Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. На сьогоднішній день спостерігається зростання кількості безплідних подружніх пар, яке за даними соціологічних досліджень на цей час складає 8 - 20% від загальної кількості сімей у різних регіонах України (Черних В.П. та співавт., 2008; Люлько О.В. та співавт., 2002).
В останні роки відмічається неухильний ріст вкладу чоловічої складової у безплідний шлюб (Первак, І.Н., 2004; Пенжоян Г.А. та співавт., 2000; Евдокімов В.В. та співавт., 2006). Зростання питомої ваги чоловічого фактору у безплідді сім'ї за останні 20 років відбулось з 30 % до 60% (Івахненко О.Л. та співавт., 2010). За даними державних статистичних звітів в Україні, у 2009 році найвищий рівень чоловічого безпліддя зареєстрований у Запорізькій – 7,68 на 1000 чоловіків дітородного віку, Одеській – 1,98, і Дніпропетровській – 1,48 областях; найнижчий – у Миколаївській - 0,02 на 1000 чоловіків дітородного віку, Чернівецькій – 0,04 та Харківській – 0,06 областях (Юзько О.М. та співавт., 2011; Барковський Д.Є. та співавт., 2010).
В сучасних умовах чоловіча репродуктивна система зазнає потужного впливу різноманітних шкідливих факторів, що пов'язані з урбанізацією, забрудненням навколишнього середовища, використанням продуктів хімічного синтезу та генетичної модифікації (Sharpe R. M., 2000). Це радіація та високочастотне випромінення, хімічні речовини, що застосовуються у промисловості, харчові добавки та консерванти, алкоголь, наркотики та гіподинамія (Зачепило А.В. та співавт., 2007; Перфільєва С.С., 2009).
Поряд з цим, однією із причин безпліддя чоловіків є надзвичайна чутливість та сприйнятливість чоловічої репродуктивної системи до дії різноманітних екзогенних та ендогенних факторів, які мали вплив ще у плідному періоді (Картавцева О.В., 2009). Найчастіше причиною чоловічого безпліддя являється порушення сперматогенезу, яке може бути наслідком такої розповсюдженої вади розвитку як крипторхізм (Топка Е.Г. та співавт., 1999). За останні 50 років середні показники концентрації сперматозоїдів в 1 мл сперми знизились на 42% (Дедов І.І. та співавт., 2000). У деяких випадках навіть у соматично здорових чоловіків спостерігається зниження концентрації сперматозоїдів та збільшення кількості їх аномальних форм (Ailiken R. J. et al., 2003). У гормональній регуляції сперматогенезу та функціональної активності сперматозоїдів, поряд з тестостероном, також приймають участь і естрогени (А.І. Гладкова, 2003; I. Huhtaniemi et al., 2001). Експериментально доведено негативний вплив гіперестрогенемії на процес сперматогенезу (А.І. Гладкова, 2003). У естрогенізованих щурів-самців спостерігалось порушення усіх параметрів спермограми: зниження концентрації сперматозоїдів, їхньої рухливості, підвищення відсотку патологічно змінених сперміїв (А.І. Гладкова, 2002).
За останні роки досягнуті чималі успіхи у технології лікування загрози переривання вагітності на пізніх строках (В.М. Сидельникова, 2001; І.Б.Манухін та співавт., 2001), але до цього часу залишається неоднозначним відношення лікарів до застосування прогестерону на пізніх строках вагітності. Гормони, що призначаються вагітним жінкам за медичними показаннями, проникають через плаценту в кров'яне русло плоду, що розвивається та можуть взаємодіяти з ендокринною та імунною системами плодів чоловічої статі (А. І. Нікітін, 2005). В подальшому це призводить до змін гормонального балансу в материнському організмі та змінює формування чоловічих статевих органів плода (Т.Г. Шишкіна та співавт., 1999; В.Л.. Биков, 2009).
На сьогоднішній момент дані про особливості морфогенезу та реактивність чоловічих статевих залоз після змінення гормонального балансу в системі мати - плацента - плід залишаються суперечливими і потребують уточнення та подальшого вивчення, як у клінічній практиці, так і в експерименті.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної НДР кафедри анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії та кафедри Запорізького державного медичного університету "Лектингістохімічна характеристика морфогенезу органів і тканин в ранньому постнатальному періоді в нормі і експерименті" (2008-2012, № держ. реєстрації 0109U003986). Автором самостійно проведене дослідження особливостей будови яєчка щурів протягом перших трьох місяців після народження.
Мета і завдання дослідження. Встановити закономірності будови яєчок потомства щурів в нормі та після введення жіночих статевих гормонів протягом другого та третього періодів вагітності.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:
1. Описати морфометричні показники та макро- і мікроскопічні особливості будови та реактивності яєчка потомства щурів перших трьох місяців життя в нормі та після введення жіночих статевих гормонів протягом вагітності.
2. Вивчити особливості динаміки клітинного складу інтерстицію яєчка потомства щурів у нормі та після введення жіночих статевих гормонів у період вагітності.
3. Визначити показник ступеню диференційовки сперматид сім'яних трубочок яєчок статевозрілих щурів у нормі та після введення жіночих статевих гормонів вагітним самкам.
4. Описати особливості розподілу глікопротеїнів, глікозаміногліканів у яєчках потомства щурів перших трьох місяців життя в нормі та після введення жіночих статевих гормонів протягом вагітності.
5. Встановити лектингістохімічні критерії зрілості та реактивності яєчка потомства щурів у нормі та після введення жіночих статевих гормонів у період вагітності.
Об'єкт дослідження – морфогенез яєчка щурів перших трьох місяців життя після народження.
Предмет дослідження – будова яєчка інтактних щурів та потомства щурів, які отримували утрожестан протягом другого або третього періодів вагітності.
Методи дослідження. Макро- та мікроскопічний метод – для визначення абсолютної та відносної маси яєчок, вивчення зовнішнього діаметру звивистих сім'яних трубочок. Морфометричний метод – для кількісного підрахунку та оцінки динаміки співвідношення площі морфофункціональних структур і клітин інтерстицію яєчка. Гістохімічні методи – для вивчення динаміки синтезу глікопротеїнів, глікозаміногліканів; лектингістохімічні – для опису розподілу рецепторів до лектинів зародків пшениці, арахісу земляного, сої та конканаваліну-А на мембранах клітин. Метод варіаційної статистики.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що у потомства щурів після введення утрожестану протягом вагітності, абсолютна маса яєчка другого та третього місяців життя відстає від показників контролю та спостерігається вірогідне відставання темпів росту звивистих сім'яних трубочок, особливо після тридцятої доби післянатального життя. У потомства щурів після введення утрожестану як у другому, так і у третьому періодах вагітності у порівнянні із контролем спостерігається вірогідне зменшення відносної площі звивистих сім'яних трубочок із просвітом та збільшення відносної площі інтерстицію.
Вперше встановлена динаміка змін клітинного складу інтерстицію яєчок потомства щурів після введення утрожестану самкам протягом вагітності доводить збільшення відносної кількості фіброцитів у потомства тварин після введення утрожестану, починаючи з періоду статевого дозрівання. Доведено значне зменшення відносної кількості клітин Лейдіга з тридцятої доби, особливо виражене на шестидесяту та дев'яносту добу післянатального періоду життя. Вперше доказано вірогідне зменшення показника ступеня диференціювання сперматид статевозрілих щурів експериментальних груп.
Вперше встановлено, що в яєчках потомства щурів після введення утрожестану у другому та третьому періодах вагітності змінюється щільність та характер розподілу рецепторів до лектинів зародків пшениці, сої, арахісу, та конканаваліну-А, що відображає зміни морфофункціонального стану яєчок, які формуються у процесі післянатального періоду онтогенезу після дії утрожестану у плідному періоді.
Практичне значення отриманих результатів. Виявлені морфологічні та гістохімічні особливості яєчок щурів доповнюють дані про будову цього органа. Встановлена динаміка змін клітинного складу інтерстицію яєчок та розвитку звивистих сім'яних трубочок в нормі та після застосування жіночих статевих гормонів можуть служити діагностичним критерієм визначення опосередкованого та відстроченого гормонального впливу на організм плода чоловічої статі. Визначення показника ступеня диференціювання сперматид може служити достовірним критерієм для визначення можливих порушень процесу сперматогенезу у період статевої зрілості. Описаний розподіл рецепторів до лектину зародків пшениці дозволяє відстежити становлення і диференціювання звивистих сім'яних трубочок та інтерстицію яєчка у післянатальному періоді.
Теоретичні та практичні положення дисертації впроваджені в навчальну та наукову діяльність кафедри урології, оперативної хірургії та топографічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії, кафедри гістології, цитології та ембріології Харківського державного медичного університету, кафедри анатомії людини ДЗ «Луганський державний медичний університет», кафедри анатомії людини ім. М.Г. Туркевича Буковинського державного медичного університету, кафедри нормальної анатомії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, кафедри анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії і кафедри гістології, цитології та ембріології Запорізького державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені патентно-інформаційний пошук, створена і запатентована експериментальна модель для інтравагінального введення жіночих статевих гормонів. Автор самостійно провела експеримент, здійснила збір, аналіз і обробку матеріалу, приготування і фарбування гістологічних препаратів, їх мікроскопію та морфометрію. Провела аналіз і статистичну обробку результатів дослідження, підібрала й оформила ілюстративний матеріал. Дисертанткою самостійно написані всі розділи дисертації, здійснена публікація результатів дослідження у фахових виданнях, представлені результати досліджень на наукових з’їздах та конференціях. У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані наукові ідеї пошукувача.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені
на Всеукраїнській конференції студентів та молодих вчених «Сучасні аспекти медицини і фармації - 2009» (Запоріжжя, 2009), на ІV Міжнародних Піроговських читаннях, V з'їзді анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Віннниця, 2010), на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Сучасні аспекти медицини і фармації - 2010» (Запоріжжя, 2010), на Всеукраїнській конференції «Фізіологічна та репаративна регенерація кістки: сучасний стан питання» (Євпаторія, 2010), на Всеукраїнській конференції з міжнародною участю «Актуальні питання морфології, присвячена 90- річчю проф. О.Г. Яхниці» (Запоріжжя, 2011), на науково-практичній конференції «Морфологія людини та тварин» (Миколаїв, 2011). Апробація дисертаційної роботи пройшла на спільному засіданні кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, гістології цитології та ембріології, патологічної фізіології, мікробіології, вірусології та ембріології Запорізького державного медичного університету від 17 січня 2012 року.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них 6 - у фахових наукових виданнях України, (у тому числі 5 статей – без співавторів). Отримано патент на корисну модель.
Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою на 193 сторінках. Робота складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних джерел. Список цитованої літератури налічує 313 джерел, з яких вітчизняних – 208, іноземних – 105. Роботу ілюстровано 27 малюнками та 20 таблицями, що займають 10 сторінок.