Реабілітаційна програма після акш з 2-го дня

Хворий виконує ЛГ в щадному режимі, акцент переважно на дихальні вправи.

З методів загального впливу застосовують біорезонансну терапію, аеротерапію. До методів локального впливу відносять інгаляції через небулайзер (муколітики, бронхолітики) 2 рази на день.

Для контролю за безпекою та ефективністю реабілітації використовуються обов'язкові методи дослідження – електрокардіограма (ЕКГ), рівень артеріального тиску, частота серцевих скорочень (ЧСС) щодня.

Тривалість курсу – 7–10 днів з подальшим переходом на наступний етап відновлювального лікування.

Реабілітаційна програма після акш з 7–10-го дня

Хворий продовжує виконувати ЛГ в щадному режимі. До методів загального впливу можна додати внутрішньовенну лазеротерапію, аерофітотерапію.

З методів місцевої дії – периферичний класичний лікувальний масаж, масаж шийно-комірцевої області, низькоінтенсивне лазерне випромінювання на ділянку серця і післяопераційні рубці, магнітотерапію периферичного впливу (на литкові м'язи), ультрафонофорез (лідаза, актовегін).

Методи контролю за безпекою та ефективністю реабілітації такі ж, як і після другого дня реабілітації після АКШ.

Тривалість курсу – 10–15 днів до переходу на наступний етап відновлювального лікування.

Реабілітаційна програма після акш з 21-го дня

ЛГ і кардіотренування на силових і циклічних тренажерах в режимі дозованих східчасто зростаючих фізичних навантажень. Питання вибору тренажерів і навантажень слід вирішувати індивідуально в залежності від стану післяопераційних швів і рубців.

Для нетренованих пацієнтів, хворих з низькою толерантністю до фізичних навантажень рекомендується починати курс з ЛГ в щадному режимі. Розширюється вибір методів загального впливу: до вищеописаних додаються інтервальні гіпоксичні тренування, галотерапія, сухі вуглекислі ванни (для рук, або чергуючи – через день для рук і ніг), біорезонансна терапія, аероіонотерапія, аерофітотерапія. З методів місцевої дії – класичний лікувальний масаж спини, масаж передньої поверхні грудної клітки, низькоінтенсивне лазерне випромінювання на ділянку серця, низькочастотне електромагнітне поле на шийно-комірцеву зону, електрофорез (сульфат магнію, панангін, анаприлін, но–шпа, папаверин ) на шийно-комірцеву зону, електротерапія.

Методи контролю за безпекою та ефективністю реабілітації такі ж, як і після десятого дня реабілітації після АКШ. Тривалість курсу 20–40 днів.

Реабілітаційна програма через 1–2 місяці після акш

Продовжують виконувати ЛГ або кардіотренування на тренажерах в режимі дозованих зростаючих фізичних навантажень. Для нетренованих пацієнтів, хворих з низькою толерантністю до фізичних навантажень рекомендується курс ФР в щадному режимі. Можна застосовувати гідрокінезотерапію.

Методи загального впливу: аерофітотерапія, вуглекислі ванни, що чергуються через день з сухими вуглекислими ваннами, чотирьохкамерні вихрові контрастні ванни через день з калій–натрій–магнієвими або йодобромними ваннами. Розширюється вибір методів локального впливу: класичний лікувальний масаж спини в щадному режимі, масаж шийно-комірцевої зони, низькоінтенсивне лазерне випромінювання на ділянку серця, магнітотерапія, трансцеребральна електроаналгезія, ультрафонофорез (лідаза, гепарин).

Методами контролю – ті самі, що і на попередньому реабілітаційному етапі.

Фізична реабілітація повинна будуватися в залежності від групи фізичної активності хворих і включає: ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, дозовану ходьбу, дозовані підйоми на сходинки сходів.

Ранкова гігієнічна гімнастика

Основним завданням РГГ є активізація периферичного кровообігу і поступове включення в роботу всіх м'язів і суглобів, починаючи зі стоп та кистей. З РГГ виключаються всі вправи тренуючого характеру, вправи з обтяженням (нахили, присідання, віджимання, гантелі тощо), бо це є завданням лікувальної гімнастики. Початкове положення – лежачи в ліжку, сидячи на стільці, стоячи біля опори, стоячи – в залежності від самопочуття хворого. Темп повільний. Кількість повторень кожної вправи – 4–5 разів. Час РГГ від 10 до 20 хв., щоденно до сніданку.

Лікувальна гімнастика

Однією з найважливіших задач ЛГ є тренування несерцевих факторів кровообігу, щоб зменшити навантаження на міокард. Дозоване фізичне навантаження сприяє розвитку колатералей, знижує вміст в крові холестерину, таким чином зменшується ризик тромбоутворення.

Фізичні навантаження повинні бути строго дозованими і регулярними. ЛГ виконується щодня і не може бути замінена іншими видами фізичних навантажень. Якщо при виконанні вправ виникають неприємні відчуття за грудиною, у ділянці серця, з'являється задишка, необхідно знизити навантаження. Однак, для досягнення тренувального ефекту, якщо комплекс виконується легко, навантаження поступово підвищують. Тільки поступово збільшуване навантаження забезпечує тренованість організму, сприяє вдосконаленню його функцій, попередженню загострення захворювання. Правильне поступове збільшення фізичного навантаження сприяє більш швидкій пристосовуваності серця і легень до нових умов кровообігу після АКШ.

Рекомендований комплекс фізичних вправ виконується до їди за 20–30 хвилин або через 1–1,5 години після їжі, але не пізніше, ніж за 1 годину до сну. Вправи необхідно виконувати, дотримуючись рекомендованого темпу і кількості повторень. Рекомендуються орієнтовні комплекси ЛГ в домашніх умовах різного ступеня складності: № 1 – для 1–3 місяців після виписки зі стаціонару, № 2 – для 4–6 місяців та № 3 – для 7–12 місяців після виписки із стаціонару.

Процедура ЛГ починається з дихальних вправ. Завдяки роботі дихальних м'язів, діафрагми, змінам внутрішньогрудного тиску посилюється приплив крові до серця і легень. Це покращує газообмін, окисно-відновні процеси, готує серцево-судинну і дихальну системи до збільшення навантаження. Однією з основних дихальних вправ є діафрагмальне дихання, яке потрібно робити мінімально 4–5 разів на день.

Техніка діафрагмального дихання: вихідне положення лежачи або сидячи на стільці, розслабитися, одну руку покласти на живіт, іншу – на груди; зробити спокійний вдих через ніс, надуваючи живіт, при цьому рука, що лежить на животі піднімається, а друга, на грудях, повинна залишатися нерухомою. Тривалість вдиху 2–3 секунди. При видиху через напіввідкритий рот – живіт відпускається. Тривалість видиху 4–5 секунд. Після видиху не треба поспішати знову вдихнути, а слід витримати паузу близько 3 секунд – до появи першого бажання вдихнути.

В основній частині ЛГ необхідно дотримуватися правильного чергування включення різних груп м'язів (дрібних, середніх, великих). Поступове збільшення навантаження сприяє посиленню периферичного кровообігу, лімфообігу і більш швидкому відновленню сил, підвищує опірність організму.

Закінчувати процедуру ЛГ слід повним м'язовим розслабленням, спокійним диханням.

Контроль ефективності процедури проводиться за даними підрахунку пульсу, характеру його наповнення, часу повернення до вихідних величин, загального самопочуття. При виконанні комплексу ЛГ № 1 допускається збільшення частоти пульсу до 15–20 % від вихідної величини; № 2 – до 20–30 % і № 3 – до 40–50 % від вихідної величини. Відновлення пульсу до вихідних величин в межах 3–5 хвилин свідчить про адекватну реакцію. Темп виконання вправ – повільний, середній. Особливу увагу приділяють правильному диханню: вдих – при випрямленні тулуба, відведення рук і ніг; видих – при нахилах; приведення рук і ніг. Не допускати затримку дихання, виключити напруження.