D. Iliopsoas

69. В межах trigoni femoralis гілками a.femoralis являються артерії:

A. Epigastrica superficialis

B. Epigastrica inferior

C. Circumflexa ilium superficialis

D. Pudendae externae

E. Profunda femoris

70. В межах hiatus sapheni крізь lamina cribrosa проходять гілки a.femoralis

A. Epigastrica superficialis

B. Epigastrica inferior

C. Circumflexa ilium superficialis

D. Pudendae externae

E. Profunda femoris

71. Основну роль в кровопостачанні ніжньої кінцівкі при лігуванні a.femoralis в межах trigoni femoralis відіграє артерія:

A. Epigastrica superficialis

B. Epigastrica inferior

C. Circumflexa ilium superficialis

D. Pudendae externae

E. Profunda femoris

72. Особливості топографії fasciae latae в верхній третині стегна:

А. Розшеплюється на поверхневій та глибокий листки

В. Формує tractum iliotibialem

C. Утворює міжм’язові внутрішню, зовнішню, задню перегородки

D. Поверхневий листок утворює laminam cribrosam, в ньому розташований hiatus saphenus

E. Утворює фасціальний футляр для m.iliopsoatis

73. Hiatum saphenum обмежують:

А. Lig.pectineale

B. Lig.lacunare

C. Margo falciformis fasciae latae

D. Cornu superius marginis falciformis

E. Cornu inferius marginis falciformis

74. Біль при запальних процесах adnexorum uteri et art.coxae може виникати в ділянці art.genus за ходом:

А. Rami cutanei n.obturatorii

B. N.femoralis

C. N.cutanei femoris lateralis

75. В верхній третині стегна розташовані групи лімфатичних вузлів:

А. N.l. inguinalis superficialis

B. N.l. inguinalis profundi

C. N.l. Rosenmulleri – Pirogovi

76. Крізь hiatum saphenum проходять

А. А.еpigastrica superficialis

В. А.circumflexa ilium superficialis

C. A.profunda femoris

D. V.saphena magna

E. Aa.pudendae externae

77. В кровопостачанні нижньої кінцівки важливе значення мають гілки а.profundaе femoris:

А. Circumflexa femoris lateraris

B. Circumflexa femoris medialis

C. Aa.perforantes

D. Obturatoria

78. Canalem obturatorium обмежують

А Sulcus obturatorius ossis pubes

B M.pectineus

C Membrana obturatoria

D M. obturatorius externus

E M. obturatorius internus

79. Зовнішній отвір сanalis obturatoriі проєктується на точку, яка визначається

А На 1,5см нижче середини lig. inguinalis

B На 2-2,5см назовні від tuberculi pubici та на 1,5см нижче lig. inguinalis

С На середині відстані між серединою lig. inguinalis et trochanterem majorem

80. Переднє фасціальне ложе стегна містить м’язи:

А Sartorius

B Quadriceps femoris

C Pectineus

D Gracilis

81. В присередньому фасціальному ложі стегна містяться м’язи:

А Gracilis

В Pectineus

С Adductor longus et brevis

D Adductor magnus et minimus

E Rectus femoris

82. В задньому фасціальному ложі стегна містяться м’язи:

А Biceps femoris

B Gracilis

C Semitendinosus

D Semimembranosus

83. Anulus fеmoralis розташовано в межах:

А Lacunae vasorum

B Lacunae musculorum

C Trigoni femoralis

84. З боку peritonei parietalis стегновому кільцу відповідає:

А. Fossa ovalis

B. Fossa femoralis

C. Fossa inguinalis medialis

85. Найбільш слабку частину lacunae vasorum обмежують:

А. Vagina v.femoralis

B. Lig.lacunare

C. A.femoralis

D. Arcus iliopectineus

D. M.iliopsoas

86. Складові m.quadriceps femoris:

A Rectus femoris

B. Gracilis

C. Vastus medialis

D. Vastus lateralis

E. Vastus intermedius

87. Sulcum femoralem anteriorem обмежують м’язи:

A. Vastus medialis

B. Sartorius

C. Gracilis

D. Adductor longus

88. Побачити СНП в межах sulci femoralis anterioris можна,якщо зсунути м’яз:

A Gracilem

B Sartorium

C Rectum femoris

89. Складові СНП в межах sulci femoralis anterioris:

А V.femoralis

B A.femoralis

C V.saphena magna

D N.femoralis

E N.saphenus

90. Топографія всередині СНП в межах sulci femoralis anterioris:

А. Поверхнево та латеральніше судин – n.saphenus, глибше та медіальніше нерва – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі –.v.femoralis

B. Поверхнево та латеральніше – v.femoralis, глибше та медіальніше неї – а.femoralis,позаду та між ними – n.femoralis

3. Поверхнево та латеральніше судин – n.femoralis, глибше та медіальніше нерва – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі – v.femoralis

91. Canalem adductorium обмежують:

А. M.sartorius

B. M.vastus medialis

C. Lamina vastoadductoria

D M.adductor magnus

E M.adductor longus

92. СНП в межах сanalis adductorіі можна побачити після розсічення:

А. Fasciae latae,laminae superficialis

B. M. .sartorii

C. Laminae vastoadductoriae

3. Fasciae latae,laminae profundae

93. Caput ossis femoris кровопостачає також ramus acetabularis,яка йде за ходом lig.capitis femoris та відходить від arteriaе:

A. Femoralis

B. Profundae femoris

3. Obturatoriae

94. Canalis adductorius має три отворі:

А. Верхній

В Нижній

С Передній

Д Задній

95. Крізь передній отвір сanalis adductoriі проходять:

A A. descendens genus

B V. descendens genus

C V.saphena magna

D A. superior medialis genus

E N.saphenus

96. Крізь нижній отвір сanalis adductoriі проходять:

А. V.femoralis

B. A.femoralis

C. N.femoralis

D. N.saphenus

E. A.genus descendens

97. Топографія СНП в межах сanalis adductoriі:

А N.saphenus – поверхнево та ззовні судин,глибше та медіальніше – а.femoralis, глибше та медіальніше артеріі – v.femoralis

B N.femoralis – поверхнево, а.femoralis – глибше нерва, v.femoralis – глибше артеріі

С Латеральніше – а.femoralis, медіальніше – v.femoralis, позаду та між ними – n.saphenus

98. N.ischiadicus більш поверхнево розташований на рівні:

А Верхньої третини стегна

В Середньої третини стегна

С Сіднічної складки

99. До зовнішньої групи м’язів regionis femoris posterioris відносяться м’язи:

А.Biceps femoris

B Semitendinosus

C Semimembranosus

D Gracilis

100. До присередньої групи м’язів regionis femoris posterioris відносяться м’язи:

А Biceps femoris

B Semitendinosus

C Semimembranosus

D Gracilis

101. Caput longum m.bicipitis femoris прикриває n.ischiadicum на рівні:

А Сіднічної складки

В Верхньої третини стегна

С Середньої третини стегна

В Нижньої третини стегна

102. Границями regionis genus являються:

А Горизонтальна площина(лінія) на 2 поперечних пальці вище patellae

B Горизонтальна площина(лінія) на рівні верхівки patellae

С Горизонтальна площина(лінія) на рівні tuberositas tibiae

D Горизонтальна площина(лінія) на рівні нижнього краю patellae

103. Regio genus на regiones поділяється вертикальними лініями,яки проводяться на рівні:

A Margo posterior condyli medialis

B Margo posterior condyli lateralis

C Margo anterior condyli medialis

D Margo anterior condyli lateralis

104. Fossam popliteam обмежують:

А M.biceps femoris

B M.semitendinosus

C M.semimembranosus

D Capitia laterale et mediale m.gastrocnemii

E M. gracilis

105. Жоберову ямку знизу обмежують:

А Condylus medialis ossis femoris

B Tendo m.adductoris magni

C Caput mediale m.gastrocnemii et condylus medialis ossis femoris

106. Жоберову ямку зверху обмежує:

А M.gracilis

В M.sartorius

C Tendo m.adductoris magni

107. Жоберову ямку ззаду обмежує:

А Tendo m. semitendinosi

B Tendo m. semimembranosi

C Caput mediale m.gastrocnemii

D M. gracilis

108. Жоберову ямку спереду обмежує:

А M.sartorius

В Tendo m.adductoris magni

С M.gracilis

109. Ямку Жобера (fovea Joberti) обмежують:

А Спереду – tendo m.adductoris magni

B Спереду – m.sartorius

C Ззаду – tendines mm.semitendinosi et m.semimembranosi

D Зверху – m.sartorius

E Знизу – сaput mediale m.gastrocnemii et condylus medialis ossis femoris

110. Дном fossae popliteae являються:

А Planum popliteum

B Lig.popliteum obliquum

C Lig.cruciatum posterius

D M.popliteus

111. В верхньому куті fossae popliteae n.ischiadicus поділяється на нерви:

А Tibialis anterior

B Tibialis posterior

C Tibialis

D Peroneus communis

112. Складові головного СНП fossae popliteae:

А N.tibialis

B V.saphena parva

C A.poplitea

D V.poplitea

E N.peroneus communis

113. Топографія всередини головного СНП fossae popliteae така:

А Поверхнево,по срединній лінії fossae popliteae – n.tibialis,глибше – v.poplitea,глибше – а.poplitea

В Поверхнево,по срединній лінії fossae popliteae – n.tibialis,глибше та медіальніше – v.poplitea, глибше та медіальніше вени – а.poplitea

С Поверхнево – v.poplitea, глибше вени – n.tibialis,глибше нерва – а.poplitea

114. З fossa poplitea в задню ділянку гомілки переходять:

А N.tibialis

В N.peroneus communis

C V.poplitea

D A.poplitea

115. Нижче fossae popliteae а.poplitea попадає в канал:

A Musculoperoneum superiorem

B Musculoperoneum inferiorem

C Canalem Pirogovi

D Cruropopliteum

116. В межах fossae popliteae а.poplitea віддає гілки:

А Superiores medialis et lateralis genus

B Inferiores medialis et lateralis genus

C Descendens genus

D Media genus

117. Причинною запалення клітковини fossae popliteae у більшисті випадків являються лімфатичні вузли, яки поділяються на:

А N.l.poplitei superficiales

B N.l.poplitei profundi

C N.l.poplitei posteriores

D N.l.poplitei anteriores

118. В передній ділянці коліна розташовані синовіальні сумки:

А Prepatelares: subcutanea subfacialis,subtendinea

B Infrapatellares: subcutanea,profunda

C Suprapatellares

D Bursa m.semimembranosi

119. З порожниною капсули art.genus сполучається bursa:

A Infrapatellaris profunda

B Prepatellaris subtendinea

C Suprapatellaris

120. Fractura patellae вважається:

А Позасуглобовим переломом

В Внутрішньосуглобовим переломом

121. Fascia propria regionis genus anterioris та фіброзні тяжі від tendinis m.quadricipitis femoris по краям patellae утворюють:

А Lig.transversum genus

B Lig.cruciatum posteriorem

C Lig.cruciatum anteriorem

D Retinaculum patellae mediale

E Retinaculum patellae laterale

122. До зовнішніх орієнтирів regionis genus anterioris слід віднести:

А Patellam

B Lig.patellae

C Capitulum fibulae

D Lig.collaterale fibulare

E Condyles ossis femoris et ossis tibiae

123. До клітковинних просторів regionis femoris anterioris відносяться:

А Підфасціальний клітковинний простір присереднього фасціального ложа

В Підфасціальний клітковинний простір переднього фасціального ложа

С Клітковина за ходом СНП

Д Параосальна клітковина

Е Параневральна клітковина

124. До клітковинних просторів regionis femoris posterioris відносяться:

A Підфасціальний клітковинний простір поверхневий

В Параневральна клітковина

С Підфасціальна міжм’язова клітковина

Д Підфасціальна клітковина fossae popliteae

125. До клітковинних просторів fossae popliteae відносяться:

А Надфасціальна клітковина

В Підфасціальний клітковинний простір глибокий

С Паравазальна клітковина

Д Параневральна клітковина

126. Параневральні флегмони regionis femoris posterioris можуть ускладнюватися:

А Підсидничною флегмоною

В Флегмоною fossae popliteae

С Гнійним кокситом

Д Флегмоною regionis femoris anterioris

127. У формуванні art.genus приймають участь:

А Patella

В Condyli ossis femoris

C Condyli ossis tibiae

D Caput fibulae

128. Art.genus. Xрящом покриті:

А Facies articularis condyli ossis tibiae

B Facies articularis patellae

C Facies articularis condyli ossis femoris

D Menisci articulares

E Caput fibulae

129. Ligamenta art.genus поділяються на:

А Позасуглобові

В Внутрішньосуглобові

С Надколінка

Д Укріплюючі задній відділ капсули

130. До внутрішньосуглобових зв’язок art.genus відносяться:

А Meniscofemorale

B Cruciatum posterius

C Cruciatum anterius

D Popliteum obliquum

E Popliteum arcuatum

131. До зв’язок надколінка відносяться ligamenta:

A Patellae

B Retinacula

C Cruciatum anterius

D Cruciatum posterius

132. Головними зв’язками,яки утримують tibiam відносно ossis femoris,вважаються ligamenta:

A Collaterale tibiale

B Collaterale fibulare

C Cruciatum anterius

D Cruciatum posterius

E Meniscofemorale

133. Передній відділ синовіальної оболонки капсули art.genus утворює recessus:

A Suprapatellaris

B Superior

C Anteriores superiores, lateralis et medialis

D Anteriores inferiores, lateralis et medialis

E Infrapatellaris profundus

134. Задній відділ синовіальної оболонки art.genus утворює recessus:

A Posteriores superiores, lateralis et medialis

B Posteriores inferiores, lateralis et medialis

C Anserina

135. На відділи порожнину art.genus поділяють:

А Plica alares

B Plica infrapatellaris

C Ligamenta cruciati

D Menisci articulares

E Lig.patellae

136. Art.genus .До причин більш частого пошкодження menisci medialis ніж lateralis слід віднести:

А Зрошення з капсулою суглоба

В За формою меньше зігнутий, ніж латеральний та більш вузький

С Зрошення з lig.collaterali tibiali

D Надмірні ротація та боковий рух в суглобі з навантаженням на lig.collaterali tibiali

Е Надмірне згінання гомілки

137. Menisci articulares genus фіксовані:

А Шляхом зрощення з eminentia intercondilari

B За допомогою lig.transversi genus

C Шляхом зрощення з капсулою суглоба

Д За допомогою lig.meniscofemorali

E Шляхом зрощення з ligamento collaterali tibiali

138. Запалення якої з синовіальних сумок може ускладнитися гонітом?

А Infrapatellaris profundae

B Prepatellaris subtendineae

C Suprapatellaris

D Bicipitis femoris

139. Cavitem art.genus на передній та задній відділи поділяють:

А Menisci articulares

В Ligamenta cruciata

C Plicae alares

D Ligamenta collateralia

140. Cavitas art.genus на верхній та нижній відділи поділяють:

А Menisci articulares

В Ligamenta cruciata

C Plicae alares

D Ligamenta collateralia

141. Верхня границя cruris проходить по циркулярній лінії на рівні:

А Marginis inferioris patellae

B Tuberositatis tibiae

C Суглобових країв condylorum tibiae

142. Crus поділяється на regiones:

A Anteriorem

B Posteriorem

C Lateralem

143. В межах regionis cruris anterioris розташовані фасціальні ложа:

А Anterior

В Lateralis

С Medialis

144. Передне фасціальне ложе гомілки обмежують:

А Fascia cruris

B Septum intermusculare anterius

C Membrana interossea

D Tibia

E Septum intermusculare posterius

145. Зовнішне фасціальне ложе гомілки обмежують:

А Fascia cruris

B Septum intermusculare anterius

C Membrana interossea

D Fibula

E Septum intermusculare posterius

146. За рахунок fasciae cruris утворюються:

А Septum intermusculare anterius

B Septum intermusculare posterius

C Membrana interossea

147. В межах regionis cruris posterioris виділяють:

А Задне фасціальне ложе

В Зовнішне фасціальне ложе

С Медіальне фасціальне ложе

148. Задне фасціальне ложе гомілки обмежують:

А Fascia cruris

В Septum intermusculare posterius

С Membrana interossea

D Tibia et fibula

E Septum intermusculare anterius

149. Переднє фасціальне ложе гомілки. B ньому розташовані:

А M.tibialis anterior

B M.extensor hallucis longus

C M.extensor digitorum longus

D Mm. peronei longus et brevis

E Vasa tibialia anteriora et n.peroneus profundus

150. Зовнішне фасціальне ложе гомілки. В ньому розташовані:

A M.extensor hallucis longus

B M.extensor digitorum longus

C Mm. peronei longus et brevis

D Vasa peronea

E N.peroneus superficialis

151. До глибокого шару м’язів заднього фасціального ложа гомілки відносяться:

А Tibialis posterior

B Soleus

C Flexor digitorum longus

D Flexor hallucis longus

E Gastrocnemius

152. До поверхневого шару м’язів заднього фасціального ложа гомілки відносяться:

А Tibialis posterior

B Soleus

C Flexor digitorum longus

D Flexor hallucis longus

E Gastrocnemius

153. Глибокий клітковинний простір заднього фасціального ложа гомілки обмежують:

А Membrana interossea

B Tibia

C Fibula

D Lamina profunda fasciae cruris

E Septum intermusculare posterius

154. Глибокий клітковинний простір заднього фасціального ложа гомілки.B ньому розташовані:

A Mm.flexor digitorum longus et flexor hallucis longus

B M.tibialis posterior

C Vasa tibialia posteriora et vasa peronea

D N.tibialis

E N.peroneus profundus

155. Складові m.tricipitis surae:

A M.gastrocnemius

B M.tibialis posterior

C M.soleus

156. Tendo calcaneus Achillis-це з’єднання сухожилків м’язів:

А Solei

B Gastrocnemii

C Tibialis posterioris

D Plantaris

157. В передньому фасціальному ложі гомілки розташований СНП у складі:

А Vasa tibialia anteriora

B Vasa peronea

C N.tibialis

D N.peroneus profundus

E N.peroneus superficialis

158. Складовими СНП regionis cruris posterioris являються:

А Vasa tibialia posteriora

B Vasa peronea

C N.tibialis

D N.peroneus profundus

E N.peroneus superficialis

159. В верхній третині regionis cruris anterioris міжм’язовий проміжок,в якому розташований СНП, обмежують м’язи:

А Tibialis anterior

B Extensor hallucis longus

C Extensor digitorum longus

D Peroneus longus

160. В нижній третині regionis cruris anterioris міжм’язовий проміжок,в якому розташований СНП, обмежують м’язи:

А Tibialis anterior

B Extensor hallucis longus

C Extensor digitorum longus

D Peroneus longus

161. В верхній третині regionis cruris anterioris n. peroneus profundus відносно судин розташований:

А Ззовні

В Спереду

С Медіальніше

Д Позаду

162. В нижній третині regionis cruris anterioris n. peroneus profundus відносно судин частіше розташований:

А Ззовні

В Спереду

С Медіальніше

Д Позаду

163. Canalis musculoperoneus superior розташований в межах фасціального ложа гомілки:

А Переднього

В Зовнішнього

С Заднього

164. Canalis musculoperoneus superior обмежують:

А M.peroneus longus

B M.peroneus brevis

C Caput fibulae

D Зовнішня поверхня condili lateralis tibiae

165. Canalis musculoperoneus superior містить:

А N.peroneum communem

B N.peroneum superficialem

C N.peroneum profundum

D Vasa peronea

166. Травми м’яких тканин по зовнішній поверхні верхньої третини гомілки або перелом верхньої третини fibulae ускладнюються посттравматичним запаленням нерва:

А Tibialis

B Peronei superficialis

C Peronei profundi

167. З fossa poplitea СНП попадає в канал:

A Musculoperoneus superior

B Musculoperoneus inferior

C Cruropopliteus

168. Canalem cruropopliteum обмежують:

А M.tibialis posterior-ззаду

B Lamina profunda fasciae cruris та m.soleus-ззаду

C M.tibialis posterior-спереду

D M.flexor digitorum longus-зсередини

E M.flexor hallucis longus-ззовні

169. Canalis cruropopliteus містить:

А Vasa tibialia posteriora

B Vasa peronea

C N.tibialem

D N.peroneum profundum

170. Крізь нижній отвір сanalis cruropoplitei СНП попадає в:

A Canalem Pirogovi

B Canalem malleolarem lateralem

C Canalem malleolarem medialem

171. Canalis musculoperoneus inferior розташований в межах фасціального ложа гомілки:

А Переднього

В Заднього

С Зовнішнього

172. Canalem musculoperoneum inferiorem обмежують:

А M.flexor hallucis longus-спереду

В M.tibialis posterior-спереду

С Tibia-ззовні

D Fibula-ззовні

E M.flexor hallucis longus-ззаду

173. Canalis musculoperoneus inferior містить:

А N.peroneum superficialem

В N.peroneum profundum

С Vasa peronea

174. До найбільш великих СНП, які розташовані в підшкірній клітковині гомілки, відносяться:

А V.saphena magna et n.saphenus

B V.saphena parva et n.cutaneus surae medialis, n.suralis

C V.saphena accessoria et rr.cutanei anteriores n.femoralis

175. Найбільш важливим в клінічному плані клітковинним простором гомілки є:

А Клітковинний простір переднього фасціального ложа

В Глибокий клітковинний простір заднього фасціального ложа

176 . Розповсюдження запалення в підколінну ямку або крізь canalem malleolarem medialem на підошву , виникає як ускладнення при флегмоні:

А. Переднього фасціального ложа гомілки

В. Глибокого заднього фасціального ложа гомілки

С. Зовнішнього фасціального ложа гомілки

177. Запалення з гомілки на підошву крізь canalem malleolarem medialem розповсюджуєтся за ходом:

А. A. et v. tibialium posteriorum

B. N. tibialis

C. A. et v. tibialium anteriorum

D. N. peronei profundi

E. A. et v. peronearum

178. Regio talocruralis обмеженa:

А. Циркулярною лінією на рівні верхівок кісточок

В. Циркулярною лінією на рівні основи кісточoк

С. Лінією, яка з’єднує верхівки кісточок та йде через підошву

D. Лінією, яка з’єднує верхівки кісточок спереду

179. Зовнішніми орієнтирами regionis talocruralis являються:

A. Tendo calcaneus, Achillis

B. Malleolus medialis

C. Malleolus lateralis

D. Пульсація a. tibialis posterioris

E. Пульсація а. tibialis anterioris

180. Regio talocruralis поділяється на ділянки:

A. Anteriorem

B. Posteriorem

C. Lateralem

D. Medialem

181. Фіброзні канали regionis talocruralis anterioris формуються за рахунок перегородок від:

А. Поверхневої фасціі

В. Fasciae cruris

C. Retinaculi mm. extensorum inferioris

182. Середній фіброзний канал regionis talocruralis anterioris містить:

A. Tendo m. tibialis anterioris

B. Tendo m. extensoris hallucis longi

C. Vasa tibialia anteriora

D. N. peroneus profundus

E. N. peroneus superficialis

183. В regione talocrurali posteriore розташовані :

A. Tendo calcaneus , Achillis

B. Надп’ятковий фасціально- клітковинний простір

C. N. tibialis

D. Vasa tibialia posteriora

E. Bursa tendinis calcanei

184. В regione talocrurali anteriori розташовані:

A. Tendo m. tibialis anterioris

B. Tendo m. extensoris hallucis longi

C. Tendo m. extensoris digitorum longi

D. Vasa tibialia anteriora

E. Vasa peronea

185. В regione talocrurali mediali розташовані:

A. Tendo m. tibialis posterioris

B. Tendo m. flexoris digitorum longi

C. Tendo m. flexoris hallucis longi

D. Vasa tibialia posteriora et n. tibialis

E. Vasa peronea

186. Tendines mm. flexorum et vasa tibialia posteriora, n. tibialis в межах regionis talocruralis medialis розташовані в каналі:

А. П’ятковому

В. Присередньому кісточковому

С. Пирогова

187. Canalem malleolarem medialem обмежують:

A. Malleolus medialis

B. Talus

C. Calcaneus

D. Retinaculum musculorum flexsorum

188. В прuсередньому кісточковому каналі одразу за присередньою кісточкою розташовані:

А. СНП

B. Tendo m. tibialis posterioris

C. Tendo m. flexoris hallucis longi

D. Tendo m. flexoris digitorum longi

189. В regione talocrurali розташовані:

A. Tendo m. peronei longi

B. Tendo m. peronei brevis

C. Tendo m. tibialis posterioris

D. A. peronea

E. N. peroneus superficialis

190. Tendo m. peronei longi, tendo m. peronei brevis, a. peronea в межах regionis talocruralis lateralis

розташовані в каналі:

A. Malleolari laterali

B. Calcaneo

C. Musculoperoneo inferiori

191. Canalem malleolarem lateralem обмежують:

A. Malleolus lateralis

B. Talus

C. Calcaneus

D. Retinaculum musculorum perineorum

192. Articulatio talocruralis утворений суглобовими поверхнями кісток:

A. Malleoli medialis

B. Malleoli lateralis

C. Tali

D. Calcanei

E. Tibiae

193. Articulationem talocruralem з медіального боку укріплює зв’язка:

A. Deltoideum

B. Talofibulare anterius

C. Calcaneofibulare

D. Talofibulare posterius

194. Articulationem talocruralem з латерального боку укріплюють зв’язки:

A. Deltoideum

B. Talofibulare anterius

C. Calcaneofibulare

D. Talofibulare posterius

195. Pes обмежена лініями, які проводять:

А. Від медіальної кісточки до латеральної через підошву

В. Між верхівками кісточок через тил стопи

С. Над основою кісточок

196. Складові СНП в межах canalis malleolaris medialis:

A. Vasa tibialia posteriora

B. N. peroneus profundus

C. Vasa peronea

D. N. tibialis

197. В межах canalis malleolaris medialis n. tibialis відносно судин розташований:

А. Позаду та декілька ззовні

В. Спереду та медіальніше

С. Ззовні

198. Важливими в клінічному плані гілками a. tibialis posterioris в межах canalis malleolaris

medialis слід вважати:

A. Rami malleolares mediales

B. Rami perforantes

C. Rami calcanei

199. По виходу з canalis malleolaris medialis a. tibialis posterior поділяється на:

A. Rr. calcaneas

B. A. plantarem medialem

C. A. plantarem lateralem

D. Aa. perforantes

200. Основні шари dorsi pedis:

A Lamina superficialis fasciae dorsalis pedis et tendines m. extensoris digitorum longi, m.

extensoris hallucis longi , m. tibialis anterior; vasa dorsales pedis et n. peroneus profundus

B. Lamina profunda fasciae dorsalis pedis, m. extensor digitorum brevis , m. extensor

hallucis brevis

C. Fascia interossea pedis , mm. interosseus

D. M. lumbricales

201. Складові СНП dorsi pedis:

А. Vasa dorsalia pedis

B. N. peroneus superficialis

C. N. peroneus profundus

D. N. saphenus

202. Основними гілками a.dorsalis pedis являються артерії:

А. Tarsalis lateralis

B. Tarsalis medialis

C. Arcuata

D. Metatarsea dorsalis 1

E. Ramus plantaris profundus

203 Запальний процес з тилу стопи на підошву або навпаки може розповсюджуватися за ходом:

A. A. arcuatae

B. A. tarsalis lateralis

C. R. plantaris profundi

D. A. metatarseae dorsalis I

204. У формуванні фасціальних лож plantae pedis приймають участь:

A. Aponeurosis plantaris

B. Septum intermusculare mediale

C. Septum intermusculare laterale

D. Fascia profunda (interossea) plante pedis

E. Lig. plantare longum

205. В межах plantae pedis розташовані фасціальні ложа:

А. Присереднє

В. Латеральне

С. Серединне

Д. П’яткове

Е. Міжкісткових м’язів

206.Присередне фасціальне ложе підошви містить:

A. M. abductorem hallucis

B. M. adductorem hallucis

C. Tendines m. flexoris digitorum longi

D. Tendinem m. flexoris hallucis longi

E. Canalem calcaneum та СНП

207. Серединне фасціальне ложе підошви. В ньому розташовані:

A. M. flexor digitorum brevis

B. M. qudratus plantae

C. Tendines m. flexoris digitorum longi et mm. lumbricales

D. M. adductor hallucis

E. A. et v. plantares mediales

208. Латеральне фасціальне ложе підошви. В ньому розташовані:

A. M. abductor digiti minimi

B. M. flexor digiti minimi brevis

C. A. et v. plantares laterales

D. N. plantaris lateralis

209. Canalem calcaneum обмежують:

A. Talus

B. Calcaneus

C.M. abductor hallucis

D.M. quadratus plantae

210. Canalis calcaneus. В ньому розташовані:

A. A. et v. tibiales posteriores

B. N. peroneus profundus

C. N. tibialis

D. A. peronea

211. Arcum plantarem формує артерія:

A. Plantaris lateralis

B. Plantaris medialis

C. Peronea

212. Анастомоз між тильною артерією стопи та латеральною артерією підошви формується за рахунок:

A. A. metatarsea dorsalis 1

B. A. arcuate

C. Arcus plantaris

D. R. plantaris profundi a. arcuatae

213. З articulationum pedis найбільше практичне значення мають articulationes:

A. Tarsi transversa (Шопара)

B. Subtalaris

C. Cuneonavicularis

D. Tarsometatarsales ( Лісфранка )

E. Calcaneocuboidea

214. Articulatio tarsi transversa формуеться суглобовими поверхнями кісток :

A. Tali

B. Calcanei

C. Ossis navicularis

D.Ossis cuboidei

E. Ossis cuneiformis lateralis

215. Ключем суглоба Шопара вважається зв’язка:

A. Talocalcaneum interosseum

B. Talonaviculare

C. Bifurcatum

216. До складу tarsi входять ossea:

A. Talus et calcaneus

B. Malleoli

C. Naviculare

D. Cuneiformia

E. Cuboideum

217. При видаленні стопи на рівні art. cuneonavicularis необхідно перепилювати os:

A. Metatarsale I

B. Cuboideum

C. Talum

D. Calcaneum

218. Суглоб Лісфранка- це зчленування ossium:

A. Cuneiformium

B. Cuboidei

C. Metatarsalium

D. Navicularis

219. Ключем суглоба Лісфранка вважається зв’язка:

A. Ligg. tarsometatarsalia dorsalia

B. Ligg. tarsometatarsalia plantaria

C Ligg.cuneometatarsale interosseum II

220. Підшкірна клітковина сполучається з серединним фасціальним ложем plantae pedis:

А. В межах комісуральних отворів aponeurosis plantaris

B. За ходом ramorum superficialium a., v. et n. plantarium mediales et laterales

C. За ходом n. peronei superficialis

221. Запалення з серединного ложа plantae pedis може розповсюджуватися на тил стопи за ходом:

A. Mm. lumbricalium

B. Анастомоза між тильною артерією та бічною підошвовою артерією

С. П’яткового канала

222. Запалення з підошвового каналу розповсюджується в глибокий клітковинний простір

гомілки за ходом:

A. Canalis calcanei

B. Tendinis m. flexsoris hallucis longi

C. Canalis malleolaris medialis

D. A. et v. peronearum

223. Для функції стопи важливу роль відіграють склепіння:

А. Повздовжнє присереднє

В. Повздовжнє латеральне

С. Поперечне переднє

Д. Поперечне середнє

Е. Поперечне заднє

224.Повздовжнє присередне склепіння стопи сформовано за рахунок:

A. Ossium metatarsalium I – III

B. Calcanei

C. Tali

D. Ossium cuneiformium

E. Ossis navicularis

225. Бічне повздовжнє склепіння стопи формується за рахунок:

A. Calcanei

B. Ossis cuboidei

C. Tali

D. Ossium metatarsalium IV – V

226. Дистальне поперечне склепіння стопи формуеться за рахунок:

A. Ossium tarsi

B. Ossium metatarsalium

227. Проксимальне поперечне склепіння стопи формуеться за рахунок:

A. Ossium tarsi

B. Ossium metatarsalium

228. Проксимальне поперечне склепіння стопи укріпляють:

A. Lig. plantare longum

B. Tendo m. tibialis posterioris

C. Tendo m. peronei longi

D. Tendo m. flexoris hallucis longi

229. Дистальне поперечне склепіння стопи укріплюють:

A. Caput transversum m. adductoris hallucis

B. Ligg. metatarsalia plantaria

C. Mm. lumbricales

230. Підапоневротичні флегмони підошви дренують з розрізів:

А. По серединній лінії підошви

В. За Войно- Ясенецьким

С. За Делормом

Д. Поперечних, в залежності від локалізації гнійника

231. Бічна міжм’язова перегородка та бічний СНП підошви проектуються по лінії, яка проводиться:

А. Від середини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis , до третього міжпальцевого проміжку

В. Від середини присередньої половини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до першого міжпальцевого проміжку

С. Від середини поперечної лінії , яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до другого міжпальцевого проміжку

232. Присередня міжм’язова перегородка та присередній СНП підошви проектуються по лінії , яка проводиться:

А. Від середини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis , до третього міжпальцевого проміжку

В. Від середини присередньої половини поперечної лінії, яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до першого міжпальцевого проміжку

С. Від середини поперечної лінії , яка проводиться на рівні заднього краю malleoli medialis, до другого міжпальцевого проміжку

233. Підапоневротичні флегмони підошви дренують за Делормом , тобто з урахуванням проекції:

А. Бічної міжм’язової перегородки та бічного СНП

В. Присередньої міжм’язової перегородки та присереднього СНП

С. Суглоба Лісфранка

234. При дренуванні флегмон гомілки слід враховувати топографію:

А. Фасціальних лож

В. СНП

С. M. solei

D. Tendinis calcanei

E. M. tibialis posterioris

235. Задне фасціальне ложе гомілки може дренуватися розрізами, які виконують:

А. За ходом проекційної лінії a. tibialis posterioris

В. По краях (з боків) m. solei

С. Повздовж marginis medialis ossis tibiae

D. По краях( з боків) tendinis calcanei

236. При дренуванні запальних процесів стегна слід враховувати топографію:

А. Фаціальних футлярів

В. СНП

С. Міжм’язових клітковинних просторів

D. Ліній Лангера

237. При виконанні доступів для дренування запальних процесів переднього фасціального ложа стегна враховують орієнтири:

А. Проекційну лінію a. femoralis

B. M. sartorium, внутрішній або зовнішній край

С. Міжм’язові проміжки

Д. M. vastum intermedium

E. Lineam asperam femoris

238. При виконанні доступів до запальних процесів ложа привідних м’язів стегна враховують орієнтири:

А. Проекційну лінію a. femoralis

В. Міжм’язові проміжки

С. M. adductorem longum

D. A. obturatoria

239. При виконанні доступів до запальних процесів заднього фасціального ложа стегна враховують орієнтири:

А. Проекційну лінію n. ischiadici

B. M. bicipitem femoris

C. M. semitendinosum

D. M. gracilem

240. Для дренування підсідничної флегмони розрізи роблять:

А. По лінії, яка з’єднує spinam iliacam posteriorem superiorem et trochanterem majorem

B. По лінії, яка з’єднує spinam iliacam anteriorem superiorem et trochanterem majorem

C. По нижньому краю m. glutei maximi ( контрапертура)

D. По латеральній поверхні стегна , за ходом m. tensoris fasciae latae (контрапертура)

241. Підапоневротичну флегмону dorsi pedis дренують розрізами, які проводять:

А. Повздовжньо над osse metatarsali I

В. Повздовжньо над osse metatarsali V

С. По лінії, яка з’єднує середину відстані між кісточками та перший міжпальцeвий проміжок

242. Доступ до a.iliacae externae за М.І. Пироговим виконується:

А. Позаочеревинно

В. Крізь черевну порожнину

243. A.iliaca externa проектується по лінії, яка з’єднує:

A. Umbilicum та середину lig. inguinalis

B. Umbilicum та spinam iliacam anteriorem superiorem

C. Spinas iliacas anteriores superiores dextram et sinistram

244. Розріз шкіри при доступі за М.І. Пироговим до a.iliacae externae виконується:

А. По лінії між пупком та spinam iliacam anteriorem superiorem

B. Паралельно та вище на 2 см lig. inguinalis

С. Паралельно та вище на 2 см lig. inguinalis з серединою розріза по лінії між пупком та серединою lig. inguinalis

245. Орієнтиром в рані для знаходження a.iliacae externae являється:

A. Margo inferior m. transversi abdominis

B. Linea terminalis

C. M. psoas major

246. A. femoralis проектується за лінією, яку проводять:

А. Від середини lig. inguinalis до pattelae

В. Від spinae iliacae anterioris superioris до tuberculi adductorii femoris

C. Від середини lig. inguinalis до tuberculi adductorii femoris

247. При оголенні a. femoralis нижче lig. inguinalis в рані використовують орієнтири:

A. Hiatum saphenum

B. V. saphenam magnam

C. N. femoralem

248. Лігувати a. femoralis в межах trigoni femoralis без загрози гангрени кінцівки можна:

А. Вище одходження a. profundаe femoris

В. Нижче одходження a. profundаe femoris

С. Нижче одходження a. circumflexae femoris lateralis

D. Нижче a. circumflexae femoris medialis

249. При оголенні a. femoralis в середній третині стегна доступ виконують крізь піхву м’яза:

A. Recti femoris

B. Gracilis

C. Sartorii

D. Vasti medialis

250. При оголенні a. femoralis в нижній третині стегна використовують орієнтири:

A. M. sartorium

B. M. gracilem

C. Laminam vastoadductoriam

D.Передній отвір canalis adductorii

E V. saphenam magnam

251При розсіченні laminae vastoadductoriae слід враховувати топографію:

A. N. sapheni

B. A. perforantis tertiae a.femoralis

C. A. genus descendentis

252. Доступ до a. popliteae доцільно виконувати крізь:

A. Fossam popliteam

B. Hiatum tendineum adductorii ( ямку Жобера)

253. Недоліки доступа до a. popliteae крізь fossam popliteam:

A.Вірогідність пошкодження n. tibialis

B. Вірогідність пошкодження n. peronei communis

С. Труднощі при виконанні оперативного прийому на артерії в глибокій рані

Д. Наявність умов для виникнення запального процесу та розповсюдження останнього в суміжні ділянки

254. Лігувати a. popliteae необхідно:

А. Вище отходження aa. genuum superiorum medialis et lateralis

В. Нижче обходження aa. genuum superiorum medialis et lateralis

С. Рівень лігування не має значення для розвитку коллатерального кровообігу

255. Для визначення проекційної лінії a. tibialis anterioris необхідні орієнтири:

A. Tuberositas tibiae et malleolus medialis

B. Tuberositas tibiae та середина відстані між кісточками

С. Tuberositas tibiae et caput fibulae, середина відстані між ними та середина відстані між кісточками

256. Доступ до a. tibialis anterioris в верхній третині гомілки виконується крізь проміжок між м’язами:

A. Tibialem anteriorem

B. Extensorem hallucis longum

C. Extensorem digitorum longum

257. Доступ до a. tibialis anterioris в нижній третині гомілки виконується крізь проміжок між м’язами:

A. Tibialem anteriorem

B. Extensorem hallucis longum

C. Extensorem digitorum longum

258. Топографію якого нерва слід враховувати при оголенні a. tibialis anterioris в верхній третині гомілки:

A. N. tibialis, розташований позаду артерії

B. N. peronei superficialis, розташований медіально від артерії

C. N. peronei profundi, розташований латеральніше артерії

259. При доступі до a.popliteae в межах fossae popliteae хірург в рані бачить:

A.Поверхнево- v.popliteam

B.Поверхнево-n. tibialem

C.Глибше та медіальніше n.tibialis – v.popliteam

D. Глибше та медіальніше n.tibialis – a.popliteam

E. Глибше та медіальніше v. popliteae – a.popliteam

260.При оголенні a.popliteae в межах ямки Жобера хірург в рані бачить:

А. Поверхнево – n. tibialem

В. Поверхнево – a.popliteam

С.Глибше та латеральніше артерії – v.popliteam

Д. Глибше та латеральніше v. popliteae – n. tibialem

261. Які зовнішні орієнтири використовуються для визначення проекційної лінії a. tibialis posterioris:

A. Tuberositas tibiae et malleolus medialis

B. Tuberositas tibiae et caput fibulae, середина між ними та середина між кісточками

C. Fossa poplitea et malleolus medialis, tendo Achillis, середина між ними

D. Margo medialis ossis tibiae, на 1-1,5 см позаду останнього та malleolus medialis et tendo Achillis, середину між ними

262. При доступі до a. tibialis posterioris в середній третині гомілки хірург використовує проміжок, який обмежують м’язи:

A. Flexor hallucis longus

B. Flexor digitorum longus

C. Soleus

D. Gastrocnemius

E. Tibialis posterior

263. При оголенні a. tibialis posterioris її слід розшукувати:

А. Під m. tibiali posteriore

В. Між довгим згиначем пальців та довгим згиначем великого пальця

С. В розщепленні laminae profundae fasciae cruris

264. При оголенні a. tibialis posterioris хірург в рані поверхнево бачить:

А. N. tibialem

B. N. peroneum profundum

C. Vasa peronea

D. Vasa tibialia posteriora

265. Для внутрішньоартеріального переливання крові, особливо в польових умовах, використовується артерія:

A. Femoralis, в межах trigoni femoralis

B. Femoralis, в межах canalis adductorii

C. Tibialis anterior, в нижній третині cruris

D. Tibialis posterior , позаду malleoli medialis

266. При оголенні a.tibialis posterioris в межах canalis malleolaris medialis шкірний розріз роблять:

А. Поздовжньо та нижче malleoli medialis

B. Дугоподібно одразу за присередньою кісточкою

С. Дугоподібно на середині відстані між присередньою кісточкою та п’ятковим сухожилком

267. При оголенні a.tibialis posterioris в межах canalis malleolaris medialis останній шар, який розтинають, це:

А.Fascia cruris

B. Retinaculum musculorum extensorum

C. Retinaculum musculorum flexorum

D. Lamina profunda fasciae cruris

268. Доступ до a. dorsalis pedis виконується по проекційній лінії, яка з’єднує:

А. Malleolum medialem та перший міжпальцьовий проміжок

В. Malleolum medialem та другий міжпальцьовий проміжок

С. Середину відстані між кісточками та перший міжпальцeвий проміжок

269.Проєкція v. saphenae magnae визначається лінією, яка з’єднує:

A. Marginem posteriorem condyli medialis ossis femoris et spinam iliacam anteriorem superiorem

B. Marginem posteriorem condyli medialis ossis femoris та точку на границі між медіальною та середньою третинами lig. inguinalis

C. Tuberculum pubicum et patellam

270. На ефективність хірургічного лікування пошкоджень нервів впливають, насамперед:

А. Дегенеративні зміни периферичного відрізка нерва (Уоллеровське переродження)

В. Технічні труднощі доступа до нерва

С. Повільний ріст нервових волокон (не більше 1-1,5 мм на добу за оптимальними умовами)

271. Головні вимоги до технології доступу при оголенні нервового стовбура:

А. Розріз суворо за проекційною лінією

В. Розріз робити відступивши від проекції нерва

С. Запобігати формуванню прямого ранового каналу

D. Оголяти в першу чергу місце пошкодження нерва

Е. В першу чергу виділяти центральний та периферичний кінці, потім уражену ділянку

272. Головні вимоги до виконання оперативного прийому на нервовому стовбурі:

А. Запобігання супутньому пошкодженню епіневрію

В. Економно освіжати кінці нерва при його пошкодженні або видаляти неврому та глиому

273. При травматичному розриві або пересіченні нервового стовбура після ПХО рани виконується:

А. Neuroraphia

B. Neurolis зовнішній

С. Neurolis внутрішній

D. Туболізація нерва

Е. Міопластика дефекта

274. При порушенні функції нерва, внаслідок здавлення його рубцевою тканиною після травми, виконується:

А. Neuroraphia

B. Neurolis зовнішній

С. Neurolis внутрішній

D. Туболізація нерва

Е. Міопластика дефекта

275. Для усунення невеликих за розміром діастазів при виконанні neuroraphiae запропоновано:

А. Турболізація

В. Спосіб „ зчеплення “

С. Згинання кінцівки в суглобі

D. Переміщення нерва в нове ложе( за коротшим шляхом)

Е. Часткова мобілізація центрального та периферичного кінців нерва без пошкодження важливих гілок

276. При великих діастазах кінців нервового стовбура було запропоновано виконувати:

А. Клаптеву аутопластику на ніжці за рахунок центрального або периферичного кінців нерва, або за рахунок обох

В.Вільну аутопластику відрізками шкірного нерва

С. Спосіб „ зчеплення “ за Летьєваном-Денонвільє

D. Турбулізацію

Е. Експлантацію

277. За технологією розрізняють шов нерва:

А. Первинний

В. Вторинний

С. Епіневральний

D. Ендоневральний

Е. Периневральний

278. Епіневральний шов – це шов, яким прошивають:

А. Тільки зовнішній епіневрій

В. Тільки внутрішній епіневрій

С. Зовнішній та внутрішній епіневрії

279. Вимоги до технології neuroraphiae:

А. Економно зрізати (освіжити) кінці пошкодженого нерва (в межах здорової тканини)

В. Лігувати судини епіневрія

С. Прошивати зовнішній епіневрій

D. Зближати кінці нерва при зав′язуванні швів до відстані не більше 1 мм між ними

Е. Запобігати натягу нерва внаслідок накладання швів

280. „Виключити” нерв остаточно можливо шляхом виконання:

А. Neurotomiae

B. Neurotripsiae

C. Neurectomiae

D. Провідникової анестезії

Е. Контактної анестезії

281. При катетеризації v. femoralis за Сельдінгером голку відносно пульсації a. femoralis

вколюють:

А. Вище

В. Медіальніше

С. Латеральніше

D. Нижче

282. Видалення вен при варикозному розширенні за допомогою зонда запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

283. Лігувати розширені вени з проведенням лігатур підшкірно запропонували:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

284. Видаляти розширені вени з окремих розрізів запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

285. Видаляти розширені вени з розрізів на всьому протязі розширення запропонував:

А. Троянов і Тренделенбург

В. Маделунг

С. Бебкок

D. Клапп та Соколов

Е. Нарат

286. Лігування та резекцію кінцевого віділу v. saphenae magnae при варикозному розширенні вен кінцівки запропонували:

А. Клапп та Соколов

В. Шеде та Кохер

С. Троянов та Тренделенбург

287. Клапп та Соколов при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонували:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздовжніх розрізів на всьому протязі сегмента кінцівки

Е. Лігувати та резектувати кінцевий відділ v. saphenae magnae

288. Бебкок при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонував:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздовжніх розрізів на всьому протязі сегмента кінцівки

Е. Лігувати та резектувати кінцевий відділ v. saphenae magnae

289. Нарат при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонував:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздовжніх розрізів на всьому протязі сегмента кінцівки

Е. Лігувати та резектувати кінцевий відділ v. saphenae magnae

290. Маделунг при варикозному розширенні вен нижньої кінцівки запропонував:

А. Видаляти вени за допомогою зонда

В. Лігувати вени підшкірно

С. Видаляти вени з окремих розрізів

D. Видаляти вени з повздовжніх розрізів на всому протязі сегмента кінцівки

Е. Лігувати та резектувати кінцевий відділ v. saphenae magnae

291. В практичній медицині варикозне розширення вен нижньої кінцівки лікують комбінацією способів хірургічного втручання:

А. Лігування за Клаппом-Соколовим

В. Лігування та пересічення v. saphenae magnae в місці впадіння в v. femoralis

С. Лігування за Кохером

D. Видалення за Бебкоком

Е. Видалення за Наратом

292. Артротомія при гнійному кокситі часто не досягає мети тому, що:

А. Виникають умови для формування міжм′язових абсцесів або флегмон

В. Доступ до суглоба травматичний

С. Недостатні умови для дренування порожнини суглоба

D. Верогідність пошкодження lig. capitis femoris

293. Особливості пункції art. coxae:

А. Важко визначити точно напрямок проколу у зв′язку з глибиною розташування суглоба

В. Невелика відстань між суглобовими поверхнями утруднює попадання голкою в порожнину суглоба

С. Верогідність пошкодження n. femoralis

D. Верогідність інфікування клітковинних просторів

294. Для art. coxae розроблені пункції:

А. Передня

В. Бічна

С. Задня

D. Внутрішня

295. При передній пункції art coxae голку вколюють:

А. На середині відстані між spinam iliacam anteriorem superiorem та trochanterem majorem

В. На середині відстані між серединою lig. inguinalis та trochanterem majorem

C. На середині промежинно-стегнової складки

296. У дорослих виконують пункції art. coxae:

А. Передню

В. Бічну

С. Задню

D. Внутрішню

297. При бічній пункції art. coxae голку вколюють:

А. Одразу над місцем, де пальпується trochanter major

B. Вище на 2-2,5 см місця, де пальпується trochanter major

C. На середині відстані між серединою lig. inguinale та trochanterem majorem

298. Враховуючи недоліки artrotomiae при гнійному кокситі, запропоновано замість неї робити:

A. Artrodesis

B. Resectio

C. Artrorisis

299. Розріз шкіри при доступі до art. coxae за Лангенбеком проводять:

А. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem, огинаючи trochanterem majorem спереду та закінчують в напрямку сідничої складки

В. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem позаду верхівки trochanteris majoris, потім повздовжньо за віссю ossis femoris

C. Дугоподібно, починаючи нижче spinae iliacae anterioris superioris, огинають trochanterem majorem знизу та повертають в напрямку spinae iliacae posterioris superioris

300. Розріз шкіри при доступі до art. coxae за Кохером проводять:

А. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem, огинаючи trochanter major спереду та закінчують в напрямку сідничої складки

В. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem позаду верхівки trochanteris majoris, потім повздовжньо за віссю ossis femoris

C. Дугоподібно, починаючи нижче spinae iliacae anterioris superioris, огинають trochanterem majorem знизу та повертають в напрямку spinae iliacae posterioris superioris

301. Розріз шкіри при доступі до art. coxae за Олльє-Мерфі проводять:

А. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem, огинаючи trochanterem majorem спереду та закінчують в напрямку сідничої складки

В. Від середини відстані між spinam iliacam posteriorem superiorem та trochanterem majorem позаду верхівки trochanteris majoris, потім повздовжньо за віссю ossis femoris

C. Дугоподібно, починаючи нижче spinae iliacae anterioris superioris, огинають trochanterem majorem знизу та повертають в напрямку spinae iliacae posterioris superioris

302. При природженому вивиху capitis femoris у дітей до 3-х років виконують:

А. Відкрите вправлення capitis femoris

B. Відкрите вправлення capitis femoris за Колонном

С. Операцію за Хіарі

303. При природженому вивиху capitis femoris у дітей після 3-х років за віком, виконують:

А. Відкрите вправлення capitis femoris

В. Відкрите вправлення capitis femoris за Колонном

С. Операцію за Хіарі

304. При природженому вивиху capitis femoris, вираженої дисплазії acetabuli у дітей після 4-х років за віком, виконують:

А. Відкрите вправлення capitis femoris

B. Відкрите вправлення capitis femoris за Колонном

С. Операцію за Хіарі

305. При доступі за Олльє-Мерфі капсулу art. coxae оголюють після:

А. Розділення m. glutei medii та piriformis

B. Відсічення верхівки trochanteris majoris та формування шкірно-м′язового клаптя

С. Розсічення m. piriformis, при необхідності – також m. gemelli superioris, m. obturatorii et m. gemelli inferioris

306. При пункції bursae suprapatellaris голку вколюють:

А. На 1,0 см вище зовнішнього або внутрішнього краю patellae в напрямку до серединної лінії кінцівки

В. Позаду на 0,5 см від середини зовнішнього або внутрішнього краю рatellae перпендикулярно поверхні суглоба

С. В точці на 1,0 см вище patellae по серединній лінії regionis genus

307. Для пункції,безпосередньо, порожнини art. genus голку вколюють:

А. На 1,0 см вище зовнішнього або внутрішнього краю patellae в напрямку до серединної лінії кінцівки

В. Позаду на 0,5 см від середини зовнішнього або внутрішнього краю рatellae перпендикулярно поверхні суглоба

С. В точці на 1,0 см вище patellae по серединній лінії regionis genus

308. Особливості дренування порожнини суглоба при гнійному гоніті:

А. Створити належні умови для відтоку гною можна тільки при виконанні широкого розрізу

В. Створити належні умови для відтоку гною з відділів порожнини суглоба можна тільки при виконанні передніх та задньо-бічних розрізів

С. Для створення належних умов відтоку гною достатньо двох передніх розрізів

309. При артротомії art. genus виконують розрізи:

А. Парапателлярний внутрішній

В. Парапателлярний зовнішній

С. Задньовнутрішній, повздовж tendinis m. semitendinosi

D. Задньозовнішній, повздовж tendinis m. bisipitis femoris

310. За Войно-Ясенецьким порожнину art. genus дренують з розрізів:

А. Парапателлярного внутрішнього

В. Парапателлярного зовнішнього

С. Задньовнутрішнього – між сухожилками m. adductoris magni et sartorii

D. Задньозовнішнього – між ligamentum collateralem fibularem et tendinem m. bicipitis femoris

E. Дугоподібного – від marginis posterioris condyli medialis, огинаючи tuberositas tibiae знизу, до marginis posterioris condyli lateralis

311. Resectio art. genus з приводу запалення виконували з класичного розрізу, запропонованого Текстором., а саме:

А. Парапателлярного внутрішнього

В. Парапателлярного зовнішнього

С. Задньовнутрішнього – між сухожилками m. adductoris magni et sartorii

D. Задньозовнішнього – між ligamentum collateralem fibularem et tendinem m. bicipitis femoris

E. Дугоподібного – від marginis posterioris condyli medialis, огинаючи tuberositas tibiae знизу, до marginis posterioris condyli lateralis

312. Притаманні для art. genus операції:

А. Plastica ligamentorum

B. Meniscectomia

C. Synovectomia

D. Resectio за Корневим

E. Hemiresectio

313. Для art. talocruralis розроблені пункції:

А. Задньо-медіальна

В. Передньо-медіальна

С. Передньо-латеральна

D. Передня

314. При передньо-зовнішній пункції art. talocruralis голку вколюють:

А. Нижче верхівки malleoli lateralis на 0,5 см

В. В точці вище на 2,0 см верхівки malleoli lateralis та на 2,0 см вперед та всередину

С. В точці, яка розташована на 1,5 см вперед та всередину від верхівки malleoli lateralis

315. При передньо-внутрішній пункції art. talocruralis голку вколюють:

А. Нижче верхівки malleoli medialis на 0,5 см

В. В точці вище на 1,0 см верхівки malleoli medialis та на 1,0 см вперед та назовні

С. В точці, яка розташована на 1,5 см вперед та назовні від верхівки malleoli medialis

316. Art. talocruralis дренують з розрізів, які проводять:

А. На 2,0 см спереду та медіальніше верхівки malleoli lateralis – передньо-зовнішній розріз

В. На 1,0 см спереду та латеральніше верхівки malleoli medialis – передньо-внутрішній розріз

С. Вище та позаду malleoli lateralis до tuderositatis ossis metatarsalis V – задньо-зовнішній розріз Кохера

D. Вище та позаду malleoli lateralis задньо-зовнішній розріз

317. Resectio art. talocruralis за Кохером виконують з доступа, який проводять:

А. На 2,0 см спереду та медіальніше верхівки malleoli lateralis – передньо-зовнішній розріз

В. На 1,0 см спереду та латеральніше верхівки malleoli medialis – передньо-внутрішній розріз

С. Вище та позаду malleoli lateralis до tuderositatis ossis metatarsalis V – задньо-зовнішній розріз

D. Позаду та вище malleoli medialis – задньо-внутрішній розріз

318. Операції на довгих кістках частіше виконують під анестезіє:ю:

А. За Лукашевичем –Оберстом

В. Внутрішньокістковою

С. Спинномозковою

D. Перідуральною

Е. Внутрішньовенною

319. До консервативних методів лікування переломів кісток слід віднести:

А. Гіпсову пов′язку

В. Клеєве витягання

С. Скелетне витягання

D. Остеосинтез

Е. Остеопластику

320. До хірургічних способів лікування переломів кісток слід віднести:

А. Гіпсову пов′язку

В. Клеєве витягання

С. Скелетне витягання

D. Остеосинтез

Е. Остеопластику

321. Для скелетного витягання необхідні:

А. Скоба

В. Спиця Кіршнера

С. Распатор Фарабефа

D. Набір тяг та вантажу

Е. Блок

322. При скелетному витяганні спиці в ділянці верхньої кінцівки проводять крізь:

А. Olecranum

B. Epiphysem над надвиростками ossis hymeri

C. Diaphysem radii

D. Diaphysem ulnae

323. При скелетному витяганні спиці в ділянці нижньої кінцівки проводять крізь:

A. Trochanterem majorem

B. Epiphysem над виросками ossis femoris

C. Основу tuberositatis tibiae

D. Diaphysem tibiae

E. Calcaneum

324. При виконанні доступів до діафізів довгих кісток слід враховувати:

А. Проекційні лінії СНП сегмента кінцівки

В. Міжм′язові проміжки

С. Характер перелому

D. Яка буде глибина рани

Е. Топографію діафізарної артерії

325. Основні загальні вимоги до виконання оперативних втручань на кістках:

А. Адекватне знеболення з міорелаксацією за показаннями

В. Ретельне виконання умов асептики та антисептики

С. Використання аподактильного способу в′язання хірургічних вузлів

D. Виконання доступу з урахуванням усіх вимог

Е. Максимальне збереження джерел кровопостачання ділянки операції

326. Основні вимоги до виконання оперативного прийому на кістках:

А. Максимальне збереження джерел кровопостачання кістки

В. Мінімальне травмування кістки

С. Охолодження кістки при перепилюванні, сверлінні

D. Адекватна іммобілізація

Е. Ретельний гемостаз та укриття м′язами місця втручання

327. Основні вимоги до технології остеосинтезу:

А. Спосіб остеосинтезу необхідно застосовувати з урахуванням умов, в яких виконується операція та характеру перелома

В. Підбирати стержні, штифти з урахуванням анатомії кістково-мозкової порожнини

С. Уникати використання надмірної кількості гвинтів при екстрамедулярному остеосинтезі

D. Застосовувати інертні матеріали

Е. При необхідності металоостеосинтез поєднувати з біологічним

328. Для отримання позитивного результату при хірургічному лікуванні переломів кісток необхідно:

А. Максимально зберігати джерела кровопостачання діафізів або метаепіфізів кісток під час операції

В. Застосовувати спосіб остеосинтезу, який забезпечує надійну фіксацію відламків кістки

С. Використовувати металеві конструкції з інертних матеріалів

D. Оперувати хворого в перші шість годин після госпіталізації

Е. Контролювати хід та за показаннями застосовувати стимулятори репаративного остеогенезу

329. До джерел кровопостачання діафізів кісток слід віднести:

А. Діафізарні артері

В. Судини окістя

С. Судини за ходом зв′язок

D. Судини в місцях прикріплення м′язів

Е. Капсулярні артерії

330. До джерел кровопостачання епіфізів, метафізів довгих кісток у дорослих слід віднести:

А. Діафізарні артері

В. Судини окістя

С. Судини за ходом зв′язок

D. Судини в місцях прикріплення м′язів

Е. Капсулярні артерії

331.До джерел кровопостачання епіфізів довгих кісток у дітей слід віднести:

А. Діафізарні артерії

В. Судини окістя

С. Судини за ходом зв′язок

D. Судини в місцях прикріплення м′язів

Е. Капсулярні артерії

332. До основних способів остеосинтезa відносяться способи:

А. Інтрамедулярний

В. Екстрамедулярний

С. Комбінований

D. Ретроградний

Е. Компресійно-дистракційний

333. Для виконання інтрамедулярного способу остеосинтезa необхідні:

А. Распатор Фарабефа

В. Металеві стрічки, пластини, мітчики, гвинти

С. Стержні, штіфти, молоток медичний

D. Електродріль медичний (апарат для обробки кісток)

Е. Апарат компресійно-дистракційний

334. Для виконання екстрамедулярного остеосинтезa необхідні:

А. Распатор Фарабефа

В. Металеві стрічки, пластини, мітчики, гвинти

С. Стержні, штіфти, молоток медичний

D. Електродріль медичний (апарат для обробки кісток)

Е. Апарат компресійно-дистракційний

335. Засновником компресійно-дистракційного способу остеосинтеза вважають:

А. А.А.Коржа

В. В.Д.Чакліна

С. Г.А.Ілізарова

D.В.К.Калнберза

Е. С.С.Ткаченка

336. Інтрамедулярний осотеосинтез за технологією поділяють на:

А. Серкляж

В. Ретроградний

С. Ортоградний

D. Компресійно-дистракційний

337. При ретроградному остеосинтезі стержень вводять:

А. Крізь операційну рану (доступ до перелому) в проксимальний відломок стегнової кістки, потім – в дистальний

В. Крізь trochanterem majorem, після його оголення невеликим розрізом м′яких тканин, в кістково-мозкову порожнину проксимальної частини кістки, потім в дистальний відломок

С. Крізь дистальний відломок, після просверлювання кіркової речовини, в проксимальний

338. При ортоградному остеосинтезі стержень вводять:

А. Крізь операційну рану (доступ до перелому) в проксимальний відломок стегнової кістки, потім – в дистальний

В. Крізь trochanterem majorem, після його оголення невеликим розрізом м′яких тканин, в кістково-мозкову порожнину проксимальної частини кістки, потім в дистальний відломок

С. Крізь дистальний відломок, після просверлювання кіркової речовини, в проксимальний

339. До зовнішнього, позавогнищевого, способу остеосинтеза відносять:

А. Серкляж

В. Компресійне згвинчування

С. Скелетне витягання

D. Компресійно-дистракційний остеосинтез

340. Остеотомію, як спосіб хірургічного лікування, виконують при:

А. Переломах

В. Деформації кістки

С. Необхідності надати функційно вигідне положення сегменту кінцівки

D. Резекції

341. За технологією розрізняють остеотомії:

А. Підoкісну

В.Крізьокісні

С. Діафізарну

D. Підвертлюгову, надвиросткову

Е. Коригуючу

342. Остеотомії розрізняються:

А. За технологією виконання

В. Місцем виконання

С. Формою пересічення кістки

D. За призначенням

Е. За технологією доступа до кістки

343. Остеотомія може виконуватися за допомогою:

А. Остеотома

В. Пилок

С. Лещат кісткових

344. За загальним принципом технології розрізняють резекції:

А. Часткові (пристінкові)

В. Повні (тотальні)

С. Підокісні

D. Крізьокісні

Е. Розширені

345. За об′ємом розрізняють резекції:

А. Часткові (пристінкові)

В. Повні (тотальні)

С. Підокісні

D. Крізьокісні

Е. Розширені

346. До варіантів кісткової пластики відносяться випадки використання кістки для:

А. Остеосинтеза

В. Стимуляції репаративного остеогенеза

С. Закріплення експлантатів при пластиці зв′язок

D. Заповнення дефектів кісток

Е. Артродеза

347. В залежності від походження кісткового матеріалу, який використовується для пластики, розрізняють:

А. Аутопластику

В. Аллопластику

С. Експлантацію

D. Ксенопластику

Е. Комбіновану пластику

348. Недоліки аутотрансплантації кісток:

А. Додаткова травма

В. Цей вид пластики унеможливлює забір аналогічного за формою та розміром трансплантата

С. Вірогідність швидкого розсмоктування трансплантата

D. Низька остеогенна здатність

Е. Ослаблення міцності кістки-донора

349. Недоліки аллотрансплантації кісток:

А. Антигенна несумісність

В. Верогідність швидкого розсмоктування з формуванням дефекта

С. Значна тривалість процесу консолідації в місці з′єднання трансплантата з кісткою реціпієнта

D. Необхідність консервації трансплантатів

Е. Вірогідність зараження реціпієнта якоюсь хворобою донора

350. Значні дефекти кісток, особливо суглобових кінців, останнім часом заповнюють:

А. Аутокісткою

В. Аллокісткою

С. Ксенотрансплантатом

D. Експлантатом

351. При розширеній резекції кістки видаляють:

А. Фрагмент стінки діафіза повздовжньо або частину метафіза, один з виростків (без вкорочення кістки)

В. Фрагмент кістки з перепилюванням поперечно вісі

С. Кістку повністю

352. При частковій резекції кістки видаляють:

А. Фрагмент стінки діафіза повздовжньо або частину метафіза, один з виростків (без вкорочення кістки)

В. Фрагмент кістки з перепилюванням поперечно вісі

С. Кістку повністю

353. При гострому остеомієліті виконують:

А. Перфорацію кістки

В. Трепанацію віконну

С. Секвестректомію (некректомію ) та кюретаж секвестральної порожнини

D. Припливно-відтічне дренування кістково-мозкової порожнини

Е. Пристінкову або розширену резекцію з пластикою

354. При хронічному остеомієліті виконують:

А. Перфорацію кістки

В. Трепанацію віконну

С. Секвестректомію (некректомію ) та кюретаж секвестральної порожнини

D. Припливно-відтічне дренування кістково-мозкової порожнини

Е. Пристінкову або розширену резекцію з пластикою

355. При доброякісних кісткових пухлинах можуть виконувати:

А. Екскохлеацію

В. Часткову резекцію

С. Розширену резекцію

D. Ампутацію

Е. Екзартикуляцію

356. При злоякісних кісткових пухлинах можуть виконувати:

А. Екскохлеацію

В. Часткову резекцію

С. Розширену резекцію

D. Ампутацію

Е. Екзартикуляцію

357. Інструменти спеціального призначення для операцій при остеомієліті:

А. Распатор Фарабефа

В. Лещата кісткові

С. Електродриль медичний

D. Долото, молоток медичний

Е. Щипці секвестральні, ложечки кісткові

358. З метою подовження м′яза виконується:

А. Miotomia

B. Miopexia

C. Mioraphia

D. Miotenoplastica

E. Miolisis

359. При паралічах функційно важливих м′язів виконується:

A. Miotomia

B. Mioraphia

C. Miotenoplastica

D. Miotranspositio

E. Miolisis

360. З метою подовження сухожилка виконується:

А. Tenotomia

B. Tenoraphia

C. Miotenoplastica

D. Tenolisis

E. Traspositio tendinis

361. При паралічах функційно важливих м′язів виконується:

А. Tenotomia

B. Tenoraphia

C. Miotenoplastica

D. Tenolisis

E. Traspositio tendinis

362. Загальні вимоги до tenoraphiae:

А. Запобігати розволокненню сухожилка

В. Не захоплювати швом велику кількість сухожилкових волокон

С. Враховувати порівняльну міцність видів швів

D. Обов′язково підводити дренаж до ділянки шва сухожилка

Е. Запобігати прорізуванню швів в післяопераційному періоді

363. Загальні вимоги до вторинної tenoraphiae:

А. Доступ повздовжнім розрізом за коротшим шляхом

В. Доступ клаптевий, без формування прямого ранового каналу

С. За потребою – tenolisis, економне відсічення пошкодженої частини

D. Ретельне виконання вимог до власне tenoraphiae

Е. Відновлення піхви сухожилка

364. Шов Кюнео накладають:

А. Двома зігнутими колючими голками

В. Двома прямими колючими голками на кінцях відрізка шовного матеріалу

С. Двома прямими атравматичними голками

D. У вигляді трьох літер „Х” на кожному з кінців сухожилка, діючи голками по черзі, симетрично, після поперечного прошивання його на відстані 2 см від зріза

Е. П-подібно, однією довгою ниткою, спочатку периферичний, потім центральний кінець сухожилка

365. При пошкодженнях сухожилків виконується:

A. Tenotomia

B. Tenoraphia

C. Tenoplastica

D. Tenolisis

E. Miotenoplastica

366. До планових ампутацій слід віднести ампутації:

А. Первинні

В. Вторинні

С. Пізні

D. Повторні

367. Ампутація як хірургічне втручання поділяється на етапи:

А. Розсічення м′яких тканин

В. Лігування судин, обробка нервів

С. Власне ампутація

D. Ушивання м′язів

Е. Формування кукси

368. На першому етапі ампутації під джутом хірургу необхідно визначитися з :

А. Рівнем ампутації

В. Формою шкірного розрізу

С. Порядком пересічення м′яких тканин

D. Порядком та технологією обробки судин та нервів

Е. Способом обробки окістя

369. За формою шкірного розрізу розрізняють ампутації:

А. Колові

В. Двомоментні

С. Клаптеві

D. За формою „манжетки”

Е. З овальних або еліпсоїдних розрізів

370. Колові ампутації поділяються на:

А. Гільотинні

В. Одно-, двомоментні

С. Тримоментні

D. М′язово-пластичні

Е. З „манжеткою”

371. Найбільш досконалими з колових ампутацій являються:

А. Гільотинні

В. Одно-, двомоментні

С. Тримоментні

D. М′язово-пластичні

Е. З „манжеткою”

372 . Тримоментна конусо-колова ампутація за М.І.Пироговим виконується в межах:

А. Плеча

В. Передпліччя

С. Стегна

D. Гомілки

373 . За першим моментом при тримоментній ампутації стегна за М.І.Пироговим розсікається:

A. Cutis et paniculus adiposus

B. Fascia superficialis

C. Fascia lata

D. М′язи, поверхневий шар, по краю шкіри, яка скоротилася

Е. М′язи, до окістя, по краю шкіри, яка скоротилася

374 . За другим моментом при тримоментній ампутації стегна за М.І.Пироговим розсікається:

A. Cutis et paniculus adiposus

B. Fascia superficialis

C. Fascia lata

D. М′язи, поверхневий шар, по краю шкіри, яка скоротилася

Е. М′язи, до окістя, по краю шкіри, яка скоротилася

375. За третім моментом при тримоментній ампутації стегна за М.І.Пироговим розсікають:

А. Поверхневий шар м′язів по краю шкіри,яка скоротилася

В. Глибокі м′язи по краю поверхневого шару м′язів, які скоротилися

С. Повторно глибокі м′язи по краю відтянутих асистентом шкіри та поверхневих м′язів

D. Окістя та кістку

376. Клаптеві ампутації поділяються на :

А. Одноклаптеві

В. Двоклаптеві

С. У вигляді ракетки

D. З „манжеткою”

377. Овальні або еліпсоїдні розрізи шкіри частіше виконують при:

А. Ампутаціях

В. Екзартикуляціях

378. Головним недоліком одно- та двоклаптевих ампутацій являється:

А. Травматичність

В. Поява фантомного болю в післяопераційному періоді

С. Формування хибної кукси

D.Формування остеофітів в ділянці кісткового опилу

379. За складом шарів, якими укривають опил кістки, розрізняють ампутації:

А. Фасціопластичні

В. Фасціоокіснопластичні

С. М′язовопластичні

D. Безокісні

Е. Кістковопластичні

380. Вимоги до визначення рівня виконання первинної ампутації:

А. Ампутувати максимально низько

В. Додержуватися ампутаційних схем, розроблених з урахуванням конструкції протезів

С. Ампутувати, як правило, в середній третині ділянки кінцівки

381. При вторинних та пізніх ампутаціях вибір рівня розсічення шарів в кожному конкретному випадку залежить від:

А. Розташування патологічного процесу

В. Стану кровопостачання м′яких тканин

С. Виду інфекції

D. Технології ампутації

Е. Конструкції протезу видаляємої частини

382. Кістково-пластичні ампутації розроблялися з метою:

А. Зменшити травматичність втручання

В. Зменшити верогідність формування хибної кукси

С. Покращuти опороздатність кукси

D. Профілактики фантомного болю

383. Більш досконалими за формою розсічення м′яких тканин вважаються ампутації:

А. Колові

В. Клаптеві

С. З овальних або еліпсоїдних розрізів шкіри

384. Недоліки колових ампутацій:

А. Верогідність формування конічної кукси

В. Необхідність більш високого рівня перепилювання кістки для формування кукси у порівнянні з клаптевими

С. Неможливість при первинних ампутаціях збільшити довжину кукси за рахунок використання клаптя м′яких тканин з ділянки травми, які залишилися непошкодженими

D. Більш складні за технікою, ніж клаптеві

Е. Розташування післяопераційного рубця на опорній поверхні

385. При клаптевих ампутаціях довжина клаптів повинна бути рівною:

А. Діаметру кінцівки на рівні ампутації та додатково 1/6 довжини клаптя – при одноклаптевих

В. Діаметру ділянки кінцівки на рівні ампутації та додатково 2-3 см на скоротність шкіри – при одноклаптевих

С. 2/3 діаметра кінцівки на рівні ампутації – один з клаптів, другий – 1/3 діаметра та додатково по 2-3 см на скоротність шкіри – при двоклаптевих з клаптями різної довжини

386. Яким чином визначають діаметр кінцівки для розрахунку довжини клаптів при клаптєвих або на рівні пересічення м′яких тканин при колових ампутаціях?

А. За допомогою вимірювального пристрою

В. Хірургічною ниткою вимірюють окружність, за діаметр вважають половину її довжини

С. Хірургічною ниткою вимірюють окружність, за діаметр вважають 1/3 її довжини

387. „Три моменти” при ампутації стегна за М.І.Пироговим виконуються під час:

А. Першого етапу операції

В. Другого етапу

С. Третього етапу

388. При клаптевих ампутаціях довший клапоть формують при можливості з м′яких тканин:

А. Робочої поверхні ділянки

В. Передньої ділянки – на передпліччі

С.Задньої ділянки – на гомілці

D. За показаннями – любої ділянки сегмента кінцівки

Е.Переднє-медіальної поверхні на гомілці

389. На другому етапі ампутації під джутом виконують:

А. Лігування судин

В. Пересічення нервів

С. Обробку окістя за вибраним способом

D. Перепилювання кістки

Е. Обробку опила кістки

390. Які способи обробки опила кістки розроблені при ампутаціях:

А. Підокісний

В. Фасціоокіснопластичний

С. Безокісний

D. Кістково-пластичний

391. Підокісний спосіб обробки кісткового опилу при ампутаціях заключається в тому, що:

А. Опил кістки прикривають манжеткою окістя

В. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 1,0-2,0 см від опилу, при цьому кістковий мозок вичерпують

С. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 0,3-0,5 см від опилу, кістковий мозок не вичерпують

D. Опил кістки прикривають кістковим фрагментом з окістям

392.Безокісний спосіб обробки кісткового опилу при ампутаціях заключається в тому, що:

А. Опил кістки прикривають манжеткою окістя

В. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 1,0-2,0 см від опилу, при цьому кістковий мозок вичерпують

С. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 0,3-0,5 см від опилу, кістковий мозок не вичерпують

D. Опил кістки прикривають кістковим фрагментом з окістям

393. Кістково-пластичний спосіб обробки кісткового опилу при ампутаціях заключається в тому, що:

А. Опил кістки прикривають манжеткою окістя

В. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 1,0-2,0 см від опилу, при цьому кістковий мозок вичерпують

С. Куксу кістки залишають без окістя на відстані 0,3-0,5 см від опилу, кістковий мозок не вичерпують

D. Опил кістки прикривають кістковим фрагментом з окістям

394. На другому етапі ампутації використовуються спеціальні інструменти:

А. Распатор Фарабефа

В. Пилки медичні

С. Кісткові лещата

D. Ложки кісткові

Е. Рашпиль

395. Невиконання вимог до технології обробки кісткового опилу при ампутаціях являється причиною:

А. Формування остеофітів

В. Появи фантомного болю

С. Краєвого остеоміеліту

D. Затримки формування замикаючої пластинки в ділянці кісткового опилу

396. На першому етапі тримоментної ампутації стегна за М.І.Пироговим, яка виконується під джгутом, використовуються спеціальні інструменти:

А. Ніж резекційний

В. Ножі ампутаційні

С. Распатор Фарабефа

D. Пилки медичні

Е. Рашпиль

397. Вимоги до технології обробки нервів при ампутаціях:

А. Пересікати на одному рівні з м′якими тканинами

В. Пересікати вище на 5,0-6,0 см рівня пересічення м′яких тканин

С. Пересікати медичними ножицями

D. Пересікати гострим лезом (одноразовим скальпелем або лезом для гоління)

Е. Вводити під епіневрій 2% розчин новокаїну

398. Невиконання вимог до обробки нервів являється причиною:

А. Невріту

В. Трофічних змін м′яких тканин кукси

С. Болісності кукси

D. Розвитку остеофітів

Е. Формування невроми

399. Причиною болісності кукси при ампутаціях та появи фантомного болю може бути:

А. Трофічні зміни м′яких тканин кукси, невріт внаслідок значного натягування нерва та пересічення останнього вище 5,0-6,0 см

В. Формування остеофітів в ділянці опила кістки

С. Відсутність шва м′язів над кістковим опилом

D. Здавлення невроми рубцовою тканиною (при пересіченні нервів на рівні розрізу м′яких тканин)

Е. Додержання технології обробки нервів тільки відносно великих нервових стовбурів

400. Обробка судин та нервів при первинних ампутаціях ( під джгутом ) виконується на етапі ампутації:

А. Першому

В. Другому

С. Третьому

401. Обробка судин та нервів при вторинних або реампутаціях ( без джгута ) виконується на етапі операції:

А. Першому

В. Другому

С. Третьому

402. Порядок обробки судин при виконанні ампутації під джгутом:

А. I етап – лігування великих судин, які хірург бачить на поперечному

зрізі м′яких тканин ( до послаблення джгута )

В. II етап – джгут знімають та лігують всі судини, з яких виникає кровотеча

С. II етап – джгут послаблюють, лігують судини, з яких виникає кровотеча

D. III етап – джгут знімають, лігують усі судини, з яких виникає кровотеча

403. Вимоги до технології обробки великих судин при ампутаціях:

А. Лігують разом артерію та вену

В. Лігують окремо артерію разом з фасціальною піхвою

С. Лігують окремо артерію після виділення із судинної піхви

404. Засновником кістково-пластичних ампутацій вважають:

А. Г.О.Альбрехта

В. М.І.Пирогова

С. П.О.Герцена

D. Ю.К.Шимановського

405. М.І.Пирогов розробив кістково-пластичну ампутацію:

А. Гомілки в середній третині

В. Гомілки в нижній третині ( або стопи )

С. Надвиросткову стегна

406. До головних недоліків кістково-пластичної ампутації гомілки за М.І.Пироговим відносять:

А. Верогідність пошкодження rr. calacanei a. tidialis posterioris

B. Утворення неприродної точки опори ( на ділянку прикріплення п′яткового сухожилка )

С. Верогідність зсування п′яткової кістки внаслідок натягу п′яткового сухожилка, що запобігає консолідації з кістками гомілки

D. Верогідність виникнення ахілобурситу

Е. Труднощі протезування хворих

407. При кістково-пластичній ампутації гомілки за М.І.Пироговим розріз шкіри виконують:

А. Стременоподібно, між кісточками через підошву

В. Дугоподібно, між кісточками через тил стопи

С. Між кісточками, поперечно через задню поверхню гомілково-надп′яткової ділянки

408. Особливості технології ампутації в ділянці гомілки:

А. Частіше виконують кістково-пластичні способи

В. Частіше виконують фасціо-пластичні ампутації

С. При фасціо-пластичних ампутаціях кістки гомілки перепилюють на одному рівні

D. При фасціо-пластичних ампутаціях малогомілкову кістку перепилюють на 1,5-2,0 см вище великогомілкової

Е. Виконують клаптеві розрізи

409. Особливості ампутації стегна:

А. Частіше виконують кістково-пластичні ампутації

В. Частіше виконують фасціо-пластичні ампутації

С. Виконують клаптеві розрізи

D. Частіше виконують колові розрізи

Е. При клаптевих розрізах довшим формують передній клапоть

410. Із запропонованих кістково-пластичних ампутацій стегна частіше виконують ампутацію за :

А. Джанелідзе

В. Грітті-Шимановським

С. Альбрехтом

D. Сабанєєвим

Е. Абражановим

411. При кістково-пластичній ампутації за Грітті-Шимановським опил стегнової кістки укривають:

А. Кістковим фрагментом з ділянки tuberositatis tibiae

В. Надколінком зі спиленою суглобовою поверхнею

С. Надколінком, обробленим у вигляді гриба, ніжка якого відповідає за шириною діаметру кістково – мозкової порожнини стегнової кістки

D. Кістковим фрагментом із задньої ділянки епіфізу tibiae

412. При кістково-пластичній ампутації стегна за Грітті-Шимановським в модифікації Альбрехта опил стегнової кістки укривають:

А. Кістковим фрагментом з ділянки tuberositatis tibiae

В. Надколінком зі спиленою суглобовою поверхнею

С. Надколінком, обробленим у вигляді гриба, ніжка якого відповідає за шириною діаметру кістково – мозкової порожнини стегнової кістки

D. Кістковим фрагментом із задньої ділянки епіфізу tibiae

413. До недоліків кістково-пластичної ампутації стегна за Грітті-Шимановським слід віднести:

А. Виникнення через деякий час користування протезом запального процесу в ділянці кукси

В. Труднощі при лігуванні a. et v. poplitearum

C. Зсування надколінка відносно опилу стегнової кістки

D. Створення не зовсім природної точки опори

Е. Труднощі фіксації надколінка до опилу стегнової кістки

414. До особливостей ампутацій при судинній патології слід віднести:

А. Труднощі із визначенням рівня ампутації

В. Верогідність уповільнення процесу заживлення м′яких тканин в ділянці кукси

С. Обов′язкове застосування джгута

D. Неохідність оперувати без накладення джгута

Е. Необхідність зашивати рану наглухо

415. До негативних наслідків ампутацій у дітей слід віднести:

А. Формування конічної кукси

В. Велика верогідність виникнення фантомного болю

С. Відставання в рості оперованої кінцівки

D. Розвиток статичної деформації оперованої нижньої кінцівки

Е. Поява змін плечового поясу при ампутаціях в ділянці верхньої кінцівки; таза, хребта – при ампутаціях в ділянці нижньої кінцівки

416. До особливостей технології ампутацій у дітей слід віднести необхідність:

А. Ампутувати максимально низько, частіше використовувати пластичні способи формування кукси

В. Формувати більший надлишок м′яких тканин для формування кукси, ніж у дорослих

С. Пересікати великі нервові стовбурі вище, ніж у дорослих

D. Зберігати зони росту кісток

Е. Перепилювати променеву кістку на 2,0 см, малогомілкову – на 4,0см вище, ніж ліктьову та великогомілкову, відповідно

417. Причиною формування конічної кукси після ампутацій на рівні передпліччя, гомілки у дітей слід вважати:

А. Формування надлишку м′яких тканин для укриття кісток так, як це роблять у дорослих

В. Перепилювання парних кісток без урахування особливостей росту останніх у дитячому віці

С. Порушення зон росту кісток

D. Недотримання вимог до обробки кісткового опилу

418. Виникненню запального процесу в ділянці кукси (надколінка) через деякий час користування протезом у хворого, оперованого за Грітті-Шимановським, сприяє наявність:

А. Recessus superioris

B. Bursae suprapatellaris

C. Bursae prepatellaris subfascialis, bursae prepatellaris subtendineae

D. Bursae infrapatellaris superficialis

E. Bursae infrapatellaris profundae

419. Для збереження росткової зони при видаленні сегментів кінцівок у дітей запропоновано:

А. Виконувати ампутації суворо за класичними схемами

В. При ампутації стегна виконувати операцію суворо за Грітті-Шимановським

С. Частіше, ніж у дорослих, виконувати екзартикуляції

D. Застосовувати шкірну пластику для збереження довжини кукси

Е. Уникати булавоподібності кукси шляхом відповідної обробки епіфізів кісток

420. Вимоги до технології ампутацій та екзартикуляцій в ділянці кисті:

А. Максимально зберігати довжину кукси

В. При травмах операцію проводити за типом ПХО

С. Шкірний клапоть в ділянці пальців формувати тільки з долонної поверхні

D. Шкірний клапоть в ділянці пальців формувати з тильної або долонної поверхні за показаннями

Е. Максимально застосовувати шкірну пластику для збереження довжини кукси

421. При екзартикуляції фаланги пальця тильний розріз роблять за проекцією суглобової щілини, тобто:

А. На вершині прямого кута, який утворюється при згинанні відповідної фаланги

В. На 4,0 мм проксимальніше вершини прямого кута, який утворюється при згинанні фаланги

С. За лінією, яка являється продовженням на тил серединної лінії бокової поверхні проксимальної фаланги

422.Основними етапами розвитку трансплантології слід вважати:

А. Розробку технології судинного шва ( А. Каррель ) – I етап

В. Технічне освоєння технології трансплантації – I етап

С. Розробка моделей трансплантації – II етап

D. Розробка спеціальних інструментів та апаратури – II етап

Е. Клінічне освоєння трансплантації тканин та органів – III етап

423. Основні проблеми трансплантології:

А. Юридичні, морально-етичні

В. Імунологічні

С. Технічні

D. Збереження трансплантата

Е. Недолік донорів, відповідаючих необхідним вимогам для взяття органу

424. При деформуючих артрозах великих суглобів кінцівок з різким порушенням функціі останнім часом виконують:

А. Резекцію суглоба

В. Гемірезекцію

С.Артродез

D.Ендопротезування суглоба

Е. Артроріз

Коди вірних відповідей