Робота класного керівника

Програма педагогічної практики передбачає виконання студентами-практикантами функцій класного керівника (куратора). Класний керівник – це вчитель, що проводить навчально-виховну роботу в довіреному йому класі.

Завдання класного керівника:

• різнобічне вивчення учнів класу;

• проведення щоденних спостережень за успішністю учнів, контроль за їхньою домашньою роботою, а також регуляція обсягів домашнього завдання;

• формування активу класу;

• організація самоврядування;

• проведення в тісній співпраці з іншими вчителями виховної роботи з учнями довіреного йому класу;

• формування високих моральних якостей;

• виховання відповідального ставлення до навчання;

• роз’яснення і впровадження культури поведінки учнів;

• розвиток пізнавальних інтересів і здібностей;

• забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів з боку школи та родини, підтримка постійного зв’язку з батьками;

• організація у випадку необхідності своєчасної навчальної допомоги учням;

• періодичне проведення учнівських зборів у класі, класних годин, позакласних виховних заходів, культпоходів, екскурсій тощо;

• перевірка щоденників;

• ведення встановленої класної документації, надання адміністрації школи відомостей про успішність, відвідування та поведінку учнів, перевірка стану їхніх щоденників;

• внесення пропозицій адміністрації навчального закладу щодо заохочень і покарань окремих учнів;

• проведення заходів, які сприяють зміцненню здоров’я учнів, організація їхньої суспільно-корисної праці.

Функції класного керівника:

• діагностична функція пов’язана з вивченням особливостей розвитку й поведінки учнів, рівня їх вихованості;

• організаторська функція полягає в тому, що класний керівник залучає учнів до різноманітної діяльності: пізнавальної, спортивної, художньо-творчої та ін.;

• виховна функція – у процесі роботи з учнями формує в них почуття національної свідомості, любові до Батьківщини, науковий світогляд, моральне обличчя, піклується про фізичний розвиток, розширення пізнавальних інтересів і т.ін.;

• координаційна функція – класний керівник намагається об’єднати спільні зусилля і вимоги учителів-предметників, батьків, громадських організацій, позашкільних установ, що отримувати позитивний результат у вихованні учнів;

• стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні класним керівником негативних відхилень у діяльності, поведінці учнів та успішному їх подоланні, а також залучені школярів до організації і проведення цікавих і корисних справ;

• інформаційно-методична функція – класний керівник надає методичну й практичну допомогу учням, активу класу, батькам;

• соціальна функція – класний керівник виявляє й вивчає чинники, що впливають на розвиток і формування особистості учнів, сприяє нейтралізації впливу негативних чинників та формуванню навичок соціальної поведінки.

Починаючи роботу з класом студенту-практиканту необхідно розглянути особисті справи учнів, провести бесіди з класним керівником й учителями, проаналізувати класний журнал за попередній навчальний рік і скласти загальне уявлення про успішність, позитивні сторони і недоліки класу, традиції колективу для того, щоб визначити найефективніший підхід до організації виховної роботи.

Плануючи виховну роботу на період педагогічної практики студент повинен виходити з наступних положень:

• в загальній системі позакласної роботи слід обов’язково виділяти те чи інше провідне для цього часу виховне завдання і визначити шляхи для його досягнення;

• слід передбачати різноманітні форми роботи з учнями (індивідуальні, групові, колективні), що сприяли б різнобічному розвитку й вихованню учнів;

• виховання реалізується лише через діяльність, тому необхідно включати учнів в пізнавальну, патріотичну, трудову, художньо-естетичну, спортивно-оздоровчу діяльність;

• система позакласної виховної роботи має буди спрямована на організацію, виховання і розвиток учнівського колективу;

• важливо, щоб план містив позакласний захід, який відповідає конкретній педагогічній ситуації, віковим і індивідуальним особливостям учнів, рівню розвитку колективу.

Під час практики студент обов’язково веде щоденник класного керівника, який складається з:

• списку учнів (прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, доручення у класному колективі);

• домашніх адрес і телефонів кожного учня, місць роботи батьків та їх робочих телефонів;

• списку учнів з хронічними захворюваннями.

ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКЛАСНОГО ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Робота класного керівника складна і багатогранна. Проведення позакласних виховних заходів є одним з її видів, метою яких є всебічний розвиток і виховання учнів. Тематика таких заходів визначаються віковими особливостями класу, рівнем розвитку учнівського колективу, конкретним педагогічними ситуаціями, випадками девіантної поведінки серед учнів, загальними виховними завданнями загальноосвітнього навчального закладу тощо. Позакласний виховний захід може проводитися у формі бесіди із запрошеним фахівцем, класної години, спільних зборів учнів і батьків, обговорення фільму або публікації, диспутів тощо.

Як і будь-яка позакласна робота, проведення виховного заходу передбачає попередню організаційну підготовку, яка включає наступні етапи:

1. консультація з класним керівником і груповим керівником з приводу тематики і терміну проведення заходу;

2. з’ясування місця позакласного виховного заходу в системі виховної роботи класу;

3. вивчення особливостей класу, з’ясування інтересів учнів;

4. визначення основних цілей і завдань проведення виховного заходу, проектування результату виховної роботи;

5. вивчення методичних посібників і журналів, ресурсів мережі Інтернет, додаткової літератури для учнів з даної тематики;

6. підбір матеріалу, розробка композиції заходу, прийомів емоційного впливу, активізації учнів;

7. розподіл доручень учням класу з питань написання сценарію, підбору літературних запозичень;

8. підготовка художньої частини: розподіл ролей серед учнів класу;

9. підготовка аудіовізуальних приладь, проекторів та інших технічних засобів навчання з метою звукового оформлення заходу;

10. оформлення заходу: виготовлення яскравих афіш, запрошень, костюмів;

11. запрошення гостей: адміністрації навчального закладу, вчених-хіміків, учителів;

12. підбір кандидатури ведучого, адже від нього залежить успіх заходу, тому цю роботу слід робити надзвичайно ретельно;

13. написання остаточного сценарію заходу з щохвилинним плануванням його частин;

14. підготовлений сценарій надається на перевірку і затвердження класному керівнику не пізніше, чим за день до його проведення.

Без затвердженого сценарію студент-практикант до проведення позакласного виховного заходу не допускається та отримує незадовільну оцінку!