План

Вступ………………………………………………………………………3

1. Сутність, завдання та організація аудиту реалізації собівартості робіт (послуг)……………………………………………………………………………5

2. Нормативно-законодавчі, інші внутрішні та зовнішні джерела для отримання заказів при проведенні аудиту реалізації собівартості робіт (послуг)…………………………………………………………………………11

3.Характеристика фінансово-господарської діяльності та фінансового стану підприємства, внутрішнього контролю і організації обліку на приватному підприємстві «САМ»……………………………………………18

4.План і програма аудиту реалізації собівартості робіт (послуг) …….24

5.Методика аудиту реалізації собівартості робіт (послуг)……………31

6.Типові та можливі порушення. виявлені при проведенні аудиту …45

7. Оформлення результатів аудиторської перевірки……………………48

Висновки та пропозиції…………………………………………………51

Список використаної літератури………………………………………53

Додаток 1…………………………………………………………………56

Вступ

Актуальність. Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління та контролю. Для управління підприємством різних форм власності і всім народним господарством Росії, необхідно володіти інформацією про господарську діяльність кожного підприємства: розміри коштів, розвиток окремих галузей та ін. Всю цю інформацію можна отримати тільки в обліку.

Облік існує дуже давно. Він виник в процесі розвитку людського суспільства, для забезпечення своїх потреб здійснює господарську діяльність, тобто матеріальне виробництво, що вимагає управління та контролю.

Однак у ринкових умовах господарювання традиційні форми фінансового контролю не можуть виконувати функції захисту майнових інтересів власника. Як показує світовий досвід, захистити ці інтереси може незалежний фінансовий контроль - аудит. Взаємна зацікавленість підприємства в особі власника, держави, в особі податкових органів і самого аудитора забезпечать вірогідність обліку та звітності.

З переходом до ринкових відносин економічне життя в країні поповнилася безліччю нових понять і термінів, інший зміст отримують і старі поняття.

Контроль залишається одним з важливих елементів ринкової економіки, причому діють системи як державного, управлінського, так і незалежного контролю, що дозволяють забезпечити необхідною інформацією всі рівні управління. Новим, однак, є те, що незалежний контроль проводиться аудиторськими організаціями (фірмами), які здійснюють свою діяльність на договірній комерційній основі за рахунок перевірених підприємств та організацій. У країні має бути велика робота по створенню системи незалежного аудиторського контролю, підготовці кадрів аудиторів і ліцензування їх діяльності, регламентації обов'язків, прав і відповідальності аудиторів відповідно до Закону про аудиторську діяльність.

Метою аудиту собівартості робіт, послуг є складання аудитором висновку про те, чи відповідає інформація, відображена в обліку та у фінансовій звітності щодо собівартості продукції, в усіх істотних аспектах нормативним документам.

Мета даної курсової роботи - провести аудит формування собівартості робіт, послуг на прикладі підприємства і на основі виявлених в ході аудиторської перевірки підприємства порушень і помилок скласти звіт і дати рекомендації по їх усуненню.

У зв'язку з цим завданнями курсової роботи є:

- розгляд теоретичних засад аудиту формування собівартості робіт та послуг;

- проведення детального аналізу діяльності підприємства – об’єкту дослідження;

- відповідно до викладеної методики провести практичний навчальний аудит формування собівартості на прикладі матеріалів реального підприємства.

При написанні роботи використовувалися нормативно-довідкові матеріали та літературні джерела українських, російських та зарубіжних авторів.

1. Сутність, завдання та організація аудиту реалізації собівартості робіт (послуг)

При здійсненні господарської діяльності підприємства використовують живу і уречевлену ​​праці. Сукупні витрати живої і уречевленої праці на виробництво того чи іншого продукту являють собою витрати виробництва, які в умовах товарно-грошових відносин приймають форму собівартості продукції (робіт, послуг).

Собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартість витрачених для її виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, основних фондів, енергії, нематеріальних активів, трудових ресурсів та інших витрат. В повну собівартість включаються також витрати на реалізацію.

Собівартість як економічна категорія показує, у що обходиться конкретному підприємству реалізація робіт (послуг), що випускається, а також дозволяє об'єктивно судити про те, наскільки економічно вигідно дана діяльність в конкретних умовах господарювання. Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства, виявляти резерви підвищення ефективності суспільного виробництва, визначати перспективи подальшого розвитку, послідовно вдосконалювати розміщення виробництва та його спеціалізацію, встановлювати і науково обґрунтовано планувати виробництво [12, ст. 158].

Собівартість робіт, послуг включає в себе витрати організації на виробництво і реалізацію робіт (послуг), виражені в грошовій формі. Собівартість послуг (робіт) - один з показників ефективності роботи підприємства, виявляє, у що обходиться організації реалізація своїх робіт та надання послуг. Собівартість широко застосовується для економічного обґрунтування рішень про для визначення ефективності заходів науково-технічного прогресу, рентабельності послуг (робіт), резервів зниження витрат і ін.

Всі витрати організації на реалізацію робіт та надання послуг визначають виробничу собівартість послуг (робіт). Повна комерційна собівартість продукції включає виробничу собівартість і витрати, пов'язані з її реалізацією, не відшкодовані покупцями.

Розрізняють планову, звітну і попередню (провізорну) собівартість.

Планова собівартість розраховується на запланований період на основі прогресивних норм витрат праці і засобів виробництва, що відображають подальший технічний прогрес і поліпшення організації виробництва і праці.

Звітна собівартість ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і характеризує фактичний рівень витрат по виробництву і реалізації робіт (послуг) за звітний період.

Попередня (провізорних) собівартість складається на підставі облікових фактичних витрат і даних про вихід робіт (послуг) за певний період року (як правило, за дев'ять місяців), а також планових розрахунків витрат і очікуваного виходу робіт (послуг) до кінця звітного року (за IV квартал). Дані провізорній собівартості використовуються для попереднього визначення результатів діяльності організації і галузі в цілому за звітний рік.

Облік витрат на реалізацію робіт та надання послуг ґрунтується на складеному в установленому порядку первинної документації (з усіма обов'язковими реквізитами), в якій відбиваються всі операції з надання послуг та виконанням робіт.

Витрати, що утворюють собівартість робіт, послуг, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів, інші витрати.

Аудитору необхідно перевірити:

- Правильність оцінки матеріальних цінностей, включених в собівартість робіт, послуг;

- Правильність відображення в бухгалтерському обліку процесу придбання і за-приготування матеріалів в залежності від прийнятої облікової політики підприємства;

- Чи мали місце факти списання на собівартість витрат, що не відносяться до матеріалів, використовуваних у виробництві, а також випадки списання на виробничих рахунки вартості ПДВ;

- Чи були випадки віднесення на витрати основної діяльності матеріалів, які використовувалися при будівництві, ремонті, утриманні об'єктів соціально-культурного призначення, які повинні бути списані за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, або інших відповідних джерел фінансування;

- Правильність встановлення норм витрат сировини і матеріалів відповідно до рівня технічного стану та технології виробництва;

- Правильність оцінки і списання зворотних відходів;

- Обґрунтованість включення в собівартість послуг (робіт) витрат на оплату послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги та ін..;

- Витрати на індивідуальне апробування окремих видів машин і механізмів та на комплексне опробування (вхолосту) всіх видів устаткування і технічних установок з метою перевірки якості їх монтажу;

- Витрати на підготовку кадрів для роботи на підприємстві, що знову вводиться в дію;

- Чи є системні положення про порядок виплати премій за результати праці, в тому числі винагород за підсумками роботи за рік;

- Правильність нарахування єдиного соціального податку;

- Правильність нарахування амортизації по основних фондах;

- Ведення аналітичного обліку витрат, які віднесені на собівартість понад встановлені ліміти, норм і нормативів;

- Витрати на оплату відсотків за отриманими кредитами банків (за винятком позик, пов'язаних з придбанням основних засобів);

- Правильність віднесення витрат до інших витрат;

- Наявність кошторисів витрат підприємства на звітний рік по представницьких витрат;

- Наявність договору на підготовку і перепідготовку кадрів та інші витрати [19, ст. 224].

Необхідно пам'ятати, що в собівартість послуг (робіт) не включаються такі витрати:

- Витрати на заходи з охорони здоров'я та організації відпочинку, не пов'язані безпосередньо з участю працівників у виробничому процесі;

- Платежі за перевищення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в природу;

- Премії, що виплачуються за рахунок коштів спеціального призначення і цільових надходжень;

- Матеріальна допомога;

- Оплата додатково наданих за колективним договором відпусток працівникам;

- Надбавки до пенсій, одноразову допомогу йде на пенсію ветеранам праці, дивіденди по акціях і вкладах трудового колективу підприємства;

- Оплата проїзду до місця роботи транспортом загального користування;

- Цінові різниці по роботам, послугам, що надається працівникам підприємств або відпускається підсобними господарствами для громадського харчування підприємства;

- Оплата путівок і інші виплати, не пов'язані безпосередньо з оплатою праці.

Природа витрат підприємства різноманітна. До них можна віднести витрати на виробництво і реалізацію, на розширення і вдосконалення виробництва, на оплату праці та преміювання працівників та інші. Виділяють також різні джерела відшкодування цих витрат. Це - собівартість, прибуток, кредити банку, фонди спеціального призначення, цільове фінансування. Таким чином, для контролю за правильним урахуванням витрат, встановлення цін на продукцію виникає необхідність перевірки правильності розмежування витрат, що включаються в собівартість робіт і послуг і не включаються до них.

В даний час облік і контроль витрат на виробництво і калькулювання продукції (робіт, послуг) займають домінуюче місце в загальній системі бухгалтерського обліку та контролю. Недарма в практиці роботи підприємств в країнах з ринковою економікою ці ділянки обліку виділені в системі бухгалтерського обліку в так званий управлінський облік. Управлінський облік, або облік для управління, має на меті забезпечити адміністрацію підприємства, куди входить досить вузьке коло внутрішніх користувачів інформацією, необхідної для контролю за виробничою діяльністю підприємства і служить для прийняття рішень за результатами цієї діяльності. До цієї інформації в першу чергу можна віднести дані про собівартість робіт і її окремих видів, рентабельності робіт, послуг, їх випуску та реалізації, про результати реалізації.

Метою перевірки операцій по реалізації робіт, послуг є встановлення законності, ефективності та доцільності здійснених господарських операцій.

Завдання перевірки собівартості реалізації робіт, послуг представлені на малюнку 1.1.

Перевірка виробничих витрат є трудомістким процесом, що вимагає від аудитора знання, крім нормативних та інструктивних матеріалів, також особливостей обчислення собівартості робіт, послуг в окремих галузях і видах діяльності. Тому до початку документальної перевірки ревізору необхідно вивчити організаційні і технологічні особливості організації, спеціалізацію, масштаби і структуру кожного виду його діяльності, дати оцінку системі внутрішнього контролю процесу виробництва і системі обліку витрат.

Далі аудитору необхідно дати оцінку дотримання обраного організацією методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції і послідовно здійснювати процедури перевірки обґрунтованості і правильності включення окремих видів витрат до складу собівартості продукції, правильності обліку і розподілу загальновиробничих і загальногосподарських витрат, витрат допоміжних виробництв, операцій з обліку браку, нестачі і втрат у виробництві, обліку та оцінки незавершеного виробництва [18, ст. 162].

На заключному етапі перевірки перевіряється організація аналітичного обліку витрат на виробництво, зведеного обліку витрат і правильність обчислення собівартості послуг, робіт.

Рисунок 1.1. - Завдання аудиту собівартості робіт, послуг