Термінологічний словник

Комунікація – це процес обміну інформацією між двома або більше особами, який забезпечує їх порозуміння.

Формування концепції комунікації – це процес з'ясування відправником мети комунікації і визначення змісту того, яку саме інформацію необхідно зробити предметом комунікації.

Інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події і явища, що відбувають в суспільстві, державі, окремій організації і оточуючому середовищі.

Інформаційні системи управління – призначені для складання періодичних звітів визначеної форми, які використовуються при прийнятті рішень.

Колектив – це відносно самостійна, організаційно оформлена група людей поєднаних загальною спільною діяльністю.

Група – це дві або більше осіб, кожна з яких одночасно і впливає на іншу і відчуває її вплив.

Неформальні групи - це спонтанно утворені об’єднання людей в межах формальних груп, які вступають в постійну взаємодію для здійснення визначених цілей.

Конфлікт – це відсутність згоди між двома чи більше сторонами, які можуть бути конкретними особами чи групами. Кожна сторона робить все, щоб була прийнята її точка зору чи ціль, і заважає іншій стороні робити те саме.

Стрес – стан психічного напруження, спричинений дією на особу негативних або позитивних факторів (дефіцит часу, підвищена відповідальність за виконання робіт, аварійна ситуація тощо).

2. Плани практичних занять Практичне заняття № 13

Тема: Групова динаміка та основи формування колективу.

Мета: Ознайомитися з природою та проблемами формування колективу організації. Оволодіти особливостями управління формальними і неформальними гурпами.

План (у тому числі основні опорні сигнали)

1. Теоретична сутність поняття «колектив»:

• основний і первинний колектив;

• групова структура колективу: формальні і неформальні групи;

• стадії створення колективу та їх загальна характеристика;

• структура колективу: адміністративно-виробнича, соціальна, соціально-психологічна;

• функції колективу: економічні, соціальні, політичні.

2. Розвиток неформальних груп та їх характеристика:

• причини та особливості виникнення неформальних груп в організації;

• причини вступу людей в неформальні об'єднання – приналежність, допомога, захист, спілкування;

• загальна характеристика неформальних груп – соціальний контроль, опір змінам, неформальні лідери.

3. Шляхи підвищення ефективності функціонування формальних і неформальних груп:

• типи формальних груп - командна група керівника і функціональна група; робоча (виробнича) група; комітети (спеціальні і постійні);

• фактори, що впливають на ефективність роботи групи: розмір, склад, групові норми, згуртованість, групова одностайність, конфліктність, статус і функціональні ролі членів групи;

• рекомендації по проведенню ефективних нарад і зборів;

методи боротьби з однодумністю.

Практичне заняття № 14

Тема: Управління конфліктами, змінами і стресами

Мета: розширити розуміння сучасного управління, доповнивши свої знання відомостями про природу конфлікту, про зміни в стресових ситуаціях в організації, а також про методи ефективного управління ними.