Змістовий модуль 1

Загальні питання оперативної хірургії та топографічної анатомії

1. Який основний принцип вивчення топографічної анатомії?

А. Системний

В. По розділам

С. Описувальний

D. Регіональний (по ділянках)

2 . Вчення, розроблене школою В.М. Шевкуненка, необхідно для того, щоб розібратися в:

А. Варіантах індивідуальної мінливості анатомічних структур та органів

В. Топографії органів та анатомічних утворень в патологічних умовах

С. Вікових відмінностях в розмірах, формі та розташуванні органів

3. Голотопія – це:

А. Проекція анатомічних утворень на ділянки тіла

В. Проекція анатомічних утворень на скелет

С. Розташування анатомічних утворень по відношенню одне до одного

4. Синтопія – це:

А. Відношення анатомічних утворень до ділянок тіла

В. Відношення анатомічних утворень до кісткового скелету

С. Розташування анатомічних утворень по відношенню одне до одного в

ділянці, яка розглядається

5. За М.Н. Бурденко виконання оперативного втручання повинно базуватися на:

А. Анатомічній доступності

В. Технічних можливостях

С. Етіологічних принципах

D. Фізіологічній доцільності

6. Під анатомічною доступністю розуміють:

А. Можливість доступа до патологічного утворення без пошкодження

тканин (крізь природні отвори тіла)

В. Можливість провести доступ та оперативний прийом без пошкодження

життєвоважливих утворень

С. Вибір доступа, який забезпечує найменьше травмування тканин

7. Оперативним прийомом називають:

А. Етап операції, який забезпечує найменьше травмування тканин

В. Метод або спосіб, який направлений на усування патологічного вогнища

С. Виведення органа в рану

8. Виконання операції одномоментно, двомоментно чи багатомоментно залежить від:

А. Загального стану хворого

В. Технології оперативного втручання

С. Локалізації патологічного вогнища

D. Загрози виникнення ускладнення

9. Операції можуть бути:

А. Лікувальними

В. Діагностичними

С. Радикальними

D. Паліативними

Е. Простими

10. Що таке паліативна операція?

А. Операція, що значно полегшує стан пацієнта

В. Операція,яка усуває патологічне вогнище

С. Найбільш проста по техніці виконання

D. Операція, яка виконується з приводу супутнього захворювання

11. Невідкладні операції – це операції:

А. Нетривалі за часом

В. Операції, які проводяться без або після проведення мінімального за

об′ємом обстеження

С. Невиконання якої обов′язково приведе до загибелі хворого найближчим

часом

12. Провідникова анестезія досягається:

А. Введенням розчину анестетика під фасцію, яка утворює футляр для органа

В. Тугою пошаровою інфільтрацією м′яких тканин в ділянці операції слабким розчином анестетика

С. Інфільтрацією розчином нервових стволів або сплетень

D. Нанесенням анестетика на слизові оболонки

Е. Введенням анестетика за допомогою зонда

13. Поверхнева (контактна) анестезія досягається:

А. Тугою пошаровою інфільтрацією м′яких тканин в ділянці операції

слабким розчином анестетика

В. Введенням анестетика в нервове волокно чи навколо нього

С. Введенням розчину анестетика під фасцію, яка утворює футляр для

органа

D. Нанесенням препарату на слизові оболонки

14. Види місцевої анестезії:

А. Спинномозкова

В. Провідникова

С. Інфільтраційна

D. Футлярна

15. Спинномозкова анестезія досягається введенням препарату:

А. В м′які тканини біляхребтової ділянки

В. В субарахноідальний простір

С. В епідуральний простір

D. В спинномозковий канал

16. При виконанні футлярної анестезії :

А. Розчин анестетика вводять під фасцію, яка утворює футляр для органа

В. Проводять тугу пошарову інфільтрацію м′яких тканин в ділянці

втручання

С. Анестетик інфільтрують в нервове волокно чи навколо нього

D. Анестетик наносять на слизові оболонки

17. Назвіть два основних етапи операції:

А. Оперативний доступ

В. Розсічення шкіри, підшкірної клітковини, фасції

С. Виведення органа в рану

D. Оперативний прийом

18. Resectio – це :

А. Видалення частини органа

В. Видалення органа

С. Відсічення периферічної частини кінцівки на протязі кістки

D. Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба

19. Amputatio – це :

А. Видалення периферічної частини органа

В. Видалення органа

С. Видалення периферічної частини кінцівки на протязі кістки

D. Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба

20. Exarticulatio – це :

А. Видалення суглоба

В. Видалення периферічної частини кінцівки на рівні суглоба

С. Розтин суглобої капсули

21. Хірургічні інструменти загального призначення поділяються на слідуючі групи :

А. Для розсічення м’яких тканин

В. Для утримання тканин та розведення країв рани

С. Для зупинки кровотечі

D. Для з′єднання тканин

Е. Для розрізу шкіри

22. Затискачі кровоспинні :

А. З овальними губками (Пеана)

В. Троянова

С. Хегара

D. Кохера, Більрота

Е. Микулича

23. Найбільш розповсюджені голкотримачі :

А. Троянова

В. Хегара

С. Пеана

D. Матьє

Е. Кохера

24. Види типових вузлів в загальній й хірургії :

А. Простий

В. Складний

С. Подвійний хірургічний

D. Анатомічний

Е. Морський

25. Остаточна зупинка кровотечі хірургом в рані виконується :

А.Лігуванням судини

В. Накладенням джгута

С. Тампонадою чепцем чи м′язом

D. Електрокоагуляцією судини

26. При розсіченні фасції використовують :

А. Ножиці гострокінцеві

В. Скальпель

С. Ножиці тупокінцеві

D. Жолобуватий зонд

Е. Зонд ґудзиковий

27. М′яз доцільно :

А. Повздовжньо розсікати

В. Поперечно розсікати

С. Розшаровувати повздовжньо

28. Розсічений у поперечному напрямку м′яз зшивають швами :

А. Вузловими

В. П – подібними (матрацними)

С. Безперервним

D. Обвивним (Мультановського)

29. Для накладання шва на шкіру необхідні :

А. Пінцети, скальпель, кровоспинні затискачі, голки, шовний матеріал,

голкотримач

В. Пінцети, ножиці, голкотримач, шовний матеріал

С. Пінцети, голкотримач, голки, шовний матеріал, ножиці

30. Шви на шкіру накладають :

А. Шовком, повільно- або нерозсмоктуючимся шовним матеріалом

В. Кетгутом, швидкорозсмоктуючимся синтетичним шовним матеріалом

С. Скобками Мішеля

D. Дротом

31. Первинний шов – це :

А. Перший шов, який накладають на шкіру

В. Перший шов, який накладають на м′язи

С. Перший ряд швів, які накладають на рану

D. Шви, які накладають на рану одразу після первинної хірургічної обробки

32. Де при стандартних ситуаціях місце першого асистента під час оперативного

втручання?

А. Зліва від хірурга

В. Справа від хірурга

С. Напроти хірурга

33. Де при стандартних ситуаціях місце другого асистента під час операції?

А. Напроти хірурга

В. Справа від першого асистента

С. Зліва від хірурга

34. Хто являється автором творів ?

„ Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций

перевязывания больших артерий”,

„Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций

вырезания и разбивания мочевых камней”?

А. М.І. Пирогов

В. О.О. Бобров

С. В.О. Караваєв

D. В.Д. Добромислов

Е. І.В.Буяльський

35. Основні праці М.І. Пирогова з топографічної анатомії:

А. „Анатомо-хирургические таблицы, объясняющие производство операций

перевязывания больших артерий”

В. „ Хирургическая анатомия артериальных стволов и фасций”

С. „Наставления для изучающих хирургию в анатомическом театре”

D. „Полный курс прикладной анатомии человеческого тела с рисунками,

( анатомия описательно-физиологическая и хирургическая”)

Е. „Топографическая анатомия, иллюстрированная разрезами, проведенными

через замороженное тело человека в трех направлениях”

36. Яких вчених слід вважати засновниками топографічної анатомії та оперативної

хірургії в Україні?

А. І.В. Буяльського

В. П.А. Загорського

С. В.О. Караваєва

D. Ю.К. Шимановського

Е. О.Х. Рінека

37. Засновником вчення про індивідуальну мінливість вважають:

А. В.В. Кованова

В. Г. Є. Островерхова

С. П.Ф. Лесгафта

D. В.М. Шевкуненка

38. Які методи дослідження в топографічній анатомії вважають основними?

А. Препарування

В. Рентгенологічний

С. Виготовлення та вивчення розпилів замороженого тіла

D. Корозійний

Е. Ін′єкційний

39. Методи дослідження, які використовуються в оперативній хірургії та топографічній анатомії поділяються на групи методів:

А. Дослідження живої людини

В. Дослідження експериментальних тварин

С. Дослідження трупів людей

D. Інструментально-апаратні методи

40. Кому належить висловлювання: „… путь в хирургическую клинику должен быть через анатомический театр и хирург-клиницист, не прошедший анатомической школы, не может быть на высоте своего призвания»?

А.М.І. Пирогову

В. І.В. Буяльському

С. О.О. Боброву

D. П.І. Д′яконову

Е. Ю.К. Шимановському

41. Предметом вивчення топографічної анатомії являється:

А. Тіло людини з урахуванням зовнішніх ознак: вікових, статевих, індивідуальних

В. Системи тіла людини: кістково-зв′язкова, м′язова, нервова, дихальна та інші.

С. Ділянка тіла людини, вивчення якої ведеться в прикладному аспекті з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та співвідношення між ділянками

42. При вивченні ділянки тіла людини щодо оголення судинно-нервових пучків бажано дотримуватися такої послідовновсті:

А. Назва ділянки, пошарова будова, назва та склад СНП, зовнішні орієнтири ділянки

В. Назва ділянки, границі, назва та склад СНП, зовнішні орієнтири, пошарова будова ділянки, назва гілки, яка відіграє головну роль у розвитку колатерального кровообігу при лігуванні основної (магістральної) артерії

С. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, розподіл на меньші ділянки, назва,склад СНП, топографія останнього з урахуванням розподілу ділянки, назва та топографія гілок, які відіграють основну роль при лігуванні магістральної артерії

43. Stomia – це:

А. Розріз стінки порожнистого органа

В. Видалення частини паренхіматозного органа

С. Створення штучного устя порожнистого органа

D. Видалення половини органа

44. При вивченні ділянки тіла людини щодо гнійно-запальних захворювань доцільно дотримуватися такої послідовності:

А. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, пошарова будова, назва клітковинного простору, локалізація останнього, основні шляхи розповсюдження гною

В. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, назва клітковинного простору, локалізація останнього, основні шляхи розповсюдження гною

С. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, розподіл на фасціальні або фасціально- кісткові ложа, назва та розташування клітковинних просторів або прошарків клітковини, основні шляхи поширення гною.

45. При вивченні ділянки тіла людини щодо травм та захворювань суглобів доцільно дотримуватися такої послідовності:

А. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнтири, проекція на ділянку СНП, м′язи або шари м′язів, які оточують суглоб, анатомія суглоба, основні шляхи розповсюдження гною за межі суглоба

В. Назва ділянки, границі, зовнішні орієнири, анатомія суглоба, основні шляхи розповсюдження гною при запаленні суглоба

С. Назва ділянки, границі, анатомія суглоба, м′язи, які оточують суглоб, основні шляхи поширення гною при запаленні суглоба

46. Ectomia- це:

А. Видалення частини органа

В. Формування штучного устя порожнистого органа

С. Видалення всього органа

D. Видаленя периферічної частини органа

47. Raphia- це:

А. Розріз або розтин порожнистого органа

В. Розріз або розтин паренхіматозного органа

С. Видалення частини паренхіматозного органа

D. Відсікання патологічного утворення

Е. Ушивання рани органа

48. Tomia – це:

А. Розріз або розтин порожнистого органа

В. Розріз або розтин перанхіматозного органа

С. Видалення частини паренхіматозного органа

D. Відсікання патологічного утворення

Е. Ушивання рани органа

49. Хірургічні голки поділяються,насамперед, на:

А. Різальні

В. Тригранні

С. Зігнуті

D. Прямі

Е. Колючі

50. Стандартними позиціями скальпеля в руці вважаються позиції:

А. Столового ножа

В. В кулаці

С. Писального пера

D. Смичка

Е. Столового ножа лезом догори

51. При виконанні лінійних розрізів, особливо щільних тканих, скальпель частіше тримають в позиції:

А. Столового ножа

В. В кулаці

С. Писального пера

D. Смичка

Е. Столового ножа лезом догори

52. При виконанні коротких, потребуючих особливої точності розрізів, скальпель тримають в положенні:

А. Столового ножа

В. В кулаці

С. Писального пера

D. Смичка

Е. Столового ножа лезом догори

53. Головним принципом роз′єднання м′яких тканин являється:

А. Асептичність

В. Безболісність

С. Пошаровість

D. Атравматичність

54. Рану розширюють :

А. Гачками

В. Пінцетами хірургічними

С. Ранорозширювачами

D. Дзеркалами хірургічними

Е. Зондами Кохера

55. Хірургічні інструменти для виконання операції поділяються на :

А. Різальні

В. Загального призначення

С. Для розширення рани

D. Спеціальні

Е. Для ушивання рани

56. До зовнішніх орієнтирів ділянок тіла людини відносять:

А. Лінії натягу шкіри

В. Шкірні складки

С. Кісткові виступи та м′язи

D. Нерви

Е. Умовні лінії

57. До орієнтирів в рані відносять:

А. Кістки

В. М′язи

С. Судини та нерви

D. Умовні лінії

Е. Місце зрощення фасціальних футлярів м′язів -белесоватые полоски на фасции” ( за М.І Пироговим)

58. Відкриту у Київському університеті кафедру оперативної хірургії та топографічної анатомії з вченням про пов′язки та хірургічною клінікою першим очолив:

А. Ю.К. Шимановський

В. В.Д. Добромислов

С. В.О. Караваєв

D. О.Х. Рінек

59. При розсіченні по жолобуватому зонду скальпель тримають в позиції:

А. Столового ножа

В. Писального пера

С. Смичка, лезом до зонда

D. Смичка, лезом від зонда

Е. Писального пера, лезом від зонда

60. При зупинці кровотечі з дрібних судин підшкірної клітковини кровоспинні затискачі необхідно накладати відносно зрізу клітковини:

А. Під гострим кутом

В. Перпендикулярно

С. Не має значення

61. Для зупинки кровотечі з дрібних судин щільних тканин використовують кровоспинні затискачі:

А. Більрота

В. Пеана

С. Кохера

D. Микулича

62. Для зупинки кровотечі з дрібних судин у тканинах, які легко травмуються (м′язи, пухка клітковина та інші), використовують кровоспинні затискачі:

А. Більрота

В. Пеана

С. Кохера

D. Микулича

63. На шкірну рану частіше накладають шви:

А. Безперевні

В. Вузлові

С. За Донаті

D. За Мультановським

64. За призначенням хірургічні інструменти поділяються на:

А. Для розсічення м’яких тканин

В. Загального призначення

С. Для зупинки кровотечі з судин підшкірної клітковини

D. Спеціальні

Е. Для накладання швів

Топографічна анатомія та оперативна хірургія голови

1. Для проведення границі між головою та шиєю використовуються зовнішні орієнтири:

1. Margo inferior mandibulae

2. Apex processus mastoidei

3. Linea nuchae superior

4. Linea nuchae inferior

5. Protuberantia occipitalis externa ( inion )

2. Границю між neurocranium viscerocranium проводять з урахуванням зовнішніх орієнтирів, а саме:

1. Marginis supraorbitalis

2. Marginis infraorbitalis

3. Osis zygomatici

4. Arcus zygomatici

5. Pori acustici externi

3. Calvariam поділяють на regiones:

1. Frontoparietooccipitalem

2. Temporalem

3. Orbitales

4. Mastoideas

5. Glabellam

4. Складовими черепного показника для визначення форми голови являються:

1. Ширина черепа ( відстань між tubera parietalia )

2. Ширина черепа ( відстань між лобними горбами )

3. Довжина черепа ( відстань між glabella та зовнішнім потиличним виступом )

4. Довжина черепа ( відстань між glabellam та рівнем marginis posterioris foraminis magni )

5. Viscerocranium поділяється на regiones:

1. Orbitales

2. Nasalem

3. Oris et mentalis

4. Buccalem

5. Facialem lateralem

6. Regio facialis lateralis поділяється на regiones:

1. Buccalem

2. Paratideomassatericam

3. Temporalem

4. Facialem profundam

5. Cavitatem oris

7. За співвідношенням поперечного та повздовжнього розмірів описані форми голови:

1. Mesocephalus

2. Dolichocephalus

3. Ortocephalus

4. Brachicephalus

8. Шари м’яких тканин regionis frontoparietooccipitalis:

1. Cutis et paniculus adiposus

2. Fascia superficialis

3. Galea aponeurotica

4. Spatium subaponeuroticum

5. Pericranium et tela subpericrania

9. Границі regionis frontoparietooccipitalis:

1. Спереду - margo supraorbitalis та glabella

2. Ззаду - linea nuchae inferior

3. Ззаду - linea nuchae superior

4. З боків - linea temporalis superior

5. З боків - arcus zygomatici

10. При типових скальпованих ранах calvariae до скальпу входять шари:

1. Cutis et paniculus adiposus

2. Galea aponeurotica

3. Spatium subaponeuroticum

4. Periosteum (pericranium)

11. B regione temporalі розташовані артерії:

1. Supraorbitalis

2. Supratrochlearis

3. Temporalis superficialis

4. Temporales profundi

5. Temporalis media

12. B regione frontali розташовані артерії:

1. Angularis

2. Supraorbitalis

3. Supratrochlearis

4. Frontalis

13. B regione occipitali розташовані артерії:

1. Occipitalis

2. Auricularis posterior

3. Occipitalis major

4. Occipitalis minor

14. Regio frontalis іннервується нервами:

1. Supraorbitali

2. Supratrochleari

3. Zygomaticotemporali

4. Auriculotemporali

15. Regio occipitalis іннервується за рахунок таких нервів:

1. Auriculares posteriores

2. Occipitales

3. Occipitales majores

4. Occipitales minores

5. Auriculotemporales

16. Запаленню в regione frontoparietooccipitali сприяє наявність клітковинних просторів:

1. Paniculi adiposi

2. Interaponeurotici

3. Subaponeurotici

4. Subperiostei

17. Запаленню в regione temporali сприяє наявність клітковинних просторів:

1. Paniculi adiposi

2. Interaponeurotici

3. Subaponeurotici

4. Temporopterygoidei

18. Шари regionis temporalis:

1. Cutis et paniculus adiposus

2. Galea aponeurotica

3. Aponeurosis temporalis (lamina superficialis, spatium interaponeuroticum, lamina profunda)

4. Spatium subaponeuroticum

5. M. temporalis

19. Поверхнево спереду від вуха проходить судинно-нервовий пучок:

1. Vasa temporalia superficialia

2. N. auriculotemporalis

3. N. facialis

4. Vasa facialia

5. A. maxillaris

20. Судини regionis frontoparietooccipitalis розташовані:

1. B paniculo adiposo

2. Під galea aponeurotica

3. Під pericranio (periosteo)

21. Товщина кісток calvariae залежить, насамперед, від товщини:

1. Laminae externae

2. Diploes

3. Laminae internae

22. Які групи лімфовузлів вважаються регіонарними для regionis frontoparietooccipitalis?

1. Parotidei

2. Retroauriculares

3. Cervicales profundi

4. Occipitales

5. Submandibulares

23. Хід екстракраніальної системи судин :

1. Повздовж galeae aponeuroticae

2. В різних напрямках – в залежності від ділянки

3. Знизу вверх та радіально

24. В яких шарах regionis frontoparietooccipitalis є більше умов для обмеження запального процесу або гематоми?

1. Paniculo adiposo

2. Spatio subaponeurotico

3. Tela subpericrania

25. Чому пошкодження laminae internae calvariae при ЧМТ більш значне, чим laminae externae?

1. Lamina interna при ЧМТ прогинається за більшим радіусом та зазнає дію сили на розрив

2. Lamina interna при ЧМТ прогинається за меншим радіусом та зазнає дію сили на розрив

3. Lamina interna значно тонша ніж lamina externa

26. У яких шарах regionis frontoparietooccipitalis є умови для розвитку запального процесу як флегмони?

1. Paniculo adiposo

2. Spatio subaponeurotico

3. Tela subpericrania

27. Запалення якого шару клітковини regionis temporalis може ускладнитися запаленням corporis adiposum buccae?

1. Paniculi adiposi

2. Spatii interaponeurotici

3. Spatii subaponeurotici

28. Венознa системa neurocranii поділяться на вени :

A. Extracraniale

B. Diploicae

C. Intracraniale

D. Circulus Willisi

29. Що з’єднує підсистеми (яруси) вен neurocranii?

1. Vv. diploicae

2. Vv. emisariae

3. Vv. cerebri

4. Sinus durae matris

30. Найбільше значення у виникненні внутрішньочерепних ускладнень при запальних процесах regionis frontoparietooccipitalis мають:

1. Vv. diploicae

2. Vv. emisariae

3. Vv. cerebri

4. Sinus durae matris

31. Найбільші vv. emisariae є в ділянках:

1. Mastoidea

2. Temporali

3. Occipitali

4. Parietali

32. В якому шарі regionis frontoparietooccipitalis скупчилася кров, як що гематома не має чітких границь?

1. Paniculo adiposo

2. Spatio subaponeurotico

33. При виникненні у якому шарі regionis frontoparietooccipitalis гематоми різко обмежені?

1. Paniculo adiposo

2. Spatio subaponeurotico

3. Tela subpericrania

34. При пораненні м’яких тканин regionis temporalis можуть пошкоджуватися:

1. Vasa temporalia superficialia

2. Truncus nervi facialis

3. N. auriculotemporalis

4. Aa. temporales profundae

5. A. meningea media

35. N. auriculotemporalis – це гілка нерва :

1. Facialis

2. Maxillaris

3. Mandibularis

36. Закриті травми regionis temporalis вважаються небезпечними за рахунок можливого пошкодження, насамперед, артерії:

1. Temporalis superficialis

2. Temporalium profundarum

3. Meningeae anterioris

4. Meningeae mediae

5. Cerebri mediae

37. Стовбур a. meningeae mediae проектується за схемою Кренлейна на місце перетину:

1. Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю

2. Передньої вертикалі з нижньою горизонталлю

3. Середньої вертикалі з нижньою горизонталлю

4. Задньої вертикалі з нижньою горизонталлю

38. Ramus frontalis a. meningeae mediae проектується за схемою Кренлейна на місце перетину:

1. Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю

2. Передньої вертикалі з нижньою горизонталлю

3. Задньої вертикалі з нижньою горизонталлю

39. Ramus posterior a. meningae mediae за схемою Кренлейна проектується на місце перетину:

1. Передньої вертикалі з верхньою горизонталлю

2. Задньої вертикалі з верхньою горизонталлю

3. Середньої вертикалі з верхньою горизонталлю

40. При пораненні м’яких тканин regionis occipitalis можуть пошкоджуватися:

1. Vasa occipitalia

2. Vasa auricularia posteriora

3. N. auriculotemporalis

4. N. auricularis posterior

5. N. occipitalis major

41. Трепанаційний трикутник processus mastoidei описаний:

1. Кренлейном

2. Шипо

3. Бурденком

4. Поленовим

42. При доступі в межах трикутника Шипо при мастоїдитах необхідно бачити:

1. Antrum mastoideum

2. Aditum ad antrum

3. Tubam auditivam

4. Cavitatem tympanum

5. Membranam tympanicam

43. Передня границя трикутника Шипо:

1. Margo posterior pori acustici externi

2. Margo anterior pori acustici externi

3. Spina supra meatum

4. Processus styloideus

44. Задня границя трикутника Шипо:

1. Margo posterior m. sternocleidomastoidei

2. Crista mastoidea

3. Spina supra meatum

45. Верхня границя трикутника Шипо:

1. Spina supra meatum

2. Linea temporalis

3. Margo inferior pori acustici externi

4. Crista mastoidea

5. Linea horisontalis на рівні arcus zygomatici

46. Границі трикутника Шипо:

1. Linea horisontalis на рівні arcus zygomatici – верхня

2. Linea temporalis - верхня

3. Crista mastoidea – задня

4. Вертикальна лінія на рівні marginis posterioris pori acustici externi et spinae supra meatum до apicem processus mastoidei – передня

5. Crista mastoidea – передня

47. Варіанти будови processus mastoidei:

1. Пневматичний

2. Склеротичний

3. Гіпертрофічний

4. Губчастий

5. Атрофічний

48. При виході за межі передньої границі трикутника Шипо під час трепанації можна ушкодити:

1. Meatum acusticum externum

2. Canalem nervi facialis

3. Nervum facialem

4. Cavitatem tympanicam

5. Recessum epitympanicum

49. При виході за межі верхньої границі трикутника Шипо під час трепанації можна ушкодити:

A. Tegmen tympanum

B. Recessum epitympanicum

C. Parietem superiorem meatus acustici externi

D. N. auricularem posteriorem

50. При виході за межі задньої границі трикутника Шипо під час трепанації можна ушкодити:

1. A. occipitalem

2. A. auricularem posteriorem

3. Sinum sigmoideum

4. Sinum occipitalem

5. N. occipitalem majorem

51. В межах fossae cranii anterioris розташовані:

1. Crista galli

2. Foramen caecum

3. Foramen spinosum

4. Fissura orbitalis superior

5. Foramen rotundum

52. В межах fossae cranii mediae розташовані:

1. Canalis opticus

2. Fissura orbitalis superior

3. Porus acusticus internus

4. Foramina: rotundum, ovale, spinosum

5. Foramen lacerum

53. В межах fossae cranii posterioris розташовані:

1. Foramen magnum

2. Canalis hypoglossus

3. Foramen lacerum

4. Foramen jugulare

5. Porus acusticus internus

54. В межах ossis ethmoidalis проходять:

1. V. emissaria foraminis caeci

2. Nn. olfactorii

3. N. ethmoidalis anterior

4. Aa. ethmoidales

5. N. opticus

55. Розповсюдженню запального процесу з порожнини носа в передню черепну ямку сприяє:

1. V. emissaria foraminis caeci

2. N. opticus

3. Nn. olfactorii

4. Vv. ophtalmicae

56. Запальний процес може переходити в fossam craniam mediam з:

A.Cavitatis orbitae

B. Auris mediae

C. Sinuum paranasalium

D. Cavitatis oris

57. Запальний процес в fossa crania posteriori може виникати як ускладнення при:

1. Мастоїдитах

2. Середніх отитах

3. Внутрішніх отитах

4. Паротитах

5. Ретробульбарних абсцесах

58. Hematoma epiduralis виникає при переломах:

1. Calvariae

2. Basis cranii

59. Відростки durae matris encephali:

1. Falx cerebri

2. Tentorium et falx cerebelli

3. Confluens sinuum

4. Diaphragma sellae

5. Cavum trigeminale

60. Dura mater encephali кровопостачають артеріі:

1. Meningea anterior

2. Meningea superior

3. Meningea media

4. Meningea inferior

5. Meningeae posteriores

61. Falx cerebri містить:

1. Sinum sagittalem superiorem

2. Sinum sagittalem inferiorem

3. Sinum rectum

4. Sinum transversum

5. Sinum occipitalem

62. Falx cerebelli містить:

1. Sinum transversum

2. Sinum occipitalem

3. Sinum sigmoideum

4. Sinum sagittalem inferiorem

63. Біля sellae turcicae розташовані:

1. Sinus petrosus superior

2. Sinus cavernosus

3. Sinus intercavernosus

4. Sinus petrosus inferior

5. Confluens sinuum

64. Confluens sinuum – це з’єднання:

1. Sinus sigmoidei

2. Sinus transversi

3. Sinus sagittalis superioris

4. Sinus occipitalis

5. Sinus recti

65. До confluentis sinuum кров поступає з:

1. Sinus transversi

2. Sinus occipitalis

3. Sinus sagittalis superioris

4. Sinus sagittalis inferioris

5. Sinus recti

66. У відтоці крові з confluentis sinuum задіяні:

1. Sinus petrosus superior

2. Sinus petrosus inferior

3. Sinus transversus

4. Sinus cavernosus

5. Sinus sigmoideus

67. Орієнтиром для знаходження confluentis sinuum може служити:

1. Sella turcica

2. Foramen magnum

3. Protuberantia occipitalis interna

4. Ala major ossis sphenoidalis

5. Foramen lacerum

68. У відтоці крові з sinus cavernosi задіяні:

1. Sinus sphenoparietalis

2. V. cerebri magna

3. Sinus petrosus inferior

4. Sinus petrosus superior

5. Sinus sagittalis inferior

69. В sinu cavernoso проходить:

1. A. cerebri anterior

2. A. cerebri media

3. A. carotis interna

4. N. opticus

70. В стінці sinus cavernosi розташовані:

1. N. abducens

2. N. oculomotorius

3. N. trochlearis

4. N. facialis

5. N. opticus

71. A. meningea media в cavitatem cranii попадає крізь foramen:

1. Spinosum

2. Ovale

3. Rotundum

4. Lacerum

72. Яка з cisternarum subarachnoidalium має найбільше практичне значення?

1. Chiasmatis

2. Fossae lateralis cerebri

3. Interpeduncularis

4. Cerebellomedullaris

73. Cisterna cerebellomedullaris безпосередньо сполучається з:

1. Ventriculo IV

2. Ventriculo III

3. Ventriculo laterali

74. Cisterna cerebellomedullaris сполучається з ventriculo quarto крізь:

1. Aperturam medianam ( Magendie )

2. Foramen interventriculare ( Monro )

3. Aperturam lateralem ( Luschkae )

75. Plexus choroideus – це похідні:

1. Durae matris encephali

2. Arachnoideae matris encephali

3. Piae matris encephali

76. Liquor cerebrospinalis міститься між оболонками:

1. Duram matrem encephali

2. Arachnoideam matrem encephali

3. Piam matrem encephali

77. Liquorem cerebrospinalem отримують при пункції:

1. Епідурального простору

2. Субдурального простору

3. Субарахноідального простору

4. Cornus anterius ventriculi lateralis

5. Cornus posterius ventriculi lateralis

78. Circulus arteriosus cerebri ( Willisi ) формується гілками артерій:

1. Carotis internae

2. Carotis externae

3. Vertebralium

79. Які гілки a. carotis internae приймають участь у формуванні circuli Willisi?

1. Cerebri posterior

2. Cerebri media

3. Cerebri anterior

4. Communicans posterior

5. Communicans anterior

80. Які гілки a. basilaris приймають участь у формуванні circuli Willisi?

1. Cerebri media

2. Cerebri anterior

3. Cerebri posterior

4. Communicans posterior

81. Circulus Willisi частіше розірваний (відсутні aa. communicantes) у:

1. Доліхоцефалів

2. Брахіцефалів

3. Мезоцефалів

82. Ventriculi laterales з ventriculo III сполучає:

1. Apertura mediana

2. Foramina interventricularia

3. Aperturae laterales

4. Aqueductus cerebri

83. Ventriculus tetrius з ventriculo IV сполучає:

1. Foramina interventricularia

2. Apertura mediana

3. Aqueductus cerebri

4. Aperturae laterales

84. При ЧМТ кров частіше скупчується в межах більш глибших борозен:

1. Precentrali

2. Centrali

3. Sulco laterali (Sylvii)

4. Postcentrali

5. Intraparietali

85. Sulcus lateralis (Sylvii) проектується за схемою Кренлейна на:

1. Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

2. Бісектрису кута між проекційною лінією sulcus centralis та верхньою горизонталлю

3. Лінію між точкою перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з верхньою горизонталлю

86. Sulcus centralis (Rolandi) проектується за сіткою Кренлейна на:

1. Бісектрису кута між верхньою горизонталлю та лінією, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

2. Лінію, з’єднуючу точку перехрестя передньої вертикалі з верхньою горизонталлю і точку перехрестя задньої вертикалі з сагітальною лінією

3. Лінію між точками перехрестя верхньої горизонталі з передньою та задньою вертикальними лініями

87. Granulationes arachnoidales (Pacchioni) – це похідні:

A. Durae matris encephali

B. Arachnoideae matris encephali

C. Piae matris encephali

88. При переломах basis cranii в межах fossae cranii anterioris кровотеча з носу та носоглотки виникає внаслідок пошкодження:

1. Vasorum ethmoidalium

2. Osiss frontalis

3. Ossis ethmoidalis

4. A. carotis internae

5. Corporis ossis sphenoidalis

89. При переломах basis cranii в межах fossae cranii mediae кровотеча з носу та носоглотки виникає внаслідок пошкодження:

1. Sinus cavernosi

2. Corporis ossis sphenoidalis

3. Partis petrosae ossis temporalis et membranae tympani

4. Vasorum ethmoidalium

5. A. carotis internae

90. При переломах basis cranii в межах fossae cranii mediae кровотеча крізь meatum acusticum externum виникає внаслідок пошкодження:

1. Corporis ossis sphenoidalis

2. Partis petrosae ossis temporalis

3. Membranae tympani

4. Partis squamosae ossis temporalis

5. A. carotis internae

91. Вади розвитку neurocranii:

1. Мозкові грижі

2. Краніостеноз

3. Макрогнатія

4. Гідроцефалія

5. Ранула

92. Місцева інфільтраційна анестезія при ПХО м’яких тканин neurocranii може доповнюватися блокадою nervorum:

1. Supraorbitalis

2. Maxillaris

3. Auriculotemporalis

4. Occipitalis majoris

5. Occipitalis minoris

93. ЧМТ поділяють на:

1. Закриті

2. Відкриті

3. Комбіновані

4. Поєднані

94. Закриті ЧМТ – це травми:

1. Без пошкодження cutis neurocranii

2. З пошкодженням тільки cutis

3. З пошкодженням тільки cutis et paniculi adiposi

4. З пошкодженням тільки м’яких тканин, без перелому будь-яких кісток neurocranii

95. Відкритою ЧМТ вважають при пошкодженні:

1. М’яких тканин neurocranii

2. М’яких тканин та якийсь з кісток neurocranii

96. Проникаючою ЧМТ вважають травму з пошкодженням:

1. М’яких тканин та якийсь з кісток neurocranii

2. М’яких тканин, якийсь з кісток та durae matris encephali

3. М’яких тканин, якийсь з кісток та всіх оболонок головного мозку

97. Punctio cornus anterius ventriculi lateralis в точці Кохера:

1. 4 см уперед від suturae coronalis та на 4 см ззовні від lineae medianae neurocranii

2. На 2 см уперед від suturae coronalis та на 4 см ззовні від lineae medianae neurocranii

3. На 2 см уперед від suturae coronalis по lineam medianam neurocranii

98. Точка Денді для пункції cornus posterius ventriculi lateralis знаходиться:

1. На 1,5 см вище protuberantiae occipitalis externae та на 1,5 см вправо або вліво від lineae medianae neurocranii

2. На 3 см вище protuberantiae occipitalis externae та на 3 см вправо або вліво від lineae medianae neurocranii

3. На 2 см вище protuberantiae occipitalis externae по lineam medianam neurocranii

99. Довга вісь рани при ПХО м’яких тканин neurocranii повинна співпадати з:

1. Ходом galeae aponeuroticae

2. Напрямком судин м’яких тканин та нервів

3. В залежності від ділянки операції за ходом ліній натягування шкіри

100. У якому напрямку йдуть судини м’яких тканин neurocranii:

1. По різному, в залежності від ділянки

2. Знизу вверх та радіально

3. В горизонтальному напрямку

4. Повздовж galeae aponeuroticae у всіх ділянках neurocranii

5. 101. При проникаючих ранах neurocranii виконують:

1. ПХО рани м’яких тканин та кісткової рани

2. Ревізію оболон, міжоболонних просторів, мозку

3. Зупинку кровотечі, видалення гематом

4. Видалення пошкоджених частин мозку нейрохірургічною ложкою

5. Дренування spatii subduralis гумовими смужками

102. Остаточну зупинку кровотечі з a. meningeae mediae виконують шляхом:

1. Прикладання гемостатичної губки

2. Прикладання шматка м’яза

3. Електрокоагуляції

4. Лігування з прошиванням durae matris encephali

103. При травмах regionis temporalis джерелом ері- або субдуральної гематоми частіше буває:

1. A cerebri posterior

2. A. cerebri media

3. A. meningea media

4. Sinus petrosus inferior

104. Стереотaксичні операції – це операції, які потребують використання:

1. Сітки Кренлейна-Брюсової

2. Атласів топографії головного мозку

3. Зовнішніх орієнтирів neurocranii Внутрішньомозкових орієнтирів

105. Основою стереотaксичного принципу виконання операції на головному мозку вважається:

1. Проектування мозкових структур на зовнішні орієнтири neurocranii Співпоставлення результатів краніометрії та церебральної ангіографії

2. Переведення просторових координат мозкових структур в показники координатної системи спеціального апарату

106. Хірургічна тампонада як спосіб зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris являє собою:

1. Лігування

2. Використання клаптика м’яза для закриття рани синуса

3. Введення в spatium epidurale тампона на рівні пошкодження синуса

4. Виконання способа Бурденка

107. Біологічна тампонада як спосіб зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris це - :

1. Спосіб Бурденка

2. Використання клаптика м’яза для закриття рани синуса

3. Використання гемостатичної губки

108. Для зупинки кровотечі з sinus sagittalis superioris М.Н. Бурденко запропонував:

1. Вводити тампон в spatium epidurale з метою здавлення синуса

2. Закривати рану синуса клаптиком м’яза

3. Виконувати лігування синуса з прошиванням

4. Закривати рану синуса клаптем з поверхневого листка durae matris

109. Лігування sinus sagittalis superioris позаду проекції sulci centralis за схемою Кренлейна ускладнюється:

1. Набряком головного мозку

2. Розвитком ішемічного інсульту

3. Розвитком геморагічного інсульту

110. При накладанні швів на рану sinus sagittalis superioris прошивають:

1. Всі шари durae matris encephali

2. Тільки поверхневий шар durae matris encephali

111. Які зовнішні орієнтири використовують для проведення punctionis suboccipitalis?

1. Lineam medianam posteriorem

2. Processum spinosum C III

3. Processum spinosum C II

4. Protuberantiam occipitalem externam

112. Які внутрішні орієнтири використовують при субокціпітальній пункціі?

1. Processum transversum C II

2. Processum spinosum C II

3. Os occipitale

4. Marginem posteriorem foraminis magni

113. Голку при punctionem suboccipitalem вводять:

1. Над processu spinoso C II

2. На 1,5 см нижче protuberantiae occipitalis externae

3. На середuні відстані між protuberantiam occipitaliem externam та processum spinosum C II

4. По lineam medianam posteriorem

114. У яку з cisternas subarachnoidales вводиться голка при punctiom suboccipitalem?

1. Interpeduncularem

2. Cisternam fossae lateralem

3. Cerebellomedullarem

115. Кістково-пластичну трепанацію частіше виконують за способом:

1. Кушінга

2. Вагнера – Вольфа

3. Олівекруни

4. Єгорова

116. Етапи кістково-пластичної трепанації за Олівекруни:

1. Формування шкірно-апоневротичного клаптя

2. Формування кісткового отвору 6#8 cм

3. Формування окісно-кісткового клаптя

4. Розтин durae matris

117. Етапи кістково-пластичної трепанації за Вагнером-Вольфом:

1. Формування шкірно-апоневротичного клаптя

2. Формування шкірно-апоневротично-кісткового клаптя

3. Формування кісткового отвору 6#8 cм

4. Розтин durae matris

118. Скільки фрезових отворів роблять при типовій кістково-пластичній трепанації?

1. Одне

2. Чотири

3. П’ять

4. Сімь

119. Скільки фрезових отворів роблять при декомпресійній трепанації черепа?

1. Два

2. П’ять

3. Одне

4. Чотири

120. Який спеціальний інструмент подає сестра хірургу після формування шкірно-апоневротичного клаптя і розсічення окістя при кістково-пластичній трепанації?

1. Коловорот

2. Провідник Полєнова

3. Распатор

4. Лещата Дальгрена

121. Який інструмент буде використовувати хірург після відшаровування окістя при кістково-пластичній трепанації?

1. Жолобувате долото

2. Провідник Поленова

3. Коловорот

4. Лещата Дальгрена

122. Які інструменти будуть використовувати після формування фрезових отворів при кістково-пластичній трепанації?

1. Лещата Дальгрена

2. Елеватори

3. Провідник Полєнова

4. Дротяну пилку

123. Який інструмент першим застосовують після накладання фрезового отвору при трепанації за Кушингом?

1. Провідник Полєнова

2. Дротяну пилку

3. Лещата Дальгрена

4. Лещата нейрохірургічні Ясена

5. Лещата нейрохірургічні Єгорова

124. Як розтинають durae matris при декомпресійній трепанації за Кушингом?

1. Лінійним розрізом

2. Хрестоподібним розрізом

3. Формують клапоть

125. Після трепанації за Кушингом durae matris:

1. Ушивають рідкими швами

2. Шви не накладають

126. В ділянці neurocranii виконують :

1. Резекційні трепанації

2. Кістково-пластичні трепанації

3. Декомпресійні трепанації

4. Гайморотомії

5. Антротомії

127. Які оперативні прийоми, запропоновані для зупинки кровотечі при пораненні sinus sagittalis superioris, не порушують його прохідності?

1. Хірургічна тампонада

2. Спосіб Бурденка

3. Застосування силіконової трубки з балончиками на кінцях

4. Raphia

128. Які оперативні прийоми, запропоновані для зупинки кровотечі при пораненні sinus sagittalis superioris, порушують його прохідність?

1. Хірургічна тампонада

2. Біологічна тампонада

3. Ligatura

4. Raphia

5. Спосіб Бурденка

129. Для покращення кровопостачання головного мозку застосовують:

1. Формування мікроаностомозів між екстра- та інтракраніальною системою судин

2. Формування мікроанастомозів між судинами екстракраніальної системи

3. Ендовазальні оперативні втручання

4. Стереотаксичні операції

130. При закритих ЧМТ з нечіткими симптомами для виявлення наявності та локалізації епі- та субдуральних гематом іноді використовуєть:

1. Punctio cornus anterius ventriculi lateralis

2. Punctio cornus posterius ventriculi lateralis

3. Trephination

4. Punctio cisternae cerebellomedularis

131. Найбільш ефективні методи лікування абсцесів головного мозку:

1. Широкий розтин з дренуванням

2. Повторні пункції

3. Екстирпація разом з капсулою

4. Активне дренування з застосуванням стереотаксичного метода

132. До реконструктивних операцій з приводу аневризм судин головного мозку слід віднести:

1. Кліпсування шийки аневризми

2. Укріплення стінки аневризми хірургічною марлею або швидкотвердіючою пластмасою

3. Тампонування балончиком

4. Оклюзія судини на рівні устя аневризми

133. З метою профілактики мозкових розладів при аневризмах судин головного мозку виконують:

1. Внутрішньочерепні операції на артеріях головного мозку

2. Операції на венозних пазухах твердої мозкової оболони

3. Екстракраніальні операції – на артеріях шиї

134. До паліативних операцій при пухлинах головного мозку слід віднести:

1. Декомпресійну трепанацію за Кушингом

2. Резекцію пухлини

3. Лікворорозвантажні операції

4. Кріодеструкцію стереотаксичну

5. Введення в пухлину короткоживучих ізотопів

135. Радикальними операціями при пухлинах головного мозку являються:

1. Екстирпація пухлини

2. Субтотальна резекція

3. Декомпресійна трепанація за Кушингом

4. Кріодеструкція стереотаксична

5. Введення короткоживучих ізотопів

136. При гідроцефалії в залежності від причини виконують:

1. Часткове видалення або коагуляцію судинних сплетень

2. Ліквідування причини оклюзії

3. Створення допоміжних шляхів відтоку ліквору

4. Декомпресійну трепанацію

137. Паліативні операції у випадках гострого переповнення лікворної системи при гідроцефалії:

1. Розвантажна пункція ventriculi lateralis

2. Ventriculostomia I або II

3. Декомпресійна трепанація за Кушингом

4. Ventriculocisternostomia за Торксильдсеном

5. Ventriculoauriculostomia за Пуденцем

138. Внутрішньочерепне видалення мозкової грижи включає:

1. Трепанацію черепа

2. Видалення грижового випинання екстра- або інтрадурально

3. Ventriculostomiam I або II

4. Пластику durae matris

5. Cranioplastycam

139. Лицевий показник визначається відсотковим співвідношенням:

1. Висоти лиця до його ширини

2. Ширини лиця до його висоти

140. За Бауером розрізняють типи лиця:

1. Респіраторний

2. Церебральний

3. Лептопрозопічний

4. Дигестивний

141. Мімічні м’язи іннервує нерв:

1. Mandibularis

2. Maxillaris

3. Facialis

142. До власне жувальних м’язів відносяться м’язи:

1. Buccalis

2. Temporalis

3. Masseter

4. Pterygoideus medialis

5. Pterygoideus lateralis

143. До допоміжних жувальних м’язів відносять м’язи:

1. Digastricus

2. Mylohyoideus

3. Buccalis

4. Geniohyoideus

144. До поверхневих вен лиця належать вени:

1. Facialis

2. Temporalis superficialis

3. Retromandibularis

4. Plexus pterygoideus

145. До глибоких вен лиця відносять:

1. V. retromandibularem

2. Plexum pterygoideum

3. V. facialem

146. Ділянки бічного відділу лиця кровопостачають гілки a. carotis externaе:

1. Facialis

2. Lingualis

3. Temporalis superficialis

4. Ophthalmica

5. Maxillaris

147. Регіонарнi групu лімфатичних вузлів лиця:

1. N. l. parotidei

2. N. l. submentales

3. N. l. supraclaviculares

4. N. l. submandibulares

5. N. l. cervicales superficiales et profundi

148. Наскрізною раною повік вважають рану з пошкодженням шарів:

1. Cutis et paniculi adiposi

2. M. orbicularis oculi

3. Tarsi

4. Vaginae bulbi

5. Tunicae conjunctivae

149. Cavitatem orbitae на partem bulbarem et partem retrobulbarem поділяє:

1. Tarsus

2. Tunica conjunctiva palpebrarum

3. Tunica conjunctiva bulbi

4. Vagina bulbi

150. Corpus adiposum orbitae розташоване:

1. B parte bulbari cavitatis orbitae

2. B parte retrobulbari cavitatis orbitae

151. Ретробульбарна флегмона – це запалення:

1. Corporis adiposi buccae

2. Corporis adiposi orbitae

3. Interstitii interpterygoidei

4. Interstitii temporopterygoidei

152. Запалення з cavitatis orbitae може переходити в порожнину черепа крізь:

1. Canalem opticum

2. Fissuram orbitalem superiorem

3. Fissuram orbitalem inferiorem

4. Foramina ossis etmoidalis

153. Запалення з cavitatis orbitae може переходити в глибоку ділянку лиця (fossa pterygopalatina) крізь:

1. Canalem opticum

2. Fissuram orbitalem inferiorem

3. Fissuram orbitalem superiorem

4. Foramen sphenopalatinum

5. Canalem zigomaticotemporalem

154. Regio nasalis поділяється на:

1. Nasum externum

2. Cavitatem nasi

3. Regionem respiratoriam

4. Regionem olphactoriam

5. Sinum paranasalem

155. Nasus externus поділяється на:

1. Radicem nasi

2. Dorsum nasi

3. Alas nasi

4. Apicem nasi

5. Sepitum nasi

156. Кісткову основу nasi externi формують:

1. Processus frontalis maxillae

2. Ossa nasalia

3. Corpus osis spenoidalis

157. „Вовча паща” виникає внаслідок порушення ембріонального розвитку (незрощення):

1. Processus palatini maxillae

2. Laminae horisontalis ossis palatini

3. Laminae perpendicularis ossis palatini

158. До sinuum paranasalium відносяться:

1. Sinus maxillaris

2. Sinus frontalis

3. Meatus nasi inferior

4. Sinus sphenoidalis

5. Labirynti ethmoidales

159. Conchae nasales розташовані на:

1. Pariete inferiori cavitatis nasi

2. Pariete laterali cavitatis nasi

3. Pariete superiori cavitatis nasi

160. Meatum nasi inferiorem обмежують:

1. Concha nasalis media

2. Concha nasalis inferior

3. Paries inferior cavitatis nasi

161. Підслизові венозні сплетіння найбільш розвинені на рівні:

1. Conchae nasalis superioris

2. Conchae nasalis mediae

3. Conchae nasalis inferioris

162. Із sacci lacrimalis сльоза попадає по ductum nasolacrimalem в:

1. Meatum nasi superiorem

2. Sinum maxillarem

3. Meatum nasi medium

4. Meatum nasi inferiorem

163. Tuba auditiva закінчується отвором в межах:

1. Sinus maxillaris

2. Meatus nasi medii

3. Meatus nasi inferioris

4. Partis nasalis pharyngis

164. Regio oris поділяється на:

1. Labia oris

2. Vestibulum oris

3. Diaphragmam oris

4. Cavitatem oris

165. До складу palati входять:

A. Palatum durum

B. Pallatum molle

C. Uvula palatina

D. Arcus palatoglossus

E. Arcus palatopharingeus

166. Palatum molle – це:

1. Velum palatinum

2. Uvula palatina

3. Tonsilla tubaria

4. Arcus palatoglossus

5. Arcus palatopharingeus

167. Основу рalatі duri складають:

1. Processus palatinus maxillae

2. Vomer

3. Lamina perpendicularis ossis palatini

4. Lamina horisontalis ossis palatini

168. Зів обмежують:

1. Margo posterior palati mollis

2. Raphae palati

3. Arcus palatoglossus

4. Arcus palatopharingeus

5. Dorsum linguae

169. Tonsilla palatina розташована:

1. В межах dorsi linguae

2. Між аrcum palatoglossum та аrcum palatopharingeum

3. На передній поверхні аrcus palatoglossi

4. Позаду аrcus palatopharingei

170. До circulus lymphatici pharyngis Пирогова-Вaльдейера відносяться:

1. Tonsillae palatinae

2. Tonsilla lingualis

3. Nodi lymphatici cervicales profundi

4. Tonsilla pharyngis

Е. Тonsillae tubariae

171. Circulus lymphaticus pharingis описано:

1. Пироговим

2. Вaльдейером

3. Шeвкуненком

4. Буяльским

172. В порожнину рота відкриваються протоки залоз:

1. Parotidearum

2. Tarsalium (мейбомієвих)

3. Submandibularium

4. Sublingualium

173. Ductus sublingualis відкривається в межах:

1. Plicae sublingualis

2. Carunculae sublingualis

3. Frenuli linguae

4. Plicae glossoepiglotticae medianae

174. Шари дна cavitatis oris:

1. Tunica mucosa

2. Клітковинні простори з СНП, протоками залоз, залозами

3. M. genioglossus

4. M. hyoglossus

5. M. mylohyoideus

175. В межах дна cavitatis oris розташовані клітковинні простори:

1. Бокові

2. Зовнішніх міжм’язових проміжків

3. Міжкрилоподібних проміжків

4. Внутрішнього міжм’язового проміжку

176. Руховим нервом для язика являється:

1. Lingualis

2. Hypoglossus

3. Glossopharyngeus

177. За смакову чутливість язика відповідають:

1. Chorda tympani

2. Гілки n. lingualis

3. Гілки n. glossopharyngei

4. N. hypoglossus

178. Межою regionis buccalis зверху являється:

1. Margo supraorbitalis

2. Margo infraorbitalis

3. Arcus zygomaticus

179. Regionem facialem lateralem зверху обмежують:

1. Margo supraorbitalis

2. Margo infraorbitalis

3. Arcus zygomaticus

4. Meatus acusticus externus

180. Regionem facialem lateralem спереду обмежують:

1. Plica nasobuccalis

2. Plica nasolabialis

3. Dorsum nasi

4. Linea mediana faciei

181. Regionem buccalem спереду обмежують:

1. Dorsum nasi

2. Plica nasobuccalis

3. Linea mediana faciei

4. Plica nasolabialis

182. Ззаду regionem facialem lateralem обмежують:

1. Margo posterior rami mandibulae

2. Meatus acusticus externus

3. Margo anterior m. sternocleidomastoidei

183. Межою regionis buccalis ззаду являється:

1. Margo posterior rami mandibulae

2. Meatus acusticus externus

3. Margo anterior m. masseteris

4. Margo posterior m. masseteris

184. Межою regionis parotideomassetericae спереду являється:

1. Plica nasobuccalis

2. Plica nasolabialis

3. Margo posterior m. masseteris

4. Margo anterior m. masseteris

185. Межою regionis parotideomassetericae зверху являється:

1. Margo infraorbitalis

2. Arcus zygomaticus

3. Margo supraorbitalis

4. Margo superior ossis zygomatici

186. Regionem buccalem обмежують:

1. Margo supraorbitalis

2. Margo infraorbitalis

3. Margo anterior m. masseteris

4. Margo inferior corporis mandibulae

5. Plicae nasobuccalis et nasolabialis

187. Розвитку запального процесу в regione buccali сприяє те, що там розташовані:

1. Paniculus adiposus

2. Spatium temporopterygoideum

3. Corpus adiposum buccae

4. Spatium interpterygoideum

188. Corpus adiposum buccae має відростки:

1. Parotideus

2. Temporalis

3. Orbitalis

4. Pterygopalatinus

189. У виникненні внутрішньочерепних ускладнень при фурункулах або карбункулах щічної ділянки найбільше значення має:

1. A. facialis

2. V. facialis

3. Лімфатичні судини

4. N. mandibularis

190. Інфікування утворень порожнини черепа при запальних процесах підшкірної клітковини regionis buccalis іде шляхом:

1. Гематогенним – v. facialis, vv. ophthalmicae

2. Гематогенним – a. facialis, a. ophthalmica

3. Лімфогенним

4. За контактом – по клітковині

5. За ходом n. facialis

191. Ускладнення при запальних процесах в paniculo adiposo regionis buccalis пояснюється тим, що венозний відтік у таких випадках здійснюється по венах:

1. Facialis – profunda faciei – plexus pterigoideus – emmisariae – sinus cavernosus

2. Facialis – retromandibularis – jugularis interna

3. Facialis – angularis – ophthalmicae – sinus cavernosus

192. Чутлива іннервація regionis buccalis здійснюється за рахунок гілок трійчастого нерва:

1. Infraorbitalis

2. Chordae tympani

3. Buccalis

4. Mentalis

5. Marginalis mandibulae

193. За ходом скроневого відростка corporis adiposi buccae запальний процес розповсюджується в:

1. Paniculum adiposum regionis temporalis

2. Spatium interaponeuroticum regionis temporalis

3. Spatium subaponeuroticum regionis temporalis

194. Шари regionis buccalis:

1. Шкіра, підшкірна клітковина, мімічні м’язи

2. Corpus adiposum buccae

3. Fascia buccopharyngea, m. buccalis

4. M. masseter

5. Підслизова, слизова оболонки

195. Основна частина glandulae parotideae розташована в fossa retromandibulari, яку обмежують:

1. Ramus mandibulae et m. pterygoideus medialis

2. Processus mastoideus et m. sternocleidomastoideus

3. Venter posterior m. digastrici

4. Margo posterior m. masseteris

5. Meatus acusticus externus

196. Regionem parotideomassetericam обмежують:

1. Margo infraorbitalis

2. Arcus zygomaticus

3. Margo inferior corporis mandibulae

4. Margo posterior rami mandibulae

5. Margo anterior m. masseteris

197. Складовими ложа gl. parotideae являються:

1. Meatus acusticus externus

2. M. masseter

3. Angulus mandibulae

4. Spatium parapharyngeum et pharynx

5. M. sternocleidomastoideus et venter posterior m. digastrici

198. Fascia parotidea:

1. Утворює фаціальну капсулу залози

2. За рахунок відростків поділяє залозу на часточки

3. Тільки утворює фаціальну капсулу залози

199. Слабкі місця fasciae parotideae розташовані в ділянках, де залоза прилягає до:

1. Meatum acusticum externum

2. Angulum mandibule та m. masseterem

3. Spatium parapharyngeum et pharyngem

200. Гній при паротитах крізь слабкі місця капсули залози може проникати в:

1. Regionem facialem profundam

2. Meatum acusticum externum

3. Spatium subaponeuroticum regionis temporalis

4. Partem anteriorem spatii parapharyngei

5. Partem posteriorem spatii parapharyngei

201. Запалення gl. parotideae може ускладнитися порушенням функції нервів:

1. Auriculotemporalis

2. Lingualis

3. Facialis

4. Mandibularis

202. В межах ложа gl. parotideae проходять судини:

1. V. retromandibularis

2. A. carotis externa

3. V. jugularis externa

4. A. carotis interna

203. Ductus parotideus проектується на лінію, яка з’єднує:

1. Основу вушної часточки та зовнішній кут ока

2. Porus acusticus externus та ala nasi

3. Основу вушної часточки та середину відстані між крилом носа та кутом рота

204. Ductus parotideus відкривається в:

1. Cavitate oris

2. Vestibulo oris

205. Papilla ductus parotidei слід розшукувати на слизовій оболонці vestibuli oris на рівні між:

1. I та II premolares superiores

2. I та II premolares inferiores

3. I та II molares superiores

4. I та II molares inferiores

206. Ductus parotideus на своєму шляху пронізує м’яз:

1. Masseterem

2. Pterygoideum medialem

3. Buccalem

207. Regionem facialem profundam зверху обмежують:

1. Basis cranii externa

2. Arcus zygomaticus

3. Crista infratemporalis

208. Regionem facialem profundam спереду обмежують:

1. Processus temporalis ossis zygomatici

2. Processus coronoideus mandibulae

3. Tuber maxillae

209. Ззовні regionem facialem profundam обмежують:

1. Processus temporalis ossis zygomatici

2. Arcus zygomaticus

3. Ramus mandibulae

210. В regione faciali profunda розташовані м’язи:

1. Masseter

2. Pterygoideus medialis

3. Pterygoideus lateralis

4. Temporalis

211. До розташування більшої частини plexus pterigoidei має відношення:

1. Interstitium temporopterigoideum

2. Fossa infratemporalis

3. Interstitium interpterygoideum

212. Regionem facialem profundam обмежують:

1. Ramus mandibulae

2. Arcus zygomaticus

3. Tuber maxillae

4. Ala major ossis sphenoidalis

5. Processus pterygoideus

213. B regione faciali profunda розташовані нерви:

1. Facialis

2. Mandibularis та його гілки

3. Hypoglossus

214. B regione faciali profunda розташовані судини:

1. Pl. pterygoideus

2. A. maxillaris та її гілки

3. A. facialis та її гілки

4. A. carotis interna

215. Основні гілки a. maxillaris:

1. Meningea anterior

2. Meningea media

3. Alveolares superior et inferior

4. Infraorbitalis

216. Основні гілки n. mandibularis:

1. Alveolaris inferior

2. Buccalis

3. Nn. alveolares superiores

4. Lingualis

5. Auriculotemporalis

217. Запалення клітковини interstitii temporopterygoidei може переходить:

A. За клітковиною – в regionеm buccalem (corpus adiposum buccae)

B. Крізь fissuram orbitalem inferiorem в cavitatem orbitae

C. Крізь fissuram orbitalem inferiorem в порожнину черепа

D. Крізь foramen rotundum - в порожнину черепа

E. Крізь canalem palatinum – в cavitatem oris

218. Запалення клітковини interstitii interpterygoidei може переходити:

1. За клітковиною – в interstitium temporopterygoideum

2. За клітковиною – в spatium parapharyngeale

3. Крізь fissuram orbitalem inferiorem – в cavitatem orbitae

4. Крізь foramina ovale et spinosum - в порожнину черепа

219. В interstitio temporopterygoideo крім клітковини розташовані:

1. A. maxillaris, її гілки

2. N. lingualis

3. Pl. pterygoideus

4. N. buccalis

220. B interstitio interpterygoideo крім клітковини розташовані:

1. N. lingualis

2. N. alveolaris inferior

3. Pl. pterygoideus

4. A. maxillaris, її гілки

5. Fascia interpterygoidea

221.Переходу запального процесу з переднього відділу spatii parapharyngealis до заднього заважає:

1. Aponeurosis stylopharyngea

2. Aponeurosis pharyngoprevertebralis

3. Aponeurosis pharyngobasilaris

222. Переходу запалення зі spatii parapharyngealis до spatii retropharyngealis заважає:

1. Processus pharyngis glandulae parotidae

2. Aponeurosis stylopharingea

3. Aponeurosis pharyngoprevertebralis

223. Періфeрічна частина органу слуху та рівноваги включає:

1. Aurem externam

2. Aurem mediam

3. Processum mastoideum

4. Aurem internam

224. Складові auris externae:

1. Auricula

2. Meatus acusticus externus

3. Tuba auditiva

4. Membrana tympani

225. Слабке місце meatus acustici externi, крізь яке в нього може пронuкати гній, розташовано в межах:

1. Partis cartilaginis ( incisura cartilaginis meatus acustici )

2. Partis osseus

3. З’єднання partis cartilaginis et partis osseus

226. Auris media включає:

1. Membranam tympani

2. Cavitatem tympani

3. Meatum acusticum internum

4. Tubam auditivam

227. Recessus epitimpanicus як частина cavitatis tympani безпосередньо сполучається з:

1. Antro mastoideo

2. Meatu acustico interno

3. Labyrintho osseo

228. Tuba auditiva сполучає auris mediae з:

1. Cavitate oris

2. Parte nasali pharyngis

3. Parte orali pharingis

4. Sinu maxillari

229. Запалення з cavitate tympani на processum mastoideum переходить крізь:

1. Ostium tympanicum tubae auditive

2. Parietem tegmentalem

3. Aditum ad antrum

4. Fenestram cochleae

230. Запалення з cavitate tympani в порожнину черепа (fossa cranii media) переходить в межах:

1. Parietis mastoidei

2. Parietis tegmentalis

3. Meatus acustici interni

231. Auris interna – це:

1. Recessus epitympanicus

2. Labyrinthus

3. Tuba auditiva

232. Рухова іннервація лиця здійснюється нервами:

1. Faciali

2. Maxillari

3. Mandibulari

4. Hypoglosso

233. Чутлива іннервація лиця здійснюється нервами:

1. Ophtalmico

2. Maxillari

3. Mandibulari

4. Glossopharyngeo

5. Linguali

234. Яка анестезія може використовуватися при оперативних втручаннях в ділянці лиця:

1. Контактна

2. Пошарова інфільтраційна

3. Перідуральна

4. Загальна

235. Провідникову анестезію в хірургії лиця поділяють на:

1. Центральну

2. Овальну

3. Туберальну

4. Периферичну

236. До центральної провідникової анестезії відносять:

1. Крилопіднебінну

2. Овальну

3. Туберальну

4. Нижньощелепну

237. До периферичної провідникової анестезії відносять:

1. Орбітальну

2. Інфраорбітальну

3. Туберальну

4. Нижньощелепну

5. Палатинальну

238.Периферична провідникова анестезія верхньої щелепи поділяється на:

1. Туберальну

2. Інфраорбітальну

3. Овальну

4. Палатинальну

239. До периферичної провiднuкової анестезії mandibullae відносять:

1. Овальну

2. Нижньощелепну

3. Різцеву

240. Природжені розщілини лиця поділяють на:

1. Серединні

2. Поперечні

3. Асиметричні

4. Косі

241. Незрощення верхньої губи бувають:

1. Серединними

2. Бічними

3. Частковими

4. Повними

5. Наскрізними

242. Незрощення піднебіння поділяють на:

1. Наскрізні

2. Непроникаючи

3. Поперечні

4. Косі

243. Непроникаючи розщілини піднебіння поділяють на:

1. Часткові

2. Повні

3. Поперечні

D. Косі

244. Наскрізні незрощення піднебіння можуть бути:

1. Однобічні

2. Двобічні

3. Часткові

4. Повні

245. При природженому незрощенні верхньої губи виконують:

1. Уранопластику

2. Хейлопластику

3. Фісурорафію

4. Мезофарінгоконстрикцію

246. При незрощеннях піднебіння виконують:

1. Хейлопластику

2. Уранопластику

3. Ураностафілопластику

247. Основні етапи радикальної уранопластики за О.О. Лімбергом:

1. Fissuroraphia

2. Retrotransposicio palati mollis

3. Cheiloplastica

4. Mesopharyngoconstrictio

248. Розрізи в ділянці лиця необхідно виконувати з урахуванням напрямку:

1. Ліній зморшок шкіри

2. Кінцевих гілок n. facialis

3. Ліній натягування шкіри

4. A. et v. facialium

5. Ductus parotidei

249. Основні вимоги для проведення ПХО ран лиця:

1. Можлива помірна довжина розрізу

2. Максимально ощадливе відсічення країв та стінок рани

3. Врахування напрямку зморшок шкіри, поверхневих судин та нервів

4. Суворо пошаровe ушивання з дотриманням симетрії країв рани, використанням елементів пластичної хірургії за показаннями

5. Обов’язкове дренування рани

250. Технологія розтину sinus maxillaris за Кондуелом-Люком передбачає:

1. Ligatura a. carotis externae з метою попередження кровотечі

2. Доступ до fossae caninae з формуванням слизово-окісного клаптя

3. Трепанація та кюретаж sinus maxillaris

4. З’єднання sinus maxillaris з meatu nasi inferiori та дренування

5. Ушивання рани м’яких тканин наглухо

251. Resectio maxillae передбачає:

1. Передопераційну підготовку, в тому числі видалення регіонарних лімфатичних вузлів на шиї

2. Ligatura a. carotis externae

3. Розріз м’яких тканин за Вебером та формування клаптя

4. Відділення maxillae від сусідніх кісток та видалення , проведення остаточного гемостазу

5. Введення протеза-обтуратора та шви на рану

252. Resectio mandibulae виконується за таким порядком:

1. Розріз м’яких тканин та видалення регіональних лімфовузлів в ділянці шиї

2. Перепилювання mandibulae по серединній лінії

3. Виділення mandibulae поступовим відділенням м’яких тканин, перепилюванням procesus coronoidei

4. Resectio arcus zygomatici

5. Вивихування mandibulae з art. temporomandibularis, видалення її, гемостаз, введення пластмасового вкладиша та ушивання рани

253. Punctio sinus maxillaris виконують:

1. В ділянці fossae caninae

2. Крізь meatum nasi medium

3. Крізь meatum nasi inferiorem

254. Остеопластику mandibulae за Бернадським виконують з використанням:

1. Ліофілізованого аллотрансплантата

2. Аутотрансплантата (фрагмент ребра)

3. Ксенотрансплантата (фрагмент кістки тварини)

4. Реплантата (прокип’яченого видаленого фрагмента mandibulae хворого)

255. При неефективності консервативного лікування параліча n. facialis запропоновані групи операцій:

1. На n. faciali

2. Міопластичні

3. По транспозиції мімічних м’язів

256. Група операцій на n. faciali при його паралічі включає накладення швів між центральним кінцем n. facialis та:

1. N. accessorium

2. N. frenicum

3. N. hypoglossum

4. N. glossofaringeum

257. Відновити функцію мімічних м’язів запропоновано шляхом підшивання до них клаптів з м’язів:

1. Masseteris

2. Temporalis

3. Digastrici

4. Sternocleidomastoidei

258. Розрізи при гнійних паротитах виконуються з урахуванням топографії:

1. Кінцевих гілок n. facialis

2. N. mandibularis

3. N. maxillaris

4. A. et v. facialium

259. Пошкодження rr. temporalium n. facialis можна уникнути, якщо розріз проводити згідно проекційної лінії, яка з’єднує:

1. Точку на рівні pori acustici externi та середини regionis temporalis

2. Точку на рівні pori acustici externi та зовнішній кут ока

260. Напрямок ходу rr. zygomatici n. facialis визначається згідно лінії, яка проводиться:

1. Від точки на рівні pori acustici externi до зовнішнього кута ока

2. Паралельно marginis superioris arcus zygomatici

3. Від точки на рівні вушної часточки до крила носа

261. Зберегти rr. buccales n. facialis можна, якщо розріз проводити з урахуванням проекційних ліній, які проводяться:

1. Від вушної часточки до зовнішнього кута ока

2. Від вушної часточки до крила носа

3. Від вушної часточки до кута рота

4. Паралельно margini inferiori arcus zygomatici

262. Ramus marginalis mandibulae n. facialis йде паралельно:

1. Arcui zygomatico

2. Лінії між козелком вуха та кутом рота

3. Margini posteriori ramus mandibulae

4. Margini inferiori corporis mandibulae

263. A. et v. faciales проектуються на лінію, яка іде від:

1. Anguli mandibulae до зовнішнього кута ока

2. Від середини marginis inferioris corporis mandibulae до внутрішнього кута ока

3. Від вушної часточки до крила носа

264. В межах regionis parotideomassetericae n. facialis поділяється на кінцеві гілки:

1. Infraorbitalis

2. Temporales

3. Zigomatici

4. Buccales

5. Marginalis mandibulae

Топографічна анатомія та оперативна хірургія шиї

1. Для проведення верхньої границi шиї використовують орієнтирі:

A. Marginem inferiorem corporis mandibulae, angulum mandibulae

B. Marginem inferiorem meatus acustici externi

C. Apicem processus mastoidei

D. Lineam nucham superiorem

C. Lineam nucham inferiorem

2.Для визначення нижньої границi шиї використовують орієнтирі:

A. Incisuram jugularem

B. Claviculam

C. Acromium

D. Processum coracoideum

E. Лінія від processus acromialis до processum spinosum CVII

3. Шия як ділянка тіла людини поділяється на передній та задній відділи фронтальною площиною

на рівні:

A. Prosessuum spinosorum vertebrae cervicales, або –

B. Ліній, які з′єднують на кожній стороні processum mastoideum та зовнішній край

acromii, або –

С. Margines anteriores mm. trapesiorum, або –

D. Передніх країв mm. sternoclecidomastoideorum

4. Regio colli anterior поділяється на regiones:

A. Suprahyoideam

B. Infrahyoideam

C. Sternocleiodomastoideam

D. Supraclavicularem

E. Trigonum colli lateralem

5. По серединній лінії шиї можна використовувати в якості зовнішніх орієнтирів:

A. Corpus ossis hyoidei

B. Cartilago thyreoidea

C. Epiglottis

D. Cartilago cricoidea

E. Isthmus glandulae thyreoideae

6. Regionem suprahyoideam обмежують:

A. Margo inferior corporis mandibulae – зверху

В. Горизонтальна площина на рівні corporis et cornuum majorum ossis hyoidei – знизу

С. Горизонтальна площина на рівні cartilaginis thyreoideae

7. Regio suprahyoidea поділяється на трикутники:

A. Submentale

B. Submandibulare

C. Caroticum

D. Lingualis

8. Regio infrahyoidea поділяється на трикутники:

A. Caroticum

B. Pirogovi

C. Omotracheale

D. Omoclaviculare

9. Trigonum colli laterale обмежують:

A. Margo posterior m. sternocleidomastoidei- спереду

B. Margo anterior m. sternocleidomastoidei- спереду

C. Margo anterior m. trapezii – ззаду

D. Venter posterior m. omohyoidei – знизу

Е. Clavicula – знизу

10. Trigonum colli laterale поділяється на трикутники:

A. Omoclaviculare

B. Omotracheale

C. Omotrapezoideum

11. Regionem sternocleidomastoideam обмежують:

A. Margo anterior m. sternocleidomastoidei – спереду

B. Margo posterior m. sternocleidomastoidei – ззаду

C. Clavicula – знизу

D. Incisura jugularis – знизу

Е. Regio mastoidea – зверху

12. Regionem infrahyoideam обмежують:

А. Горизонтальна площина на рівні сorporis et cornuum majorum ossis hyoidei –зверху

B. Margines anteriores mm. sternocleidomastoideorum – з боків

C. Clavicula – знизу

D. Incisura jugularis – знизу

13. Перша фасція шиї за В.М.Шевкуненком – це:

A. Fascia colli superficialis

B. Fascia colli propria

C. Aponeurosis omoclavicularis

14. Друга фасціая шиї за В.М.Шевкуненком це:

A. Fascia colli superficialis

B. Fascia colli propria

C. Aponeurosis omoclavicularis

15. Третій фасціальний листок шиї за В.М.Шевкуненком – це:

A. Fascia colli propria

B. Аponeurosis omoclavicularis

C. Fascia endocervicalis, lamina parietalis

D. Fascia endocervicalis , lamina visceralis

E. Fascia prevertebralis

16. Четверта фасція шиї за В.М.Шевкуненком – це:

A. Fascia colli propria

B. Аponeurosis omoclavicularis

C. Fascia endocervicalis, lamina parietalis

D. Fascia endocervicalis , lamina visceralis

E. Fascia prevertebralis

17. П′ята фасція шиї за В.М.Шевкуненком – це:

A. Fascia colli propria

B. Аponeurosis omoclavicularis

C. Fascia endocervicalis, lamina parietalis

D. Fascia endocervicalis , lamina visceralis

E. Fascia prevertebralis

18. Fascia colli superficialis утворює піхву на кожній з половин шиї для:

A. Glandulae submandibularis

B. Platismae

C. M. sternocleidomastoidei

D. M. trapezii

19. Fascia colli propria утворює піхву на кожній з половин шиї для:

A. Glandulae submandibularis

B. Platismae

C. M. sternocleidomastoidei

D. M. trapezii

20.Аponeurosis omoclavicularis утворює піхву на кожній з половин шиї для:

A. M. trapezii

B. M. sternohyoidei

C. M. thyreohyoidei

D. M. omohyoidei

E. M. sternocleidomastoidei

21. Fascia endocervicalis, lamina parietalis, утворює піхву на кожній з половин шиї для:

A. A. carotis communis, v. jugularis internae, n. vagi

B. A. subclaviae, v. subclaviae, plexus brachialis

C. M. omohyoidei

22. Fascia endocervicalis, lamina visceralis, формує піхву для:

A. A. carotis communis, v. jugularis internae, n. vagi

B. Tracheae

C. Laryngis

D. Glandulae thyreoideae

E. Pharyngis, oesophagi

23. Fascia prevertebralis формує піхву на кожній з половин шиї для:

A. M. longum colli, longum capitis

B. Mm. scalenos anteriorem, medium, posteriorem

C. M. trapesium

D. Plexum brachialem

E. A. et v. subclavias

24. Linea alba colli – це зрощення між собою:

A. Fasciae colli superficialis et fasciae colli propriae

B. Fasciae colli propriae et fasciae omoclavicularis

C. Aponeurosis omoclavicularis et laminae parietalis fasciae endocervicalis

D. Laminae parietalis et laminae visceralis fasciae endocervicalis

25. Trigonum submentale обмежують:

A. Venter anterior m. digastrici dextri

B. Venter anterior m. digastrici sinistri

C. Margo inferior corporis mandibulae

D. Corpus ossis hyoidei

26. Diaphragma oris сформована, насамперед, зрощенням мiж собою:

A. Mm. mylohyoideorum

B. Ventrum anteriorum mm. digastricorum

27. При доступі до glandulae sublingualis крiзь trigonum submentale необхідно:

А. Розсікти raphae milohyoideae

B. Роз′єднати mm. geniohyoideos

C. Роз′єднати ventres anteriores mm. digastricos

D. Роз′єднати mm. genioglosseos

E. Роз′єднати клітковину

28. Судини та нерви, які розташовані в межах trigoni submentalis:

A. N. abveolaris inferior

B. A. et v. submentales

C. N. mylohyoideus

D. V. facialis

29. Шари клітковини в межах trigoni submentalis:

A. Paniculus adiposus

B. Spatium previscerale

C. Між поверхневою фасцією та fasciam colli propriam

D. Клітковинні простори дна cavitatis oris

E. Нижній міжм′язовий проміжок diaphragmae oris

30. Trigonum submandibulare обмежують:

А. Venter anterior m. digastrici

B.Venter posterior m. digastrici

C.Venter superior m. omohyoidei

D. Margo inferior mandibulae

E. Linea mediana colli

31. Важливі в клінічному відношенні судини та нерви, які розташовані в поверхневих шарах

( до fasciae colli propriae ) trigoni submandibularis:

A. N. hypoglossus

B. Ramus marginalis mandibulae n. facialis

C. N. lingualis

32. Яка фасція шиї формує saccum glandulae submandibularis?

A. Colli superficialis

B. Propria

C. Aponeurosis omoclavicularis

D. Endocervicalis, lamina parietalis

E. Endocervicalis, lamina visceralis

33 .В межах sacci glandulae submandibularis розташовані:

A Glandula submandibularis

B. Пухка клітковина

С. Nodi lymphatici

D. A. et v. faciales

E. N. lingualis

34. Saccum glandulae submandibularis обмежують:

А. Lamina externa fasciae colli propriae

B. Lamina interna fasciae colli propriae

C. Fasciae colli superficialis

D. Periosteum corporis mandibulae

35. Клітковина sacci glandulae submandibularis сполучається з клітковиною дна cavitatis oris за

ходом:

A. Ductus submandibularis

B. A. facialis

C. N. lingualis

D. N. hypoglossi

E. V. lingualis

36. До glandulae submandibularis прилягають судини:

A. A. lingualis – до внутрішньої поверхні

В. V. facialis – до зовнішньої поверхні

С. A. facialis – до внутрішньої поверхні

D. A. facialis – до зовнішньої поверхні

Е. V. lingualis – до внутрішньої поверхні

37. Trigonum Pirogovi oбмежують:

A. Margo posterior m. mylohyoidei

B. Os hyoideum

C. Сухожильна перетинка m. digastici

D. N. lingualis

E. N. hypoglossus

38. Дном trigoni Pirogovi являється:

A. M. mylohyoideus

B. M. hyoglossus

C. M. geniohyoideus

39. Знання топографії trigoni Pirogovi необхідно для:

А. Дренування флегмони дна cavitatis oris

B. Оголення а. fascialis

C. Оголення a. lingualis

40. A. lingualis в межах trigoni Pirogоvi можна побaчити після розшарування м′яза:

A. Mylohyoidei

B. Hyoglossi

C. Geniohyoidei

41. До клітковинних просторів regionis suprahyoideae відносяться:

A. Paniculus adiposus

B. Клітковинний простір trigoni submentalis

C. Піднижньощелепний ( парний )

D. Previsceralis

E. Клітковина sacci glandulae submandibularis

42. Запалення в межах trigoni submandibularis може виникати при інфікуванні лімфовузлів:

A. Submentalium

B. Cervicalium lateralium superficialium

C. Submandibularium anteriorum

D. Submandibularium inferiorum

E. Mandibularium

43. Дном trigoni submandibularis являються м′язи:

A. Geniohyoideus

B. Mylohyoideus

C. Hyoglossus

44. Інфікування n.l. submandibularium може бути при запаленні в межах:

А. Внутрішній частині повік

В. Nasi externi

C. Слизовoї оболонки губ, щоки, ясен, дна cavitatis oris, середньої частини linguae

D. Задньої частини linguae

E. Glandulae sublingualis

45. Trigonum caroticum обмежують:

А. M. omohyoideus, venter superior

B. M. sternohyoideus em m. sternothyreoideus

C. M. sternocleidomastoideus, margo anterior

D. Linea mediana colli

E. M. digastricus, venter posterior

46. Поверхневі судини та нерви ( до fasciae colli propriae ) в межах trigoni

carotici:

A. Ramus marginalis mandibulae n. facialis

B. Ramus colli n. facialis

C. Ramus superior n. transversi colli

D. V. jugularis anterior

E. V. jugularis interna

47. До складу СНП trigoni carotici входять:

A. A. carotis communis

B. V. jugularis interna

C. N. vagus

D. Radix superior ansae cervicalis

E. Ductus jugularis

48. Vagina caroticum містить:

A. A. carotem communem et v. jugularem internam

B. V. facialem

C. N. vagum et radicem superiorem ansae cervicalis

D. Ductum jugularem

E. N. l. cervicales profundi

49. Vagina caroticum ( За В.М. Шовкуненком) формується за рахунок fasciae:

A. Colli propriae

B.Aponeurosis omoclavicularis

C. Endocervicalis, laminae parietalis

D. Endocervicalis, laminae visceralis

50. Топографія елементів всередині СНП trigoni carotici:

А. Одразу за m. sternocleidomastoideo – a. carotis communis, v. jugularis interna – медіальніше та декілька позаду артерії, n. vagus – позаду та між судинами

В. Одразу за m. sternocleidomastoideo – v. jugularis interna, a. carotis communis- медіальніше та декілька попереду вени, n. vagus – медіальніше судин

С. Одразу за переднім краєм m. sternocleidomastoidei – v. jugularis interna, a. carotis communis - медіальніше та попереду вени, n. vagus – позаду та між судинами

51. Частіше bifurcatio carotidis розташована на рівні:

A. Marginis superioris cartilaginis thyreoideae

B. Ossis hyoideae

C. Anguli mandibulae

52. A. carotis communis, v. juguluris interna, n. vagus розташoвані в межах:

A. Regionis sternocleidomastoidei

B. Trigoni carotici

C. Trigoni omohyioidei

53. З клінічної точки зору a. carotem communem поділяють на три відділи:

А. I – від початку до m. omohyoideum

B. I – від початку до місця розподілу m. sternocleidomastoidei на caput sternale et caput claviculare

C. II – від m. omohyoideo до bifurcationem carotidem

D. II – від місця розподілу m. sternocleidomastoidei на capitia до bifurcationem carotidem

E. III – bifurcation carotidis

54. Pulsatio a. carotis communis визначається на рівні:

А. Першого відділу – від початку до m. omohyoideum

B. Другого – від m. omohyoideo до bifurcationem carotidem

C. Третього відділу – bifurcationis carotidis

55. Каротидна рефлексогенна зона розташована в межах:

А. Початкового відділу a. carotis communis

B. Початкового ( шийного ) відділу a. carotis internae

C. Bifurcationis carotidis

D. Початкового ( першого ) відділу a. carotis externae

56. Каротидну рефлексогенну зону формують:

А. Glomus caroticum

B. Sinus caroticus

C. Pars cervicalis a. carotis internae

D. Rami n. vagi, rami n.. glossopharyngei, rami trunci sympathici

E. Ramus superior ansae cervicalis

57. Ansa cervicalis іннервує:

А. Підпід′язикові м′язи

В. Glаndulam thyreoideam

C. M. sternocleidomastoideum

58. З двох головних гілок a. carotis communis зовнішньою сонною слід вважати таку, яка:

А. Розташована латеральніше та позаду

В. Розташована медіальніше та декілька спереду

С. Має гілки в межах trigoni carotici, наприклад, thyreoidea superior, lingualis, facialis

D. Не має гілок на шиї

Е. Перетинається під′язиковим нервом

59. З клінічної точки зору a. carotem internam поділяють на частини:

А. Перша – pars cervicalis, від bifurcationе carotidis до втупу в foramen caroticum externum

B. Друга– кам’ниста, в межах canalis carotici

C. Третя – печериста, в межах sinus cavernosi

D. Четверта – в межах sinus intercavernosi

E. Четверта – мозкова

60. З клінічної точки зору a. carotis externae поділяють на частини:

А. Перша – pars cervicalis, від bifurcationе carotidis до m. stylohyoideum та ventrem posteriorem m. digastrici

B. Друга – pars retromandibularis, від ventre posteriore m. digastrici до розподілу на кінцеві гілки

С. Третя – pars temporalis

61. Trigonum omothracheale ( парний ) обмежують:

A. Venter inferior m. omohyoidei

B. Venter superior m.omohyoidei

C. M. sternocleidomastoideus

D. Linea mediana colli

E. M. sternohyoideus

62. Sceletotopia laryngis:

A. Margo superior C_IV – margo inferior C_VII vertebrae

B. Margo superior C_V - margo inferior C_VI vertebrae

C. Margo superior C_VI – margo inferior C_VII vertebrae

63. В клінічній практиці частіше виникає неодхідність в знанні топографії cartilaginum laryngis:

A. Thyreoideae

B. Cricoideae

C. Epiglottidis

D. Arytenoideae

E. Corniculatam

64. Лор-лікарю, анестезіологу необхідно знати топографію aditus laryngis, який обмежують:

A. Epiglottis- спереду

В. Apices cartilaginum arytenoidearum – ззаду

С. Plicae aryepiglotticae – з боків

D. Plicae vocales – з боків

65. Aditus laryngis прикриває cartilago:

A. Corniculata

B. Arytenoidea

C. Epiglottis

66. Larynx поділяється на відділи:

A. Vestibulum laryngis – верхній

В. Aditus laryngis – верхній

С. Rima glottidis – середній

D. Cavitas infraglottica- нижній

Е. Cavitas laryngis – нижній

67. Rima glottigis утворюється між:

A. Plicas vestibulares

B. Plicas vocales

C. Ventriculos laryngis

68. Plicae vocales іннервують:

А. Nn. laringes superiores

B. Nn. larynges inferiores

C. Radix inferior ansae cervicalis

69. В клінічній практиці порушення функції plicae vocales частіше виникає внаслідок здавлення або пошкодження:

A. N. laryngei superioris

B. N. laryngei inferioris

C. N. laryngei recurrentis

70. Першим бар′єром на шляху відтіку лімфи від laryngis являються nodi lymphatici :

A. Prelaryndei

B. Pretracheales

C. Paratracheales

D. Cervicales profundi

71. Sceletotopia tracheae :

A. Перше кільце – С_VI vertebrae, margo inferior

B. Перше кільце – С_VII vertebrae, margo superior

C. Нижня границя – на рівні incisurae jugularis

D. Нижня границя – margo inferior C_VII vertebrae

72. Syntopia tracheae:

А. Спереду: isthmus glandulae thyreoideae, plexus venosus, a. thyreoidea ima, n.l. pretracheales

B. Позаду: oesophagus

C. Позаду : oesophagus, tr.sympaticus

D. З боків: lobi glandulae thyreoideae, n. laringeus recurrens, a. carotis communis

E. З боків: lobi glandulae thyreoideae, v. jugularis interna

73. Дві третини parietis tracheae головним чином складається з :

A. Cartilaginum trachealium

B. Ligg. annularium

C. Parietis membranacei

74. Одна третина parietis tracheae – це:

A. Cartilagines tracheales

B. Ligg. annularia

C. Paries membranaceus

75. Макробудова glandulae thyreoideae:

А. Lobus dexter

B. Lobus sinister

C. Lobus pyramidalis

D. Lobus pyramigalis ( у 30-40% людей )

Е. Isthmus

76.Glandula thyreoidea має капсулу:

А. Власну

В. Фасціальну - за рахунок laminae parietalis fasciae endocervicalis

C. Фасціальну – за рахунок laminae visceralis fasciae endocervicalis

77. Isthmus glandulae thyreoideae розміщується частіше на рівні cartilaginum tracheae:

А. Першого та другого

В. Другого та третього

С. Третього та четвертого

78. Syntopia glandulae thyreoideae:

А. До передньої поверхні прилягають підпід′язикові м′язи

В. До передньої поверхні – a. carotis communis, dextra et sinistra

С. До заднє-внутрішньої поверхні: larynx, trachea, esophagus, n. laringeus recurrens, glandulae parathyrtoideae

D. До заднє-зовнішньої поверхні- a. carotis communis

79. Glandulae parathyreoideae розташовані:

А. Поза фасціальною капсулою glandulae thyrtoideae

B. В клітковині між фасціальною та власною капсулами glandulae thyreoideae

80. Glandulam thyreoideam кровопостачають артерії:

A.Thyreoideae superiores

B. Thyreoideae mediae

C. Thyreoigeae inferiores

D. Thyreoidea ima

81. A. thyreoidea inferior відходить від:

A. A. carotis communis

B. A. carotis externae

C. Trunci thyreocervicalis

D. Trunci costocervicalis

82. N. laryngeus recurrens перехрещується з артерієй:

A. Thyreoidea superiore

B. Thyreoidea inferiore

C. Thyreoidea ima

83. У венозному відтоці від glandulae thyreoideae задіяні:

A. V. thyreoidea superior

B. V. thyreoidea media

C. V. thyreoidea inferior

D. Plexus venosus thyreoideus impar

E. Arcus venosus juguli

84. Glandulae parathyreoideae частіше відносно glanulae thyreoideae розташовані:

А. Верхня пара – на границі верхньої та середньої третини задньої поверхні часток залози

В. Верхня пара- на рівні верхнього полюса часток залози по їх задній поверхні

С. Нижня пара – на рівні нижнього полюса часток залози по задній поверхні

D. Нижня пара – над перешийком залози

85. Труднощі виявлення glandulae parathyreoideae в рані пояснюється тим, що:

А. Залози мають невеликий розмір

В. Схожі з лімфатичними вузлами

С. Варіабельні за розташуванням

D. Варіабельні за кількістю та розміром

Е. Кольором та формою нагадують локальне розширення вени

86. Однією з ознак glandulae parathyreoideae є те, що вони:

А. Мають власну капсулу

В. Зрощені з власною капсулою glandulae thyreoideae

C. Мають тісний зв′язок з a. thireoidea superiore та thyreoidea inferiore за рахунок rr. parathyreoideorum

87. Scelеtotopia pharynx:

А. Початок – basis cranii externa

B. Початок – С₁ vertebra

C. Перехід в оesophagum – C_VI vertera

D. Перехід в оesophagum – C_VII vertebra

88. Pharynx поділяється на partes:

A. Nasalem

B. Oralem

C. Choanae

D. Laryngeam

89. Partem nasalem pharyngis обмежують:

А. Basis cranii externa

B. Площина на рівні corporis ossis hyoidei

C. Площина на рівні palati duri

D. Площина на рівні С_VI vertebrae ( перехід у стравохід )

Е. Площина на рівні С_VII vertebrae ( перехід у стравохід )

90. Partem oralem pharyngis обмежують:

А. Basis cranii externa

B. Площина на рівні palati duri

C. Площина на рівні corporis ossis hyoidei

D. Площина на рівні C_VI vertebrae (перехід у стравохід )

Е. Площина на рівні СVII vertebrae ( перехід у стравохід )

91. Parem laryngeam pharyngis обмежують: