тиждень, а також кількість курсових проектів (робіт), екзаменів, заліків та ін.

Варто мати на увазі рекомендований розподіл навчального часу по кожній дисципліні: аудиторні заняття – 50% (± 5%), самостійна робота студентів – 50% (± 5 %).

Рекомендується таке щотижневе аудиторне навантаження:

I і II курс – 28год.;

III курс – 28...24 год.;

IV і V курс – 24...18 год.;

VI курс магістерської підготовки – 20...14 годин.

Загальний обсяг дисциплін вільного вибору студентів повинен бути порядку 10%. Вивчення дисциплін вільного вибору студентів доцільно планувати в основному методом самостійної роботи, а на аудиторні заняття виділяти не більше 1/3 загальної кількості годин дисципліни. Форма семестрової атестації по цих дисциплінах – залік.

При розробці навчальних планів для форм навчання без відриву від роботи необхідно мати на увазі, що перелік і послідовність вивчення дисциплін, загалом, такий як і в навчальному плані денної форми навчання. При визначенні кількості аудиторних годин необхідно врахувати, що навчальний тиждень студентів вечірньої форми навчання складає 24 години.  Обсяг аудиторних занять при заочному навчанні обмежуються тривалістю настановних сесій. Розподіл аудиторних занять між дисциплінами рекомендується встановлювати пропорційно до  їх обсягу у навчальному плані денної форми навчання.

З метою вдосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін по виконанню наказів і розпоряджень МОН, рішень методичних і вчених рад університету, регіональних потреб і вимог замовників,  щорічно до початку наступного навчального року складаються (коректуються) робочі навчальні плани (РНП) на новий навчальний рік. 

Робочі навчальні плани є нормативними документами вузу, що  визначають зміст навчання і регламентують організацію навчального процесу за спеціальністю. Вони є основою для закріплення  дисциплін за визначеними кафедрами,  часткової  участі кафедр у навчальному процесі по підготовці відповідних фахівців, складання їхніх штатів, а також для розрахунків педагогічного навантаження викладачів.

У них з урахуванням специфіки навчального року деталізуються усі види навчально-виховного процесу, зокрема, визначаються:

§     розподіл кредитних модулів (навчальних дисциплін) і практик за роками навчання і семестрами з зазначенням навчального часу, що відводиться;

§     найменування кафедр, що проводять заняття з конкретних навчальних дисциплін;

§     набір кредитних модулів на вибір студентів із зазначенням часу;

§     графік навчального процесу по роках навчання, у якому зазначаються усі види навчальної діяльності, а також термін канікул та ін.

Робочі навчальні плани розглядаються на засіданнях Учених рад інститутів, факультетів і затверджуються першим проректором не  пізніше ніж за 3 місяці до початку навчального року.

У графах “Розподіл по семестрах” відзначається розподіл семестрових екзаменів і заліків, контрольних (модульних) робіт та індивідуальних завдань з дисциплін: курсових проектів (КП) і робіт (КР), розрахунково-графічних (РГР), розрахункових (РР), графічних робіт (ГР), контрольних робіт,  виконуваних під час самостійної роботи (домашні контрольні роботи – ДКР),  реферативних робіт, аналітичних оглядів, перекладів і т.д.

Розрахунково-графічна робота – індивідуальне завдання, що передбачає вирішення конкретного практичного навчального завдання з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину такої роботи складає графічний матеріал, що виконується вручну або з використанням засобів комп'ютерної графіки з дотриманням вимог стандартів.

Розрахункові роботи – індивідуальні завдання, що  передбачають вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину  роботи складають  розрахунки, а також різні ілюстрації – графіки, епюри, векторні діаграми і т.п.

Графічні роботи  − це роботи, що вимагають виконання різних креслень у відповідності до вимог стандартів. Для виконання РГР, РР, ГР необхідно виділити з бюджету дисципліни не менш ніж 15-20 годин самостійної роботи студента. Загальна кількість таких робіт у семестрі не повинна бути більше трьох.

Домашні контрольні роботи − це індивідуальні завдання по дисципліні засвоєного теоретичного матеріалу, що мають основою самостійне виконання студентом деякої практичної роботи (наприклад, рішення окремих задач та ін.). Домашні контрольні роботи як і розрахункові роботи можуть передбачати визначений ілюстративний матеріал: графіки, векторні діаграми, гістограми і  т.д.

На виконання ДКР необхідно виділити з бюджету дисципліни не менш ніж 10-15 годин. В одному семестрі кількість ДКР для денної форми навчання – до трьох, для заочної − не більше шести.

Реферати, аналітичні огляди та ін. − це індивідуальні завдання, що сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів по окремих темах дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів. В одному семестрі кількість рефератів не повинне бути більше трьох. На виконання реферату з дисципліни необхідно передбачити не менш ніж 10-15 годин СРС. 

У графах “Розподіл аудиторних годин по семестрах” нижче номера курсу додатково вказують шифри відповідних навчальних груп і кількість студентів (на бюджеті та контракті).

 Далі, в окремих таблицях відзначається необхідна інформація з практик, державної атестації і розподіл годин педагогічного навантаження по державній атестації.