Термінологічний словник

Управління – це цілеспрямована і свідома координація та організація об'єкта управління в різних сферах діяльності людини для досягнення певних цілей. Управління – найширше поняття, включає в себе всю систему класів, відносин і явищ управління в природі і суспільстві. В більш вузькому сенсі – технологічна організація об'єкта управління;

політичне управління – здійснюється на рівні суспільства, виявляється у функціонуванні держави, її органів та атрибутів;

економічне управління – система заходів, спрямованих на задоволення економічних потреб людини, суспільства завдяки виробництву та розподілу товарів та послуг;

управління соціальними конфліктами – реалізація заходів для узгодження діяльності індивідів, колективів, територіальних, соціальних та етнічних груп.

Менеджмент – використовується переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями. В широкому розумінні – це влада і мистецтво управління людьми. В більш вузькому – управління виробництвом, діяльність по організації і досягненню поставлених цілей.

Адміністрування – поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарату управління підприємством. Ототожнює соціально-політичний менеджмент. В більш вузькому сенсі – розробка і встановлення цілей, визначенні політики організації.

Керування (або керівництво) – в широкому розумінні ієрархічна система інститутів влади. Поширюється на мистецтво тієї чи іншої особи впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації, тобто це безпосередньо управління людьми.

Поняття менеджмент, адміністрування і керівництво належать тільки до класу соціального управління і тому можна поставити знак рівності між поняттями соціальне управління та менеджмент.

Зміст соціального управління – визначення законів і закономірностей, розробка принципів, функцій, форм і методів цілеспрямованої діяльності людей у процесі управління суспільством.

Сутність соціального управління – визначається формуванням і функціонуванням цього класу управління як системи.

Система соціального управління включає такі компоненти: механізм управління, структуру управління, функції управління, об'єкти управління, кадри управління, процес управління. Система управління – це форма реалізації взаємодії і розвитку відносин управління, відображених, в першу чергу, законах і принципах управління, а також в цілях, функціях, структурі, методах, процесі і механізмах управління.

Соціальні системи виступають одночасно як об'єкт і суб'єкт управління, що, в свою чергу, визначає необхідність розглядати їх як дві підсистеми – керуюча (суб'єкт) та керована (об'єкт). У межах соціальної системи можна також виділити системи, так званого, меншого рівня:

технічна система – поєднання окремих технічних засобів управління з різних видів обладнання;

технологічна система – правила і норми, що визначають послідовність операцій матеріального і морального виробництва;

організаційна система – структури управління, відповідні положення та інструкції;

економічна система – господарські і фінансові процеси і зв'язки;

соціальна система – сукупність соціальних взаємостосунків, що утворюються в процесі спільної діяльності людей.

Механізм управління – регламентація всієї сукупності функцій, форм, методів, важелів і стимулів, щоб забезпечити чітку взаємодію всіх його підсистем і вирішення завдань, що стоять перед ними.