2. Експериментальна частина

1. Дослід №1 Визначення динамічної в’язкості

Перед початком аналізу треба було помити віскозиметр від різного бруду та інших масел, для цього я взяв ацетон.

Для виконання аналізу було взято кульку №5 з набору для віскозиметра яка дає змогу визначити в’язкість від 800 до 8000 cP.

Також для визначення в’язкості треба було додатково визначити густину нафтопродукту, було взято ареометр який визначає густину від 0,88 до 0,91г/см³.

Таблиця 4.1 – Таблиця до досліду №1

Дослід №	Час, с
1	149,4
2	150,6
3	149
4	149,3
5	150,1
Середнє значення	149,68

За формулою (3.2) розраховуємо в’язкість:

μ = 149,68·(8,15 – 0,890)·3,8 = 4129,372 сР

(4.4)

Значення в‘язкості автомобільного масла має 4129,372 сР, мастило з таким значенням відповідає середньо якісному автомобільному мастилу.

2. Дослід №2. Визначення температури спалаху в закритому приладі

Перед початком досліду підготував його до роботи, протер його ганчіркою змоченою у ацетон для кращого видалення бруду та жирних залишків.

Таблиця 4.2 – Таблиця до досліду №2

Дослід №	Температура спалаху,◦С
1	184
2	183
3	184
4	183
5	185
Середнє значення	183,8

Отримані значення температури спалаху дають нам змогу оцінити якість даного зразка, якість оцінена як середньоякісна.

1. Кореляційна обробка результатів досліду №2

За результатами температури спалаху складаємо статистичний розподіл частот:

Таблиця 4.3 – Статистичний розподіл частот за дослідом №2

wi	ni
184	2
183	2
185	1

Значення вибіркової середньої розраховують за формулою:

(4.1)

де w_i – значення величини; n_i – частота спостерігання величини; n – об’єм вибірки.

За допомогою формули (4.1) розраховуємо вибіркову середню:

Значення дисперсії та вибіркового середнього квадратичного відхилення розраховують за формулами:

,

(4.2)

де w_i – значення величини; n_i – частота спостерігання величина; n – об’єм вибірки; – вибіркова середня.

(4.3)

де – значення дисперсії.

За формулами (4.2) та (4.3) розраховуємо значення дисперсії та вибіркового середнього квадратичного відхилення відповідно:

виправлене квадратичне відхилення:

(4.4)

де – значення дисперсії;n – об’єм вибірки.

Для виконання оцінки з надійністю 0,95 за допомогою довірчого інтервалу математичне сподівання нормально розподіленої випадкової величини знайдемо виправлене квадратичне відхилення за формулою (4.4):

Інтервал довіри обчислюємо за формулою:

(4.5)

де S – виправлене квадратичне відхилення; n – об’єм вибірки; t_γ – коефіцієнт Стьюдента; – вибіркова середня.

За γ=0,95 і n=5 маємо t_γ.=2,776. Шуканий довірчий інтервал розраховуємо за формулою (4.5):

182,761 < w < 184,839

Таким чином отримали, що результат одного із п’яти вимірів не входить в інтервал довіри.

3. Дослід №3. Аналіз зразка на присутність водорозчинних кислот та основ

За методикою було взято 50 см­­³ зразка, додано 50 см­­³ дистильованої води попередньо провіреної на нейтральність, підігріто до 60*С, розділено на ділильній воронці водний шар та відфільтровано одразу у конічну колбу і визначають pH спочатку за допомогою метилоранжу, після фенолфталеїном.

Індикатори не змінили свого кольору тому було перевірено точно. Для точного визначення pH було взято прилад «Универсальный иономер ЭВ-74».

Було проведено 5 паралельних досліджень.

Таблиця 4.4 – Таблиця до досліду №3

Дослід №	pH
1	7,65
2	7,58
3	7,34
4	7,60
5	7,56
Середнє значення	7,546

Результати показали, що водорозчинних кислот та основ не було виявлено.