Висновки

1. У потомства щурів після введення жіночих статевих гормонів у період вагітності абсолютна маса яєчка щурів другого та третього місяців життя є вірогідно нижчою у порівнянні з контролем, особливо на 60-у та на 90-у добу життя (125,88±3,03 мг в експерименті та 149,89±3,15 мг на 60-у добу; та 167,75±3,15 мг і 216,05±3,20 мг відповідно на 90-у добу). Спостерігається вірогідне відставання темпів росту звивистих сім'яних трубочок, особливо після 30-ї доби післянатального життя (9,54±0,85 мкм та 9,19±0,88 мкм у експериментальних щурів проти 16,51±0,97 мкм у контролі на 60-у добу; та 12,35±1,04мкм і 11,91±1,12 мкм проти 21,41±1,08 мкм відповідно на 90-у добу) .

2. У потомства щурів після введення жіночих статевих гормонів як у другому, так і у третьому періодах вагітності у порівнянні із контролем спостерігається зменшення відносної площі звивистих сім'яних трубочок із просвітом (56,01±0,81 % та 55,23±0,29 % у експериментальних групах проти 61,89±1,04 % у контрольній групі, при р≤ 0,05) та збільшення площі, яку займає міжклітинна речовина інтерстицію (15,81±0,41 % та 16,02±0,45 % в експерименті та 14,32±0,28 % у контролі, при р≤ 0,05). Встановлені зміни є більш вираженими для потомства тварин, які отримували утрожестан протягом третього періоду вагітності.

3. В інтерстиції яєчка експериментальних тварин спостерігається збільшення відносної кількості клітин Лейдіга до 14-ї доби та значне зменшення їх кількості з 30-ї доби, особливо виражене на 60-ту та 90-ту добу післянатального періоду життя (18,80±2,30 % та 20,15±3,08 % у експериментальних групах проти 30,70±3,08 % у контрольній групі на 60-у добу; 16,41±2,30 % та 18,17±3,08 % проти 28,03±3,08 % відповідно на 90-у добу, при р≤ 0,05).

4. Показник ступеня диференційовки сперматид статевозрілих щурів, отриманих після введення жіночих статевих гормонів вагітним самкам є вірогідно меншим у порівнянні з контрольними та інтактними щурами (на 60-у добу життя - 0,89±0,01 і 0,86±0,01 в експерименті та 0,94±0,02 у контролі; на 90-у добу - 0,91±0,01 і 0,89±0,01 та 0,97±0,02 відповідно).

5. У яєчках потомства щурів після інтравагінального введення утрожестану вагітним самкам спостерігається зменшення вмісту глікопротеїнів в капсулі, інтерстиції і мембрані звивистих сім'яних трубочок яєчка щурів, та на відміну від контролю, амілазолабільні сполуки продовжують виявлятися в складі мембран звивистих сім'яних трубочок і в цитоплазмі клітин Лейдіга до кінця третього місяця життя. У експериментальних тварин обох груп спостерігається збільшення вмісту глікозаміногліканів у інтерстиції та в ендотелії кровоносних судин на 14-у добу та наступне зменшення їх вмісту до кінця терміну спостереження.

6. Розподіл рецепторів до лектинів зародків пшениці, сої, арахісу, та конканаваліну-А в яєчках щурів характеризується зональністю та динамічно змінюється протягом трьох місяців після народження. У потомства тварин після введення утрожестану у другому та третьому періодах вагітності змінюється щільність та характер розподілу рецепторів до цих лектинів, таким чином, що протягом усіх термінів спостереження можна відзначити зменшення щільності розподілу рецепторів у тварин обох експериментальних груп, особливо на кінцевих термінах спостереження.

7. Абсолютна кількість РNA+ - лімфоцитів в інтерстиції новонароджених щурів обох експериментальних груп нижче у порівнянні з контрольною та інтактною групами (17,35 ± 0,76 і 16,47 ± 0,96 в експерименті та 25,18 ± 0,92 у контролі), і ця різниця продовжує зберігатися (15,47±0,48 і 15,68±0,46 в експерименті та 21,02±0,32 у контролі на 14-у добу; 17,47±0,48 і 15,58±0,56 в експерименті та 20,85±0,46 у контролі на 60-у добу життя, при р≤ 0,05. У потомства щурів, які отримували утрожестан протягом вагітності, кількість РNA+ - макрофагів дещо підвищується на 14-у добу життя, а починаючи з 30-ї доби відстає від показників контролю до кінця терміну спостереження.