234. При операціях на intestino crasso використовують доступи:

     1. Верхню, середню, нижню серединні лапаротомії

     2. Верхній поперековий

     3. Право- або лівосторонні косі перемінні

     4. Лівий поперечний

     5. Ріо-Бранко

234. До паліативних операцій на intestino crasso відносяться:

     1. Colostomia

     2. Hemicolectomia dextra

     3. Anus praeternaturalis

     4. Transversotransversostomia, transversosigmoideostomia

     5. Hemicolectomia sinistra

234. До радикальних операцій на intestino crasso відносяться:

     1. Transversotransversostomia, transversosigmoideostomia

     2. Resectio intestini crassi

     3. Anus praeternaturalis

     4. Proctolectomia totalis

     5. Colostomia

234. Дії хірурга при виконанні colostomiae:

А. Виконання доступу та підшивання паріетальної очеревини до країв шкірної рани

В. Виведення кишки в рану та підшивання серозно-м’язовими швами стінки кишки до паріетальної очеревини в межах рани

С. Розсічення кишки повздовжньо

D. Розсічення кишки поперечно

Е. Підшивання країв рани кишки до країв шкірної рани

234. З метою профілактики флегмони передньо-бічної стінки живота в технології colostomiae передбачено:

     1. Підшивання серозно-м’язовими швами стінки кишки до паріетальної очеревини в межах рани черевної стінки

     2. Підшивання peritonei parietalis до країв шкірної рани

     3. Розсічення стінки кишки за можливістю через 1-2 доби

     4. Підшивання країв рани кишки до країв шкірної рани

234. Для запобігання перитоніту в післяопераційному періоді технологією colostomiae передбачено:

     1. Підшивання серозно-м’язовими швами стінки кишки до паріетальної очеревини в межах рани черевної стінки

     2. Розсічення стінки кишки за можливістю через 1-2 доби

     3. Підшивання peritonei parietalis до країв шкірної рани

     4. Підшивання країв рани кишки до країв шкірної рани

234. Чим технологічно відрізняється anus praeternaturalis від colostomiae?

     1. В рану виводиться петля coloni sigmoidei

     2. Стінку кишки в рані черевної стінки розташовують так, щоб tenia libera відповідалa довгій вісі рани

     3. Стінка кишки розсікається повздовжньо по teniam liberam

     4. Стінка кишки розсікається поперечно на 2/3 кола

     5. Привідне та відвідне коліна петлі кишки фіксують між собою серозно-м’язовими швами в ділянці брижі (для утворення «остроги»)

234. Послідовність дій хірурга при формуванні ani praeternaturalis:

     1. Виведення петлі coloni sigmoidei через розріз передньо-бічної стінки живота та зшивання привідного та вивідного колін серозно-м’язовими швами

     2. Підшивання peritonei parietalis до країв шкірної рани після виконання доступу та виведення петлі coloni sigmoidei, зшивання привідного та відвідного колін серозно-м’язовими швами

     3. Підшивання кишки серозно-м’язовими швами по окружності рани до peritonei parietalis

     4. Розсічення кишки поперечно через 48 годин та підшивання країв рани кишки до країв шкірної рани

     5. Розсічення кишки повздовжньо через 48 годин та підшивання країв рани кишки до країв шкірної рани

234. Anus praeternaturalis формують з доступу:

     1. Нижньої серединної лапаротомії

     2. Лівостороннього косого перемінного

     3. Нижнього поперечного

     4. Лівостороннього параректального

234. Функційно anus praeternaturalis від colostomiae відрізняється тим, що:

     1. Вміст кишки частково поступає природнім шляхом – у пряму кишку

     2. Вміст кишки частково поступає назовні – в приймач

     3. Вміст кишки поступає тільки назовні – в приймач

234. Яки особливості клінічної анатомії, насамперед, враховуються при виборі варіанту резекції intestini crassi?

     1. Синтопія

     2. Кількість зв'язок, які фіксують окремий відділ

     3. Відношення до очеревини

     4. Наявність брижі

     5. Особливості кровопостачання – «критичні» зони

234. З урахуванням особливостей клінічної анатомії intestini crassi розроблені варіанти резекції:

     1. Hemicolectomia dextra

     2. Resectio caeci

     3. Resectio flexurae coli dextrae або sinistrae

     4. Hemicolectomia sinistra

     5. Resectio coloni sigmoidei

234. Де, з урахуванням зон «критичного» кровопостачання, не бажано пересікати intestini crassi та формувати куксу?

     1. В межах coloni ascendentis або descendentis

     2. В межах flexurae coli dextrae

     3. В межах flexurae coli sinistrae

     4. В межах coloni sigmoidei

     5. В межах coloni transversi

234. Де, з урахуванням відношення відділів intestini crassi до очеревини, забороняється пересікати кишку та формувати куксу?

     1. В межах coloni ascendentis або descendentis

     2. В межах flexurae coli dextrae

     3. В межах flexurae coli sinistrae

     4. В межах coloni sigmoidei

     5. В межах coloni transversi

234. При апендектомії використовують доступи:

     1. Нижню серединну лапаротомію

     2. За Волковичем-Д’яконовим

     3. Лапароскопічні

     4. За Леннандером

     5. За Федоровим

234. При доступі за Волковичем- Д’яконовим шкірний розріз роблять:

     1. Між пупком та симфізом по серединній лінії

     2. Паралельно ligamento inguinali

     3. Перпендикулярно лінії, проведеної від пупка до spinam iliacam anteriorem superiorem, між зовнішньою та середньою третинами цієї лінії

     4. Повздовж marginis lateralis m. recti abdominis dextri з центром розрізу по lineam bispinarum

     5. Поперечно між пупком та симфізом

234. При доступі до апендиксу за Леннандером розріз шкіри роблять:

     1. Між пупком та симфізом по серединній лінії

     2. Паралельно ligamento inguinali

     3. Перпендикулярно лінії, проведеної від пупка до spinam iliacam anteriorem superiorem, між зовнішньою та середньою третинами цієї лінії

     4. Повздовж marginis lateralis m. recti abdominis dextri з центром розрізу по lineam bispinarum

     5. Поперечно між пупком та симфізом

234. Як поводиться хірург з шарами передньо-бічної стінки живота за доступом Волковича-Д’яконова?

     1. Cutem et paniculum adiposum – розсікає за визначеною лінією

     2. Fasciam Tompsoni et aponeurosim m.obliqui externi abdominis – розсікає за ходом шкірного розрізу

     3. Mm. obliquum internum et transversum abdominis – розсікає за ходом шкірного розрізу

     4. Mm. obliquum internum et transversum abdominis – розшаровує тупо за ходом волокон

     5. Fasciam transversalem et peritoneum parietalem – розсікає за ходом шкірного розрізу

234. Як поводиться хірург з шарами передньо-бічної стінки живота за доступом Леннандера?

     1. Cutem et paniculum adiposum, fasciam suptrficialem – розсікає за визначеною лінією

     2. Aponeurosim m.obliqui externi,mm. internum et transversum abdominis- розсікає поперечно вісі тіла

С. Aponeuroses mm. obliqui externi, interni et transversi abdominis – розсікає повздовж зовнішнього краю m. recti abdominis

D. M. rectum abdominis- відводить присередньо

E. Fasciam transversalem et peritoneum parietalem – розсікає за ходом шкірного розрізу

234. Чому доступ Волковича-Д’яконова вважається «перемінним»?

     1. При необхідності його можна продовжити вверх або униз без зайвих ускладнень

     2. При необхідності розширити доступ можна змінити напрямок розрізу шарів

     3. Розшаровуючи m.obliquum internum et transversum abdominis за ходом волокон, хірург, тим самим, міняє напрямок проходження цих шарів відносно шкірного розрізу

234. Які варіанти апендектомій розроблені хірургами?

     1. Appendectomia typica

     2. Appendectomia retrograda

     3. Проста апендектомія

     4. Ускладнена апендектомія

     5. «Лігатурний» спосіб

234. Appendectomia antegrada, sei typica виконується у випадках, коли:

     1. Відросток розташований ретроцекально

     2. Верхівка відростка знаходиться у спайках та не виводиться в рану

     3. Відросток вільно виводиться в рану

     4. Відросток розташований ретроперітонеально

234. Appendectomia retrograda виконується у випадках, коли:

     1. Відросток розташований ретроцекально

     2. Верхівка відростка знаходиться у спайках та не виводиться в рану

     3. Відросток вільно виводиться в рану

     4. Відросток розташований ретроперітонеально

234. «Лігатурний» спосіб апендектомії, запропоновано виконувати:

     1. У дітей

     2. Для скорочення тривалості операції у хворих, які знаходяться у важкому стані

     3. При великій вірогідності прорізування шва на сліпій кишці, наприклад внаслідок запалення її стінки

     4. З метою уникнення можливості запалення в ділянці кисетного шва при типовій апендектомії

234. Етапи типової апендектомії:

А. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва

В. Ревізія, пересічення відростка, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва, мобілізація відростка

С. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія

234. Етапи ретроградної апендектомії:

А. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва

В. Ревізія, пересічення відростка, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва, мобілізація відростка

С. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія

234. Дії хірурга при виконанні «лігатурного» способу апендектомії:

А. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва

В. Ревізія, пересічення відростка, занурення кукси в кисет та накладання Z-подібного шва, мобілізація відростка

С. Ревізія, мобілізація відростка, власне апендектомія

234. При невідповідності морфологічних змін appendicis vermiformis клінічним проявам апендициту хірург повинен оглянути?

     1. Ileum terminalem на відстані 30 см від caeci

     2. Tubam uterinam et ovarium

     3. Intestinum ileum на відстані до 1.5 см від caeci

     4. В залежності від характеру ексудату в порожнині очеревини – органи верхнього або нижнього поверху

234. Під час проведення ревізії caeci et ilei terminalis в сумнівних випадках апендициту хірург може виявити:

     1. Термінальний ілеіт

     2. Дивертикул Меккеля

     3. Ілеоцекальну інвагінацію

     4. Грижу Трейца

     5. Ознаки тромбозу гілок a. mesentericae superioris

234. Групи операцій при портальній гіпертензії:

     1. Операції шунтування з метою декомпресії коллатералів

     2. Операції по зниженню об’єму портального кровообігу

     3. Операції створення допоміжних коллатералів

     4. Операції по вимиканню окремих коллатералів

     5. Операції по профілактиці кровотечі

234. Для розвантаження коллатералів були запропоновані анастомози:

     1. Портокавальний

     2. Мезентерікокавальний

     3. Порторенальний

     4. Спленоренальний

234. Об’єм портального кровотоку можна знизити шляхом:

     1. Видалення селезінки

     2. Езофагогастректомії частковій

     3. Лігування a. hepaticae communis

     4. Лігування trunci coeliaci

234. Для створення допоміжних коллатералів при портальній гіпертензії були запропоновані операції:

     1. Omento-hepato-diaphragmopexia

     2. Gastropexia

     3. Omentorenopexia

     4. Renopexia

234. З метою профілактики кровотечі при портальній гіпертензії запропоновані операції:

     1. Oesophagоtomia et gastrotomia з лігуванням вен в межах розрізів

     2. Gastrotomia та лігування вен

     3. Локальна oesophagogastrectomia та лігування вен

     4. Gastrectomia

     5. Gastropexia

Модуль 2

Змістовний модуль1

Топографічна анатомія та оперативна хірургія поперекової ділянки, заочеревинного простору

1. Верхня границя regionis lumbalis проходить на рівні:

A. Costae XI

B. Costae XII

C. Th_XI vertebrae

D. Th_XII vertebrae

2. Regionem lumbalem та передньобічну стінку розмежує:

А. Продовження lineae axilaris anterioris

B. Продовження lineae axilaris posterioris

C. Margo m. latissimi dorsi

D. Linea між кінцем costae XI та crista iliaca

3. Нижня границя regionis lumbalis проходить на рівні:

А. Lineae bicristarum

B. Cristae iliacae

C. L_V vertebrae

D. S_I vertebrae

4. Regio lumbalis поділяється на regionеs:

А. Lumbalem medialem (vertebralem)

B. Lumbalem lateralem

C. Lumbalem dextram

D. Lumbalem sinistram

5. Linea mediana posterior поділяє regionem lumbalem на regiones:

А Lumbalem medialem (vertebralem)

B. Lumbalem lateralem

C. Lumbalem dextram

D. Lumbalem sinistram

6. Margo m. erectoris spinae поділяє regionem lumbalem dextrum (sinistrum) на:

A. Trigonum lumbalem

B. Tetragonum lumbalem

C. Subregionem lumbalem medialem

D. Subregionem lumbalem lateralem

7. Перший шар м’язів в межах subregionis lumbalis lateralis формують м’язи:

A. Latissimus dorsi

B. Serratus posterior inferior

C. Obliquus abdominis externus

D. Obliquus abdominis internus

E. Erector spinae

8. Другий шар м’язів в межах subregionis lumbalis lateralis формують м’язи:

A. Latissimus dorsi

B. Serratus posterior inferior

C. Obliquus abdominis externus

D. Obliquus abdominis internus

E. Erector spinae

9. До першого шару м’язів в межах subregionis lumbalis medialis відносяться м’язи:

A. Latissimus dorsi

B. Serratus posterior inferior

C. Obliquus abdominis externus

D. Obliquus abdominis internus

E. Erector spinae

10. До другого шару м’язів в межах subregionis lumbalis medialis відносяться м’язи:

A. Latissimus dorsi

B. Serratus posterior inferior

C. Obliquus abdominis externus

D. Obliquus abdominis internus

E. Erector spinae

11. До третього шару м’язів subregionis lumbalis medialis відносяться м’язи:

А. Erector spinae

В. Qudratus lumborum

C. Serratus posterior inferior

D. Psoas major

E. Psoas minor

12. Третій шар м’язів subregionis lumbalis lateralis представляє м’яз:

A. Qudratus lumborum

B. Serratus posterior inferior

C. Transversus abdominis

D. Psoas major

E. Psoas minor

13. Під час обстеження та виконання оперативних втручань в межах regionis lumbalis використовуються зовнішні орієнтири:

A. Costae XI, XII

B. Cristae iliacae

C. Linea bicostarum

D. Linea bicristarum

E. Processus spinosi

14. Передню поверхню глибоких м’язів regionis lumbalis покриває:

A. Peritoneum parietale

B. Fascia thoracolumbalis

C. Fascia endoabdominalis

D. Fascia propria

15. Trigonum lumbale (Petiti) розташований на рівні шару м’язів:

А. Першого

В. Другого

С. Третього

16. Tetragonum lumbale (Лесгафта-Гринфельта) розташований на рівні шару м’язів:

А. Першого

В. Другого

С. Третього

17. Trigonum lumbale (Petiti) обмежують:

A. Margo m. latissimi dorsi

B. Margo m. erectoris spinae

C. Margo m. obliqui abdominis externi

D. Crista iliaca

E. Costa XII

18. Tetragonum lumbale (Грінфельта-Лесгафта) обмежують:

A. Margo m. latissimi dorsi

B. Margo m. obliqui abdominis interni

C. Margo m. erectoris spinae

D. Margo m. serrati posterioris inferioris

E. Costa XII

19. У зв’язку з тим, що за ходом m. psoatis majoris може розповсюджуватися запалення, необхідно враховувати її початок та місце прикріплення:

А. Початок – Th_VII-XII vertebrae

B. Початок – Th_XII-L_I-V

C. Прикріплення – linea terminalis

D. Прикріплення – trochanter major

Е. Прикріплення – trochanter minor

20. Піхву для m. erectoris spinae формують:

A. Lamina superficialis fasciae thoracolumbalis

B. Lamina profunda fasciаe thoracolumbalis

C. Lamina superficialis fasciаe endoabdominalis

D. Lamina profunda fasciae endoabdominalis

E. Processus transversi, processus spinosi vertebrae

21. В межах subregionis lumbalis medialis з клінічної точки зору слід розрізняти м’язові ложа:

А. Бічне

В. Присереднє

С. Вентральне

D. Дорзальне

22. Дорзальне м’язове ложе subregionis lumbalis medialis формують:

А. Lamina superficialis fasciae thoracolumbalis

В. Lamina profunda fasciae thoracolumbalis

С. Fascia endoabdominalis

D. Fascia superficialis

23. Вентральне м’язове ложе subregionis lumbalis medialis формують:

А. Lamina profunda fasciаe thoracolumbalis

В. Fascia endoabdominalis

C. Fascia retroperitonealis

D. Fascia Toldti

24. Вентральне м’язове ложе subregionis lumbalis medialis містить м’язи:

А. Erectorem spinae

B. Quadratum lumborum

C. Psoatem majorem

D. Psoatem minorem

E. Transversum abdominem

25. Дорзальне м’язове ложе subregionis lumbalis medialis містить м’язи:

А. Erectorem spinae

B. Quadratum lumborum

C. Psoatem majorem

D. Psoatem minorem

E. Transversum abdominem

26. Для визначення herniae lumbalis Petiti достатньо знати орієнтири:

A. Margo m. latissimi dorsi

B. Margo m. obliqui abdominis externi

C. Crista iliaca

D. Margo m. erectoris spinae

27. Для визначення herniae lumbalis Лесгафта-Грінфельта достатньо знати орієнтири:

А. Margo m. erectoris spinae

В. Margo m. obliqui interni abdominis

C. Margo m. serrati posterioris inferioris

D. Processus spinosi

E. Costae XII

28. До plexus lumbalis відносяться нерви:

А. Rami musculares, iliohypogastricus et ilioinguinalis

B. Gluteus superior et inferior

C. Genitofemoralis, cutaneus femoris lateralis

D. Femoralis

E. Obturatorius

29. Нерви plexus lumbalis розташовані між:

А. М’язами та внутрішньочеревною фасцією

В. Внутрішньочеревною фасцією та пристінковою очеревиною

С. Грудо-поперековою фасцією та м’язами

30. Розповсюдженню запалення крізь rombum lumbalem Лесгафта-Грінфельта сприяє проходження в його межах СНП:

A. N. intercostales XI

B. A. et v. lumbalium

C. Subcostales

D. A. et v. circumflexarum ilium profundarum

31. Spatium retroperitoneale спереду обмежений:

А. Fascia endoabdominali

В. Peritoneo parietali

С. Fascia retroperitoneali

D. Fascia Toldti

32. Spatium retroperitoneale позаду обмежений:

А. Fascia endoabdominali

В. Peritoneo parietali

С. Fascia retroperitoneali

D. Fascia Toldti

33. Spatium retroperitoneale зверху обмежений:

A. Costa XII, Th_XII vertebrae

B. Diaphragma

C. Costa X, Th_X vertebrae

34. Spatium retroperitoneale знизу обмежений:

A. Crista iliaca

B. Linea bicristari

C. Promontorio

D. Linea terminali

E. L_V vertebrae

35. Клітковину spatii retroperitonealis розшаровують fasciae:

A. Transversalis

B. Thoracolumbalis

C. Retroperitonealis

D. Pre- et retrouretericae

E. Pre- et retrorenales

36. До шарів клітковини spatii retroperitonealis відносяться:

A. Textus cellulosus lumboglutealis

B. Textus cellulosus retroperitonealis

C. Prevesicalis

D. Paranefron, paraureterium

E. Paracolon

37. Textus cellulosus retroperitonealis обмежують fasciae:

A. Thoracolumbalis

B. Endoabdominalis

C. Retroperitonealis

D. Retrorenalis

E. Prerenalis

38. Paranephron обмежують fasciae:

A. Thoracolumbalis

B. Endoabdominalis

C. Retroperitonealis

D. Retrorenalis

E. Prerenalis

39. Paracolon обмежують fasciae:

A. Endoabdominalis

B. Retroperitonealis

C. Prerenalis

D. Preureterica

E. Toldti

40. Розповсюдженню запалення з заочеревинного простору в передочеревинну клітковину передньобічної стінки живота перешкоджає зрощення між собою на рівні продовження lineae axillaris posterioris:

A. Fasciae thoracolumbalis

B. Fasciae endoabdominalis

C. Fasciae retroperitonealis

D. Fasciae Toldti

E. Peritoneum parietale

41. Розподіл spatii retroperitonealis фасціями на шари сприяє:

А. Проведенню ретроперітонеума

В. Проведенню навколониркової блокади

С. Виділенню надниркової залози

D. Обмеженню переходу запалення з одного шару на другий

Е. Розповсюдженню запального процесу в ділянку таза

42. Найбільш сприятливі топографоанатомічні умови для розповсюдження запалення в ділянку таза мають флегмони шарів клітковини spatii retroperitonealis:

A. Textus cellulosi retroperitonealis

B. Paranefroni

C. Paracoloni

D. Paraureterii

43. Найбільш сприятливі топографоанатомічні умови для розповсюдження запалення на параплевральну клітковину мають флегмони шарів клітковини spatii retroperitonealis:

A. Textus cellulosi retroperitonealis

B. Paranefroni

C. Paracoloni

D. Paraureterii

44. Запалення на параплевральну клітковину з заочеревинної клітковини може розповсюджуватися крізь:

A. Hiatum aorticum diafragmae

B. Hiatum oesophageum

C. Trigonum lumbocostale

45. За ходом якого м’яза запалення з тіл поперекових хребців може розповсюджуватися в медіальне фасціальне ложе стегна?

A. Quadrati lumborum

B. Erectoris spinae

C. Iliaci

D. Iliopsoatis

46. При пошкодженні або прориві виразки на задній стінці coloni ascendentis або descendentis запальний процес виникає в:

A. Cavitate peritoneali

B. Texto celluloso retroperitoneali

C. Pacaroloni

47. До fasciarum spatii retroperitonealis відносяться:

A. Endoabdominalis

B. Retroperitonealis

C. Prerenalis

D. Retrorenalis

E. Toldti

48. Sceletotopia renis dextri:

A. Hilum – на рівні costae XI або Th_XII vertebrae

B. Hilum – нижче costae XII або на рівні disci intervertebralis L_I-L_II vertebrae

C. Th_XII, L_I-L_II vertebrae

D. Th_XI-XII, L_I vertebrae

49. Sceletotopia renis sinistri:

A. Hilum – на рівні costae XI або Th_XII vertebrae

B. Hilum – нижче costae XII або на рівні disci intervertebralis L_I-L_II vertebrae

C. Hilum – на рівні marginis inferioris costae XII або на рівні L_I vertebrae

50. Яке розташування запалення передбачають при постановці діагноза:

„Заочеревинна флегмона”?

1. B texto celluloso retroperitoneali або в

2. Pacaroloni, або в

3. Paranefroni, або в

4. Cavitate peritoneali

51. Яке розташування запалення передбачають при постановці діагно-

за: „Параколіт”?

1. B texto celluloso retroperitoneali або в

2. Pacaroloni, або в

3. Paranefroni, або в

4. Cavitate peritoneali

52. В mediastino abdomini містяться:

1. Аорта

2. Vena porta hepatis

3. Vena cava inferior

4. Vena azigos

5. Vena hemiazigos

53. Mediastinum abdominis обмежують:

1. Fascia psoatis

2. Fascia quadrata

3. Fascia prevertebralis

4. Fascia Toldti

5. Пoхідні fasciae retroperitonealis, endoabdominalis

54. Високе розташування (індивідуальна мінливість) renis:

1. Hilum – на рівні costae X

2. Hilum – на рівні costae XI

3. Hilum – декілька вище costae XII

55. Низьке розташування (індивідуальна мінливість) renis:

1. На рівні Th_XII, L_I-L_II vertebrae

2. На рівні L_I-L_IV або L_II-L_V vertebrae

56. Індивідуальну мінливість renis слід відрізняти від форм nephroptosis, таких як:

1. Ren dislocatus

2. Ren migrans

3. Dystopia renis

4. Ren mobilis

57. Аномалії розвитку нирки, насамперед, поділяють на:

1. Без порушення функції

2. З порушенням функції

3. Дистопії

4. Нефроптоз

58. До аномалій розвитку нирки відносяться:

1. Аномалії розмірів та формu

2. Аномалії кількості

3. Аномалії положення

4. Аномалії взаємоположення

5. Аномалії структури

59. Dystopiae renis бувають:

1. Thoracica

2. Intraperitonealis

3. Lumbalis

4. Iliaca

5. Pelvica

60. До аномалій взаємоположення (взаємовідносин) нирок відносять:

1. Duplicatio renis (подвоєння)

2. Concretio renum (зрощення): підковоподібна, L-подібна, і-подібна, S-подібна

3. Dystopia cruciate

4. Ren dislocatus

61. До аномалій величини та структури нирок з порушенням функції відносяться:

1. Gypoplasia

2. Dysplasia simplex

3. Gypoplasia cystosa

4. Hidronephrosis

5. Ren multicystosis, policystosis renum

62. Syntopia renis. Спереду до renis dextri прилягають:

1. Hepar

2. Flexura coli dextra

3. Bulbus duodeni

4. Pars descendens duodeni

5. Vesica felea

63. Syntopia renis. Спереду до renis sinistri прилягають:

1. Fundus gastis

2. Flexura duodenojejunalis

3. Lien

4. Cauda pancreatis

5. Flexura coli sinistra

64. Syntopia renis. Позаду нирок розташовані:

1. Aorta et v. cava inferior

2. Pars lumbalis diaphragmae, crus medialis et lateralis

3. Sinus costodiaphragmaticus

4. Fascia quadrata et m. qudratus lumborum

5. Fascia psoatis et m. psoas major

65. Syntopia renis. Зверху та присередньо до нирки прилягає:

1. M. psoas major et fascia psoatis

2. Glandula suprarenalis

3. Pars horisontalis (inferior) duodeni

66. До складу ниркової ніжки входять:

1. Arteria et vena renales

2. Vasa et nodi lymphatici

3. Plexus renalis

4. Pelvis renalis et ureter

5. Hilus renalis

67. При доступі до нирки за Федоровим хірург з елементів ниркової ніжки поверхнево в рані буде бачити:

1. Arteriam et venam renales

2. Vasa et nodos lymphaticos

3. Plexum renalem

4. Pelvem renalem et ureterem

5. Hilum renale

68. При операціях на нирці необхідно враховувати, що вона має капсули:

1. Fibrosum

2. Fascialem

3. Serosam

4. Adiposam

69. Найбільш глибоко в рані з елементів ниркової ніжки при доступі за Федоровим хірург буде бачити:

1. A. renalem

2. V. renalem

3. Pelvem renalem et ureterem

70. До індивідуальної мінливості артерій нирки слід віднести:

1. Варіанти розгалуження: магістральний, розсипний, змішаний

2. Збільшення кількості

3. Коліноподібна a. renalis

4. Aa. renales accessoriae

5. Аневризми, стриктури

71. До індивідуальної мінливості вен нирки слід віднести:

1. Різна довжина правої та лівої вен

2. Кільцеподібна v. renalis sinistra

3. Різна кількість

4. Впадіння v. testicularis (ovarica) in venam renalem sinistram

5. Різний рівень місця впадіння v. testicularis (ovaricae) in v. renalem sinistram

72. В формуванні plexus renalis приймають участь гілки:

1. N. splanchnici majoris

2. N. splanchnici minoris

3. Plexuum coeliaci, mesenterici superioris

4. Plexus mesenterici inferioris

5. Trunci sympathici

73. Ниркове ложе утворюють:

1. Textus cellulosus retroperitonealis

2. M. qudratus lumborum

3. Columna vertebralis

4. M. psoas major

5. M. iliacus

74. Задня ниркова точка знаходиться на перетині:

1. Costae XI et lineae scapularis

2. Costae XI et marginis m. erectoris spinae

3. Costae XII et marginis m. erectoris spinae

75. У фіксації нирки мають значення:

1. Fascia Toldti

2. Fasciae pre- et retrorenalis

3. Судинна ніжка

4. Ligamenta: hepatorenalis, duodenorenalis, phrenicocolicum

5. Внутрішньочеревний тиск

76. Glandulam suprarenalem кровопостачають артерії:

1. Suprarenalis superior

2. Suprarenalis inferior

3. Suprarenalis sinistra

4. Suprarenalis dextra

5. Suprarenalis media

77. Aa. suprarenales являються гілками:

1. Aortae

2. A. renalis

3. A. mesentericae superioris

4. A. frenicae inferioris

78. Індивідуальні варіанти форми pelvis renalis:

1. Typus dendriticus

2. Typus ampullaris

3. Pelvis intrarenalis

4. Pelvis extrarenalis

79. При рентгенконтрастному обстеженні нирки на знімку можна бачити:

1. Pyramides renales

2. Calices renales minores

3. Calices renales majores

4. Pelvem renalem

5. Ureterem

80. Ureter поділяється на partes:

1. Abdominalem

2. Isthmicam

3. Pelvinam

4. Intramuralem

81. Звуження partis abdominalis ureteris розташовані:

1. В місці переходу рelvis renalis in ureterem (istmus ureteris)

2. На межі верхньої та середньої третини partis abdominalis

3. В місці переходу in partem pelvinam

82. Найбільш близько до ureteris з нервів plexus lumbalis розташований nervus:

1. Ilioinguinalis

2. Cutaneus femoris lateralis

3. Genitofemoralis

4. Obturatorus

83. Ірадіація болю при нирковій коліці в межі faciei medialis femoris et testis (labiae pudendi majores) пояснюється взаєморозташуванням ureteris з nervo:

1. Femorali

2. Ilioinguinali

3. Obturatorio

4. Genitofemorali

84. При оперативних втручаннях на uretere необхідно пам’ятати, що на рівні lineae terminalis він перехрещує:

1. Aortam

2. Venam cavam inferiorem

3. Vasa iliaca

85. При операціях слід враховувати, що ureter:

1. Не змінює свого положення при зміщенні peritonei parietalis

2. Зміщується разом з peritoneо parietalі, тому може бути пошкодженим при розсіченні plicae peritonei, ligamentorum

3. Зміщується разом з peritoneо parietalі тільки в ділянці таза

86. При виділенні ureteris in regione lumbali слід пам’ятати, що спереду його розташовані:

1. A. mesenterica superior

2. A. mesenterica inferior

3. Vasa testicularia (ovarica)

4. A. iliaca externa

87. Syntopia ureteris dextri:

1. Присередньо – v. cava inferior

2. Ззовні – cecum et colon ascendens

3. Присередньо – aorta

4. Спереду та зверху –pars horisontalis duodeni, спереду та знизу – radix mesenterii, спереду – очеревина, vasa testicularia (ovarica)

5. Позаду – m. psoas major, n. genitofemoralis, vasa iliaca

88. Syntopia ureteris sinistri:

1. Зліва: colon descendens

2. Справа (присередньо) - v. cava inferior

3. Спереду та зверху – peritoneum parietale, спереду та знизу – mesocolon sigmoidei, спереду - vasa testicularis (ovarica)

4. Справа (присередньо) – aorta

Е. Позаду – m. psoas major, n. genitofemoralis, vasa iliaca

89. Sceletotopia partis abdominalis aortae. Vertebra:

1. Th_X

2. Th_XI

3. Th_XII

4. L_IV-L_V

5. L_V-S_I

90. Syntopia partis abdominalis aortae:

1. До верхньої частині спереду: pancreas, pars ascendens duodeni

2. До верхньої частині спереду: pars descendens duodeni, caput pancreatis

3. До нижньої частині спереду: radix mesenterii

4. Зліва – pars lumbalis trunci symphatici, n.l. aortici laterale

5. Справа – v. cava inferior, n.l. precavales, retrocavales

91. До ramorum parietalium aortae abdominalis відносяться:

1. Truncus coeliacus

2. Aa. phrenicae inferiores

3. Aa. lumbales

4. A. sacralis lateralis

5. A. sacralis medialis

92. До ramorum visceralium partis abdominalis aortae відносяться:

1. Truncus coeliacus

2. Renales, suprarenales mediae

3. Mesenterica superior et mesenterica inferior

4. Vesicalis superior

5. Testicularis (ovarica) dextra et sinistra

93. Syntopia venae cavae inferioris:

1. Справа – aorta et truncus sympaticus

2. Справа: ren dexter et glandula suprarenalis, ureter, truncus sympaticus

3. Зліва – aorta

4. Ззаду: m. psoas major, crus dextri diaphragmae, aa. lumbales, a. renalis dextra

5. Спереду: colon ascendens

94. Syntopia venae cavae inferioris. Спереду розташовані:

1. Caput pancreatis, pars descendens duodeni

2. Ureter dexter

3. Radix mesenterii et vasa mesenterica superiora, nodi mesenterici superiores

4. Mesocolon transversum

5. Vasa ovarica (testicularis), a. iliaca communis dextra

95. Venae parietales, які впадають в venam cavam inferiorem:

1. Umbilicalis

2. Lumbales

3. Frenicae inferiores

4. Sacralis mediana

96. Venae viscerales, які впадають в venam cavam inferiorem:

1. Hepaticae

2. Mesenterica superior et mesenterica inferior

3. Testicularis (ovarica) dextra

4. Renales, suprarenalis dextra

5. Hemyazigos

97. Truncus sympathicus dexter (pars lumbalis) відшукують:

1. Позаду та справа від аорти біля marginis medialis m. psoatis majoris

2. Між venam cavam inferiorem et marginem medialem m. psoatis majoris

3. Між aortam et venam cavam inferiorem

98. Pars lumbalis trunci sympathici sinistri розшукують:

1. Позаду та справа від аорти біля marginis medialis m. psoatis majoris

2. Між venam cavam inferiorem et marginem medialem m. psoatis majoris

3. Між aortam et venam cavam inferiorem

99. До основних нервових сплетінь spatii retroperitonealis відносяться:

1. Coeliacus, aorticus abdominalis

2. Mesenterici superior et inferior

3. Renales et suprarenales

4. Hypogastricus superior

5. Hypogastricus inferior

100. У формуванні вегетативних сплетень spatii retroperitonealis приймають участь:

1. Pars lumbalis trunci sympatici

2. Nn. vagi

3. Nn. splanchnici major et minor

4. Nn. pelvici

5. Plexus lumbalis

101. Приблизно в 52% випадків ductus thoracicus починається розширенням – cisterna chili, яка розташована частіше:

1. На рівні Th12 vertebrae зліва від аорти

2. На рівні L1 vertebrae біля cruris dextri diaphragmae

102. Bifurcatio aortae abdominalis відносно початку venae cavae inferioris розташовано:

A.Вище