Internet-картка має властивості й правила користування, як і звичайна картка, крім засобів захисту;

— клієнт укладає з банком угоду на відкриття карткового рахунка та на обслуговування;

— картці клієнта присвоюється відповідний код, номер відповідно до стандартів міжнародної платіжної системи VISA;

— клієнту відкривається цільовий картковий рахунок;

— клієнту ПІН -код не видається, картка не емітується і не ембосується.

Вона не дає змоги одержати готівку в банкоматі, здійснити покупки в магазинах, аптеках тощо. Одержати готівку можна лише в банках, де відкрито рахунок. Ціна за послуги банку значно нижча порівняно з іншими картками.

Європейська міжнародна асоціація (ЄМА) - це асоціація міжнародного карткового бізнесу Eurocard, Mastercard і Maestro, створена 18 травня 1999 року в Україні. Засновниками її стали: Перший український міжнародний банк, Укр-ексімбанк, Приватбанк, Укрінбанк, Ощадний банк, "Аваль", АКБ "Україна".

Основне призначення ЄМЛ:

— об'єднання зусиль щодо розширення сфери використання І визнання продукту Europay;

— створення локального форуму для спілкування Й співробітництва між банками-членами Europay;

— відповідальність за зв'язки НБУ з місцевими органами влади.

Головним напрямком діяльності асоціації стала проблема мінімізації ризиків міжнародних карткових розрахунків.

Створивши ЄМА, Україна приєдналася до інших національних організацій Europay, зробивши, таким чином, ще один крок на шляху самостійного обслуговування національної системи безготівкових розрахунків на основі платіжних карток. Власникам пластикових карток Eurocard, Mastercard і Maestro створення асоціації насамперед збільшить комфорт і прибутки.

Розширення інфраструктури, збільшення кількості точок з обслуговування карток, збільшення кількості банкоматів — усе це приноситиме відповідний прибуток банкам - учасникам Europay.

Основним завданням Асоціації міжнародних платіжних систем є спільне вирішення проблем карткового бізнесу. Європейська платіжна карткова система Europay - важливий стратегічний партнер у сфері міжнародних платежів.

Корпорація Europay призначила своїм розрахунковим банком в Україні Український експортно-імпортний банк. У червні 1999 року банки-учасники на чолі з НБУ розпочали експериментальну діяльність щодо використання національних пластикових карток.

Асоціація ЄМА передусім повинна створити сприятливе правове поле як для карткового бізнесу, так І для його клієнтів, вирішити питання безпеки, ризиків, шахрайства. Банкам необхідно об'єднати зусилля та створити базу даних карткового бізнесу, а не демпінгувати, що гарантуватиме безпеку бізнесу і збільшить його дохідність.

Національний банк України проаналізував інформацію, яка була надана банками України згідно з вимогами Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.12.2004 № 598, про збитки (витрати), завдані банкам внаслідок шахрайських дій за операціями з платіжними картками, і були зроблені висновки щодо безпеки ринку платіжних карток в Україні.

Інформація, надана банками, свідчить про те, що за останні два роки значно збільшились збитки банків від шахрайських дій за операціями з платіжними картками. Так у 2005 році порівняно з 2004 роком кількість шахрайських операцій з використанням платіжних карток зросла в п'ять разів, а сума таких операцій - більш ніж у два рази. При цьому майже всі збитки банків внаслідок шахрайських дій (понад 99%) пов'язані з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, а саме: VISA INTERNATIONAL та MasterCard, (1%- одноемітентні (внутрішньобанківські), інші банківські та небанківські платіжні системи). Така ситуацій здебільшого пояснюється тим, що банки емітують платіжні картки міжнародних платіжних систем з магнітною смугою і не переходять на чілові технології.

Отже, можна зробити певні висновки і спочатку треба з’ясувати безпосередньо що називають міжнародною платіжною системою.

Таким чином, міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Міжнародні платіжні системи, такі як : INTERNET, TOPAZ, TARGET SWIFT широко застосовуються по всьому світу та Україна не є виключенням.

Розділ 3. Перспективи розвитку міжнародних платіжних систем в Україні

Існуючі в даний час в Україні системи розрахунків по операціях із платіжними картами можна класифікувати в такий спосіб:

— національна система масових електронних платежів НСМЕП (проект, що знаходиться на етапі реалізації локальних проектів);

• міжнародна платіжна система VISA International;

• міжнародна платіжна система EUROPAY (MASTERCARD) International;

— платіжні системи AMEX, Dіnеr's Club. JCB;

• внутрішні міжбанківські платіжні системи (ОНІКС, ОБЕКС);

• внутрішні локальні монобанківські платіжні системи (СБОН, МЕТАКАРТ, ПИБ і ін.);

• небанківські платіжні системи типу автозаправних, бонусних, споживчих у рамках окремих груп або підприємств.

Розглянемо коротку характеристику перерахованих систем.

Національна система масових електронних платежів НСМЕП. Проект цієї системи планує участь найбільш великої кількості українських банків. Проект розроблений НБУ разом із рядом вітчизняних постачальників програмно-технічних засобів, заснований на ЧИП-картах і широкому використанні off-line технологій. Особливістю проекту є використання власної операційної системи, системи безпеки і фінансових додатків Чип-карти, що дозволяють упроваджувати на першому етапі два основних платіжних інструменти – електронний гаманець і електронний чек, що реалізують дебетові схеми здійснення платежів. Підготовлена відповідна нормативно-регуляційна база документів, що дозволяє почати впровадження пілотних проектів.

Міжнародні платіжні системи VISA International і EUROPAY (MASTERCARD) International присутні в Україні з 1995 р. і реально почали працювати з 1997р., коли українські банки стали повноправними членами цих систем. Емітовано більш 800 тисяч карт (лідерами є ПРИВАТБАНК, ПУМБ і АВАЛЬ, тобто ці три банки випустили близько 89% загальної кількості міжнародних карт, розгорнута інфраструктура прийому й обробки платежів по картках цих систем.

Для організації розрахунків у гривні по внутрішніх платежах, що виконуються за допомогою карток VISA Int. створено і впроваджений у 1998р. у НБУ вперше у світі програмно-технічний комплекс ТОПАЗ, що ефективно здійснює функції маршрутизації повідомлень, авторизації, клірингу і розрахунків а також керування ризиками в системі. В даний час інстальовані і проходять тестування додаткові функції системи ТОПАЗ, що забезпечують ефективне керування мережею АТМ і POS-терміналів і інших функцій для надання процесингових послуг банкам-членам міжнародних платіжних систем. Як розрахунковий банк по внутрішніх платежах системи VISA Int. виступає НБУ, ефективно використовуючи існуючу систему електронних платежів (СЕП). Комплекс ТОПАЗ і створений у НБУ міжбанківський процесинговий центр дозволяє створювати в Україні внутрішні платіжні системи, використовуючи і розвиваючи досвід і правила роботи міжнародних систем. Створена в 1999р. Асоціація банків-членів EUROPAY Int. і визначено розрахунковий банк (УКРЭКСИМБАНК) по внутрішніх міжбанківських платежах цієї міжнародної системи. Слід зазначити інтенсивне зростання за останні роки, як кількості карток і точок обслуговування, так і оборотів коштів банків-членів цих міжнародних систем і по емісії і по еквайрингу. Слід також зазначити, що в Україні в даний час обробка міжнародних карт здійснюється за допомогою 5-ти процесингових центрів, не враховуючи міжбанківський процесинговий центр ТОПАЗ (рішення фірм VISA Int. і OASIS Technology Ltd.). До них відносяться: УПЦ (рішення Konts, вже істотно модернізоване на дійсний час), патронуюмий банком АВАЛЬ і по суті є його власністю, процесингові центри ПРИВАТБАНКУ (рішення VISA START також модернізоване в даний час – PRIME – CardTech Ltd.), Першого Українського Міжнародного банку (рішення ARKSYS), Пиба (рішення – RS/2) банку Фінанси і Кредит (рішення Konts, що уже на початковому етапі роботи банку змінюється на PRIME – CardTech Ltd.). Свої послуги припускає також надавати БАНКОМЗВ'ЯЗОК (рішення ACI), однак питання його використання реальним банком і відповідно сертифікації в міжнародних системах так до кінця і не вирішене [16].

Внутрішні міжбанківські платіжні системи (ОНІКС, ОБЕКС) знаходяться на початковій стадії становлення. Організація і правила роботи цих систем використовують стандарти і правила міжнародних систем, що є привабливим з погляду надійності як роботи так і бізнесу цих внутрішніх систем. Тому що в цьому випадку банки, що є членами міжнародних систем використовують існуючі в них програмно-технічні рішення, не несуть при цьому додаткових витрат і заощаджують на платі за міжнародну торгівельну марку, а нові банки, стаючи членами цих систем, можуть обробляти картки міжнародних систем, заробляючи відразу ж на еквайрінгу. У системі ОНІКС бере участь кілька банків і обсяг випущених карток і відповідно обороти по них невеликі. Імовірно, це пояснюється споконвічною організацією цієї системи; де як організуючий початок є банк АВАЛЬ, що є одним з основних гравців у картковому бізнесі в Україні і тим самим і основним конкурентом інших банків. Система ОБЕКС тільки починає формуватися і її організаторами є ЕКСІМБАНК і ОЩАДБАНК, а в якості центрального процесинга передбачається використовувати рішення ТОПАЗ і розрахунковий банк – НБУ. Останній у цьому проекті може виступити деяким нейтральним і стабілізуючим фактором. Крім цього підготовлений і тестується разом з Топазом вітчизняний програмний продукт, здатний закрити нішу банківського процесинга (Back-Office) для потенційних банків-учасників системи. Усе це може дати позитивний ефект і буде привабливим для інших банків. Внутрішні локальні монобанківські платіжні системи (СБОН, МЕТАКАРТ, ПИБ і ін.) у даний час носять характер швидше систем доступу до рахунка, а не платіжних, тому що сфера використання цих карток у якості платіжних використовується в основному при оплаті обідів у своїх же їдальнях і, у кращому випадку, у своїх же магазинах. Крім цього на дійсний час об'єднання банків, що володіють цими системами досить важко по технічним й організаційним (відсутність загальних правил, принципів організації і т.д.) труднощам. Більш того часто ці системи не можуть працювати навіть на міжфіліальному рівні. Тому імовірніше всього міграція (а частіше заміна на інші) цих систем швидше усього буде йти убік НСМЕП або міжнародних, а точніше внутрішніх міжбанківських платіжних систем. В останньому випадку банки, що прийняли рішення мігрувати, будуть відразу мати можливість займатися еквайрингом міжнародних карток. Більш того основні розроблювачі існуючих систем (СБОН, МЕТАКАРТ) у даний час здійснили або закінчують реалізацію нових версій систем, дозволяючи підтримувати і старі свої технології і нові за міжнародними стандартами, що значно полегшує міграцію і дозволяє банкові варіювати платіжними інструментами для одержання найбільшої вигоди. Варто підкреслити, що СБОН у даний час закінчує комплексне тестування і разом з Топазом пресертифікацію і сертифікацію в міжнародних платіжних системах.

Небанківські платіжні системи типу автозаправних, бонусних, споживчих у рамках окремих груп підприємств, мають сьогодні свою окрему нішу, обумовлену відсутністю інтересів банків у цьому бізнесі. Технічна реалізація таких систем може бути різною і це часто є побічним заробітком розроблювачів програмно-технічних засобів карткових платіжних банківських систем, про які йшла мова вище. Оскільки інтересу в них у даний час у банків нема, то ці системи недоцільно далі розглядати. Вони мігрують убік банків тоді, коли у банків з'явитися фінансові або інші інтереси – прикладів у світі тому багато. Причому зробити це часто буде досить легко, тому що по суті це платіжні системи і розроблювачі їх ті ж, тільки трохи інший додаток.

Підкреслимо ще одну головну особливість багаторазових банківських платіжних карткових систем – сформовані вони з рівноправних, з юридичної точки зору, інститутів, що являють собою комерційні банки (і структури) і, отже, підданих будь-яким коливанням ринкової ситуації. У ситуації, аналогічної фінансової кризи в Росії (серпень 1998 року), ці системи (як міжнародні так і внутрішні) легко виходять з під контролю. Наслідки такого ходу подій достатньо ясно видні на російському прикладі: різке скорочення обсягів операцій, утрата банками істотної частини клієнтури, припинення або повне припинення прийому карт до оплати товарів і послуг торгово-сервісними підприємствами.

Заставою "відказостійкості" системи платежів по операціях з картками, видимо, варто вважати наявність у країні (регіоні, області, місті – уся справа, у принципі, тільки в ступені централізації) локальної платіжної системи, очолюваної координуючим і керівним центром з державною участю – практика, використовувана в багатьох країнах (Франція, Австрія, і ін.) Як і в будь-якій іншій країні, в Україні основною передумовою для її виникнення повинне бути існування асоціації кредитних інститутів, об'єднаних як спільно здійснюваним бізнесом, так і бажанням вивести його на якісно новий рівень [17]. платіжна картка електронний переказ

Інтегрована система масових електронних платежів (НСМЕП) повинна ймовірно бути (принаймні до цього доцільно прагнути) логічним і технічним об'єднанням НСМЕП, міжнародної платіжної системи VISA International, і міжнародної платіжної системи EUROPAY (MASTERCARD) International, внутрішніх міжбанківських платіжних систем (типу ОНІКС, ОБЕКС). Кожна з вхідних у НСМЕП систем очолюється платіжною організацією (це може бути міжбанківською асоціацією або іншою формою платіжною організацією), що поєднує банки (кредитні установи), що оперують на ринку надання роздрібних банківських послуг населенню. У силу національного характеру НСМЕП інститут членства в ній повинен будуватися по територіальній ознаці – право на вступ у систему повинні мати тільки банки, зареєстровані і працюючі на території України. Логічною вершиною НСМЕП доцільно мати Раду директорів цих асоціацій, а керуючою і виконавчою вершиною – національна платіжну організацію НСМЕП.

При такій побудові НСМЕП (точніше, при визначенні її ядра – платіжної організації) необхідно враховувати, що вона повинна бути вищестояща стосовно банків (наприклад, шляхом розподілу капіталу), що конкурує на ринку. Тобто не можна створювати цю організацію, у якій основний пакет акцій буде належати банкам-членам платіжної системи, або одному з них. У першому випадку така організація є практично некерованою, особливо на першому етапі, через різні інтереси банків, що конкурують на одному ринку, у другому – патронаж такої організації одним з банків – створює нерівні умови і, в остаточному підсумку, приведе до утворення монополії. Виходячи з даної передумови, суть проекту полягає в наступному. Центральна структура – платіжна організація (ядро), формована за участю НБУ, повинна (по можливості) мати статус колективного члена в кожній міжнародній платіжній системі і мати виняткові права на здійснення розрахунків по операціях, чиненим українськими членами системи. Доцільно також зосередити в цій компанії функції побудови і супроводи єдиної еквайрингової мережі АТМ і POS- терміналів в Україні. Таким чином, з погляду розрахунків з кожною міжнародною платіжною системою в Україні буде існувати єдиний член системи, з яким будуть вестися розрахунки, і який, у свою чергу, буде відігравати роль тієї й іншої міжнародної системи для всіх українських учасників ринку. Зокрема, на нього можуть бути покладені наступні функції:

1. Розробка і контроль за дотриманням правил розрахунків у системі, обов'язкових для виконання її членами.

2. Технологічне забезпечення обробки операцій з картками, збір і поширення розрахункової інформації.

3. Технологічне забезпечення клірингу виникаючих взаємних фінансових зобов'язань.

4. Керування ризиками.

5. Рішення виникаючих спірних питань.

6. Керування єдиною еквайринговою мережею АТМ і POS-терміналів в Україні [ 22 ].

Платіжна система є визначальною складовою національної економіки, центральною ланкою фінансово-банківської системи. Як показує досвід розвинутих країн, раціональна організація платіжної системи сприяє вдосконаленню грошово-кредитних відносин, ефективному функціонуванню фінансової сфери в цілому, забезпеченню ефективного функціонування національного господарства, а також здійсненню міждержавних валютних розрахунків. Це і пояснює підвищення інтересу до проблеми розвитку платіжної системи вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, але сьогодні ця проблема й досі залигається відкритою до дослідження. Перебіг подій валютно-фінансової кризи 2008 р. в Україні продемонстрував необхідність підвищеної уваги центральних банків до таких факторів монетарної стабільності як управління потоками банківської ліквідності, стимулювання внутрішніх заощаджень та забезпечення довіри до банківської системи. Це вивело на перше місце питання, що стосуються мінімізації ризиків і підвищення ефективності платіжно-розрахункової системи як матеріальної основи інтенсивнішої трансформації заощаджень в інвестиції і забезпечення безперебійного процесу платежів в економіці.

Зростаюча необхідність реформування платіжної системи обумовлена процесами розвитку у фінансовому і не фінансовому секторах економіки, що формують нові потреби у платіжних інструментах і послугах та створюють нові можливості їх використання, а саме:

— поява нових банківських продуктів і послуг створює нові умови конкуренції, змінює порядок проведення фінансових операцій і збільшує доступність фінансових послуг, тим самим значно змінюючи механізм функціонування грошово-кредитної системи;

— розвиток електронного банкінгу підштовхує клієнтів до розміщення коштів на різних банківських рахунках, а також до інвестицій у фінансові інструменти. В результаті банки стикаються з більш інтенсивним рухом коштів між рахунками та іншими фінансовими інструментами, що зменшує необхідність у підтриманні високого рівня вільних залишків грошових коштів на рахунках;

— зростаюча потреба у високій безпечності та безперебійності розрахунків, руху ліквідності банків протягом дня та високій прозорості банківських операцій;

— зростаюча необхідність підтримання ринкової дисципліни й розвитку конкуренції через забезпечення ринкової справедливості, тобто рівної можливості для всіх учасників здійснювати торгівлю за найкращою ціною; – потреба в якісній і достовірній інформації у реальному часі;

— зростаючим усвідомленням ризиків платіжної системи, забезпечуючи зв’язок між фінансовими установами і організаціями з метою ефективного переказу грошових вимог і розрахунків по платіжних зобов’язаннях, недосконала платіжна система може стати каналом, яким поширюються фінансові ризики поміж фінансовими установами й ринками;

— значним рівнем відкритості економіки України та процесами входження країни у європейський платіжний простір, що активізує процеси стандартизації й уніфікації. У період структурних трансформацій України стратегія розвитку платіжної системи має бути спрямована на: чітке визначення ролі банківського сектора та НБУ у розвитку платіжної системи; ефективне планування і реалізацію реформ у сфері розвитку СЕП-2;

— розвиток інституційної структури, необхідної для забезпечення стабільності платіжної системи;

— розробку надійної та ефективної платіжної інфраструктури.

Ці напрями надають підстави для визначення наступних завдань щодо вдосконалення платіжної системи в Україні:

— посилення нагляду і регулювання платіжної системи з боку центрального банку з метою забезпечення ефективності і стабільності ринку платіжних послуг;

— ефективнішого управління правовими, операційними, фінансовими і системними ризиками в платіжних інфраструктурах;

— надання більш широкого переліку платіжних інструментів і послуг та полегшення доступу до них фінансових установ;

— підвищення рентабельності з точки зору операційних витрат і доступу до ліквідності, а також раціональніше використання коштів в банківській системі;

— посилення операційної взаємодії і стійкості банківських, платіжних інфраструктур та платіжної системи для цінних паперів;

— підвищення вимог до системи резервування і вдосконалення телекомунікаційного підґрунтя, впровадження принципово нових схем розрахунків та управління платіжною чергою[ 23 ].

Слід наголосити, що провідну роль у реалізації зазначених напрямів розвитку платіжної системи відіграє НБУ як каталізатор, стимулюючи приватний сектор і органи управління до проведення конкретних реформ. Для розвитку механізмів ринкової взаємодії при наданні платіжних послуг необхідною є активна діяльність НБУ щодо: координації дій користувачів і провайдерів на окремих та взаємопов’язаних ринках платіжних послуг; створення умов для ефективного ціноутворення на ринку; забезпечення прозорого і ринкового інформування про платіжні інструменти та послуги; забезпечення справедливих і рівних можливостей та стимулів для участі фізичних осіб і організацій у діяльності ринків платіжних послуг.

Вирішення зазначених завдань в процесі вдосконалення НБУ і всією банківською системою платіжно-розрахункової системи дозволить прискорити платежі, мінімізувати ризики їх проведення, оптимізувати рух коштів банків на кореспондентських рахунках, спрямувати ресурси, що вивільнилися, на фінансовий ринок і, зрештою, підвищити рентабельність діяльності банків, а отже – ефективність монетарної політики [ 24].

В даному розділі було розглянуто перспективи розвитку міжнародних платіжних систем України. Що стосується України, то вона широко користується такими міжнароднимми платіжними системами : VISA International, EUROPEY International, AMEX, JCB.

Загальні положення Загальні засади емісії та здійснення операцій із застосуванням платіжних карток регулюються нормами законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Для розвитку механізмів ринкової взаємодії при наданні платіжних послуг необхідною є активна діяльність НБУ.

Якщо вирішаться дані проблеми: координація дій користувачів і провайдерів на окремих та взаємопов’язаних ринках платіжних послуг; створення умов для ефективного ціноутворення на ринку; забезпечення прозорого і ринкового інформування про платіжні інструменти та послуги; забезпечення справедливих і рівних можливостей та стимулів для участі фізичних осіб і організацій у діяльності ринків платіжних послуг; то це призведе до більш ефективної монетарної політики.