
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Вроджені і набуті вади серця
- •Аортокоронарне шунтування
- •Реабілітаційна програма після акш з 2-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 7–10-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 21-го дня
- •Реабілітаційна програма через 1–2 місяці після акш
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1 для занять в амбулаторних умовах (1–3 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2 для занять в амбулаторних умовах (4–6 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 для занять в амбулаторних умовах (7–12 місяців після операції акш)
- •Оперативне лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Методика фізичної реабілітації після холецистектомії
- •Методика фізичної реабілітації після видалення грижі
- •Комплекс фізичних вправ після операції видалення грижі у віддаленому післяопераційному періоді
- •Методика фізичної реабілітації після апендектомії
- •Комплекс вправ, рекомендованих для виконання в амбулаторних умовах після апендектомії
- •Клініко–фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Завдання фізичної реабілітації залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний). Вибір засобів і форм фізичної реабілітації
- •I період (іммобілізаційний)
- •II період (постіммобілізаційний)
- •III період (відновлювальний)
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарних переломах передпліччя
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна
- •Внутрішньосуглобові переломи і вивихи Методика фр при переломах і вивихах ключиці
- •Травми ліктьового суглоба
- •Переломи і вивихи ліктьового суглоба
- •Методика фр при травмах колінного суглоба
- •Методика фізичної реабілітації при компресійних переломах хребта
- •Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза
- •Оцінка ефективності фізичної реабілітації у травматологічних хворих
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Загальні та спеціальні завдання фізичної реабілітації при сколіозі
- •Визначення ступеня сколіозу і функціональних порушень за допомогою функціональних проб Особливості методики і спеціальні вправи в залежності від ступеня сколіозу
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку зі сколіозом I–II ступеня
- •Види дефектів постави
- •Складання схеми процедури і комплексу коригуючої гімнастики при сколіозі та порушеннях постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку з порушенням постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики при кіфотичних деформаціях хребта (за а.Ф. Каптеліним)
- •Особливості методики фізичної реабілітації при плоскостопості
- •Комплекс вправ при плоскостопості
- •Фізична реабілітація при вродженій м'язовій кривошиї, вродженому вивиху стегна
- •Комплекс вправ при вродженій кривошиї
- •Комплекс масажу і гімнастики для дітей з вродженим вивихом стегна у віці від 2 тижнів до 3 місяців
- •Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта
- •Комплекс вправ для самостійних занять при остеохондрозі хребта
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
- •Література
- •69035, М. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Методика фізичної реабілітації при діафізарних переломах передпліччя
Переломи передпліччя діляться на ізольовані переломи променевої та ліктьової кісток і переломи обох кісток.
Лікування діафізарних переломів проводиться комплексно і полягає в репозиції відламків, іммобілізації гіпсовою пов'язкою від основи пальців до верхньої третини плеча, укладанні на широку марлеву косинку. Терміни іммобілізації залежать від характеру і локалізації перелому. Наприклад, при ізольованому переломі ліктьової або променевої кістки – орієнтовно 4 тижні; при переломі ліктьової кістки з вивихом головки променевої кістки – 4–6 тижнів; при переломах двох кісток передпліччя – 8–9 тижнів. При зсувах діафіза кісток передпліччя застосовується оперативне втручання – внутрішньокістковий метало- або остеосинтез з наступною фіксацією кінцівки гіпсовою пов'язкою або в апараті Г.А. Ілізарова.
На 2-й день після накладення гіпсової пов'язки (при консервативному чи оперативному лікуванні) призначається ФР – 4–6 разів на день.
В I періодіна тлі загальнорозвиваючих і дихальних вправ застосовуються вправи для пальців і плечового суглоба з повторенням 6–10 разів; вправи в статичній напрузі іммобілізованих м'язів і ідеомоторні рухи в ліктьовому суглобі.
У II періодігіпсова пов'язка знімається на час занять ЛГ або зовсім. Коли вона знімається лише на час занять (кісткова мозоль ще недостатньо зміцніла), згинання та розгинання в ліктьовому суглобі виконуються з фіксацією місця перелому здоровою рукою або рукою інструктора. Після іммобілізації велику увагу звертають на відновлення супінації. Застосовуються ті ж вправи, що і при внутрішньосуглобовому переломі ліктьового суглоба, а також вправи для променево-зап'ясткового суглоба. Крім того, проводяться додаткові заняття ЛГ в ручних ванночках або в плавальному басейні.
В III періодінадається повне навантаження на травмовану руку: упори, виси, вправи з набивним м'ячем, гантелями та ін. Спортивні тренування призначаються індивідуально, але не раніше ніж через 4 місяці після перелому однієї кістки (променевої або ліктьової) і через 6 місяців після перелому двох кісток.
ФР при переломах в типовому місці(нижній кінець кісток передпліччя) призначається на 2-й день після репозиції з накладанням гіпсової лонгети від п'ястно-фалангового суглоба до верхньої третини передпліччя. Іммобілізація при переломах без зміщення триває 4–5 тижнів, при переломах зі зміщенням (а в деяких випадках з повторною репозицією) – 6–8 тижнів.
В I періодівиконуються вправи для пальців, плечового суглоба, згинання та розгинання в ліктьовому суглобі. Пронація і супінація протипоказані, оскільки можуть викликати зсув уламків.
У II періодіЛГ проводиться в наступних вихідних положеннях:
1) рука зігнута в ліктьовому суглобі під кутом 30° і ліктем спирається на стіл;
2) передпліччя і кисть лежать на столі;
3) передпліччя лежить на столі, кисть звисає;
4) долоня хворої руки спирається на долоню здорової руки.
Виконуються вправи з предметами співдружньо зі здоровою рукою. Вправи у ванні з температурою води 36–38 °С (більш тепла вода викликає набряк) проводяться 2 рази на день.
Незважаючи на те, що функція кінцівки відновлюється через 1,5–3 місяці після перелому, рука стає повністю працездатної через 6–8 місяців. Не можна носити цією рукою тяжкості, робити упори, виси, повертати ключ у двері, тому що все це призводить до больового синдрому, набряку кінцівки і травматичного висхідного невриту. У всіх періодах вправи не повинні викликати больових відчуттів.
III періоднастає через 6–8 місяців після травми, в амбулаторних умовах.