Рекомендації щодо змісту курсової роботи

При написанні курсової роботи студент повинен самостійно письмово викласти матеріал по темі роботи, показати при цьому знання здобуті в навчальному процесі, вміння використовувати методи економічного аналізу для виявлення невикористаних резервів. Робота складається з титульної сторінки, плану, змісту, короткого вступу, основного змісту, висновків і пропозицій, списку літературних джерел, додатків. Обсяг курсової роботи повинен складати до 50 сторінок рукописного або 45 сторінок друкованого тексту (без додатків).

У вступі обґрунтовується актуальність та новизна обраної теми дослідження, формулюються мета і завдання, за допомогою яких вона має бути досягнута, визначаються об'єкт та предмет дослідження, розкриваються теоретично-методологічні основи проблеми, що вивчається. Вступ має складати 3 - 4 сторінки рукописного тексту.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими підходами до вирішення проблеми необхідно обґрунтувати актуальність і доцільність роботи.

Мета і завдання роботи. Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «дослідження…», «вивчення…», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Доцільно розпочинати визначення мети як «теоретичне обґрунтування … та надання пропозицій і рекомендацій з удосконалення…». Реалізація завдань сприяє досягненню мети дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що обрано для до­слід­ження.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загаль­не і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження і визначає тему дипломної роботи.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої у роботі мети, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось за допомогою того чи іншого методу. Це надає змогу пересвідчитись у логічності та прий­нятності вибору методів дослідження.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти Ук­раїни, фінансова та статистична звітність суб’єкта господарювання за три роки з теми дослідження.

Методологічною основою дослідження є наукові праці вітчиз­ня­них та зарубіжних вчених у сфері економічного аналізу, довідково-інформаційні видання, матеріали науко­во-прак­тичних конференцій.

Суб’єкт дослідження – підприємство, організація, установа, на ма­теріалах якого виконуватиметься дослідження.

Перше питання висвітлює теоретичні аспекти обраної для дослідження теми. Дана частина курсової роботи виконується студентом на основі аналізу різних підходів щодо даної проблеми, яка висвітлена в літературних джерелах вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріалів періодичних видань та законодавчих нормативно-правових актів. При опрацюванні літературних джерел студент повинен обов'язково висловити власний погляд на дану проблему. Обсяг першого питання - 5-6 сторінок.

У другому питанні на основі вивчення теоретичного матеріалу та узагальнення результатів аналізу діяльності суб’єкту дослідження необхідно дати загальну характеристику підприємства, вказавши галузь діяльності, форму власності, історію його розвитку, стан аналітичної роботи. Наводиться аналіз основних показників фінансово-гос­по­дарської діяльності за 3-5 років, аналізується виробнича, фінан­сова та загальноекономічна інформація, на підставі якої визначається рівень ефективності діяльності підприємства; подається характерис­тика май­на підприємства та джерел його формування; розраховуються показ­ники, що характеризують фінансову стійкість та ліквідність, ділову активність та рентабельність діяльності, виявляються тенденції їх роз­витку; надається комплексна оцінка фінансового стану.

Обсяг відповіді - до 7-10 сторінок.

Третє, четверте, п’яте та шосте питання присвячується висвітленню основної теми курсової роботи. Дана частина роботи виконується на матеріалах конкретного підприємства, організації, установи. Студентом визначається організація аналітичної роботи на підприємстві, розглядається методика анлізу динаміки, виконання встановлених завдань за показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкту господарювання, розрахунок та оцінка впливу системи факторів на їх зміну. Доцільним є використання порівняльного та прогнозного аналізу, позитивного зарубіжного і вітчизняного досвіду за темою дослідження. Щодо проблем організації і методики аналізу об’єкта дослідження необхідно детально проаналізувати дані за обраною темою. Зміст аналізу об’єкта дослідження залежить від теми, затвердженого плану та методики, яку обрано для дослідження. Важливими елементами цих питань є: аналіз стану та динаміки об’єкта дослідження, розрахунок впливу на зміну показників окремих факторів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управ­лінських рішень, прогнозування наступних змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити ін­формацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими озна­ками, виявити певні напрями зміни та можливого розвитку еконо­міч­ного явища. Аналіз показників за темою дослідження повинен розглядатися у взаємозв’язку з іншими показниками, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. Необхідно зіставити фактичні показники досліджуваного явища базового підприємства з аналогічними показниками інших під­приємств даної галузі, а також з середньогалузевими показниками. Бажано здійснити порівняння з показниками кращих вітчизняних та зарубіжних досягнень з проблеми аналізу об’єкта дослідження. Необ­хідно широко використовувати вихідну інформацію зі спе­ціальних пе­ріодичних видань, статистичних довідників. Доцільно використовувати порівняння фактичних показників роботи підприємства з теоретично можливими даними. При цьому слід пам’ятати, що проведення економічного аналізу повинно здійснюватись на підставі аналітичних таблиць, які слід за­стосовувати для наочного використання методики аналітичних розра­хунків, отриманих результатів аналізу, групування показників і вияв­лених резервів. Обов’язковим у процесі виконання роботи є проведення наукових досліджень і використання економіко-математичних методів та ЕОМ. Результати рішення аналітичних задач на ЕОМ необхідно навести в додатках і описати в тексті роботи. Особливу увагу при написанні роботи слід приділити застосуванню в аналізі графічних методів, які у поєднанні з комп’ютерною оброб­кою забезпечать більшу наочність результатів аналізу.

Обсяг – до 10 - 15 сторінок (з кожного питання).

У сьомому питанні студентом вносяться пропозиції стосовно удосконалення організації та методики економічного аналізу, діючої фінансової звітності, розробляються та економічно обґрунтовуються внесені пропозиції стосовно зміцнення фінансового стану, поліпшення показників фінансово-господарської діяльності підприємства. При написанні цього питання студент повинен опиратися на результати проведеного власноруч аналізу. Реальне практичне значення пропозицій і рекомендацій доцільно підтвердити розрахунками та визначенням розміру очікуваного еконо­мічного ефекту, який буде отриманий у результаті впровадження за­пропонованих методик у практику підприємства.

Обсяг – 8-10 сторінок.

Висновки та пропозиції - це стислі висновки за змістом кожного пункту плану курсової роботи та рекомендації щодо поліпшення діючої практики з питань дослідження. Вони є заключним етапом написання курсової роботи. Висновки по­винні узгоджуватись із поставленими у вступі завданнями дослід­ження та розкривати основні напрями підвищення ефективності діяль­ності підприємства. Обсяг висновків 5–7 сторінок.

Обсяг - 5-7 сторінок.

Зміст питань курсової роботи необхідно висвітлювати лаконічно, без повторів та відступів від основної теми. Не слід використовувати в тексті роботи громіздкі таблиці та неузагальнені статистичні дані (такі матеріали доречно використовувати як додатки). Обов'язковою вимогою до оформлення курсової роботи є наведення переліку використаних літературних джерел, а також додатків, на які були зроблені посилання у тексті роботи.

Список використаних джерел. Після тексту курсової роботи приводиться список використаних джерел. З нової сторінки пишеться заголовок “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”.

Рекомендується застосовувати алфавітну побудову списку літератури, де бібліографічні записи групують в алфавітні ряди, тобто розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Опис книг (навчальної, довідкової, методичної та ін.) обов'язково повинен містити в собі: прізвище та ініціали авторів, назву книги, свідчення про повторність видання, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок. При використанні статей із газет і журналів необхідно наводити: прізвище та ініціали автора, заголовок, основну назву, відомості про видання. Всі джерела нумеруються арабськими цифрами.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та пра­вила складання» (таблиця 1).

Таблиця 1