Е.Не звужувати просвіт порожнистого органа

234. Ушивання рани тільки швом Ламбера не забезпечить такі вимоги до кишкового шва:

     1. Міцність

     2. Гемостатичність

     3. Герметичність

     4. Асептичність

     5. Достатню адаптацію підслизової та слизової оболонок

234. Всі доступи до органів черевної порожнини з урахуванням сучасних досягнень можна розділити на:

     1. Відкриті (лапаротомічні)

     2. Відкриті (тораколапаротомічні)

     3. Лапароскопічні

     4. Комбіновані

     5. Мінілапаротомічні

234. Наскрізні (інфіковані) шви не відповідають вимогам:

     1. Міцності

     2. Гемостатичності

     3. Герметичності

     4. Асептичності

     5. Атравматичності

234. Головний недолік наскрізних швів з застосуванням найбільш поширених видів шовного матеріалу:

     1. Травматичність

     2. “Гнітність” шовного матеріалу

     3. Не забезпечують адаптацію шарів стінки кишки

234. Виконання головних вимог до кишкового шва можна досягнути шляхом:

     1. Застосування одного ряду серозно-м’язово-підслизового шва

     2. Поєднанням наскрізного та серозно-м’язових швів (дворядний шов)

     3. Застосуванням одного ряду наскрізного шва з затягуванням стебків та зав’язуванням з просвіту кишки

     4. Поєднанням серозно-м’язово-підслизового шва з затягуванням стебків, зав’язуванням з просвіту кишки та шва Ламбера

234. Зростає кількість хірургів, які вважають доцільним застосовувати переважно шви:

     1. Однорядні

     2. Дворядні

     3. Трирядні

     4. Механічні

234. Шов Ламбера може накладатися у вигляді:

     1. Вузлового

     2. Безперервного

     3. Зет-подібного

     4. Кисетного, напівкисетного

     5. Ввертаючого

234. За Ламбером прошивають:

     1. Серозну, м’язову, підслизову оболонки, починаючи з серозної одного краю рани, протилежний – з підслизової оболонки

     2. Серозну, м’язову оболонки на відстані не більш 4-5 мм від країв рани, зав’язують

     3. В послідовності: підслизова – серозна оболонки одного краю, серозна – підслизова протилежного краю рани з затягуванням шва з просвіту кишки

234. За Шміденом шов накладують, прошиваючи в такому напрямку:

     1. Слизова – серозна оболонки одного краю, слизова – серозна протилежного краю рани

     2. Слизова – серозна оболонки одного краю, серозна – слизова протилежного краю рани, затягують шов з просвіту кишки

     3. Серозна – слизова оболонки одного краю, слизова – серозна оболонки протилежного краю рани

234. М.І. Пирогов запропонував при накладанні шва:

     1. Дотримуватися такого порядку прошивання: слизова – серозна одного краю рани, слизова – серозна протилежного краю

     2. Голку вколювати з боку серози в напрямку края рани, викол – на рівні підслизового шару; на протилежному краю – голку вколювати збоку рани на рівні підслизової оболонки, викол – крізь серозну

     3. Дотримуватися такого напрямку прошивання: слизова – серозна оболонки одного краю, серозна – слизова оболонки протилежного краю, затягувати шов з просвіту кишки

234. Невелички (колоті) рани кишки можна ушивати швом:

     1. Зет-подібним

     2. Дворядним (Шмідена + Ламбера)

     3. Кисетним

     4. Вузловим

234. Для запобігання звуженню просвіту порожнистого органу необхідно:

     1. Дотримуватися технології кишкового шва

     2. Переводити поздовжні рани в поперечні

     3. Переводити поперечні рани в поздовжні

     4. Ушивати, не зважаючи на напрямок рани, дотримуватися тільки вимог до вибору відстані накладання шва від країв та між рядами швів

234. Рани intestini tenuis длиною, наприклад 1 – 3 см, не ушивають кисетним швом тому, що:

     1. Це потребує зайвого часу

     2. Виникають труднощі при зав’язуванні шва

     3. Виникає звуження просвіту та розвиток часткової кишкової непрохідності

234. Якщо при ушиванні рани тонкої кишки застосовують шви Ламбера та Шмідена, то їх накладають в такій послідовності:

     1. I ряд – Ламбера

     2. II ряд – Шмідена

     3. I ряд – Шмідена

     4. II ряд – Ламбера

234. Якщо при ушиванні рани intestini crassi застосовують шви Ламбера та Шмідена, то їх накладають у такій послідовності:

     1. I ряд – Ламбера

     2. II ряд – Шмідена

     3. III ряд – Ламбера

     4. I ряд – Шмідена

     5. II ряд – Ламбера

234. При ушиванні рани intestini crassi наскрізний шов Шмідена необхідно закривати двома рядами швів Ламбера тому, що:

     1. Стінка intestini crassi тонша

     2. Товщина стінки нерівномірна

     3. Прояви “прорізання” шовного матеріалу більш небезпечні, ніж при операціях на тонкій кишці

     4. Кровопостачання intestini crassi бідніше у порівнянні з тонкою кишкою

Е. Більш небезпечні прояви “гнітності” швів

234. Як повздовжну рану порожнистого органа переводять в поперечну?

     1. Асистент за допомогою пінцетів

     2. Хірург робить розрізи довжиною 1.5 – 2 см поперечно вісі рани на рівні її середини

     3. Хірург накладає по одному шву-тримачу на відстані 0.5 см від середини країв рани, асистент розтягує рану за шви-тримачі

234. Послідовність дій хірурга при ушиванні повздовжньої рани тонкої кишки:

А. Накладання швів-тримачів, переведення рани в поперечну,перемивання рук, заміна операційної білизни в межах рани, заміна інструментів, накладання I та II рядів швів

В. Накладання швів-тримачів, накладання I ряду швів, заміна операційної білизни та інструментів, накладання II ряду швів

С. Накладання швів-тримачів, переведення рани в поперечну, накладання I ряду швів, заміна операційної білизни та інструментів, накладання II ряду швів

234. Послідовність дій хірурга при ушиванні поперечної рани тонкої кишки:

А. Накладання швів-тримачів, за показаннями –ПХО рани, накладання I ряду швів, заміна в межах рани операційної білизни, інструментів, накладання II ряду швів

В. Накладання I та II рядів швів

С.ПХО рани за показаннями, накладання I та II рядів швів

234. З лапаротомних доступів до шлунка частіше виконуються:

     1. Верхня серединна лапаротомія

     2. Парамедіанний, трансректальний, параректальний

     3. Т-подібний

     4. Верхній поперечний

     5. Лівосторонній косий підреберний

234. Дії хірурга, якщо він не знайшов проривної виразки в межах передньої стінки шлунка та 12-п. кишки при наявності інших симптомів прориву виразки:

     1. Розсікає mesocolonum transversum для огляду задньої стінки шлунка

     2. Обстежує задню стінку шлунка пальцем крізь foraminis epiploici

     3. Розсікає lig. hepatogastricum та обстежує задню стінку шлунка

     4. Розсікає lig. gastrocolicum для обстеження задньої стінки шлунка

234. З паліативних способів операцій при проривної виразці шлунка частіше виконуються:

     1. Накладання одного ряда серозно-м’язових швів

     2. Накладання дворядного шва: наскрізьного та серозно-м’язового з підшиванням клаптя чепця на ніжці

     3. Закриття (тампонадa) отвору виразки клаптем чепця на ніжці шляхом введення останнього в отвір за допомогою швів

     4. Накладання швів та ваготомія

     5. Накладання двох рядів серозно-м’язових швів з підшиванням чепця на ніжці

234. Радикальні операції при прорівній виразці шлунка:

     1. Накладання швів на виразку та виконання гастроентеростомії

     2. Антрумектомія та ваготомія

     3. Видалення виразки шляхом часткової резекції шлунка та ваготомія

     4. При виразках 12-п кишки – видалення виразки та пілоропластика, ваготомія

     5. Резекція шлунка за Більрот-І або Більрот-ІІ, або Гофмейстером-Фінстерером

234. При захворюваннях стравоходу або кардиальної частини шлунка з порушенням прохідності виконують паліативну операцію:

     1. Гастроентеростомію

     2. Пілоропластику

     3. Гастростомію

     4. Гастропексію

234. Тимчасова gastrostomia відрізняється від постійної тим, що:

     1. Просвіт шлунка безпосередньо сполучається з зовнішнім середовищем за рахунок сформованого отвору

     2. Просвіт шлунка сполучається з зовнішнім середовищем за допомогою силіконової трубки

     3. Просвіт шлунка сполучається з зовнішнім середовищем за допомогою трубки, сформованої зі стінки шлунка

234. Недоліки тимчасової gastrostomiae:

     1. Необхідність повторної операції для ліквідування стоми

     2. Знаходження трубки у шлунку як травмуючого його слизову оболонку фактора

     3. Просачування вмісту шлунку по зовнішньому контуру трубки, що викликає подразнення шкіри в ділянці стоми

234. Порядок дій хірурга при виконанні gastrostomiae за Кадером після доступу та ревізії:

А. Накладання швів-тримачів, кисетних швів, гастростомія, власне гастротомія, затягування кисетних швів з витягуванням конусу шлунка

В. Накладання кисетних швів, гастротомія, власне гастростомія,затягування кисетних швів з витягуванням конусу шлунка

С. Гастротомія, накладання кисетних швів, власне гастростомія, затягування кисетних швів з витягуванням конусу шлунка

D.Накладання швів-тримачів, кисетних швів, гастротомія, власне гастростомія, затягування кисетних швів з поступовою інвагінацією стінки шлунка

234. Порядок дій хірурга при виконанні gastrostomiae за Топровером, якщо доступ та ревізія вже виконані:

А. Накладання швів-тримачів, кисетних швів, гастротомія, власне гастростомія, затягування кисетних швів з витягуванням конусу шлунка

В. Накладання кисетних швів, гастротомія, власне гастростомія, затягування кисетних швів з витягуванням конусу шлунка

С. Гастротомія, накладання кисетних швів, власне гастростомія, затягування кисетних швів з витягуванням конусу шлунка

D.Накладання швів-тримачів, кисетних швів, гастротомія, власне гастростомія, затягування кисетних швів з наступною інвагінацією стінки шлунка

234. Чим принципово відрізняється gastrostomia за Кадером від gastrostomiae за Топровером?

     1. Кількістю кисетних швів

     2. Хворого живлять крізь силіконову трубку в шлунку, яка виведена крізь черевну стінку

     3. Хворого живлять крізь отвір в стінці шлунка, фіксований до шкіри

234. Що передбачено в технології gastrostomiae для запобігання розвитку флегмони передньо-бічної стінки живота у післяопераційному періоді?

     1. Виконання гастропексії

     2. Підшивання пристінкової очеревини до країв шкірної рани

     3. Введення дренажів в черевну порожнину

     4. Введення дренажів в підшкірну клітковину

234. Що передбачено в технології гастростомії для запобігання розвитку перитоніту в післяопераційному періоді?

     1. Підшивання пристінкової очеревини до країв шкірної рани

     2. Гастропексія

     3. Дренування черевної порожнини

234. З класичних видів gastrostomiae тимчасовими являються gastrostomiae за:

     1. Вітцелем

     2. Кадером

     3. Топровером

     4. Беком-Жифном

234. З класичних видів gastrostomiae постійними являються gastrostomiae за:

     1. Вітцелем

     2. Кадером

     3. Топровером

     4. Беком-Жиaном

234. Gastrostomia за Топровером виконується з доступу:

     1. Верхньої серединної лапаротомії

     2. Параректального

     3. Трансректального

     4. Верхнього поперечного

234. Дії хірурга після формування на трубці, введеної в просвіт шлунка, конусу зі стінки органа (зав’язування кисетних швів) при гастростомії за Топровером:

A.Виведення трубки крізь окремий розріз передньо-бічної стінки живота та її фіксація шкірним швом

B.Виконання гастропексії з виведенням сформованого конусу крізь рану передньо-бічної стінки живота

C.Підшивання конусу на рівні середнього кисетного шва до m. recti abdominis

D.Видалення трубки

E.Підшивання країв рани шлунку до країв шкірної рани

234. Яка паліативна операція може бути виконана при непрохідності partis pylorici gastrici або duodeni?

     1. Gastrostomia

     2. Gastropexia

     3. Gastroenterostomia

     4. Resectio gastris

234. Назва гастроентероанастомозу як самостійної операції залежить від того, що:

     1. Співвустя формують між кишкою та передньою стінкою шлунка

     2. Співвустя формують між тонкою кишкою та задньою стінкою шлунка

     3. Підводять петлю тонкої кишки попереду coloni transversi

     4. Підводять петлю тонкої кишки позаду coloni transversi

     5. Співвустя формують за типом “бік у бік” або “кінець у кінець”

234. Gastroenteroanastomosis antecolica anterior – це анастомоз при якому:

     1. Петлю тонкої кишки підводили до шлунка попереду coloni transversi

     2. Петлю тонкої кишки підводили до шлунка позаду coloni transversi

     3. Співвустя формують між кишкою та задньою стінкою шлунка

     4. Співвустя формують між кишкою та передньою стінкою шлунка

234. Gastroenteroanastomosis retrocolica posterior – це анастомоз, при якому:

     1. Петлю тонкої кишки підводили до шлунка попереду coloni transversi

     2. Петлю тонкої кишки підводили до шлунка позаду coloni transversi

     3. Співвустя формують між кишкою та задньою стінкою шлунка

     4. Співвустя формують між кишкою та передньою стінкою шлунка

234. За показаннями bursam omentalem дренують крізь:

     1. Omentum minorem

     2. Mesocolonum transversum

     3. Lig. gastrocolicum

     4. Omentum majorum

234. Іноді проривна виразка шлунку проявляється клінікою apendicitis acutae у зв’язку з розповсюдженням вмісту шлунка переважно по:

     1. Spatium preepiploicum

     2. Підпечінковому простору

     3. Canalem lateralem dextrum

     4. Bursam pregastricam

234. Чим пояснити, що вміст шлунка при прориві виразки parietis anterioris попадає частіше у fossam iliacam dextram ніж у fossam iliacam sinistram?

     1. Розповсюдженню по canalem lateralem sinistrum заважає omentum majus

     2. Canalis lateralis dexter значно ширше та глибше ніж лівий, що сприяє розповсюдженню

     3. Розповсюдженню по canalem lateralem sinistrum заважає lig. phrenicocolicum

     4. Відсутністю або гіпоплазієй lig. phrenicocolici dextri

234. Чим пояснити, що хірурги дренують bursam omentalem при запальних процесах тільки крізь lig. gastrocolicum?

     1. Найбільш короткий шлях

     2. Менша можливість пошкодження судин, наприклад, при дренуванні крізь omentum minorem

     3. Технічно простіше, ніж крізь, наприклад, foramen epiploicum

     4. Не створює умов для розвитку перитоніту

234. Resectio gastris з анастомозом “кінець у кінець” вперше успішно виконав:

     1. Wölfler

     2. Petersen

     3. C. С. Юдін

     4. T. Billroth

     5. Hoffmeister та Finsterer

234. Для запобігання або зменшення явищ circuli vitiosi, які частіше виникають у хворих після gastroenterostomiae antecolicae anterioris, Braun запропонував:

     1. Привідну петлю тонкої кишки фіксувати до шлунка вище співвустя

     2. Накладати співвустя антиперистальтично

     3. Накладати співвустя тільки ізоперистальтично

     4. Формувати додатково співвустя між привідною та відвідною частками петлі тонкої кишки

234. При виконанні гастроентероанастомозів або resectio gastris хірург відшукує flexuram duodenojejunalem для:

     1. Закінчення ревізії

     2. Визначення місця формування співвустя за Брауном

     3. Визначення довжини петлі тонкої кишки, яка буде задіяна в співвусті

234. Який з варіантів анастомозів при resectio gastris буде за Більрот-І?

     1. “Кінець у кінець” між шлунком та 12-п. кишкою з ушиванням кукси шлунка до розмірів кишки

     2. Кінець шлунка у бік тонкої кишки без часткового ушивання кукси шлунка

     3. Бік у бік між шлунком та тонкою кишкою після ушивання кукс шлунка та 12-п. кишки

     4. Кінець шлунка в бік тонкої кишки з ушиванням кукси шлунка до необхідних розмірів анастомозу і підшивання тонкої кишки до шлунка вище анастомоза

234. Який з варіантів анастомозів при resectio gastris буде за Більрот-ІІ?

     1. “Кінець у кінець” між шлунком та 12-п. кишкою з ушиванням кукси шлунка до розмірів кишки

     2. Кінець шлунка у бік тонкої кишки без часткового ушивання кукси шлунка

     3. Бік у бік між шлунком та тонкою кишкою після ушивання кукс шлунка та 12-п. кишки

     4. Кінець шлунка в бік тонкої кишки з ушиванням кукси шлунка до необхідних розмірів анастомозу і підшивання тонкої кишки до шлунка вище анастомоза

234. Який з варіантів анастомозів при resectio gastris буде за Гофмейстером-Фінстерером?

     1. “Кінець у кінець” між шлунком та 12-п. кишкою з ушиванням кукси шлунка до розмірів кишки

     2. Кінець шлунка у бік тонкої кишки без часткового ушивання кукси шлунка

     3. Бік у бік між шлунком та тонкою кишкою після ушивання кукс шлунка та 12-п. кишки

     4. Кінець шлунка в бік тонкої кишки з ушиванням кукси шлунка до необхідних розмірів анастомозу і підшивання тонкої кишки до шлунка вище анастомоза

234. Типова resectio gastris поділяється на етапи:

     1. Мобілізація видаляємої частини

     2. Відсічення шлунка по правій границі резекції

     3. Формування кукси 12-п. кишки (за Більрот-ІІ, Гофмейстером-Фінстерером)

     4. Відсічення шлунка по лівій границі резекції

     5. Формування шлунково-кишкового співвустя за обраним автором

234. Для виконання стовбурової ваготомії хірургу необхідно знати топографію nn. vagorum в межах:

     1. Fundi gastrici

     2. Curvaturae gastricae minoris

     3. Partis cardiaci gastrici

     4. Partis abdominalis oesophagi

234. При виконанні селективної ваготомії хірургу необхідно зберігати:

     1. Правий та лівий нерви Латарже

     2. Печінкові гілки n. vagi sinistri

     3. Черевну гілку n. vagi dextri

     4. Шлункові гілки n. vagi sinistri

234. При селективній проксимальній ваготомії необхідно пересікти тільки:

     1. Лівий нерв Латарже

     2. Правий нерв Латарже

     3. Короткі (секреторні) гілки нервів Латарже, які підходять до curvaturae gastricae minoris

     4. Стравохідно-кардіальні гілки nn.vagorum

234. Найбільш поширеною являється ваготомія:

     1. Стовбурова

     2. Селективна

     3. Проксимальна селективна

234. У якості дренажних операцій при порушенні функції partis pylorici gastrici були запропоновані:

     1. Gastroenteroanastomosis

     2. Pyloroplastica за Гейнеке-Мікулічем або Фіннеем

     3. Резекція за Більрот-І

     4. Pylorotomia за Фреде-Рамштедтом

     5. Gastroduodenoanastomosis за Жабуле

234. Pylorotomia за Фреде-Рамштедтом виконується при:

     1. Виразковому звуженні partis pylorici gastrici

     2. Наявності стороннього тіла

     3. Природженому пілоростенозі

234. Pylorotomia за Фреде-Рамштедтом при природженому пілоростенозі заключається в тому, що:

     1. Розсікають поздовжньо всі шари стінки шлунка в межах partis pylorici et pylori

     2. Розсікають серозний та м’язовий шари в ділянці pylori поздовжньо , рану розширюють тупо, поки не почне випинатися в рану слизова оболонка

     3. Рану partis pylorici et pylori ушивають поперечно

     4. Ретельно виконують гемостаз

     5. Шлунок опускають в черевну порожнину

234. Яка паліативна операція може бути виконана з приводу пухлини partis pylorici gastrici?

     1. Resectio за Billroth-II

     2. Gastrostomia

     3. Gastroenterostomia antecolica anterior

     4. Gastroenterostomia antecolica posterior

     5. Resectio за Billroth-I

234. Де розшукують a. gastricam sinistram при необхідності її лігування?

     1. В lig. gastrolienali

     2. На задній стінці partis abdominalis oesophagi

     3. В lig. gastropancreatico

     4. В lig. phrenicogastrico

     5. В lig. pyloropancreatico

234. Які артерії лігують при мобілізації шлунка повздовж curvaturae gastris minoris, виконуючи його резекцію?

     1. Gastroepiploicam dextram

     2. Pancreaticoduodenalem superiorem

     3. Gastricam dextram

     4. Gastricas breves

234. При мобілізації шлунка в ділянці curvature gastris majoris під час його резекції лігують:

     1. A. pancreaticoduodenalem superiorem

     2. A. gastroduodenalem

     3. Gastroepiploicam dextram

     4. Gastricam dextram

234. З повздовжніх доступів при операціях на печінці застосовують:

     1. Верхню серединну лапаротомію

     2. Парамедіанний

     3. Трансректальний

     4. Параректальний

234. 3 косих розрізів при операціях на печінці, жовчному міхурі використовують розрізи:

     1. Ріо-Бранко

     2. Кохера

     3. Кера

     4. Федорова

234. При операціях на печінці, жовчному міхурі застосовуються комбіновані доступи:

     1. Федорова

     2. Кохера

     3. Ріо-Бранко

     4. Л-подібний

     5. Т-подібний

234. Шкірний розріз при доступі за Федоровим до vesicam felleam роблять:

     1. Паралельно ребровій дузі

     2. По зовнішньому краю m. recti abdominis

     3. Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo на 4-5см донизу, потім паралельно ребровій дузі

     4. Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo до пупка, потім вгору і вправо до ребрової дуги

     5. Дугоподібно під правою ребровою дугою

234. Шкірний розріз при доступі за Кохером до vesicaem felleam роблять:

     1. Паралельно ребровій дузі

     2. По зовнішньому краю m. recti abdominis

     3. Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo на 4-5см донизу, потім паралельно реберній дузі

     4. Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo до пупка, потім вгору і вправо до ребрової дуги

     5. Дугоподібно під правою ребровою дугою

234. Шкірний розріз при доступі за Ріо-Бранко до vesicam felleam та жовчних шляхів роблять:

     1. Паралельно ребровій дузі

     2. По зовнішньому краю m. recti abdominis

     3. Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo на 4-5см донизу, потім паралельно ребровій дузі

     4. Кутоподібно по серединній лінії від processu xiphoideo до пупка, потім вгору і вправо до ребрової дуги

     5. Дугоподібно під правою ребровою дугою

234. Топографію яких сумок хірургу необхідно враховувати при ревізії печінки?

     1. Hepaticae

     2. Pregastricae

     3. Omentalis

234. До тимчасових способів зупинки кровотечі при пошкодженні печінки слід віднести:

     1. Здавлення аорти під діафрагмою

     2. Здавлення судин в lig. hepatoduodenali

     3. Здавлення аорти в межах проміжку між шлунком та печінкою

     4. Здавлення v. cavae interioris

     5. Здавлення печінки пальцями асистента

234. До остаточних способів зупинки кровотечі при пошкодженні печінки відносяться:

     1. Тампонада

     2. Hepatoraphia

     3. Resectio hepatis

     4. Hepatopecsia

234. Hepatoraphia невеликих ран виконується застосуванням швів:

     1. Вузлових

     2. Безперервного

     3. Мультановського

     4. П-подібних

234. До нетипових резекцій печінки відносять:

     1. Resectio cuneata

     2. Resectio marginalis

     3. Segmentectomia

     4. Resectio plana

234. До resectionis hepatis tipicae відносяться:

     1. Resectio marginalis

     2. Segmentectomia

     3. Hemihepatectomia dextra

     4. Hemihepatectomia sinistra

     5. Resectio cuneata

234. Зупинку кровотечі при resectio hepatis здійснюють шляхом:

     1. Здавлення судин у товщі lig. hepatoduodenalis

     2. Обшивання та лігування видимих судин на зрізі органу

     3. Здавлення печінки руками або м’якими затискачами

     4. Накладання гемостатичних швів

     5. Фіксування до ранової поверхні капронової сітки

234. Яка зв’язка опиниться між вказівним та великим пальцями лівої руки, якщо вказівний палець ввести в foramen epiploicum?

     1. Teres hepatis

     2. Falciforme hepatis

     3. Hepatogastricum

     4. Hepatoduodenale

     5. Gastrocolicum

234. До яких зв'язок повинен дійти хірург кінчиками пальців руки, щоб обстежити повністю faciem diaphragmaticam hepatis?

     1. Falciformis

     2. Triangularis dextri

     3. Triangularis sinistri

     4. Coronarii

     5. Hepatorenalis

234. Який гемостатичний шов печінки запропонував Оппель?

     1. Окремі П-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом

     2. Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток

     3. П-подібний безперервний шов

     4. Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка

     5. П-подібний безперервний шов з застосуванням прокладок по лінії шва

234. Гемостатичний шов печінки Кузьнецова-Пенського – це:

     1. Окремі П-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом

     2. Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток

     3. П-подібний безперервний шов

     4. Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка

     5. П-подібний безперервний шов з застосуванням прокладок по лінії шва

234. Гемостатичний шов печінки за Джордано – це:

     1. Окремі П-подібні шви з прошиванням черговим швом частки печінки, прошитої попереднім швом

     2. Шов подвійною ниткою та зав’язуванням попарно сусідніх ниток

     3. П-подібний безперервний шов

     4. Шов подвійною ниткою, стібки не затягують. Розрізають зовнішню нитку стібка, зав’язують шов за рахунок внутрішньої нитки стібка

     5. П-подібний безперервний шов з застосуванням прокладок по лінії шва

234. При hemihepatectomiam за «західним» методом необхідно:

     1. Виділити судини воріт

     2. Виділити та лігувати часткові судини та протоки

     3. Виділити судини lig. hepatoduodenalis та перетиснути їх судинним затискачем

     4. Розсікти гліссонову капсулу за границею резекції

     5. Тупо роз’єднати частки, перев’язуючи та пересікаючи за ходом судини та протоки

234. При hemihepatectomiam за «східним» методом необхідно:

     1. Виділити судини воріт

     2. Виділити та лігувати часткові судини та протоки

     3. Виділити судини lig. hepatoduodenalis та перетиснути їх судинним затискачем

     4. Розсікти гліссонову капсулу за границею резекції

     5. Тупо роз’єднати частки, перев’язуючи та пересікаючи судини та протокu

234. Проміжними або тимчасовими оперативними втручаннями на vesica fellea слід вважати:

     1. Punctio

     2. Cholecystostomia

     3. Cholecystoduodenostomia

     4. Cholecystojejunostomia

234. За технологією розрізняють варіанти cholecystectomiae:

     1. Лапаротомічну (відкриту)

     2. Від дна (антеградну)

     3. Від шийки (ретроградну)

     4. Лапароскопічну (відеолапароскопічну)

234. Антеградну ( від дна ) холецистектомію виконують уразі:

     1. Наявності спайкового процесу в межах lig. hepatoduodenalis

     2. Ускладнення у визначенні індивідуальної мінливості vesicae telleae, ductus cystici, a. cysticae

     3. Калькулезного холециститу

234. При ретроградній ( від шийки ) холецистектомії дотримуються такої послідовності виділення анатомічних структур:

     1. A. cystica, ductus cysticus,ductus hepaticus communis,vesica fellea

     2. Ductus cysticus, ductus choledochus, ductus hepaticus communis, a. cystica, vesica fellea

     3. Ductus choledochus, ductus hepaticus communis,vesica fellea, ductus cysticus

     4. Vesica fellae, a. cystica, ductus cysticus, ductus hepaticus communis

     5. Ductus hepaticus communis, ductus cysticus, a. cystica,vesica fellea

234. При антеградній холецистектомії дотримуються такої послідовності виділення анатомічних структур:

     1. A. cystica, ductus cysticus,ductus hepaticus communis,vesica fellea

     2. Ductus cysticus, ductus choledochus, ductus hepaticus communis, a. cystica, vesica fellea

     3. Ductus choledochus, ductus hepaticus communis,vesica fellea, ductus cysticus

D. Vesica fellea, a. cystica, ductus cysticus, ductus hepaticus communis

E. Ductus hepaticus communis, ductus cysticus, a. cystica,vesica fellea

234. Яка паліативна операція може бути виконана при порушенні прохідності ductus choledochus?

     1. Cholecystectomia

     2. Punctio vesicae fellae

     3. Cholecyctoduodenostomia

     4. Cholecystoejunostomia

234. Яка паліативна операція може бути виконана при атрезії ductus choledochi та відсудності vesicae felleae?

     1. Трансдуоденальна папілотомія

     2. Hepaticostomia

     3. Hepaticoduodenostomia

     4. Hepaticojejunostomia

234. Яка паліативна операція може бути виконана при пухлині capitis pancreatis, ускладненою жовтяницею?

     1. Choledochostomia

     2. Hepaticostomia

     3. Cholecystojejunostomia

     4. Hepaticojejunostomia

     5. Cholecystostomia

234. Для операцій на селезінці запропоновані доступи:

     1. Верхня серединна лапаротомія

     2. Трансректальний

     3. Т-подібний

     4. Косий підребровий

     5. Кутоподібний

234. При splenectomiam можливо порушення кровопостачання fundi gastris внаслідок пошкодження артерій:

     1. Gastricae sinistrae

     2. Gastricas breves

     3. Gastroepiploicae sinistrae

     4. Ramorum oesophageorum a. phrenicae inferiores sinistrae

234. При splenectomiam перетинають зв’язки:

     1. Phrenicolienale

     2. Phrenicocolicum sinistrum

     3. Gastrolienale

     4. Gastrocolicum

234. Для операцій на pancreate запропоновані доступи:

     1. Верхня серединна лапаротомія

     2. Трансректальний

     3. Кутовий лівосторонній за Черні

     4. Поперековий позаочеревинний

234. Після лапаротомії для оголення pancreatis можна розсікти:

     1. Omentum majorum

     2. Ligamentum hepatogastricum

     3. Ligamentum gastrocolicum

     4. Mesocolonum transversum

     5. Ligamentum piloropancreaticum

234. При pancreatitidem acutam дренування bursae omentalis виконують крізь:

     1. Omentum majorum

     2. Ligamentum hepatogastricum

     3. Ligamentum gastrocolicum

     4. Mesocolonum transversum

     5. Ligamentum piloropancreaticum

234. При pancreatitidem acutam оперативний прийом на органі може бути у вигляді:

     1. Секвестректомії

     2. Некректомії

     3. Повздовжнього розсічення капсули pancreatis

     4. Resectionis pancreatis

     5. Дренування bursae omentalis

234. При pancreatitidem chronicam запропоновано виконувати:

     1. Різні варіанти панкреатоєюноанастомозів

     2. Hemipancreatectomiam sinistram

     3. Resectionem pancreatoduodenalem

     4. Операції на вегетативному відділі нервової системи

234. При пухлинах pancreatis в залежності від розташування показані операції:

     1. Hemipancreatectomia sinistra

     2. Pancreatectomia

     3. Resectio pancreatis cuneata

     4. Resectio pancreatoduodenalis

     5. Resectio caudae pancreatis et splenectomia

234. Для відеолапараскопічної холіцистектомії необхідні:

     1. Голка Вереша, троакари

     2. Кровоспинні затискачі Більрота, Кохера, гачки Фарабефа

     3. Оптична система з засобами освітлення, відеоапаратура

     4. Хірургічні маніпулятори

     5. Інсуфлятор, аспіратор

234. Pesectio intestini tenuis з анастомозом “бік у бік” поділяється на етапи:

     1. Мобілізація

     2. Відсічення ураженої частини

     3. Формування кукс

     4. Розсічення стінки зіставлених кінців кишки

     5. Формування анастомозу

234. Етапи резекції intestini tenuis з анастомозом «кінець у кінець»:

     1. Мобілізація видаляємої частини

     2. Відсічення ураженої частини

     3. Розсічення кишки по протибрижовому краю для збільшення просвіту майбутнього анастомозу

     4. Формування анастомозу

     5. Ушивання отвору в брижі

234. Вибір технології резекції тонкої кишки залежить, насамперед, від:

     1. Показань

     2. Розмірів видаляємої частини

     3. Типу плануємого анастомозу

     4. Досвіда хірурга

     5. Умов, в яких виконується операція

234. За допомогою частіше яких інструментів виконується мобілізація intestini tenuis при резекції?

     1. Кроспинних затискачів Більрота

     2. Голки Дешана

     3. Диссекторів

     4. Затискачів Мікуліча

234. За якими ознаками визначається життєздатність intestini tenuis:

     1. Колір

     2. Стан серозної оболонки

     3. Пульсація судин

     4. Тонус стінки кишки

     5. Вологість стінки

234. Ким розроблена технологія «кисетного» способу формування кукси кишки?

     1. С.С. Юдіним

     2. Шміденом

     3. Т. Кохером

     4. Дуайеном

234. Куксу кишки за Дуайеном формують шляхом:

А.Накладанням шва Шмідена, потім Ламбера

В. Занурення в кисет та накладання Z-подібного шва

С. Накладання над затискачем безперервного шва, потім шва Ламбера

234. З якого шва починають формування анастомозу «бік у бік»?

     1. Шмідена

     2. Ламбера

     3. Альберта-Кохера

234. Який наскрізний шов накладають на внутрішні губи анастомоза?

     1. Шмідена

     2. Микуліча

     3. Безперервний обвивний

     4. Прибрама

234. Який наскрізний шов накладають на зовнішні губи анастомоза?

     1. Шмідена

     2. Микуліча

     3. Безперервний обвивний

     4. Прибрама

234. В якості останнього, IV ряда швів, при формуванні ентероентероанастомозу накладають шов:

     1. Шмідена

     2. Мікуліча

     3. Ламбера

     4. Прибрама