- •В.В.Перетятько, л.О.Омельянчик, н.В.Новосад біологія
- •Організація й проведення педагогічної практики
- •Права і обов’язки студентів-практикантів
- •Програма педагогічної практики
- •Педагогічна практика на IV курсі
- •Педагогічна практика на V курсі
- •Облік і оцінка роботи студентів-практикантів
- •Вимоги до оформлення звітної документації
- •Методичні поради студентам щодо проходження педагогічної практики
- •Учитель у сучасній школі
- •Урок як основна організаційна форма навчання
- •Підготовка до проведення уроків
- •Проведення та обговорення уроків
- •Підготовка і проведення позакласного біологічного заходу
- •Робота класного керівника
- •Тлумачний термінологічний словничок
- •Зразок оформлення клопотання адміністрації загальноосвітнього навчального закладу щодо проходження педагогічної практики студентом (кою)
- •Клопотання
- •Зразок оформлення індивідуального плану проходження педагогічної практики індивідуальний план
- •Титульний лист звіту про проходження педагогічної практики
- •Приклад оформлення плану-конспекту уроку біології
- •Приклад оформлення плану-конспекту уроку хімії
- •Приблизна схема самоаналізу проведеного уроку
- •Приблизна схема самоаналізу проведеного позакласного біологічного заходу
- •Класифікація уроків біології та хімії
- •Додаток к загальнодидактична схема аналізу уроку
- •Біологія
Проведення та обговорення уроків
Під час підготовки до залікових уроків і позакласних заходів студент звертається за допомогою до вчителів-предметників і методистів, відвідує консультації, що призначаються. Бажано користуватися шкільною бібліотекою, матеріалами і книгами шкільних навчальних кабінетів (методичною літературою, обладнанням, планами-конспектами уроків), ресурсами мережі Інтернет тощо.
Урок проводиться згідно розробленого плану-конспекту! Проте допустимо, а іноді навіть необхідно внесення коректив по ходу уроку. Так, однією із завдань ситуативного навчання є уміння вчителя побачити і відчути специфіку реально діючого освітнього процесу і діяти адекватно до нього, застосовуючи саме ті методи і прийоми, які відповідають наявним умовам.
До таких коректив відноситься зміна послідовності етапів уроку в залежності від стану учнів, особливостей класу. Наприклад, якщо урок проводиться рано вранці і діти ще недостатньо бадьорі, можна почати зі спокійної самостійної роботи, а після перейти до пояснення нової теми та організації дискусії по визначеній проблемі. У випадку, якщо попереднім уроком була фізкультура, учні прийшли до класу збуджені, послідовність етапів уроку має бути вже іншою: спочатку обговорюється навчальна проблема, після невеликої дискусії пропонується письмово викласти свої аргументи, а потім учитель ознайомлює дітей із поглядами учених на цю проблему. Отже, урок може бути побудований варіативно.
В кінці уроку називаються конкретні висновки уроку, підводяться підсумки роботи окремих учнів і всього класу. За необхідності виставляються оцінки. На завершальну частину уроку обов’язково слід виділяти час вже на стадії підготовки плану-конспекту. У випадку якщо студент не встигає виконати ті чи інші заплановані етапи уроку, їх можна випустити, але завершальний, рефлексивний етап уроку є необхідним завжди.
З точки зору особистісної орієнтації корисно надати кожному учні можливість усвідомити та оцінити власні результати на уроці. Можна зробити це одночасно, пропонуючи всім учням письмово сформулювати короткі відповіді на 2-3 завчасно підготовлені запитання. Наступний аналіз відповідей дозволить студенту-практиканту оцінити загальну результативність уроку, скоректувати цілі наступного заняття.
Під час проведення студентами залікових уроків і позакласних заходів всі практиканти, що не зайняті подібною роботою, обов’язково мають бути присутніми на уроках і заходах своїх колег.
Після проведення уроків організовується їх обговорення.Основним завданням якого є з’ясування результатів діяльності студента-практиканта та учнів. Важливо розкрити не лише недоліки уроку, а ще й позитивні здобутки роботи студента, визначити, що в нього можна перейняти для подальшої освітянської діяльності. Під час спостереження за уроком занотовуються його основні епізоди, витрачений на них час, пропозиції та зауваження до них. Це дасть можливість для більш глибокого аналізу уроку.
Першим під час обговорення виступає студент, який проводив урок. Він розповідає про цілі, які ставив перед заняттям, робить висновки щодо їх досягнення, визначає найбільш вдалі і проблемні моменти уроку, їх причини. Далі виступають присутні на занятті студенти-практиканти. Вони аналізують урок, називають позитивні сторони і недоліки уроку, формулюють свої пропозиції. З метою якісного та об’єктивного аналізу радимо користуватися «Загальнодидактичної схемою аналізу уроку», яка наводиться у Додатку К.Обговорення завершує вчитель-предметник і груповий керівник. Після цього виставляється оцінка за проведений урок.