Приклад оформлення плану-конспекту уроку біології

Тема уроку. Тканини рослин: їх функції та взаємозв’язок.

Навчальна мета: закріпити знання учнів про будову рослинної клітини, її особливості і функції в рослинному організмі; сформувати поняття «рослинна тканина», навчити учнів розрізняти різні типи тканин за характерними морфологічними і функціональними ознаками, розуміти їх взаємозв’язок; закріпити одержанні на уроці знання й уміння.

Виховна мета: формувати науковий світогляд учнів розширюючи знання про особливості будови і функціонування рослинного організму; екологічне виховання – демонстрація взаємозв’язку між рослинами, між живою і неживою природою; естетичне виховання – демонстрація краси і досконалості природних об’єктів.

Розвивальна мета: розвивати в учнів стійкий пізнавальний інтерес до вивчення біології, розвивати уміння порівнювати, аналізувати, робити обґрунтовані висновки, розвивати пам’ять, увагу, уяву учнів.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: фронтальна контролююча бесіда, робота з робочими зошитами на друкованій основі, розповідь з елементами бесіди, складання схем.

Обладнання: живі рослинні об’єкти (троянда, чорнобривці); свіжі листя горіху; поперечний спіл стовбура вишні; навчальна таблиця «Тканини рослинного організму», робочі зошити на друкованій основі.

Література:

1. Бєляєва Л.В. Біологія: Підручник для учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Генеза, 2001. – 191 с.

2. Біологія: Підручник для учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів / М.М.Мусієнко, П.С.Славний, П.Г.Балан – К.: Генеза, 2007. – 288 с.

3. Андреева И.И. Ботаника: Учебное пособие для студентов биологических специальностей вузов – М.: «КолосС», 2002. – 488 с.

4. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений – М.: Эдиториол УРСС, 2001. – 528 с.

5. Жданова А.М. Плани-конспекти уроків з біології. – Х.: «Просвіта», 2009. – 69 с.

Хід уроку:

Організація класу. Привітання (1-2 хвилини)

1. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів. Перевірка домашнього завдання (10-12 хвилин)

На минулому уроці ми вивчили будову рослинної клітини, її особливості та функції у рослинному організмі, а закріпити ці знання нам допомогла лабораторна робота. Давайте разом пригадаємо, що ми вже засвоїли.

Фронтальна контролююча бесіда:

1. Що собою являє клітина? (Клітина – це структурно-функціональна одиниця будови, функціонування, розмноження і розвитку всіх живих організмів.)

2. Які риси будови властиві лише рослинній клітині? (Для рослинної клітини характерні такі органоїди, як пластиди, вакуолі і клітинна стінка.)

3. З чого складається клітинна стінка та яке її значення? (Клітинна стінка складається з целюлози і відіграє роль опори та надає міцності рослинному організму в цілому.)

4. А які органели надають рослинам зеленого забарвлення, яка речовина в них міститься? (Це хлоропласти, в них міститься хлорофіл, який необхідний рослинам для фотосинтезу.)

5. Хто спробує дати визначення фотосинтезу? (Фотосинтез – це здатність рослин утворювати поживні речовини під дією сонячного світла.)

А тепер я прошу вас відкрити ваші робочі зошити на друкованій основі на сторінці 6 і самостійно заповнити таблицю «Функції органел і частин рослинної клітини». На виконання цієї роботи у вас є 5 хвилин. Чи всі мене зрозуміли ?

Самостійне заповнення таблиці:

ФУНКЦІЇ ОРГАНЕЛ І ЧАСТИН РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ

Частина клітини	Функції
Клітинна оболонка	Захист, опора і міцність рослинного організму в цілому
Ядро	Поділ, передача спадкової інформації
Цитоплазма	Внутрішнє середовище клітини, зв’язок між її органелами
Пластиди (хлоропласти)	Фотосинтез
Вакуолі	Містить клітинний сік, підтримує тургор

Час вийшов. Давайте запитаємо в учнів, які сьогодні ще не відповідали: яку функцію виконує ядро, вакуолі.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів або постановка проблемного запитання (2 хвилини)

Давайте разом подумаємо над наступним запитанням: «Чому зірвати листок з дерева значно легше, ніж зламати гілку?» Учні припускають, що дерево має міцну кору.

Так, а за рахунок чого? Учні виявляють інтелектуальний дискомфорт і не можуть правильно відповісти.

Далі вчитель подовжує: в мене є дерев’яний брусок, який вирізаний в поперек стовбура вишні. Давайте по черзі, передаючи його один одному швиденько його розглянемо. Отже, ви напевно знаєте, що трави, квіти і кущі поглинають воду з ґрунту. Тоді як вода проникає і піднімається по такому міцному стовбуру? Знову учні виявляють інтелектуальний дискомфорт і не можуть правильно відповісти.

Тож на сьогоднішньому уроці ми і розглянемо ці загадки природи.

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (2 хвилини)

Тема уроку. Тканини рослин (запис теми учителем на дошці і учнями в робочих зошитах).

Мета уроку: вивчити типи тканин рослин.

Завдання уроку: навчитися визначати різні типи рослинних тканин за їх будовою і функціями, дослідити взаємозв’язок між ними.

4. Вивчення нового матеріалу (20 хвилин)

Розповідь з елементами бесіди, демонстрація природних об’єктів, демонстрація таблиць, робота з підручником, колективне складання схем:

Давайте разом розглянемо троянду і чорнобривці. Як ви гадаєте, чи всі клітини рослинного організму мають однакову будову і чому? – Ні, тому, що кожна частина рослини має свої функції. – Правильно! Клітини, які подібні за будовою, спільним походженням і виконують одні функції об’єднуються і утворюють вищий рівень організації живого – тканину.

Відкрийте, будь ласка, ваші підручники на сторінці 20 і самостійно прочитайте визначення. Отже, тканина– це сукупність клітин, які подібні за будовою, мають спільне походження і виконують спільну функцію.

В рослинному організмі виділяють п’ять типів тканин. Давайте разом розглянемо їх на таблиці. Тож, це: твірні, покривні, провідні, механічні та основні. Відкрийте зошити і спробуємо скласти схему.

ТКАНИНИ РОСЛИН

твірні

покривні

провідні

механічні

основні

Схема 1. Типи тканин рослин

Тканини також можуть бути простими, тобто такими, які складаються з одного виду клітин іскладними– які складаються з декількох видів клітин і крім основної виконують ще й додаткові функції.

Тепер, давайте знову повернемося до таблиці і розглянемо детально тканини кожного типу.

Твірна тканина (меристема)складається з тонкостінних клітин, які щільно розташовані, мають густу цитоплазму з крупним ядром і дуже маленькими вакуолями. Завдяки цьому у рослини довго зберігається здатність до ділення. Меристеми беруть участь в утворенні всіх постійних тканин рослини, а також визначають її довготривалий ріст. Меристеми розділяють на типи у відповідності до таких ознак як: походження і місце розташування у рослині.

Давайте у ваших зошитах запишемо, що за походженнямрозділяють меристеми:

• первинні (забезпечують ріст рослини у довжину);

• вторинні (забезпечують ріст рослини по діаметру стебла).

За місцем розташування у рослинірозділяють меристеми:

• апікальні (на верхівці);

• латеральні (бокові);

• інтеркалярні (вставні);

• раневі (травматичні).

Покривні тканинирозташовуються на всій поверхні органів рослин. Давайте разом подивимося на троянду, чорнобривці, візьміть у руки листки горіху. Отже, ми бачимо, що покривні тканини виконують захисну функцію. Вони захищають від механічного пошкодження, проникнення мікроорганізмів, різких коливань температури, від втрати води тощо. В залежностівід походженняпокривні тканини розділяють на:

• епідерміс (на поверхні листків і молодих зелених пагонів);

• перидерма (стебла і корені);

• корка (стебла дерев і кущів).

Клітини епідермісуживі, щільно прилягають один до одного, не мають хлоропластів. Зверніть увагу на лис горіху. Поверхня може бути покрита кутикулою або восковим нальотом, що також виконую захисну функцію. Придивіться ще уважно до листка горіху. Можливо, ви ще щось помітили на поверхні? – Так, маленькі чорні крапки. – Це продихи, вони регулюють газообмін рослин, за їх допомогою рослина дихає.

Перидерма– вторинна покривна тканина стебел і коренів, яка заміняє епідерміс у багаторічних рослин. Її діяльність пов’язана з утворенням вторинної меристеми, клітини якої ділячись назовні утворюють пробку, а всередину – живі паренхімні клітини.

Коркаутворюється у дерев і кущів на заміну пробці. Вона міцніше і утворюється в результаті закладання нових шарів вторинної меристеми, в результаті поверхневі тканини ізолюються від центральної частини стебла, деформуються і відмирають, утворюючи комплекс мертвих тканин.

Провідні тканини– це рослинні тканини, які пристосовані для руху води і розчинених у ній речовин як у напрямку від кореня до пагона і листя, так і в зворотному напрямі – від листків до коренів. Подумайте, які речовини транспортуються від коренів до листків та навпаки. Як, ви гадаєте, можуть ці речовини рухатися по одних і тих самих провідних тканинах, чи їм потрібні різні шляхи? – Від коренів до листя рухаються вода і розчинені в ній мінеральні речовини. У зворотному напрямі – від листя до кореня – органічні сполуки. Звичайно, ці речовини рухаються різними шляхами. – Давайте під час колективного складання таблиці розглянемо види провідних тканин і означимо функції, які вони виконують.

Таблиця 1

ВИДИ ПРОВІДНИХ ТКАНИН, ЇХ ФУНКЦІЇ

Ксилема (деревина)	Флоема (луб)
Висхідний потік (від кореня до листя)	Низхідний потік (від листків до інших органів рослини)
Вода і розчинені мінеральні речовини	Синтезовані в результаті фотосинтезу органічні речовини

Ксилемаскладається з судин, які утворені стінками витягнутих мертвих клітин.Флоемаскладається з живих витягнутих клітин, які з’єднуються кінцями і утворюють трубки. В поперечних стінках цих трубок є маленькі отвори (пори), тому їх ще називають ситовидними.

Механічні тканинизабезпечують міцність органів рослин, надають опору. Таку функцію виконують потужне потовщення і здерев’яніння оболонок їх клітин, щільне їх розташування. Механічні тканини розділяють на два види:

• коленхіма, складається з живих клітин і зустрічається у молодих органів рослин;

• склеренхіма, складається з мертвих клітини і зустрічається у дорослих рослин.

Основна тканина (паренхіма)складається з живих тонкостінних клітин, які складають основу органів. В ній розташовані механічні, провідні й інші постійні тканини. Основна тканина виконує ряд функцій, за якими її розділяють на чотири види:

• асиміляційна (фотосинтез);

• запасна (запас поживних речовин);

• повітряна (клітини, заповнені повітрям);

• водоносна (клітини, заповнені водою).

Отже, ми розглянули всі види рослинних тканин і з’ясували функції які вони виконують. Які є у вас запитання до мене? Чи є моменти, які ви не зрозуміли?

5. Закріплення нових знань (10 хвилин)

Зараз перевіримо, як ви засвоїли матеріал сьогоднішнього уроку. Я прошу вас на окремому листку паперу виконати диференційовані завдання.

Завдання середнього рівня:

1. За допомогою якої тканини рослина довго зберігає здатність до ділення, що визначає її довготривалий ріст:

а) провідна;

б) механічна;

в) твірна;

г) основна?

2. Рослинна тканина, яка розташована на поверхні листків і молодих пагонів:

а) покривна–епідерміс;

б) покривна – перидерма;

в) покривна – кірка;

г) механічна – коленхіма.

3. Тканина, яка надає міцності і опору органам рослини:

а) покривна;

б) провідна;

в) твірна;

г) механічна.

4. Рух води з мінеральними солями в рослині відбувається:

а) поксилемі;

б) по флоемі;

в) по твірним тканинам;

г) по механічним тканинам.

5. Рух органічних речовин в рослині відбувається:

а) по ксилемі;

б) пофлоемі.

в) по твірним тканинам;

г) по механічним тканинам.

6. Які тканини характеризуються потужним потовщенням клітинних стінок їх клітин:

а) покривні;

б) провідні;

в) твірні;

г) механічні.

Завдання достатнього рівня:

1. Знайдіть відповідні відповіді на запитання:

1. Тканина завдяки якій рослини а) флоема;

довго зберігають здатність до ділення. б) ксилема;

2. Вторинна покривна тканина, яка в) основна тканина;

утворюється в стеблах дерев і кущів г) твірна тканина;

3. Провідна тканина, яка здійснює д) корка;

низхідний транспорт речовин є) коленхіма;

4. Механічна тканина, яка має ж) склеренхіма

живі клітини.

(Відповідь: 1-г; 2-д; 3-а; 4-є).

2. Заповнити пропуски в реченні: Клітини епідермісу _______, щільно прилягають один до одного, не мають _________, поверхня може бути покрита ________ або _________ нальотом. (Відповідь: живі, хлоропластів, кутикулою, восковим).

3. Які тканини рослин належать до складних? Відповідь: (епідерма, ксилема, флоема).

Завдання високого рівня:

1. Як ви гадаєте, чому трубки флоеми мають пори, у зв’язку з чим їх називають ситовидними, а судини ксилеми таких не мають?

2. Уявіть собі рослину, у якої немає вторинної меристеми. Як буде відбуватися ріст такої рослини, і чи можливий її ріст взагалі? Аргументуйте свою відповідь.

6. Осмислення та узагальнення нових знань (2-3 хвилини)

Отже, сьогодні на уроці ми з вами добре попрацювали: вивчили типи тканин рослин: навчилися визначати різні типи рослинних тканин за їх будовою і функціями, дослідили взаємозв’язок між ними. І я гадаю ви вже можете відповісти на поставлені на початку уроку запитання.

Тож, чому зірвати листок з дерева легше, ніж зламати гілку? – Тому, що у стовбурі дерева і його гілках містяться вторинні потовщення покривних тканин – перидерма.

Як вода проникає і піднімається по такому міцному стовбуру? – За допомогою судин і трубок ксилеми.

7. Підбиття підсумків уроку (2-3 хвилини)

Оцінка роботи всього класу протягом уроку. Оголошення та аргументація оцінок окремим учням за роботу на уроці. Виставляння оцінок до журналу і в щоденники учнів.

8. Домашнє завдання та інструкції до нього (2-3 хвилини)

Домашнє завдання оголошується учителем і записується на дошці.

Загальне домашнє завдання: § 6 вивчити, опрацювати ілюстрації, таблиці, усно відповісти на запитання № 12, на ст. 23, написати по три приклади рослин до кожного виду основної тканини.

Творчі завдання: виконати домашній експеримент «Спостереження за рухом води по рослині». Інструкція надається додатково учителем.

Організація класу. Прощання (1-2 хвилини)

Додаток Д